Рішення № 87489041, 28.01.2020, Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/7617/18

2/214/595/20

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

28 січня 2020 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Гриня Н.Г.,

секретаря судового засідання - Печарник З.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за первісною позовною заявою Кредитної спілки «Криворізька ощадна кредитна спілка» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_1 до Кредитної спілки «Криворізька ощадна кредитна спілка» про захист прав споживачів фінансових послуг, -

ВСТАНОВИВ:

Представник Кредитної спілки «Криворізька ощадна кредитна спілка» Івашинов М.М. звернувся до суду з первісною позовною заявою 16.11.2018 року, позовні вимоги неодноразово збільшувались, останній раз 26.11.2019 року в якій просить суд: стягнути з ОСОБА_1 на користь КС «Криворізька ощадна спілка» за Договором про споживчий кредит за період дії договору з 08.02.2018 року по 25.11.2019 року в розмірі 6698 грн. 55 коп., з яких тіло кредиту - 2730,30 грн.,проценти - 3968,25 грн. та судовий збір у розмірі 1762 грн.

Пред`явлені вимоги мотивовано тим, що 08.02.2018 року між Кредитною спілкою «САМАРА» як кредитором та ОСОБА_1 як позичальником було укладено Договір про споживчий кредит №132, за умовами якого позичальник отримав кредит в сумі 6500 грн. строком на 12 місяців, зі сплатою 54 процентів річних за користування ним та погашенням заборгованості щомісячно рівними частинам у розмірі 834,17 грн. згідно з Графіком платежів.

Свої зобов`язання за кредитним договором позивач за первісним позовом виконав належним чином, надавши ОСОБА_1 кредит в обумовленому розмірі. Натомість останній в порушення умов договору свої зобов`язання не виконував належним чином, в результаті чого станом утворилась заборгованість за кредитним договором в загальному розмірі 6698,55 грн., з яких заборгованість: за тілом кредиту - 2730,30 грн., процентам за користування кредитом - 3968,25 грн. Оскільки відповідач не сплачує заборгованість за кредитним договором, представник позивача, діючи від імені та в інтересах Кредитної спілки «САМАРА», звернувся до суду з даним позовом за захистом свої законних прав.

Не погоджуючись з позовними вимогами КС «Криворізька ощадна спілка», 28.01.2019 року ОСОБА_1 подав зустрічну позовну заяву до КС «Криворізька ощадна спілка» про захист прав споживачів фінансових послуг (а.с.33-35). Пред`явлені вимоги мотивовано тим, що 08.02.2018 року між ним та КС «Криворізька ощадна спілка» було укладено договір споживчого кредитування №132 відповідно до якого було надано кошти у сумі 6500 грн., строком на 12 місяців зі сплатою 54 % річних. У грудні КС «Криворізька ощадна спілка» звернулась до суду про стягнення з нього заборгованості в розмір 2231,96 грн. Разом з тим, згідно вимог законодавства кредитні спілки надають послуги виключно своїм членам, а інші особи не мають права отримувати фінансові послуги від кредитної спілки. У порушення вимог Закону України «Про кредитні спілки» для прийняття до кредитної спілки та виключення з її складу проводиться на підставі письмової заяви особи за рішенням спостережної ради кредитної спілки, однак до позову таких документів не додано. Крім того, до матеріалів справи не надано ліцензії для здійснення діяльності по залученню внесків (вкладів) членів кредитної спілки, тому не зрозуміло чи мала дозвіл КС «Криворізька ощадна кредитна спілка» здійснюючи діяльність, що потребує ліцензування. Законодавством передбачена можливість визнання договору недійсним у разі укладання юридичною особою правочину, якого вона не мала права вчиняти. Також, згідно ст. 227 ЦК України передбачено, що у разі укладення договору юридичною особою без відповідного дозволу, він може бути визнаний судом недійсним. Якщо юридична особа ввела другу сторону в оману щодо свого права на вчинення такого правочину, вона зобов`язана відшкодувати моральну шкоду, завдану таким правочином. Так, при розрахунку реальної відсоткової ставки за допомогою програмного продукту, яка тотожна формулі розрахунку, що вказана у графіку платежів, з урахуванням сплати 08.02.2018 року відсотків у розмірі 292,50 грн. отримуємо 161,02% річних, що значно перевищує зазначену у графіку платежів у розмірі 136,3% річних. Відповідно змінюється загальна вартість кредиту, яка складає 10302,50 грн. Тобто його як споживача було введено в оману. Вказане свідчить про порушення вимог п.6 ст.12 Закону України «Про захист прав споживача» споживач не зобов`язаний сплачувати платежі, які не зазначені в договорі. Також, КС «Криворізька ощадна кредитна пілка» не була надана інформація, яка є обов`язковою для надання клієнту до укладання кредитного договору та така інформація має міститись у паспорті споживчого кредитування та є обов`язковою для надання споживачу. У зв`язку із чим, просить відмовити КС «Криворізька ощадна кредитна спілка» у задоволенні позову про стягнення заборгованості з нього та визнати договір споживчого кредитування №132 від 08.02.2018 року недійсним з моменту його підписання.

