Рішення № 87490235, 03.02.2020, Літинський районний суд Вінницької області

Справа № 137/1929/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"03" лютого 2020 р.

Літинський районний суд Вінницької області

в складі головуючого судді Желіховського В.М.

секретаря судових засідань Голота О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Літин цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Літинського районної державної адміністрації Вінницької області, Соснівської сільської ради Літинського району Вінницької області, треті особи відділ Держгеокадастру у Літинському районі та Головне Управління Держгеокадастру у Вінницькій області про визнання права на земельну частку (пай),-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Літинського районного суду Вінницької області з позовом до Літинської районної державної адміністрації Вінницької області, Соснівської сільської ради Літинського району Вінницької області, треті особи відділ Держгеокадастру у Літинському районі та Головне Управління Держгеокадастру у Вінницькій області про визнання права на земельну частку (пай), в якому зазначає, що відповідно до п.2 Указу Президента України від 08.08.1995 року №720/95 Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям право на земельну частку (пай) мають члени колетивного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю. При паюванні вартість і розміри в умовних кадастрових гектарах земельних часток паїв всіх членів підприємства, кооперативу, товариства є рівними.

Однак, під час приватизації земель державних та комунальних сільськогосподарських підприємств, установ, організацій відповідно до вказаного Указу президента її не було включено до списків осіб, що мають право на земельну частку (пай).

Позов мотивує тим, що починаючи з січня 1986 року до вересня 2000 року вона постійно працювала робочою ВАТ "Племзавод "Україна" Літинського району Вінницької області, що підтверджується довідкою виданою підприємством.

Крім цього, те що вона працювала у вказаному підприємстві в зазначений термін, в тому числі на час розпаювання земель можуть підтвердити свідки, які разом з нею працювали. Посвідченням серії З №063629 від 28 травня 2010 року підтверджується, що позивачка є ветераном праці.

В жовтні місяці 2018 року вона зверталася з письмовими заявами до відповідачів щодо надання її земельної частки (паю) в землях Соснівської сільської ради Літинського району Вінницької області, однак отримала письмові відповіді, де в задоволенні її заяв було відмовлено, що порушує її право на земельну частку (пай) і змушує її звернутися до суду для захисту своїх прав.

Позивач просить ухвалити рішення, яким визнати за нею право на земельну частку (пай) в землях (колишнього ВАТ "Племзавод" Україна") Соснівської сільської ради Літинського району Вінницької області.

Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Сільченко О.В. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю з підстав зазначених в позові. Суду пояснив, що його довірителька до 2000 року працювала у ВАТ "Племзавод" Україна" і вважає, що вона є членом товариства. Відповідно до Указу Президента України № 720 від 08 серпня 1995 року «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» вона помилково не була включена в списки осіб, які мають право на земельну частку (пай), оскільки вона пішла на пенсію з даного товариства і товариство надало її відповідну довідку для підтвердження в пенсійний фонд. В 2018 році вона зверталася до Соснівської сільської ради, в земельний відділ, до Літинської районної державної адміністрації з вимогою надати її земельну частку (пай), однак її було відмовлено і рекомендовано звернутися до суду за захистом своїх прав. Просить позов задовольнити.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримала повністю і просить його задовольнити.

