Рішення № 87486677, 04.02.2020, Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

Справа № 310/4960/19

2/310/248/20

РІШЕННЯ

Іменем України

04 лютого 2020 року м.Бердянськ

Бердянський міськрайонний суд

Запорізької області

в складі: головуючого судді – Крамаренка А.І.

при секретарі – Панченко Л.І.

розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

30.06.2019 р. АТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом, посилаючись на те, що 17.10.2012 р. між АТ КБ «Приватбанк» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено Генеральна угода про реструктуризацію заборгованості та приєднання до умов та правил надання продукту кредитних карт №б/н, відповідно до якої відповідач отримала кредит у розмірі 4739,56 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 10,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана нею Генеральна угода разом з запропонованими АТ КБ «ПриватБанк» «Умовами та Правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку» складає між нею та банком Кредитний договір.

Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту банк керується п. 2.1.1.2.3, п. 2.1.1.2.4 Умов та правил надання банківських послуг, на підставі яких відповідач дала свою згоду, щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою банку.

На підставі п. 2.1.1.5.5 Договору відповідач зобовязалася погашати заборгованість за Кредитом, процентами за його використання, по перевитраті платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим Договором. Також слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення Овердрафту, згідно п. 2.1.1.5.7 Договору, а у разі невиконання зобов`язань за Договором, у відповідності до п. 2.1.1.5.6, на вимогу Банку, виконати зобов`язання з повернення Кредиту (у тому числі простроченого кредиту на Овердрафту), оплати Винагороди Банку. Пунктом 2.1.1.12.1 Договору сторонами погоджено, що зобов`язання Клієнта з повернення тіла кредиту, процентів за користування кредитом, комісії, пені та штрафів, тобто загальна заборгованість клієнта є борговими зобов`язаннями.

Відповідно до п. 2.1.1.3.3 Договору Відповідач доручила Банку списувати з карткового рахунку суми грошових коштів у розмірі здійснених ним операцій, а також вартість послуг, визначену Тарифами Банку при настанні термінів платежу, а при виникненні боргових зобов`язань згідно п.п.2.1.1.12.9 Договору, списувати з будь-якого рахунку відкритого в Банку (у т.ч. з карткового рахунку) грошові кошти для здійснення платежу з метою повного або часткового погашення боргових зобов`язань, у тому числі Мінімального обов`язкового платежу. Списання коштів здійснюється відповідно до встановленого законодавством порядку.

На підставі п. 2.1.1.12.2 Договору, сплату процентів за користування Кредитом Клієнт здійснює шляхом надання доручення Банку про списання грошей з його поточного рахунку в розмірі нарахованих процентів (договірне списання). Якщо на дату нарахування процентів Клієнт використав всю суму кредиту, сторони узгодили збільшення розміру кредиту на розмір боргових зобов`язань за кредитом, що мала місце на дату нарахування процентів. Згідно п. 2.1.1.12.2 Договору в разі непогашення Клієнтом боргових зобов`язань за Кредитом до 25 числа місяця, що слідує за місяцем, в якому були здійснені трати, за користування Кредитом Клієнт сплачує Банку проценти в розмірі, зазначеному в Тарифах, що діють на дату нарахування та викладені на банківському сайті з розрахунку 365/366 календарних днів на рік, що підтверджується п. 2.1.1.12.6 Договору.

В порушення умов кредитного договору, відповідач взяті на себе зобов`язання не виконала, внаслідок чого станом на 18.06.2019 року має заборгованість в загальній сумі 14832,47грн., яка складається з наступного: 3454,78грн. – заборгованість за кредитом, 2268,80грн. – заборгованість по процентам за користування кредитом, 7428,27грн. – заборгованість за пенею та комісією, а також 1680,62грн. – штраф відповідно до п.2.2. Генеральної угоди.

Посилаючись на ст.526, 527, 530, 1050, 1054 ЦК України, Банк просив стягнути з відповідача вказану вище заборгованість та понесені судові витрати.

Представник позивача в судове засідання не зявився, у матеріалах справи міститься клопотання представника про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_2 , адвокат Ємельяненко Д.В., в судове засідання не зявився, надав заяву про розгляд справи у його та відповідача відсутність. В задоволенні позову просить відмовити, застосувавши до вказаних правовідносин строк позовної давності. В заяві, поданій до початку розгляду справи по суті, зазначив, що останній платіж відповідачем було здійснено 01.11.2015р., а позов предявлено 30.06.2019р., тобто з пропуском встановленого строку позовної давності.

Суд на підставі ст.223 ЦПК України, вважає за можливе розглянути справу у відсутність зазначених осіб.

У зв`язку з неявкою сторін у судове засідання, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, на підставі ст.ст.247, 279 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, докази у їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 17.10.2012р. між ПАТ КБ «Приватбанк», правонаступником якого є АТ КБ «Приватбанк», та відповідачем ОСОБА_1 була укладена Генаральна угода про реструктуризацію заборгованості та приєднання до умов та правил надання продукту кредитних карт б/н, відповідно до якої ОСОБА_3 є. отримала кредит у розмірі 4739,56 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 10,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Позивачем всі зобовязання за договором були виконані належним чином, відповідачу був виданий кредит.

Відповідно до ст.ст.526, 527, 530 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Згідно зі ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71.

Статтями 1049 та 1050 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути кредитору грошові кошти у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини Банк має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати проценти.

Позивачем надано розрахунок заборгованості за договором станом на 18.06.2019 року, з якого вбачається, що відповідач має заборгованість за договором в загальній сумі 14832,47грн., яка складається з наступного: 3454,78грн. – заборгованість за кредитом, 2268,80грн. – заборгованість по процентам за користування кредитом, 7428,27грн. – заборгованість за пенею та комісією, а також 1680,62грн. – штраф.

Отже, в судовому засіданні встановлено, що зобовязання відповідачем виконувалися не належним чином та не регулярно, чим істотно були порушені умови кредитного договору.

Відповідно до ст.256 ЦК України, позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно з ст.257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч.1 ст.259 ЦК України позовна даність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч.4 ст.267 ЦК України).

Статтею 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

При цьому початок перебігу позовної давності пов`язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, як з певними подіями (фактами), які свідчать про порушення прав особи (ст.261 ЦК України).

За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

У разі неналежного виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором, позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредиту, погашення якого відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.

Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом України в постанові від 30.09.2015р. у справі № 6-154цс15.

Крім того, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч.2 ст.1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені ч.2 ст.625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Така позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.03.2018р. справа № 14-10цс18.

Судом також встановлено, що останній платіж відповідачем здійснено 01.11.2015р., а банк пред`явив позов, 18.06.2019р., нарахувавши проценти за користування кредитом після визначеного договором строку кредитування.

Встановивши, що 17.10.2012р. відповідач отримала кредит у виді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, останній платіж на погашення кредитної заборгованості внесла 01.11.2015р., а з позовом до суду банк звернувся 18.06.2019р., суд дійшов висновку про пропуск позивачем строку позовної давності, про застосування якого заявлено представником відповідача у справі, що є підставою для відмови у позові.

Керуючись ст.ст.256-258, 525-527, 530, 629, 1054 ЦК України, ст.ст.10-13, 76-83, 141, 223, 258, 259, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Акціонерного товариства «ПриватБанк» (01001, м.Київ, вул.Грушевського, б.1д, ЄДРПОУ 14360570) до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП: НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором №б/н від 17.10.2012р. - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Учасники справи, яким повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення їм повного рішення суду.

Суддя А. І. Крамаренко