23.08.2019 року представником позивача ОСОБА_2 за первісним позовом подано відзив на зустрічний позов, в якому вказано, що у задоволенні зустрічного позову слід відмовити, з наступних підстав. Так, по-перше, КС «Криворізька ощадна кредитна спілка» відповідно до Розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг №735 від 28.03.2017 року має ліцензію на залучення фінансових активів із зобов`язанням щодо їх повернення та відповідно до Розпорядження Нацкомфінпослуг №736 від 28.03.2017 року має ліцензію на надання коштів у позику,у тому числі і на умовах фінансового кредиту. По-друге, 08.02.2018 року на підставі письмової анкети-заяви, відповідно до ч.3, 5 ст. 10 Закону України «Про кредитні спілки» ОСОБА_1 було прийнято у члени КС «КРОКС». У зустрічній позовній заяві ОСОБА_1 стверджує, що з нього було стягнуто в момент видачі кредиту платіж у розмірі 292,50 грн., який визначено як погашення відсотків по кредиту, чим його як споживача було введено в оману щодо умов кредитного договору. Повідомляє, що в графіку платежів вказана дата останнього дня для здійснення платежу, тобто платіж можна здійснити у будь-який день до вказаної у графіку і він буде зарахований в рахунок погашення кредиту, що підтверджується фіскальним чеком, який було надано на руки ОСОБА_1 , в якому вказано про зарахування суми в рахунок погашення кредиту. Так, ОСОБА_1 здійснив вказаний платіж добровільно вже після укладення кредитного договору, який був зарахований в рахунок погашення кредиту та не збільшив реальну процентну ставку, оскільки дана сума вже була врахована та загальна вартість кредиту складає 10010,00 грн. У зв`язку зі чим зазначення ОСОБА_1 , що сума кредиту збільшилась і складає 10302,50 є помилковим та таким розрахунком він навмисно завищує загальну вартість та тканими діями намагається в оману вести суд. Також, Кредитною спілкою на виконання вимог ст..9 Закону України «про споживче кредитування» 08.02.2018 року, до укладення кредитного договору ОСОБА_1 було надано паспорт споживчого кредиту з графіком платежів.

Ухвалою суду від 11.12.2018 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження (суддя Попов В.В.).

За результатами повторного автоматизованого розподілу від 05.04.2019 року матеріали справи передано судді Гриню Н.Г., які ухвалою суду від 26.01.2018 року прийнято до свого провадження в порядку загального позовного провадження із призначенням підготовчого судового засідання (а.с. 110, 112).

Протокольною ухвалою суду від 27.08.2019 року вимоги за зустрічним позовом об`єднано в одне провадження з вимогами за первісним позовом для їх спільного розгляду (зворот а.с. 74).

Протокольною ухвалою суду від 26.11.2019 року закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляд (зворот а.с. 79).

Представник позивача за первісним позовом ОСОБА_3 , правом присутності не скористався, надавши заяву про розгляд справи за його відсутності, заперечував проти задоволення зустрічних позовних вимог та підтримав первісні позовні вимоги, просив їх задовольнити.

