Ухвала суду № 87489620, 10.02.2020, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/6489/19

4-с/295/23/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.02.2020 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира в складі:

Головуючого-судді Стрілецької О.В.

за участі секретаря судового засідання Ярошовець В.Б.

розглянувши скаргу ОСОБА_1 на постанову державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Євсюкова Олександра Володимировича про відкриття виконавчого провадження ВП №60953111 від 14.01.2020 року, -

ВСТАНОВИВ:

І. СУТЬ ЗАЯВИ

29.01.2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою на постанову державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Євсюкова Олександра Володимировича про відкриття виконавчого провадження №60953111 від 14.01.2020 року, в якій просить :

- визнати незаконною та такою, що не підлягає виконанню постанову вказаного державного виконавця про відкриття виконавчого провадження ВП №60953111 від 14.01.2020 року;

- визнати незаконними усі подальші дії та рішення цього державного виконавця, направлені на реалізацію постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №60953111 від 14.01.2020 року;

- зобов`язати державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Євсюкова Олександра Володимировича закрити виконавче провадження ВП №60953111.

В обґрунтування скарги вказано, що рішенням Богунського районного суду м. Житомира №295/6489/19 від 14.08.1019 року частково задоволено позов ОСОБА_2 та стягнуто з ОСОБА_1 на користь позивача аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , починаючи з 26.04.2019 року до досягнення дитиною повноліття, в розмірі 1/4 частини доходів відповідача щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Разом з тим, в оскаржуваній постанові державного виконавця про відкриття виконавчого провадження від 14.01.2020 року вказано «… стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку щомісячно починаючи з 26.04.2019 року і до повноліття дитини».

Вважає, що вказане формулювання змінює обсяг і предмет стягування, суттєво змінює рішення суду, а тому така постанова державного виконавця не підлягає виконанню.

ІІ. ПРОЦЕДУРА та ПОЗИЦІЇ СТОРІН

29.01.2020 року до Богунського районного суду м. Житомира надійшла дана скарга, яка відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду, була передана на розгляд судді Лєдньову Д.М.

Відповідно до ухвали судді Богунського районного суду м. Житомира від 30.01.2020 року Лєдньова Д.М. останній заявив собі самовідвід на підставі ст.ст. 36,39,40 ЦПК України.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.01.2020 року головуючим у справі визначено суддю Богунського районного суду м. Житомира Стрілецьку О.В.

31.01.2020 року ухвалою судді Богунського районного суду міста Житомира скаргу Татенка ОСОБА_4 прийнято до свого провадження та призначено до судового розгляду на 10.02.2020 року.

Заявник в судове засідання не з`явився, 04.02.2020 року направив до суду заяву, в якій просив розглянути скаргу в його відсутність, посилаючись на достатність доказів та значну відстань від м. Харкова до м. Житомира.

Стягувач у виконавчому провадженні ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась, 10.02.2020 року направила до суду заяву про розгляд скарги без її участі. ОСОБА_2 також надала до суду відзив на скаргу, складений її представником, який діє на підставі доручення про надання безоплатної вторинної правової допомоги від 07.02.2020 року, в якому в задоволенні скарги просила відмовити. В обгрунтування заперечень зазначено, що дії боржника свідчать про навмисне затягування процесу виплати аліментів на утримання неповнолітньої дитини, а безпосередньо постанова про відкриття виконавчого провадження від 14.01.2020 року не порушує права боржника. Скасування постанови про відкриття виконавчого провадження порушать права малолітньої дитини на належний рівень матеріального утримання та забезпечення розвитку дитини.

