Ухвала суду № 87487690, 11.02.2020, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

11.02.20 Провадження 1кп/200/258/18

Справа 200/1027/18

УХВАЛА

Іменем України

11 лютого 2020 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

у складі:

Головуючого-судді Карягіної Н.О.

суддів Татарчук Л.О., Марущак С.Л.

при секретарі Кошевой Л.І.

прокурора Воробйова І.В.

захисників адвокатів Сидорової М.С., Ведмєдєва В.Л.

представників потерпілих адвокатів Степового О.В., Піддубцева В.І.,

Дорошенка С.М.,

з участю:

обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2

розглянувши у судовому засіданні в залі суду м. Дніпро кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12017040000000935, за обвинуваченням: ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 263, п.п. 1,5,12 ч.2 ст. 115, ч.2 ст. 15 п.п. 5,12 ч.2 ст. 115 КК України, ОСОБА_2 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 263, ч.2 ст. 355, п.п. 1,5,12 ч.2 ст. 115, ч.2 ст. 15 п.п. 5,12 ч.2 ст. 115 КК України,

ВСТАНОВИВ

У провадженні Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 263, п.п. 1,5,12 ч.2 ст. 115, ч.2 ст. 15 п.п. 5,12 ч.2 ст. 115 КК України, ОСОБА_2 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 263, ч.2 ст. 355, п.п. 1,5,12 ч.2 ст. 115, ч.2 ст. 15 п.п. 5,12 ч.2 ст. 115 КК України. Щодо обвинувачених обрані запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою, строк дії яких ухвалою суду від 17.12.2019 року продовжено на шістдесят діб, тобто до 14.02.2020 року включно.

У судовому засіданні під час обговорення питання щодо доцільності продовження строків дії обраних щодо обвинувачених запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою, прокурор заявив клопотання про продовження запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою обвинуваченим з тих підстав, що обвинувачені ОСОБА_1 , ОСОБА_2 обвинувачуються у вчиненні особливо тяжких злочинів, покарання за які передбачає, у тому числі довічне позбавлення волі, вони раніше судимі, вчинили злочини у період іспитового строку, і ризики, які враховувалися при обранні їм запобіжних заходів не перестали існувати, оскільки обвинувачені можуть переховуватися від суду, впливати на потерпілих та свідків, які на теперішній час не допитані судом, скоїти інше кримінальне правопорушення і іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню. Підстав для зміни обвинуваченим запобіжних заходів на інші більш м`які не вбачає.

Захисник адвокат Ведмедєв В.Л. заперечував проти клопотання прокурора щодо продовження застосування запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою, оскільки прокурором не обґрунтована наявність зазначених ним ризиків, і з врахуванням тривалого часу, який обвинувачені перебувають під вартою, вважав не доцільним продовжувати застосування до обвинувачених зазначеного запобіжного заходу, оскільки тільки тяжкість пред`явленого обвинувачення, не може бути підставою тривалого знаходження особи під вартою, а кожний з обвинувачених має міцні соціальні зв`язки, родини та постійне місце проживання.

Захисник адвокат Сидорова М.С. заперечувала проти клопотання прокурора щодо продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченим, оскільки прокурором не надано доказів існування ризиків, на які він посилається.

Обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підтримали позиції своїх захисників.

Представники потерпілих адвокати Степовий О.В., Дорошенко С.М. підтримали клопотання прокурора.

Вислухавши думку учасників процесу щодо доцільності продовження строків дії обраних щодо обвинувачених запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою, а також щодо клопотання сторони обвинувачення, суд приходить до висновку про доцільність продовження обраних щодо обвинувачених запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб та задоволенні клопотання прокурора, з наступних підстав.

Відповідно до ст.331 КПК України вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 КПК України, положення якої передбачають, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, знищити, спотворити чи приховати документи і речі, які мають доказове значення у справі, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення і при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності вищезазначених ризиків суд зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується; данні щодо особистості – міцність соціальних зв`язків, стан здоров`я, вік, наявність постійного місця роботи, репутацію, та інші відомості.

