Ухвала суду № 87491397, 10.02.2020, Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа № 592/965/20

Провадження №2/592/968/20

УХВАЛА

10 лютого 2020 року м.Суми

Суддя Ковпаківського районного суду міста Суми Косолап М.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій протиправними, відшкодування матеріальної і моральної шкоди,

в с т а н о в и в:

23.01.2020 до Ковпаківського районного суду міста Суми надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ГУ ПФУ України в Сумській області, відповідно до якої позивач просить:

1) визнати протиправною рішення, бездіяльність, дії Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області за безпідставним виконанням незаконних вимог державного виконавця та невиконанням своїх обов`язків, встановлених імперативними вимогами ст. 46, 49, 107, 113 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», щодо своєчасної виплати нарахованої пенсії та неповернення у встановлені строки безпідставно стягнутих коштів з моєї пенсії, що свідчить про невиконання імперативних вимог норм прямої дії ст. 19, 68 Конституції України;

2) забезпечити виконання норм прямої дії ст. 3 Конституції України щодо головного обов`язку держави - захистити права та інтереси пенсіонера Збройних Сил України ОСОБА_1 від порушень з боку відповідача - органу державної влади, його посадових і службових осіб шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду у судовому засіданні заявленого позову та визнати невчинення відповідачем імперативно встановлених вимог з повернення безпідставно стягнутих коштів - встановленою, а також що заборонена законодавством непряма дискримінація громадянина похилого віку в соціальному забезпеченні, належним володінням відповідного майна - пенсійних коштів мала місце, а доказ про їх відсутність покласти на відповідача;

3) стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області на його користь на відшкодування завданої шкоди згідно наданого розрахунку: відповідно до вимог ст. 22, 1166, 1173, 1174 ЦК України завдану матеріальну шкоду згідно розрахунку ціни позову 193 249,65 гривень, відповідно до вимог ст. 23, 1167, 1173, 1174 ЦК України завдану моральну шкоду згідно належного обґрунтування зазначеного в позові 100 000,00 гривень, перерахувавши кошти на рахунок позивача;

4) розгляд справи провести за правилами Глави 10 ЦПК в порядку спрощеного позовного провадження;

5) застосувати в рішенні вимоги: ст. 614 ЦПК за якою обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії та бездіяльності покласти на відповідача, встановити відповідачу згідно ч. 3 ст.107 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на виконання рішення суду триденний строк, наведені Рішення ЄСПЛ, КСУ, ВС, вимоги ст. 129-1 Конституції України щодо судового контролю за виконанням рішення суду та зобов`язати відповідача подати звіт про виконання судового рішення і визначити строк його подання.

Ухвалою суду від 28.01.2020 позовну заяву залишено без руху, запропоновано протягом десяти днів з дня вручення ухвали усунути недоліки шляхом:

1) зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

2) зазначення доказів, які на думку позивача, знаходяться усправі № 592/4622/17, а також раніше наданих ним письмових доказів;

3) надання належним чином засвідченихсудових рішень, якими обґрунтовано позовні вимоги (постанову від 22.06.2016 у справі № 591/2315/16-а, ухвалу від 06.10.2016 № 591/2315/16-а, постанову Верховного суду від 12.07.2019 у справі № 592/4622/17);

4) надати квитанцію про сплату судового збору у розмірі 2 932,50 грн.

Позивачу роз`яснено відповідно до статті 136 ЦПК України та статті 8 Закону України «Про судовий збір» подати клопотання про відстрочення (розстрочення) судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх оплати з наданням доказів – Довідки Державної податкової служби України про отримані позивачем доходи за 2019 рік на підтвердження того, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.

Ухвалу суду про залишення позовної заяви без руху ОСОБА_1 отримав 03.02.2020, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

10.02.2020 на електронну пошту суду надійшла заява ОСОБА_1 датована 07.02.2020 у якій висловлюється незгода з ухвалою суду та діями судді. Вказано, що вимоги ухвали від 28.01.2020 за якими залишено без руху позов є питаннями, які суд вирішує у підготовчому провадженні.

Заява містить посилання на необхідність, на думку позивача, заявити самовідвід судді, справу передати іншому судді у порядку ст. 33 ЦПК України та надати копію Протоколу розподілу справи між суддями апеляційного суду.

Заява про відвід судді у порядку передбаченому статтями 36, 39 ЦПК України до заяви не додана.

Заява від 07.02.2020 містить вимоги про звільнення позивача від сплати судового збору відповідно до пункту 13 частини 2 статті 3 Закону України «Про судовий збір», частини 3 статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів».

З огляду на предмет заявлених позовних вимог, суд вважає відсутні підстави для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору на підставі ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки відповідно до статті 1-1 вказаного Закону він регулює відносини між споживачами товарів (крім харчових продуктів, якщо інше прямо не встановлено цим Законом), робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг.

Згідно пункту 17 частини першої статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів», послуга - діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб.

Відтак, дія вказаного Закону поширюється лише на договірні правовідносини, які виникають на підставі відповідного споживчого договору, зокрема, щодо надання послуг.

Зважаючи на обґрунтування позову спірні правовідносини у цій справі виникли між позивачем та відповідачем в межах та на підставі положень Закону України «Про виконавче провадження» та Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», як учасниками виконавчого провадження, а не сторонами споживчого договору.

Разом з тим, пункт 13 частини 2 статті 3 Закону України «Про судовий збір» передбачає, що судовий збір не справляється за подання: позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду.

Оскільки предметом позову є відшкодування моральної і матеріальної шкоди, заподіяної на думку позивача незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади - Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, суд вважає що у даному випадку ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини 2 статті 3 Закону України «Про судовий збір».

Вимоги до позовної заяви регламентовані частиною 3 статті 175 ЦПК України. Серед іншого, позовна заява повинна містити: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

У разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про витребування доказів тощо (частина 3 статті 177 ЦПК України).

До позовної заяви та заяви від 07.02.2020 клопотання про витребування доказів тощо, не долучалося.

Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду (частина 2 статті 127 ЦПК України).

З огляду на викладене, оскільки вимоги ухвали суду про залишення позовної заяви від 28.01.2020 не виконані у повній мірі, суд вважає необхідним продовжити процесуальний строк на усунення недоліків позовної заяви шляхом:

1) зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

2) зазначення доказів, які на думку позивача, знаходяться у справі № 592/4622/17, а також раніше наданих ним письмових доказів;

3) надання належним чином засвідчених судових рішень, якими обґрунтовано позовні вимоги (постанову від 22.06.2016 у справі № 591/2315/16-а, ухвалу від 06.10.2016 № 591/2315/16-а, постанову Верховного суду від 12.07.2019 у справі № 592/4622/17).

У іншому випадку - зазначити причини невиконання вимог суду.

Роз`яснити, що у разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачу.

Керуючись частиною 2 статті 127, частиною 1 статті 185 Цивільного процесуального кодексу України, суддя

п о с т а н о в и в :

Продовжити ОСОБА_1 строк на усунення недоліків за ухвалою суду від 28.01.2020 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій протиправними, відшкодування матеріальної і моральної шкоди.

Запропонувати позивачу усунути недоліки позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали.

Роз`яснити позивачу, що у разі неусуненя недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява буде вважатися неподаною і повернеться позивачам.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею і оскарженню не підлягає.

Суддя М.М. Косолап