Державний виконавець Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Євсюков О.В. в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Направив до суду відзив на скаргу заявника, в якому просив відмовити в задоволенні скарги. В обгрунтування заперечень вказав, що в постанові про відкриття виконавчого провадження була допущена технічна помилка, яка виправлена шляхом постановлення постанови про зміну (доповнення) реєстраційних даних від 10.02.2020 року, резолютивна частина постанови про відкриття провадження викладена у повній відповідності із виконавчим листом.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 450 ЦПК України скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються. Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

З огляду на те, що стягувач, боржник та державний виконавець Євсюков О.В. про час та місце розгляду скарги повідомлені належним чином, боржник та стягувач надали заяви про розгляд скарги в їх відсутності, державний виконавець скористався процесуальним правом та надав письмовий відзив на скаргу, суд вважає за можливе розглянути скаргу без участі учасників судового розгляду.

ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ та ДОКАЗИ НА ЇХ ПІДТВЕРДЖЕННЯ

Судом встановлено, що рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 14.08.2019 року у справі №295/6489/19 частково задоволено позов ОСОБА_2 та ухвалено стягувати з ОСОБА_1 на користь позивача аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , починаючи з 26.04.2019 року до досягнення дитиною повноліття, в розмірі 1/4 частини доходів відповідача щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

На підставі вказаного рішення суду 19.12.2019 року був виданий виконавчий лист, який пред`явлений до виконання до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків).

14.01.2020 року за заявою стягувача про примусове виконання державний виконавець Євсюков О.В. виніс постанову про відкритя виконавчого провадження ВП №60953111, в якій зазначив "стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку щомісячно, починаючи з 26.04.2019 року і до повноліття дитини" (а.с.2).

Копія постанови про відкриття виконавчого провадження була направлена сторонам виконавчого провадження.

ІV. НАЦІОНАЛЬНЕ ЗАКОНОДАВСТВО, ЩО ПІДЛЯГАЄ ЗАСТОСУВАННЮ, ОЦІНКА І МОТИВИ СУДУ

Відповідно до ч. 1 ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Частина 1 статті 431 ЦПК України визначає, що виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Порядок примусового виконання судових рішень регламентовано нормами Закону України "Про виконавче провадження".

Зі змісту ч.ч. 1, 5 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" вбачається, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення. Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

В частині 6 розділу І Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 2 квітня 2012 року № 512/5, зареєстрованої в Міністерствіюстиції України2 квітня 2012 рокуза № 489/20802 (далі - Інструкція), зазначено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складання актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч. 7 розділу І Інструкції постанова як окремий документ містить такі обов`язкові реквізити:

номер виконавчого провадження;

- вступну частину із зазначенням:

назви постанови, дати видачі постанови та місця її винесення;

найменування органу державної виконавчої служби, прізвища, імені та по батькові державного виконавця, який виніс постанову або прізвища, імені та по батькові приватного виконавця, який виніс постанову, найменування виконавчого округу, в якому він здійснює діяльність;

назви виконавчого документа, коли та ким виданий, резолютивної частини документа (далі - реквізити виконавчого документа);

за зведеним виконавчим провадженням - прізвища, імені та по батькові боржника - фізичної особи, повного найменування боржника - юридичної особи та дати об`єднання виконавчих проваджень у зведене;

- мотивувальну частину із зазначенням мотивів, з яких виконавець прийняв відповідне рішення (дійшов певних висновків), і посилання на норму закону, на підставі якого винесено постанову;

- резолютивну частину із зазначенням:

прийнятого виконавцем рішення;

строку і порядку оскарження постанови.

До постанов можуть вноситись також інші відомості, визначені Законом, цією Інструкцією та іншими нормативно-правовими актами.

Постанова підписується виконавцем та скріплюється печаткою. Постанова складається у необхідній кількості примірників, один з яких залишається у виконавчому провадженні, а інші надсилаються за належністю.

В абзаці 3 частини 3 ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження" зазначено, що начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або виконавець з власної ініціативи чи за заявою сторони виконавчого провадження може виправити допущені у процесуальних документах, винесених у виконавчому провадженні, граматичні чи арифметичні помилки, про що виноситься відповідна постанова.

Дослідивши скаргу, додані до неї письмові докази, оглянувши в судовому засіданні матеріали цивільної справи 295/6489/19, суд приходить до наступного висновку.