Представник відповідача Соснівської сільської ради Літинського району Вінницької області Мудріцька С.В. в судовому засіданні позову не визнала і просить відмовити в його задоволенні повністю за наступних питань. Так, у володінні сільської ради вільних земель не має, а розпорядником земельних ділянок поза межами сільської ради є Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області. Зазначила, що на момент розпаювання по сільській раді розмір земельного паю становив 2,14 га. В лютому 2002 року було зібрано громаду села і проведено загальні збори членів ВАТ племзавод «Україна», на яких було прийнято рішення і затверджено Список громадян, які мають право на земельну частку (пай). До даного списку увійшли особи, які працювали у товаристві на день розпаювання і ті, працівники які вийшли на пенсію з господарства. Позивачки ОСОБА_1 у даному списку не було, оскільки вона задовго до моменту розпаювання, ще у 1996 році пішла на пенсію. На пенсію, позивачка вийшла не з господарства, що підтверджується пенсійною справою. Починаючи з 2002 року по 2018 рік вона не зверталася до сільської ради, про те що її було не внесено у списки. Ті особи, яких помилково було не внесено, зверталися і в 2005 році було прийнято рішення про їх включення. За таких підстав вважає, що у даному випадку необхідним до позовних вимог застосувати строк позовної давності, який просить застосувати. Також зазначила, що довідка, яка була видана для пред`явлення в пенсійний фонд, що ОСОБА_1 працювала у товаристві до 2000 року надавалася з метою перерахування її пенсії. Крім того, зазначила, що ОСОБА_1 не постійно працювала у товаристві, оскільки в період з 16.06.1972 р. по з 18.10.1973 р. вона працювала листоношею, у радгоспу «Амбарово» Миколаївського району Одеської області з 1975 року по 1986 рік і відповідно до заяви про призначення пенсії від 06.08.1996 р. її було призначено пенсію. Відповідно до довідок обєднаного трудового архіву Літинського району, інформації щодо розміру її заробітної плати у документах ВАТ "Племрадгосп "Україна" за 1995-1996 роки, та за 2000-2002 р. ОСОБА_1 в списках (відомостях по нарахуванню заробітної плати) не значиться. Тобто на момент паювання ОСОБА_1 була пенсіонером, не мала трудових відносин з товариством, а тому і не була включена до Списку осіб, які мають право на пай. За таких підстав вважає необхідним в задоволенні позову відмовити повністю.

Представник відповідача Літинської районної державної адміністрації Вінницької області в судове засідання не з`явився, надали суду заяву про розгляд справи без участі представника. При винесенні рішення покладаються на думку суду.

Представник третьої особи відділ Держгеокадастру у Літинському районі та Головне Управління Держгеокадастру у Вінницькій області в судове засідання не зявився, надали суду пояснення на позовну заяву, в якому просять відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання права на земельну частку (пай) повністю і справу проводити без участі їхнього представника.

Відмову в задоволенні позову мотивують тим, що у матеріалах позовної заяви містяться документи, які підтверджують факт трудових відносин позивача ОСОБА_1 із колективним сільськогосподарським підприємством (відомості щодо зарахувань протягом 1986-2000 років), проте у матеріалах справи відсутні підтверджуючі документи, які свідчили про перебування позивача у членах КСП.

Тому, якщо трудові відносини осіб з колективами виникли на підставі трудового договору, а не членства в цьому колективі, то вони не передбачають права на одержання у власність земельної частки (паю). Право на одержання частки землі мають лише члени таких колективів, які залишались у ньому на час приватизації землі.

Крім того зазначають, що відповідно до п.10 Наказу Державного комітету України по земельних ресурсах від 20.02.1996 р. №11, право на земельну частку (пай) громадянина посвідчується сертифікатом за формою, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1995 р. №801 "Про затвердження форми сертифіката на право на земельну частку (пай) і зразка Книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай).

Із показань свідка ОСОБА_2 допитаного в судовому засіданні встановлено, що він є головою ВГ «Фавор ВГВ» та колишнім головою ВАТ «Племзавод «Україна». Суду пояснив, що дійсно відповідно до Указу Президента у ВАТ було проведено паювання землі. Було проведено підсумкові збори членів товариства і в 2002 році затверджено Список осіб, які мають право на пай. До цього списку увійшли особи, які пішли з даного підприємства на пенсію та ті особи, які на момент розпаювання там працювали. Також було залишено вільні землі, які згодом були виділені особам, яких помилково в даний список не було включено. Позивач ОСОБА_1 в даний список не увійшла, оскільки вона була вже на пенсії. Проте зазначив, що на пенсію вона пішла не з господарства. Також вона до нього особисто не зверталася, що її не включили до даного Списку.

Відповідно до ст.3 ЗУ "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) підставами для виділення земльних ділянок і натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) є рішення відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації.