Відповідач за первісним позовом ОСОБА_1 (він позивач за первісним позовом) та його представник ОСОБА_4 , будучи повідомленими про час та місце розгляду справи у судове засідання не з`явились, причини неявки суду не повідомили. Заяв про відкладення від них не надходило. Думку щодо первісних позовних вимого висловили, подавши зустрічну позовну заяву.

З урахуванням позиції сторін, враховуючи строки розгляду справи, з метою дотримання розумного строку розгляду справи, виконання завдань цивільного судочинства, захисту порушених та оспорюваних прав суд вважає за можливе ухвалити рішення за відсутності сторін та їх представників, оскільки їх неявка не перешкоджає цьому.

В ході розгляду справи сторонами заявлялось клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів (а.с. 31), в якому суд вважає за необхідне відмовити, оскільки в матеріалах справи наявний витяг зі Статуту КС «КРОКС», а щодо ліцензії відповідно до Розпорядження №146 від 02.12.2003 року суд, що даний доказ не має відношення до предмету позову, оскільки договорі укладався 08.02.2018 року та на час виникнення спірних правовідносин кредитні кошти надавались спілці на підставі ліцензій на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг, а саме на надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту (розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 28 березня 2017 року № 735 та від 28.03.2017 року №736, які містяться в матеріалах справи).

28.01.2020 року судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Інших заяв, клопотань від учасників справи не надходило. Інші процесуальні дії не вчинялись, заходи забезпечення позову/ доказів, зупинення/ поновлення провадження судом не вживались.

Дослідивши письмові докази по справі, надавши їм оцінку в сукупності, враховуючи позицію учасників справи, суд дійшов наступних висновків.

08.02.2018 року між Кредитною спілкою «Криворізька ощадна кредитна спілка» як кредитодавцем та членом кредитної спілки ОСОБА_1 як позичальником було укладено Договір про споживчий кредит №132, за умовами п.1, п.п.2.1, 3.1 якого позичальник отримав кредит в сумі 6500 грн. строком на 12 місяців, із зобов`язанням повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом до закінчення строку договору з розрахунку 54% річних від початково виданої суми кредиту (а.с.5-8).

Сторонами погоджено, що погашення заборгованості здійснюється позичальником згідно Графіка платежів, що є Додатком №1 до цього договору (а.с. 9-10) та відповідає умовам визначеним у п. 2.8 договору, а саме кредит надається на умовах періодичної сплати процентів і основної суми кредиту «рівними долями», за яким передбачається незмінна однакова сума платежу протягом всього строку дії кредитного договору. Такий платіж включає в себе як проценти, нараховані за користування кредитом, так і частину кредиту. При цьому нарахування процентів за весь строк дії договору проводиться на початкову видану суму кредиту.

У відповідності до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст.ст.525, 526, 625 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від його виконання не допускається. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч.1 ст. 611 ЦК України).

Як встановлено в ході судового розгляду, що не заперечується ОСОБА_1 , Кредитна спілка «Криворізька ощадна кредитна спілка» надала позичальникові ОСОБА_1 кредитні кошти в сумі 6500 грн., а останній їх отримав. З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов`язанням, у якому на боржника покладено цивільно-правовий обов`язок з повернення отриманих коштів, якому відповідає передбачене ч.1 ст.509 ЦК України право кредитора вимагати їх повернення.

Як вбачається зі штампу суду позивач КС «Криворізька ощадна кредитна спілка» звернувся до суду 16.11.2018 року, таким чином використовуючи своє права на дострокове повернення кредиту та процентів.

Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

При цьому, відповідно до частини першої статті 1048 та частини першої статті 1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Викладене узгоджується з правовою позицією викладеною в постанові Великої палати Верховного суду від 28.03.2018 року у справі № 6-249цс15.

Як, вбачається з п.3.6 Кредитного договору у випадку прострочення сплати кредиту та/або процентів за користування кредиту не зупиняє нарахування процентів, як протягом строку надання кредиту , так і після закінчення цього строку протягом подальшого користування позичальником наданими грошовими коштами, крім окремого рішення кредитодавця.