Так, як вбачається з матеріалів кримінального провадження ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні ряду особливо тяжких кримінальних правопорушень, у тому числі у вбивстві, вчиненому способом, небезпечним для життя багатьох осіб, за які передбачено покарання виключно у вигляді позбавлення волі на строк від десяти до п`ятнадцяти років або довічного позбавлення волі, та у вчиненні тяжкого злочину, він раніше судимий, у тому числі за злочин проти життя та здоров`я особи, вчинив злочини у період іспитового строку, не відбувши покарання за попереднім вироком суду, а тому існують ризики, що він буде переховуватися від суду, впливати на потерпілих та свідків, які на теперішній час не допитані судом може вчинити інші кримінальні правопорушення або іншим чином буде перешкоджати кримінальному провадженню.

ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні ряду особливо тяжких кримінальних правопорушень, у тому числі у вбивстві, вчиненому способом, небезпечним для життя багатьох осіб, за які передбачено покарання виключно у вигляді позбавлення волі на строк від десяти до п`ятнадцяти років або довічного позбавлення волі, та у вчиненні тяжкого злочину і злочину середньої тяжкості, він раніше судимий, вчинив злочини у період іспитового строку, не відбувши покарання за попереднім вироком суду, а тому існують ризики, що він буде переховуватися від суду, впливати на потерпілих та свідків, які на теперішній час не допитані судом, може вчинити інші кримінальні правопорушення або іншим чином буде перешкоджати кримінальному провадженню.

З урахуванням вищевикладеного та стадії судового провадження, коли всі свідки обвинувачення не допитані та не досліджені всі письмові докази, суд підстав для зміни обвинуваченим запобіжного заходу з тримання під вартою на інші не вбачає.

Оцінюючи вищевказані обставини, колегія суддів, також приймає до уваги практику ЄСПЛ, зокрема про те, що тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26.07.2001 ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Також, суд враховує характер кримінального правопорушення, який має високий ступінь суспільної небезпеки, зумовленої наслідками не лише для конкретної особи, а й для суспільства в цілому та практику Європейського суду з прав людини п.35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

Суд вважає, що вказані ризики на цей час не зменшилися, залишаються реальними та продовжують існувати, враховуючи зміст пред`явленого звинувачення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , а також тяжкість кримінальних правопорушень, характер та обставини протиправних дій, в яких вони обвинувачуються, що виправдовує тримання обвинувачених під вартою і застосування саме такого запобіжного заходу щодо кожного з них у цьому випадку буде виправданим з точки зору наявності відповідного суспільного інтересу.

Твердження захисту, що не існує ризику того, що обвинувачені будуть переховуватися від суду та впливати на свідків, оскільки вони тривалий час перебувають під вартою, та кожний з них має міцні соціальні зв`язки, суд не вважає підставою для зміни запобіжного заходу обвинуваченим на інші більш м`які, так як тривалий розгляд справи пов`язаний з її складністю, великою кількістю учасників та процесуальною поведінкою учасників процесу, а особистості обвинувачених не свідчать про наявність у останніх перешкод або інших стримуючих факторів щодо можливості ухилитися від суду та не перешкоджати здійсненню кримінального провадження, та не являються достатньою підставою для застосування обвинуваченим більш м`якого запобіжного заходу, оскільки більш м`які запобіжні заходи не зможуть забезпечити належну поведінку обвинувачених та запобігти вищезазначеним ризикам.

На підставі викладеного суд, приходить до висновку про задоволення клопотання прокурора і продовження застосування щодо обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

Керуючись ст.ст. 132, 176, 177, 178, 183, 194, 331, 350 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ

Продовжити застосування щодо обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою до розгляду справи по суті в строк на 60 діб, задовольнивши клопотання прокурора.

Продовжити застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят діб, тобто до 10 квітня 2020 року включно.

Продовжити застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят діб, тобто до 10 квітня 2020 року включно.

Головуючий суддя Н.О. Карягіна

Судді Л.О. Татарчук

С.Л. Марущак