Особи, власники сертифікатів на право на земельну частку (пай), які виявили бажання одержати належну їм земельну частку (пай) в натурі (на місцевості) подають до відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації заяву про виділення їм земельної частки (паю) в натурі (на місцевості).

На підтвердження зазначеного позову позивачем та спростування позову відповідачем надано наступні докази, які суд оцінивши їх в сукупності, дійшов наступного висновку.

Так, відповідно до довідки ВАТ "Племзавод "Україна" (а.с.8) ОСОБА_1 з січня 1986 року по серпень 2000 року працювала у товаристві.

Відповідно до заяви ОСОБА_1 від 04.10.2018 р. (а.с.9) остання звернулася до голови Соснівської сільської ради Літинського району з проханням вирішити питання про надання її земельної частки (паю) в межах земель Соснівської сільської ради Літинського району Вінницької області. Зазначає, що вона на час паювання земель працювала на різних посадах ВАТ Племзавод "Україна" Літинського району Вінницької області, звідки вийшла на пенсію, маючи звання ветерана праці, однак з невідомої причини її не включили до списків осіб, як мають право на земельну частку (пай).

Із відповідді сільського голови Соснівської сільської ради Літинського району Вінницької області Мудріцької С.В. за №826-07/08 від 16.10.2018 р. (а.с.11) встановлено, що 21.02.2002 року відбулися загальні збори членів ВАТ племзаводу "Україна", що мають право на земельну частку (пай). За поданням ВАТ племзаводу "Україна", на засіданні 2 сесії Соснівської сільської ради 4 скликання від 12.07.2002 року прийнято рішення "Про затвердження списків громадян, які мають право на земельну частку (пай), прізвище ОСОБА_1 відсутнє. З поданих до сільської ради копій документів до звернення, не прослідковується факт трудових відносин із відкритим акціонерним товариством на день затвердження списків його членів, що мають право на земельну частку (пай), як вимагає Указ Президента України №720/95 від 08.08.1995 року. Крім того, розпайовані землі знаходяться за межами сіл і відповідно до п.4 ст. 122 ЗК України, розпорядником земель сільськогосподарського призначення за межами населених пунктів є Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області. Враховуючи ліквідацію ВАТ племзаводу "Україна", виконавчий комітет рекомендує звернутися до суду для вирішення питання щодо порушення її права на земельну частку (пай).

Із відповідді голови Літинської районної державної адміністрації за №01-22/610 від 23.10.2018 р. (а.с.12) ОСОБА_1 рекомендовано звернутися до суду, оскільки ВАТ племзавод "Україна" ліквідований. Прізвище ОСОБА_1 у списках членів ВАТ племзавод "Україна", що мають право на земельну частку (пай) відсутнє.

Із листа з Відділу у Літинському районі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області за №0-2-0.28-308/108-19 від 29.08.2019 р. (а.с.81) Державний акт на право колективної власності на землю ВАТ племзаводу "Україна" не видавався. Рішенням 17 сесії 3 скликання Соснівської сільської ради від 27.09.2001 р. "Про передачу земель в колективну власність та створення земель резервного, лісового, водного фонду та земель історико-культурного призначення" було передано у колективну власність ВАТ племзаводу "Україна" 2454,2 га земель, які в подальшому були розпайовані серед членів господарства.

Із архівної довідки Об`єднаного трудового архіву Літинського району Вінницької області за №27/01-19 від 30.07.2019 р. (а.с.82) у документах ВАТ "Племрадгосп "Україна" за 2000-2002 роки ОСОБА_1 в списках (відомостях по нарахуванню заробітної плати) не значиться.

Із досліджених копій документів з пенсійної справи №121040 ОСОБА_1 (а.с.85-92), а саме копії рішення про призначення пенсії №14 а від 06.08.96 р. встановлено, що останній призначена пенсія на підставі заяви від 06.08.1996 р. (а.с.86).

Відповідно до довідки виданої на ім`я ОСОБА_3 - ОСОБА_1 (а.87) встановлено, що при обчисленні пенсії, взятий період роботи у Державний племзавод «Україна» за 1960-1968 рр.

Копією трудової книжки виданої на ім`я ОСОБА_1 (а.с.88) судом встановлено, що 15.01.1962 року вона зарахована робочою ферми с.Городище. 12.11.1972 року звільнена з роботи згідно поданої заяви. Також стоїть запис «Оригінал виданий на руки» і підпис « ОСОБА_4 ».

Відповідно до довідки Українського акціонерного підприємства «Літинський вузол зв`язку» (а.с.89) встановлено, що вона дійсно працювала у Літинському ВуПЗ Сосни ВЗ листоношею 3-го классу, прийнята з 16.06.1972 р. наказ №87 від 14.06.1972 р. звільнена з 18.10.1973 р. наказ №123 від 23.10.1973 року.

Також із копії довідки радгоспу «Амбарово» Миколаївського району Одеської області (а.с.90) зазначено період роботи ОСОБА_1 у радгоспі з 1975 року по 1986 рік.

Із заяви від 30.03.2010 р. ОСОБА_1 (а.с.91) встановлено, що вона звернулася із заявою до Пенсійного фонду про перерахування її пенсії і на підтвердження надала довідку ВАТ племзавод «Україна» (а.с.91 зв. та 92) де зазначено період її роботи у племзаводі з 1986 року по 2000 рік.

Відповідно до рішення Соснівської сільської ради Літинського району Вінницької області від 12 липня 2002 р. (а.с.113) затверджено списки громадян, які мають право на земельну частку (пай) в кількості 948 чоловік для виготовлення державних актів на право приватної власності на землю згідно додатку №1, №2. На підтвердження додаток Список членів ВАТ племзавод «Україна» Літинського району Вінницької області, що мають право на земельну частку (пай) (а.с.114-137) прізвище ОСОБА_1 у списку відсутнє.

Із архівної довідки Об`єднаного трудового архіву Літинського району Вінницької області за №6/01-18 від 03.02.2020 р. (а.с.156) у документах ВАТ "Племрадгосп "Україна" за 1995-1996 роки ОСОБА_1 в списках (відомостях по нарахуванню заробітної плати) не значиться.

Відповідно до розпорядження Літинської районної державної адміністрації Вінницької області №519 від 22.12.2005 р. (а.с.157) затверджено технічу документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки в розмірі земельної частки (паю) громадянам на території Соснівської сільської ради. Передати громадяна у власність земельні ділянки у розмірі земельної частки (паю) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та видати державні акти на право власності на земельні ділянки взамін сертифікатів на право на земельну частку (пай) згідно з додатком. Відповідно до Додатку прізвище ОСОБА_1 не значиться. Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є невід`ємною частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд. У пункті 35 рішення від 12 березня 2009 року у справі «Плахтєєва та Плахтєєв проти України» (заява № 20347/03; рішення від 12 березня 2009 року) Європейський суд з прав людини вкотре наголосив на гарантованому кожній особі праві на звернення до суду з позовом щодо її прав та обов`язків цивільного характеру. В силу ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Відповідно до частини одинадцятої статті 118 ЗК України у разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду питання вирішується в судовому порядку. Статтею 5 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» передбачено, що сільські, селищні, міські ради та районні державні адміністрації в межах їх повноважень щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості), зокрема розглядають заяви власників земельних часток (паїв) щодо виділення їм в натурі (на місцевості) земельних ділянок і видачі документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку та приймають рішення щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості). Відповідно до Указу Президента України № 720 від 08 серпня 1995 року «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» у ВАТ Племзавод «Україна» у 2002 році проводилось розпаювання земель колективної власності. Цим указом передбачено, що право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства відповідно до списку, що додається до Державного акту на право колективної власності на землю. Згідно роз`яснень викладених в п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», член колективного сільськогосподарського підприємства (далі – КСП), включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай). Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку. Відповідно до ч. 3 ст. 1 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» право особи на земельну частку (пай) може бути встановлено в судовому порядку. З Указу Президента № 720 від 08 серпня 1995 року «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» вбачається, що право на земельну частку (пай) мають не просто особи, які перебували у трудових відносинах з відповідним колективним сільськогосподарським підприємством, сільськогосподарським кооперативом, сільськогосподарським акціонерним товариством та пенсіонери, що там працювали, обов`язковою умовою є саме членство у них. Враховуючи зазначене та оцінивши докази в їх сукупності, судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 дійсно в період часу з 15.01.1962 року по 12.11.1972 року перебувала у трудових відносинах із Племзавод «Україна», що підтверджується копією трудової книжки (а.с.82).

Також із довідок наданих нею на призначення пенсії встановлено її подальшу трудову діяльність, а саме період робот з 16.06.1973 р. по 18.10.1973 року в Літинському ВуПЗ, з 1975 року по серпень 1986 року у радгоспі «Амбарово» Миколаївського району Одеської області.

Відповідно до заяви ОСОБА_1 від 06.08.1996 року її призначено пенсію.

Так, суду не надано доказів, зокрема трудової книжки, що позивач ОСОБА_1 під час виходу на пенсію перебувала у трудових відносинах з ВАТ «Племрадгосп «Україна», оскільки такі дані відсутні у матеріалах пенсійної справи.

Також варто зазначити, що позивач звернулася до суду з вимогою про визнання права на земельну частку (пай) в землях колишнього ВАТ "Племзавод "Україна" Соснівської сільської ради Літинського району Вінницької області. Проте внесення у списки осіб, що мають право на земельну частку (пай) позивачем вимога не ставилась, хоча дана обставина також не надає її такого права. Суд не бере до уваги до доводи представника позивачки щодо того, що ВАТ Племзавод «Україна» видало довідку позивачу ОСОБА_1 , де зазначений період її роботи у товаристві з 1986 року по 2000 рік і вважає, що вона є членом даного товариства, оскільки ОСОБА_1 06.08.1996 року вийшла на пенсію та відсутні докази звільнення на пенсію саме з товариства. Така довідка видавалась її лише для перерахунку пенсії.

Суд не залишає поза увагою той факт, що ОСОБА_1 дійсно працювала у товаристві будучи на пенсії, проте це не надає її право на виділення земельної частки (пай), оскільки вона пішла на пенсію раніше. Також пізніше була звільнена з роботи в 2000 році тобто до початку розпаювання земель.

Також суд не залишає поза увагою акцентування представника відповідача Соснівської сільської ради Літинського району Вінницької області про застосування строків позовної давності. Відповідно до статті 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Згідно із ч. 1 ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту (ч.ч. 4, 5 ст. 267 ЦК України). Згідно із ч. 1 ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Паювання земель ВАТ Племзавод «Україна» відбулося у 2002 році, а до суду із даним позовом позивач звернулася 20.11.2018 року, поважних причин позивачем пропущення строку позовної давності не наведено.

Проте, суд вважає необхідним відмовити в задовольненні клопотання представника відповідача щодо застосування строку позовної давності, оскільки під час судового розгляду позивачем не доведено його права на визнання права на земельну частку (пай).

За таких підстав, суд вважає необхідним в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити повністю, оскільки ОСОБА_1 на момент розпаювання в 2002 році не працювала у ВАТ Племзавод «Україна», не є пенсіонером, яка раніше працювала в товаристві, а тому не має права на земельну частку (пай) в даному товаристві. Керуючись ст. ст. 4, 12, 48, 76, 81, 259, 263-268 ЦПК України, ст.ст.16, 81,89 256. 257, 261 ЦК України, Указом Президента № 720 від 08 серпня 1995 року «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» , Законом України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, роз`ясненнями постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ»,-

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Літинського районної державної адміністрації Вінницької області, Соснівської сільської ради Літинського району Вінницької області, треті особи відділ Держгеокадастру у Літинському районі та Головне Управління Держгеокадастру у Вінницькій області про визнання права на земельну частку (пай) відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя : Желіховський В. М.