Таким чином, враховуючи умови кредитного договору, які ОСОБА_1 всупереч умовам договору, належним чином не виконує утворилась заборгованість станом на 26.11.2019 року утворилась заборгованість за кредитом - 2730,30 грн., заборгованість по сплаті процентів - 3968,25 грн., а в загальному розмірі 6698,55 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості (а.с.78).

Розмір наведеної вище заборгованості підтверджується представленим позивачем розрахунком, який є арифметично правильним, викладений у зручній для дослідження табличній формі та відповідає умовам вказаного вище кредитного договору.

Посилання позивача на невірність нарахування заборгованості має формальний характер, без будь-якого обґрунтування. Клопотання про призначення судової бухгалтерської (економічної) експертизи не заявлено, що підтверджується письмовими матеріалами справи, протоколом та звукозаписом судового засідання.

Статтею 536 ЦК України встановлено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Жодних доказів в спростування вказаних позивачем обставин судом не встановлено, у зв`язку з чим наданий позивачем розрахунок заборгованості станом на 26.11.2019 року, з урахуванням внесених відповідачем ОСОБА_1 коштів в рахунок виконання зобов`язань, суд вважає правильним та обґрунтованим, у зв`язку з чим приходить до переконання щодо доведеності розміру заявлених позивачем вимог та необхідність їх задоволення.

Правомірність надання кредитною спілкою «Криворізька ощадна кредитна спідка» кредиту ОСОБА_1 підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб (https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch) та свідоцтвом про реєстрацію фінансової установи (а.с. 14), а також отримав ліцензію на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг, а саме на надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту (розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 28 березня 2017 року № 735 та від 28.03.2017 року №736).

Таким чином, на дату укладання кредитного договору позивач володів необхідним обсягом правосуб`єктності для здійснення діяльності щодо надання кредитів, у зв`язку із чим посилання ОСОБА_1 суд вважає недоречними.

Звертаючись до суду з даним позовом, ОСОБА_1 , на підтвердження підстав визнання кредитного договору недійсним, посилався на його невідповідність положенням статті 1 та статті 10 Закону України «Про кредитні спілки», оскільки кредит міг бути наданий лише за умов його членства кредитної спілки і за умови сплати вступного і обов`язкового пайового внесків, а заяви про вступ до кредитної спілки матеріали справи не містять.

За положеннями статтей 626-628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно із частин першої та другої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - и третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про кредитні спілки» Кредитна спілка - це неприбуткова організація, заснована фізичними особами, професійними спілками, їх об`єднаннями на кооперативних засадах з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні фінансових послуг за рахунок об`єднаних грошових внесків членів кредитної спілки.

У силу вимог частини третьої статті 10 цього Закону прийняття до кредитної спілки та виключення з її складу провадяться на підставі письмової заяви особи за рішенням спостережної ради кредитної спілки, крім випадків припинення членства у зв`язку із смертю особи або виключенням члена за рішенням загальних зборів у разі порушення ним статуту кредитної спілки.

Відповідно до частини п`ятої статті 10 цього Закону членство у кредитній спілці настає з дня сплати особою вступного та обов`язкового пайового внесків у порядку, передбаченому статутом кредитної спілки. В першу чергу сплачується вступний внесок.

У разі, коли вступний та обов`язковий пайовий внески сплачено у різні дні, першим днем членства вважається день сплати обов`язкового пайового внеску.

08.02.2018 року ОСОБА_1 написав заяву про прийняття його до членів кредитної спілки «Криворізька ощадна кредитна спілка» та цього ж дня згідно протоколу №17 засідання правління кредитної спілки ОСОБА_1 був прийнятий до членів кредитної спілки (а.с. 58,59). Крім того, того ж дня уклав з кредитною спілкою кредитний договір, за яким отримав кредитні кошти у розмірі 6500 грн, що підтверджується дослідженими судами в ході розгляду справи доказами, достовірність яких він не спростував.

Підписавши оспорюваний кредитний договір, позивач погодився з його умовами та мав вільне волевиявлення на отримання кредитних коштів, які отримав від кредитної спілки.

У ході розгляду справи судом першої та апеляційної інстанцій позивач не довів, що при укладанні оспорюваного кредитного договору між сторонами, не було дотримано положень Закону України «Про кредитні спілки». Факт написання ним заяви про прийняття в члени КС «Криворізька ощадна кредитна спілка», який підтверджується належним чином завіреною копією заяви, не спростував.

