Ухвала суду № 87485819, 04.02.2020, Хорольський районний суд Полтавської області

Справа № 548/2265/19

Провадження №1-кс/548/39/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04.02.2020 року м. Хорол

Хорольський районний суд Полтавської області в складі :

головуючого судді - Коновод О.В.,

при секретарі судового засідання - Вовк М.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Миркушіної Н.С. від розгляду кримінального провадження № 62018170000000002 по справі № 548/2265/19 за обвинуваченням ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні злочинів передбачених ст.ст. 371 ч.1, 366 ч.1 КК України

В С Т А Н О В И В :

До провадження суду надійшла заява ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Миркушіної Н.С. від розгляду кримінального провадження № 62018170000000002 по справі № 548/2265/19 за обвинуваченням ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні злочинів передбачених ст.ст. 371 ч.1, 366 ч.1 КК України.

В обгрунтування заяви, заявник вказав, що відповідно до даних із Єдиного державного реєстру судових рішень, йому ОСОБА_1 стало відомо, що 01.11.2019 року суддею Хорольського районного суду Полтавської області було винесено ухвалу про призначення підготовчого судового засідання по кримінальному провадженню № 62018170000000002 від 05.12.2018 року за ознаками злочинів, передбачених ст.ст. 371 ч.1, 366 ч.1 КК України.

Як відомо заявнику, досудове розслідування по кримінальному провадженню за № 62018170000000002 від 05.12.2018 року здійснювалося слідчим другого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань , розташованого у місті Полтава, за фактом нібито незаконного затримання осіб, яке відбувалося в межах кримінального провадження № 12017170330000352 від 22.07.2017 р.

Однак , відповідно до даних із Єдиного державного реєстру судових рішень, суддя Хорольського районного суду Полтавської області Миркушіна Н.С. брала участь, як слідчий суддя у кримінальному провадженні № 12017170330000352 від 22.07.2017 р. під час досудового розслідування , виносивши ряд різних ухвал, якими задоволено клопотання сторони обвинувачення щодо накладення арешту на транспортні засоби , надання тимчасового доступу на вилучення документів та інше.

Таким чином у останньої могла сформуватися думка щодо дій органів слідства та неправомірності дій осіб, щодо яких здійснювалося розслідування, що може впливати на її упередженість під час розгляду обвинувального акту у кримінальному провадженні № 62018170000000002 від 05.12.2018 року.

В судове засідання учасники судового процесу не з"явилися, надавши суду заяви про розгляд справи у їх відсутність.

Відповідно до п.4 ч.1ст.75 КПК України, суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності обставин, що викликають сумнів в його неупередженості.

Згідно ч.ч.1,2 ст.80 КПК України, за наявності підстав, передбачених статями 75-79 цього Кодексу, суддя зобов`язаний заявити самовідвід; за цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні. Заяви про відвід можуть бути заявлені, зокрема, під час судового провадження.

Норми ст.81 КПК України визначають порядок вирішення питання про відвід.

Відповідно до ст.129 Конституції України, суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним і керується верховенством права.

Згідно ст.8 КПК України кримінальне провадження, здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до змісту ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», при розгляді справ українські суди повинні застосовувати Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Рішення Європейського суду є офіційною формою роз`яснення основних (невідчужуваних) прав кожної людини, закріплених і гарантованих Конвенцією, яка є частиною національного законодавства, та у зв`язку з цим джерелом законодавчого правового регулювання і правозастосування в Україні.

Вимогами п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, ратифікованої законом від 17.07.1997 року №475/97-ВР, визначено, що кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків або при висуненні проти неї будь-якого кримінального обвинувачення має право на справедливий і відкритий розгляд впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Мироненко і Мартенко проти України», зокрема, у п.66 зазначено, що згідно з усталеною практикою Європейського суду наявність безсторонності має визначатися, для цілей п.1 ст.6 Конвенції, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюються особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі.

Відповідно до обєктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (зокрема, про це вказано у рішеннях ЄСПЛ у справах «Фей проти Австрії» та «Веттштайн проти Швейцарії»).

Крім цього, у кожній справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства»).

Європейським судом з прав людини в рішенні по справі «Білуха проти України» (Заява № 33949/02) від 09.11.2006 зазначено, що «особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного».

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Газета «Україна-центр» проти України» від 15.10.2010, для забезпечення існування неупередженості суду для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини необхідно виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо безсторонності суду.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Бочан проти України» від 03 травня 2007 року суд нагадує, що «безсторонність», в сенсі пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу.

Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності суддів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі. При вирішенні питання про відвід судді необхідно перевірити додержання як об`єктивного, так і суб`єктивного критеріїв безсторонності суду, а саме формування суду (колегії суддів) для розгляду конкретної справи (об`єктивний критерій) у встановлений законом спосіб, та надати оцінку доводам заявника на предмет недодержання вимог щодо особистої безсторонності суду (суб`єктивний критерій).

Так, у Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зазначено, що «кожен має право при визначенні його громадянських прав і свобод або при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що йому пред`явлено, на справедливий, публічний розгляд справи у розумний строк незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону» (п.1 ст.6).

У статті 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, право обвинуваченого на розгляд справи судом без невиправданої затримки перераховано в ряду мінімальних гарантій справедливого правосуддя.

Отже, вищевказані та проаналізовані обставини, в своїх сукупності, вказують на наявність передбачених законом підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Миркушіної Н.С. від розгляду кримінального провадження № 62018170000000002 по справі № 548/2265/19 за обвинуваченням ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні злочинів передбачених ст.ст. 371 ч.1, 366 ч.1 КК України.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.129 Конституції України, ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ст.ст.8,9,28,32,35,75,80-82,369-372 КПК України, -

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Миркушіної Н.С. від розгляду кримінального провадження № 62018170000000002 по справі № 548/2265/19 за обвинуваченням ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні злочинів передбачених ст.ст. 371 ч.1, 366 ч.1 КК України - задоволити.

Відвести суддю Хорольського районного суду Полтавської області Миркушіну Н.С. від розгляду кримінального провадження № 62018170000000002 по справі № 548/2265/19 за обвинуваченням ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні злочинів передбачених ст.ст. 371 ч.1, 366 ч.1 КК України - задоволити.

Справу по обвинуваченню ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні злочинів передбачених ст.ст. 371 ч.1, 366 ч.1 КК України передати до канцелярії Хорольського районного суду для визначення іншого судді в порядку, встановленому частиною третьою статті 35 КПК України .

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий: О.В. Коновод