Постанова № 87486926, 03.02.2020, Горохівський районний суд Волинської області

Провадження №3/155/16/20

Справа №155/1488/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2020 року суддя Горохівського районного суду Волинської області Адамчук Г.М., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого в АДРЕСА_1 , жителя АДРЕСА_2 , водія ФОП « ОСОБА_2 »,

у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

До Горохівського районного суду Волинської області з Горохівського ВП ГУНП у Волинській області надійшов матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП.

Так, ОСОБА_1 , 07 грудня 2019 року о 18 годині 30 хвилин, по автодорозі Т0302 сполученням місто Горохів – місто Берестечко, керував автомобілем ВАЗ-2106, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння.

ОСОБА_1 в суді свою вину визнав повністю та щиро розкаявся. Поряд з цим просив задовольнити клопотання трудового колективу ФОП « ОСОБА_2 » та направити адміністративний матеріал відносно нього на розгляд трудового колективу вказаного підприємства відповідно до ст.21 КУпАП.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №219709 від 07 грудня 2019 року, актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціального технічного засобу Drager №6810, а також іншими письмовими доказами, наявними в матеріалах справи.

Таким чином, дослідивши матеріали справи, в їх сукупності, приходжу до висновку, що своїми діями направленими на керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп`яніння, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

Щодо вирішення клопотання трудового колективу ФОП « ОСОБА_2 », яким ОСОБА_1 просить скерувати матеріали справи відносно нього на розгляд трудового колективу підприємства, суддя зазначає наступне.

Відповідно до ст.21 КУпАП, особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, крім посадової особи, звільняється від адміністративної відповідальності з передачею матеріалів на розгляд громадської організації або трудового колективу, якщо з урахуванням характеру вчиненого правопорушення і особи правопорушника до нього доцільно застосувати захід громадського впливу.

За змістом зазначеної норми закону звільнення від адміністративної відповідальності, в даному випадку, є правом, а не обов`язком суду з урахуванням, зокрема, обставин, зазначених у ст.33 КпАП України.

Водночас, згідно з ст.23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

За загальним визначенням транспортний засіб є джерелом підвищеної небезпеки, а тому на водія покладається величезна відповідальність не тільки за своє життя, а й за життя пішоходів та цілісність майна інших громадян.

Суддя звертає увагу на те, що хоча й ОСОБА_1 характеризується виключно позитивно за місцем роботи та проживання, однак працевлаштувався у ФОП « ОСОБА_2 » лише 27 січня 2020 року, про що свідчить копія його трудового договору та копія трудової книжки. Як встановлено з пояснень самого ОСОБА_1 та підтверджується копією його трудової книжки, останній з 1999 року і по день вчинення ним правопорушення офіційно працевлаштованим не був, будь-якої роботи, пов`язаної з керуванням транспортними засобами не виконував.

З огляду на це, суддя дійшов висновку, що укладення ОСОБА_1 трудового договору з ФОП « ОСОБА_2 » є ніщо інше як його намагання уникнути відповідальності за вчинене правопорушення.

Відповідно до ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Тому, виходячи із характеру вчиненого правопорушення, яке є тяжким, про що свідчить його характер, та визначені законодавцем вид та розмір адміністративного стягнення, його особливу небезпечність, підвищену соціальну чуттєвість до такого роду правопорушень, з метою належного виховання правопорушника, запобіганню вчинення нових правопорушень, суддя приходить до висновку, що в задоволенні клопотання трудового колективу про звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності з передачею матеріалів справи на розгляд трудового колективу слід відмовити, застосувавши до нього адміністративне стягнення, що передбачене Законом, у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, яке відповідно до вимог ст.23 КУпАП суддя вважає справедливим, достатнім та оправданим метою застосування стягнення, що також узгоджується з правовою позицією Європейського суду з прав людини, викладеною в п.33 рішення №17888/12 у справі «Швидка проти України» від 30 жовтня 2014 року.

Разом з тим, відповідно до ст.40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Керуючись ст.ст.40-1, 283, 284 КУпАП, –

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні клопотання трудового колективу ФОП « ОСОБА_2 » про передачу матеріалів справи відносно ОСОБА_1 за вчинення ним адміністартивного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП на їхній розгляд – відмовити.

ОСОБА_1 визнати винним в правопорушенні, передбаченому ч.1 ст.130 КУпАП та накласти на нього стягнення у виді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування усіма видами транспортних засобів на строк 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь держави 420 (чотириста двадцять) гривень 40 копійок за наступними реквізитами: отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача 899998, рахунок отримувача UA798999980000031211256026001, код класифікації доходів бюджету 22030106.

У випадку добровільної несплати штрафу відповідно до ст.308 КУпАП його розмір стягнути з ОСОБА_1 у подвійному розмірі.

Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова судді може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, шляхом подання апеляційної скарги до Волинського апеляційного суду через Горохівський районний суд Волинської області.

Суддя Горохівського районного суду Адамчук Г.М.