Ухвала суду № 87488943, 11.02.2020, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/917/20

Провадження № 2/185/1835/20

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

11 лютого 2020 року суддя Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області Головін В.О., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» про визнання незаконними та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди -

В С Т А Н О В И В :

07 лютого 2020 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» про визнання незаконними та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суддя вважає, що її слід залишити без руху з огляду на наступне.

Позовна заява не відповідає вимогам ч. 4 ст. 177 ЦПК України, а саме до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору (ч. 4 ст. 175 ЦПК України).

Закон України “Про судовий збір” містить вичерпний перелік вимог за якими позивачі звільнені від сплати судового збору, зокрема, від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

У позовній заяві позивач, посилаючись на висновок Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 25.07.2018 року у справі № 552/3404/17 та п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», вважає, що він звільнений від сплати судового збору за вимогу про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Однак, постановою від 30.01.2019 № 910/4518/16 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті Закону України «Про судовий збір», не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.

За змістом приписів ст.ст. 94, 116, 117 КЗпП і ст.ст. 1, 2 Закону України «Про оплату праці» середній заробіток за час вимушеного прогулу за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця та не входить до структури заробітної плати, а тому позивач при пред`явленні цих вимог не має пільг щодо сплати судового збору.

Позивачем заявлено вимоги в тому числі про стягнення з відповідача середнього заробітку за час вимушеного прогулу, що не є складовою заробітної плати, тому не підпадає під дію п. 1 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір».

Відповідно до пп.1 п.1 ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір” ставки судового збору встановлюються у таких розмірах, зокрема, за подання позовної заяви майнового характеру фізичною особою - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб .

Враховуючи, що позивач просить стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 6471,28 грн., за що статтею 5 Закону України "Про судовий збір" не передбачено пільг щодо сплати судового збору, належна сума судового збору за дану вимогу складає 840 грн. 80 коп.

Реквізити для сплати судового збору:

Отримувач коштів: УК у м. Павлограді/м. Павл-д/22030101, код отримувача: 37936856, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО)

899998, рахунок отримувача: UA958999980313181206000004032, код класифікації доходів бюджету: 22030101.

Відповідно до п. 6 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору.

Відповідно до положень п. 7 ч.3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися.

Даним положенням позовна заява не відповідає, а тому пропоную позивачу зазначити чи вживалися досудового врегулювання спору та чи звертався він із заявою про вжиття заходів забезпечення доказів (позову) до подачі позовної заяви.

Крім того, після сплати судового збору, пропоную позивачу зазначити в позовній заяві попередній (орієнтовний) розрахунок цих витрат відповідно до положень п. 9 ч. 3 ст. 175 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 185 ЦПК України, позовна заява, подана без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України підлягає залишенню буз руху з наданням строку для усунення недоліків.

Враховуючи вищенаведені вимоги закону, суд приходить до висновку, що заяву слід залишити без руху і надати позивачу строк у десять днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви, на які суд вказує у цій ухвалі.

Керуючись ст. 185 ЦПК України –

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» про визнання незаконними та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди - залишити без руху і надати позивачу строк для усунення недоліків десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити позивачу, що у випадку невиконання ухвали суду в установлений строк позовна заява буде вважатись неподаною та буде повернена йому зі всіма доданими до неї документами.

Копію ухвали направити позивачу.

Ухвала суду оскарженню не підлягає.

Cуддя: В. О. Головін