В оскаржуваній постанові державного виконавця від 14.01.2019 року про відкриття виконавчого провадження дійсно міститься формулювання, яке не в повінй мірі відповідає резолютивній частині виконавчого документу, на підставі якого така постанова була винесена, а саме замість «ј частини доходів» вказано «ј частина всіх видів заробітку».

Разом з тим, 10.02.2020 року державним виконавецем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Євсюковим О.В. у виконавчому провадженні № 60953111 прийнято постанову про зміну (доповнення) реєстраційних даних, в якій встановлено, що в резолютивній частині допущена технічна помилка і постановлено внести зміни (доповнення) в автоматизованій системі виконавчого провадження, а саме: викладено резолютивну частину в наступній редакції "стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини доходів відповідача щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку".

Таким чином, невідповідність у процесуальних документах, на яку вказував заявник, була виправлена держаним виконавцем шляхом прийняття постанови від 10.02.2020 року про зміну (доповнення) реєстраційних даних, про що зазначено вище.

Не заслуговують на увагу доводи боржника про те, що формулювання, вжите державним виконавцем у постанові про відкриття виконавчого провадження, змінює обсяг і предмет стягування, суттєво змінює рішення суду з огляду на наступне.

Згідно положень ст. 183 Сімейного кодексу України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Відповідно до ч. ч. 1, 6 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого Сімейним кодексом України. У разі стягнення аліментів як частки заробітку (доходу) боржника на підприємстві, в установі, організації, фізичної особи, фізичної особи - підприємця відрахування здійснюються з фактичного заробітку (доходу) на підставі постанови виконавця.

Аналізуючи вказані вище положення нормативно-правових актів, можна дійти висновку, що законодавцем поняття "заробіток" та "дохід" в даному контексті вжиті в якості синонімів та є тотожними за змістом.

Частиною 1 статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» регламентовано, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Згідно з ст. 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

З огляду на те, що постанова державного виконавця про відкриття виконавчого провадження, в якій державний виконавець допустив помилку у формулюванні резолютивної частини виконавчого документа, сама по собі не створює жодних юридичних наслідків для боржника, а лише констатує початок процедури примусового виконання рішення суду, державний виконавець виправив допущену помилку в порядку, який передбачений ч. 3 ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження", суд вважає, що оскаржуване решення прийнято державним виконавцем відповідно до закону, в межах його повноважень, права заявника не порушені при прийнятті оспорюваної постанови, що виключає можливість її скасування згідно зі ст. 451 ЦПК України, а тому в задоволенні скарги слід відмовити.

Також суд вважає, що скасування постанови про відкриття виконавчого провадження з підстав, вказаних у скарзі, буде мати формальний характер та суттєво порушуватиме права неповнолітньої дитини на належний рівень матеріального забезпечення, необхідного для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини, гарантованих Конвенцією про права дитини.

Щодо заявлених вимог про визнання незаконними усіх подальших дії та рішень цього державного виконавця, направлених на реалізацію постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №60953111 від 14.01.2020 року, та про покладення обов`язку на державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Євсюкова О. В. закрити виконавче провадження ВП №60953111, суд вважає, що в їх задоволенні також слід відмовити, оскільки вони є похідними від вимоги про визнання неправомірною постанови про відкриття виконавчого провадження. Крім того, нормами Закону України "Про виконавче провадження" не передбачено прийняття державним виконавцем постанови про закриття виконавчого провадження.

V. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Згідно правового висновку Верховного Суду, викладеного в постанові №589/6044/2013, судовий збір за подання скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи ДВС не сплачується.

Керуючись ст. ст. 259-261, 268, 353, 447-453 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Відмовити в задоволенні скарги ОСОБА_1 на постанову державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Євсюкова Олександра Володимировича про відкриття виконавчого провадження ВП №60953111 від 14.01.2020 року.

Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Богунський районний суд м. Житомира протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Стрілецька