Рішення № 87490626, 10.02.2020, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/25068/19

Провадження № 2/127/3555/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 лютого 2020 року Вінницький міський суд Вінницької області

в складі головуючого судді Ан О.В.,

за участю секретаря Власюк І.А.,

представника позивача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення коштів,-

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2019 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 та просив стягнути з останнього на свою користь грошові кошти в сумі 55640,54 грн з яких неповернута сума авансу в розмірі 52248 грн, та 3392,54 грн - 3% річних за користуванням коштами з 12.07.2017 року по 09.09.2019 року. Позовна заява мотивована тим, що 12.06.2017 року відповідач отримав від позивача 2000 доларів США, що еквівалентно 52248 грн на день передачі коштів в рахунок майбутнього укладення договору купівлі-продажу автомобіля MAN з крановим маніпулятором і причепом KRAVE. Оскільки зазначений договір укладений не був, просив стягнути передані кошти із застосуванням норм статті 625 ЦК України.

Ухвалою суду від 27.09.2019 року накладено арешт на належний на праві власності ОСОБА_4 автомобіль Mercedes-Benz B-200, 2006 року, дата реєстрації: 13.06.2019 року, об`єм двигуна 1992 в розмірі позовних вимог - 55640.54 грн.

Ухвалою суду від 02.10.2019 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.

03.01.2020 року представник ОСОБА_4 - ОСОБА_5 . подав до суду відзив, відповідно до якого просив суд відмовити в задоволенні позиву. Мотивував тим, що договір купівлі-продажу автомобіля не був укладений з вини ОСОБА_3 , який порушив своє зобов`язання.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позов з підстав викладених у позовній заяві та просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Представник зазначив, що відповідач не надав доказів можливості укладення угодикупівлі- продажу, зокрема документи, які б свідчили, що ОСОБА_4 мав право власності на транспортний засіб, який хотів купити ОСОБА_3 .

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти позову з підстав викладених у відзиві та просив суд відмовити в задоволенні позову.

В судовому засіданні допитаний в якості свідка - ОСОБА_6 повідомив, що ОСОБА_4 займається бізнесом з купівлі-продажу автомобілів. Знає, що у відповідача перебував автомобіль MAN з крановим маніпулятором і причепом KRAVE, який він хотів придбати, однак літом 2017 року його придбала інша особа. З приводу домовленостей сторін йому нічого не відомо.

Судом встановлено, та не заперечувалось сторонами що 12.06.2017 року ОСОБА_4 отримав від ОСОБА_3 аванс у розмірі 2000 доларів США за автомобіль MAN з крановим маніпулятором і причепом KRAVE загальною вартістю 48000 доларів США (на 4 а.с.).

15.07.2019 року ОСОБА_3 направив на адресу ОСОБА_4 вимогу про повернення авансу у розмірі 2000 доларів США (на 5 а.с.).

Договір купівлі-продажу автомобіля укладено не було, аванс отриманий ОСОБА_4 не повернуто.

Згідно із ч. 1, 3 ст. 635 ЦК України попереднім є договір, сторони якого зобов`язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір у майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором. Зобов`язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно зі ст. 570 ЦК України завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов`язання і на забезпечення його виконання. Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом

Внесення завдатку як способу виконання зобов`язання може мати місце лише в разі наявності зобов`язання, яке повинно було виникати на підставі договорів купівлі-продажу.

Оскільки договір купівлі-продажу автомобіля, між сторонами укладений не був, а сторони лише домовилися укласти такий догорів в майбутньому, передана грошова сума в розмірі 2000 доларів США є авансом, який підлягає поверненню позивачу.

Аналогічний правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду України від 13.02.2013 року у справі № 6-176цс12.

Можливість стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат передбачено за прострочення саме грошового зобов`язання. Стягнення з відповідача суми попередньої оплати не є наслідком порушення ним грошового зобов`язання, оскільки відповідні дії вчиняються не на виконання взятих на себе грошових зобов`язань, а з інших підстав - повернення сплаченого авансу.

За своєю суттю обов`язок щодо повернення грошових коштів, отриманих як передоплата, не можна розцінювати як грошове зобов`язання в розумінні статті 625 ЦК України, тому підстави для нарахування 3% річних відсутні.

Враховуючи викладене суд дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 в рахунок повернення авансу 49074 грн, які згідно офіційного курсу НБУ станом на день ухвалення рішення становить 2000 доларів США.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягнення 677,73 грн в рахунок компенсації сплаченого судового збору, розрахованого пропорційно до задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись статтями 4, 7, 12, 13, 81, 89, 141, 244, 263, 273 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення коштів - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 в рахунок повернення авансу 49074 (сорок дев`ять тисяч сімдесят чотири) грн.

В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення коштів - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 понесені судові витрати у розмірі 677 (шістсот сімдесят сім) грн 73 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 11.02.2020 року.

Позивач ОСОБА_3 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач ОСОБА_4 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя: