Рішення № 87484824, 31.01.2020, Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 367/7654/17

Провадження № 2/367/864/2020

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2020 року Ірпінський міський суд Київської області в складі:

головуючого судді Карабаза Н.Ф.,

при секретарі Стародубець О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ірпінь цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, що не заявляють самостійних вимог: ОСОБА_3 , Товариство з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення дорожньо-транспортної пригоди,-

в с т а н о в и в :

До Ірпінського міського суду Київскої області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, що не заявляють самостійних вимог: ОСОБА_3 , Товариство з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення дорожньо-транспортної пригоди. В позовній заяві позивач вказує, що 05 квітня 2017 року о 18 годині 50 хвилин відповідач керуючи транспортним засобом Mercedes-Benz 208CDI державний номер НОМЕР_1 з причепом ППА Мастер державний номер НОМЕР_2 на автодорозі М-06 «Київ-Чоп» 587 км. не дотримався безпечної швидкості, не стежив за дорожньою обстановкою та не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого здійснив зіткнення з транспортним засобом Subaru Forester державний номер НОМЕР_3 , яким керував її чоловік, який в свою чергу внаслідок інерційного руху здійснив зіткнення з транспортним засобом БАЗ А079.24 державний номер НОМЕР_4 , що спричинило механічні пошкодження транспортних засобів, чим порушив вимоги п.п. 2.3б;12.1;13 Правил дорожнього руху України та вчинив правопорушення передбачене ст. 124 КУпАП. Відповідачем до Ірпінського міського суду Київської області подано заяву про те, шо з протоколом він погоджується, вину визнає. Постановою судді Ірпінського міського суду Київської області від 06 липня 2017 року відповідача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України - зазначеної ДТП, та звільнено від відповідальності внаслідок закінчення строків притягнення до адміністративної відповідальності. При зіткненні її автомобіль отримав значні технічні ушкодження. Згідно Замовлення-наряду № Ко-00000000000001414 від 18.05.2017 року про надання послуг з технічного обслуговування і ремонту, величина матеріальних збитків, завданих її транспортному засобу становить 185040,00 грн., і підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру № 000001416. Однак, 08 вересня 2017 року укладено угоду про розмір страхового відшкодування між ТДВ СК «Альфа-Гарант», в особі ОСОБА_4 , який діє на підставі довіреності № 01/008-466 від 09.12.2016 року, з однієї сторони, та ОСОБА_5 , який представляє інтереси ОСОБА_1 на підставі довіреності від 03.08.2017 року НМЕ 927156 з іншої сторони, з метою врегулювання дорожньо-транспортної пригоди, що сталась 05.04.2017 року з вини відповідача, цивільно-права відповідальність якого застрахована в ТДВ СК «Альфа-Гарант» за полісом АК-0000686885 від 04.10.2016 року, внаслідок якого було пошкоджено автомобіль SUBARU Forester, державний номерний знак НОМЕР_5 . Згідно з п. 3 Угоди ТДВ СК «Альфа-Гарант» і позивач погоджуються, що розмір страхового відшкодування за вказаним випадком визначається з вирахуванням франшизи в розмірі 1000,00 грн. за полісом АК-0000686885 від 04.10.2016 року, становить 83012,31 грн.

Відповідач на законних правових підставах керував транспортним засобом Mercedes-Benz 208CDI державний номер НОМЕР_1 з причепом ППА Мастер державний номер НОМЕР_2 на автодорозі М-06 «Київ-Чоп» 587 км. не дотримався безпечної швидкості, не стежив за дорожньою обстановкою та не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого здійснив зіткнення з транспортним засобом Subaru Forester державний номер НОМЕР_5 , яким керував її чоловік. За наслідками розгляду протоколу про адміністративне правопорушення, складеного за фактом ДТП за участю водіїв відповідача та третьої особи без самостійних вимог 1, суддею Ірпінського міського суду Київської області провадження у справі №367/2907/17 про адміністративне правопорушення відносно відповідача закрито за спливом строку накладення адміністративного стягнення. Це рішення, яке є чинним, однозначно свідчить про наявність вини саме відповідача у вчиненні 05 квітня 2017 року ДТП. Відповідач достовірно знаючи про це рішення, маючи час та можливість його оскаржити, не оскаржив його, а тому погодився з цим рішення. Розмір матеріальної шкоди, яка підлягає відшкодуванню, визначає у межах фактично понесених та документально підтверджених витрат становить - 185040,00 грн. Враховуючи те, що ТДВ СК «Альфа-Гарант» сплатило позивачу розмір стррахового відшкодування з вирахуванням франшизи в розмірі 1000,00 грн. за полісом АК-0000686885 від 04.10.2016 року суму у розмірі 83012,31 грн., а тому з відповідача слід стягнути різницю заподіяної майнової шкоди внаслідок ремонту транспортного засобу суму у розмірі 102027,69 грн. Зазначає, що внаслідок неправомірних дій відповідача, зазнала значних моральних страждань, а саме - безсоння, стрес, подавлений моральний стан, викликані дискомфортом у вигляді неможливості тривалий час використовувати свою власність за її прямим призначенням, порушенням нормальних життєвих зв`язків, клопотами по ремонту транспортного засобу, зазнала певного удару по своєму престижу. Також, була змушена неодноразово відвідувати авторинок та магазини у пошуку необхідних для ремонту запчастин.