Доводи позивача, зводяться до того, що він не є членом кредитної спілки, що само по собі не є підставою для визнання кредитного договору недійсним, з урахуванням його реального характеру та вчинення сторонами дій на його виконання.

Крім того, за змістом статей 11, 18 Закону України «Про захист прав споживачів» до договорів зі споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах, зокрема про встановлення обов`язкових для споживача умов, з якими він не мав реальної можливості ознайомитися перед укладенням договору; надання продавцю (виконавцю, виробнику) права в односторонньому порядку змінювати умови договору на власний розсуд або на підставах, не зазначених у договорі; передбачення зміни в будь-яких витратах за договором, крім відсоткової ставки. Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати в договори зі споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінене або визнане недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору.

Закон України «Про захист прав споживачів» застосовується до спорів, які виникли з кредитних правовідносин, лише в тому разі, якщо підставою позову є порушення порядку надання споживачеві інформації про умови отримання кредиту, типові процентні ставки, валютні знижки тощо, які передують укладенню договору.

При цьому матеріали справи містять Паспорт споживчого кредитування - Інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (а.с. 69-71), в якому ОСОБА_1 особисто розписався, жодних заперечень чи зауважень не надав.

У даній справі встановлено, що стверджується письмовими матеріалами, що спірний договір кредиту підписаний сторонами, які досягли згоди з усіх істотних умов договору, мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, а їх волевиявлення було вільним і відповідало їхній внутрішній волі; позивач за зустрічним позовом на момент укладення договору не заявляв додаткових вимог щодо умов спірного договору; кожен аркуш кредитного договору підписаний особисто ОСОБА_1 .

Всі наявні письмові докази щодо укладення оспорюваного договору підписані та укладені ОСОБА_1 , зокрема, кредитний договір, заява-анкета про прийняття в члени кредитної спілки, паспорт споживчого кредитування. Заперечень щодо його не підписання ОСОБА_1 суду не надано.

З огляду на встановлені судом обставини та проаналізовані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення зустрічних позовних вимог з огляду на їх безпідставність та недоведеність.

Таким чином, з відповідача за первісним позовом на користь КС «Криворізької ощадної кредитної спілки» підлягає стягненню заборгованість станом на 26.11.2019 року в розмірі, яка складається із: тіла кредиту - 2730,30 грн.; по процентам з користування кредитом - 3968,25 грн.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат відповідно до ст.141 ЦПК України, суд враховує задоволення первісного позову, тому з ОСОБА_1 на користь Кредитної спілки «Криворізька ощадна кредитна спілка» підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят двох) грн. 00 коп. У зв`язку з відмовою в задоволенні позовних вимог за зустрічним позовом та її звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору на підставі ч.3 ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів», судові витрати за зустрічним позовом підлягають компенсації за рахунок державного бюджету.

Керуючись ст.ст.4, 5, 10, 13, 19, 76-81, 89, 95, 133, 141, 258-259, 263-265, 267, 268, 273, 274, 277, 279, 354, 355, п.п.9, 15 Перехідних положень ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Первісні позовні Кредитної спілки «Криворізька ощадна кредитна спілка» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Кредитної спілки «Криворізька ощадна кредитна спілка» основну суму боргу в розмірі 2 730 (двох тисяч сімсот тридцяти грн. 30 коп.; процентів у розмірі 3968 (три тисячі дев`ятсот шістдесят вісім ) грн. 25 коп.; судовий збір у розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят двох) грн. 00 коп.

У задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 до Кредитної спілки «Криворізька ощадна кредитна спілка» про визнання кредитного договору недійсним, - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дати винесення рішення шляхом подання апеляційної скарги через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області. Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повне судове рішення складено 07.02.2020 року.

Відомості про сторін:

Позивач: Кредитна спілка «Криворізька ощадна кредитна спілка», ідентифікаційний код № 25778568, місце розташування: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пр. Гагаріна, буд. 38А ,кв. 1.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя Гринь Н.Г.