У зв`язку з відсутністю закріпленої на законодавчому рівні єдиної методі майнового виразу моральних страждань і переживань, при визначенні розміру моральної шкоди, яка підлягає відшкодуванню, було взято за основу розмір 10 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, а саме 8500,00 грн. У звязку із наведеним просить стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 102027,69 грн. та моральну шкоду у сумі 8500,00 грн., що разом становить суму у розмірі 110527,69 грн. та судовий збір з відповідача у сумі 1105,28 грн.

В судовому засіданні представник позивача підтвердив обставини, викладені в позовній заяві, просив задовольнити вимоги у повному обсязі.

В судовому засіданні представник відповідача пояснила, що відповідач не заперечує свою вину у ДТП, проте заперечує проти матеріальної та моральної шкоди, просила відмовити у задоволенні позову.

Від представника третьої особи – ТДВ СК «Альфа-Гарант» надійшла заява в якій просила розглянути справу в її відсутності.

Від третьої особи – ОСОБА_3 надійшла заява в якій просив слухати справи за його відсутності.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що згідно постанови Ірпінського міського суду Київської області від 06.07.2017 року встановлено, що відповідно до протоколу серії БР №258545 05.04.2017 року о 18:50 год. на автодорозі: М-06 «Київ-Чоп» 587 км. ОСОБА_2 керуючи транспортним засобом Mercedes-Benz 208CDI д.н.з. НОМЕР_1 з причепом ППА Мастер д.н.з. НОМЕР_2 не дотримався безпечної швидкості, не стежив за дорожньою обстановкою та не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого здійснив зіткнення з Subaru Forester д.н.з. НОМЕР_5 , який в свою чергу внаслідок інерційного руху здійснив зіткнення з транспортним засобом БАЗ А079.24 д.н.з. НОМЕР_4 , що спричинило механічні пошкодження транспортних засобів, чим порушив вимоги п.2.3б; 12.1; 13.1 та вчинив правопорушення передбачене ст.124 КУпАП. ОСОБА_6 визнав винним ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст.124 КУпАП та закрив провадження по справі у зв`язку із закінченням строку накладення адміністративних стягнень.

Згідно Замовлення-наряду № Ко-00000000000001414 від 18.05.2017 року ФОП ОСОБА_7 про надання послуг з технічного обслуговування і ремонту автомобіля SUBARU Forester, державний номерний знак НОМЕР_5 сума ремонту автомобіля складає 185040,00 грн.

Згідно угоди про розмір страхового відшкодування 08 вересня 2017 року укладеної між ТДВ СК «Альфа-Гарант» та ОСОБА_5 , який представляє інтереси ОСОБА_1 , сторони досягли згоди, що сума матеріального збитку за страховим випадком, що стався 05.04.2017 року складає 84012,31 грн., страховик та потерпілий погоджуються, що розмір страхового відшкодування за вказаним випадком визначається з вирахуванням франшизи в розмірі 1000,00 грн. за полісом АК-0000686885 від 04.10.2016 року і становить 83012,31 грн.

Крім того, в матеріалах справи міститься копія страхової справи №17/1352, наданої ТДВ СК «Альфа-Гарант». Згідно Полісу №АК/0686885 від 04.10.2016 року цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 застрахована у ТДВ СК «Альфа-Гарант», ліміт страхових виплат за пошкодження майна встановлено 100000,00 грн.Згідно висновку щодо вартості матеріального збитку заподіяного власнику колісного транспортного засобу №244/4-17, складеного на підставі звіту про оцінку вартості матеріального збитку заподіяного власнику колісного транспортного засобу №244/4-17 від 18.04.2017 року, вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля SUBARU Forester, державний номерний знак НОМЕР_5 становить 116312,33 грн.

За загальними правилами, визначеними ст.ст.1166,1167,1187, 1190 ЦК України, тягар цивільної відповідальності має нести винна у завданні шкоди особа, якою є водій автомобіля чи особа, яка на відповідній правовій підставі керувала автомобілем та з вини якої сталась ДТП. Відповідно до частини другої статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Разом з тим правила регулювання деліктних зобов`язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, якщо законом передбачено такий обов`язок.

Відповідно до ст. 999 ЦК України законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування). До відносин, що випливають із обов`язкового страхування, застосовуються положення цього кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

До сфери обов`язкового страхування відповідальності належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно зі спеціальним Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 року №1961-IV.

Метою здійснення обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (ст.3) визначає забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих унаслідок ДТП, а також захист майнових інтересів страхувальників. Об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (ст.5 закону №1961-IV). Згідно зі ст.6 зазначеного закону страховим випадком є ДТП, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

За змістом Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (ст.ст.9, 22, 31, 35, 36), настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи, у тому числі й шкода, пов`язана зі смертю потерпілого. Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, подає страховику заяву про страхове відшкодування. Таке відшкодування повинне відповідати розміру оціненої шкоди, але, якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

Відповідно до вимог ст.21 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», на території України забороняється експлуатація транспортного засобу без чинного поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Судом встановлено, що про факт настання страхового випадку (ДТП) потерпіла особа повідомила письмовою заявою страховика про виплату страхового відшкодування. 08.09.2017 року представник позивача та страхова компанія уклали угоду про розмір страхового відшкодування, за умовами якої сторони у відповідності до положень п.36,2 ст.36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» досягли згоди про розмір матеріального збитку та розмір страхового відшкодування за страховим випадком, що мав місце 05.04.2017 року і визначили, що сума страхового відшкодування складає 83012,31 грн. На виконання умов цієї угоди страхова компанія сплатила ОСОБА_1 83012,31 грн.

У постанові від 04.07.2018 року у справі №755/18006/15-ц Велика Палата Верховного Суду вказала, що відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування або розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. Проте покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування відповідальності та сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності. Велика Палата вважає, що уклавши договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, у разі виникнення деліктного зобов`язання страховик бере на себе виконання обов`язку страхувальника у межах суми страхового відшкодування, а страховик, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, може звернутися з позовом до страховика, у якого заподіювач шкоди застрахував свою цивільно-правову відповідальність, що відповідає загальній меті страхування.

Відповідно до п.22.1 ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, страховик у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Порядок відшкодування шкоди пов`язаний з пошкодженням транспортного засобу закріплений у ст. 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», де вказано, що зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Судом встановлено, що висновком щодо вартості матеріального збитку заподіяного власнику колісного транспортного засобу №244/4-17 визначено розмір вартості матеріального збитку пошкодженого транспортного засобу SUBARU Forester, державний номерний знак НОМЕР_5 в сумі 116312,33 грн., страховим полісом №АК/0686885 від 04.10.2016 року визначено ліміт відповідальності страховика в розмірі 100000 грн., але потерпіла особа і страховик уклали угоду, за умовами якої дійшли згоди, що розмір страхового відшкодування за страховим випадком, який стався 05.04.2017 року складає 83012,31 грн. і цю суму страхового відшкодування потерпіла особа отримала. Отже, оскільки позивач погодилась із розміром страхового відшкодування в розмірі 83012,31 грн., хоча мала право на відшкодування збитків у розмірі 99000,00 грн. згідно страхового полісу №АК/0686885 від 04.10.2016 року за яким цивільно-правова відповідальність відповідача застрахована у ТДВ СК «Альфа-Гарант» та ліміт страхових виплат за пошкодження майна встановлено у розмірі 100000,00 грн.,тому відсутні підстави для задоволення позову.

Щодо відшкодування моральної шкоди суд дійшов наступного висновку.

В силу з ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Статтею 23 ЦК України встановлено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

За п. 5 Постанови Пленуму № 4 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про відшкодування шкоди моральної (немайнової) шкоди» обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Так, відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Тобто при вирішенні спору про стягнення моральної шкоди суду слід встановити: наявність заподіяної позивачу шкоди, протиправність діяння відповідача, наявність причинного зв`язку між заподіяною шкодою і протиправним діянням відповідача. При цьому кожна із вказаних обставин повинна бути підтверджена належними та допустимими доказами.

Згідно положень частини 5 статті 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до положень частини 7 статті 81 ЦПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Суд, оцінюючи подані позивачем докази та вищевикладені обставини вважає, що в задоволенні заявлених позовних вимог про стягнення моральної шкоди необхідно відмовити за недоведеністю позовних вимог, оскільки всупереч вищенаведених вимог закону позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт заподіяння позивачу моральних страждань, про які зазначені у позовній заві.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 1-12, 76-81, 95, 141, 263-265, 268, 354 ЦПК України, ст. ст. 22, 23 1166, 1167,1187, 1190 ЦК України, ст. ст. 3, 9, 22, 29, 31, 35, 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»суд, -

в и р і ш и в :

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, що не заявляють самостійних вимог: ОСОБА_3 , Товариство з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення дорожньо-транспортної пригоди.

Повний текст судового рішення буде складено протягом 10 днів з дня проголошення вступної та резолютивної частини рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - https://court.gov.ua/sud1013/ та в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням - http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя Н.Ф. Карабаза