Рішення № 87484434, 03.02.2020, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси)

Справа № 523/11819/15-ц

Провадження №2/523/712/20

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" лютого 2020 р. м.Одеса

Суворовський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Аліна С.С.

при секретарі - Вовкович І.В.,

розглянувши в судовому засіданні матеріали цивільної справи за позовною ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа: КП «ЖКС «Пересипський» про демонтування камери відео спостереження, знищення інформації та стягнення моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В :

До Суворовського районного суду м. Одеси надійшов позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа: КП «ЖКС «Пересипський» в якому просили:

- Зобов`язати ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за власні кошти демонтувати камери відеоспостереження, розміщені у загальному коридорі та загальної кухні для квартири АДРЕСА_1 .

- Зобов`язати ОСОБА_3 та ОСОБА_4 знищити інформацію, яка була отримана з використанням камери відео спостереження відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2

- Стягнути солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 моральну шкоду на користь ОСОБА_1 у розмірі 3000 грн.

- Стягнути солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 моральну шкоду на користь ОСОБА_2 у розмірі 3000 грн.

Свої вимоги обґрунтували тим, що сторони проживають в комунальній квартирі, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 .

ОСОБА_5 встановила камери відеоспостереження без погодження з позивачами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в загальному коридорі та кухні в результаті чого порушила їх конституційні права.

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до Суворовського ВП Одеського міського управління ГУ МВСУ в Одеській області з заявою щодо неправомірних дій ОСОБА_4 про встановлення відеоспостереження в загальному коридорі та на кухні комунальної квартири.

З листів Суворовського ВП Одеського міського управління ГУ МВСУ в Одеській області встановлено про те, що вищевказана заява ОСОБА_1 була розглянута, однак, ознак кримінального правопорушення не виявлено, рекомендовано звернутися до суду.

У судове засідання з`явився представник позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_6 , позовні вимоги підтримала та просила задовольнити їх в повному обсязі.

У судове засідання з`явився представник третьої особи КП «ЖКС «Пересипський» - Назаренко В.Д., вирішення спору залишив на розсуд суду.

Відповідачі ОСОБА_3 , ОСОБА_4 у судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися судом належним чином.

В матеріалах справи міститься заперечення ОСОБА_4 на позовну заяву, в якому зазначила про те, що вважає вищевказаний позов не обґрунтованим, тому не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідка ОСОБА_4 підтвердила факт встановлення камер відеоспостереження, та пояснила, що це зроблено з метою захисту належного їм майна від можливих посягань, а також з метою контролю за діями няні, що доглядає малолітню дитину ОСОБА_5 та онуку відповідачки ОСОБА_7 . Намірів знімання позивачів та членів їх сімей, збирання, зберігання, використання і поширення інформації про особисте життя позивачів та їх сімей немає.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши доводи сторін, суд вважає, що позов є необґрунтованим, є не доказаним, тому не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено про те, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , ОСОБА_4 зареєстровані та проживають в комунальній квартирі, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , відповідно до довідки про склад сім`ї та прописку від 23.11.2017р. (а.с.81,82, т.2).

Відповідно до довідки КП ЖКС «Пересипський» від 02.03.2017р. встановлено про те, що будинок АДРЕСА_2 прийнято на баланс КП ЖКС «Пересипський», згідно рішення Виконавчого комітета Одеської міської ради № 253 від 25.08.2016р. (а.с.45, т.2).

З матеріалів справи, а саме з Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав власності встановлено про те, що ОСОБА_1 належить на праві приватної власності 467/1000 частин гуртожитку, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 , який складається з кім. 23,24 (42,72 кв.м. загальної площі секції гуртожитку) та ОСОБА_2 194/1000 частин вищевказаного гуртожитку, що складається з кім. 23а (17,73 кв.м. загальної площі секції гуртожитку) (а.с.163,164, т.2).

06.06.2015р. ОСОБА_5 встановила камери відеоспостереження без погодження з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в загальному коридорі та кухні.

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до Суворовського ВП Одеського міського управління ГУ МВСУ в Одеській області з заявою щодо неправомірних дій ОСОБА_4 щодо встановлення відеоспостереження в загальному коридорі та на кухні комунальної квартири.

З листів Суворовського ВП Одеського міського управління ГУ МВСУ в Одеській області встановлено про те. що вищевказана заява ОСОБА_1 була розглянута, однак, ознак кримінального правопорушення не виявлено, рекомендовано звернутися до суду (а.с.13,12, т.1).

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Гарантії невтручання в особисте і сімейне життя при проведенні фото-, кіно-, теле-і відео зйомок містить також ст. 307 ЦК України.

Згідно ч.1 ст. 307 ЦК України фізична особа може бути знята на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку лише за її згодою. Згода особи на знімання її на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку припускається, якщо зйомки проводяться відкрито на вулиці, на зборах, конференціях, мітингах та інших заходах публічного характеру.

Відповідачка ОСОБА_4 в своїх запереченнях пояснила, що встановлення камер відеоспостереження в кухні та коридорі загального користування сімейного гуртожитку БМУ№10 ПАТ "Укргазбуд", що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Шкодова гора, 10А, було здійснено за погодженням з директором БМУ№10 ПАТ "Укргазбуд", що підтверджується заявами №17а від 27.05.2015р. та від 07.06.2015р. (а.с.89,90, т.1) Кут зору камер направлений лише на майно, що належить відповідачам, з метою захисту належного їм майна від можливих посягань, вірогідність яких підтверджується фактами зникнення особистих речей та їх псування, що мали місце раніше, а також з метою контролю за діями няні, що доглядає малолітню дитину відповідачки ОСОБА_5 та онуку відповідачки ОСОБА_7 , є реалізацією відповідачами свого права на самозахист цивільного права від порушень і протиправних посягань будь-яких осіб, що закріплене ст. 19 ЦК України.

Згідно ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Суд розглянув справу в межах позовних вимог, створивши учасникам процесу усі необхідні умови для надання, витребування доказів, користуючись принципом змагальності сторін.

Згідно ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст.77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Судом встановлено, про те, що позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не надали суду письмових доказів про зобов`язання ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за власні кошти демонтувати камери відеоспостереження, які розміщені у загальному коридорі та загальної кухні для квартири АДРЕСА_1 ; про зобов`язання ОСОБА_3 та ОСОБА_4 знищити інформацію, яка була отримана з використанням камери відео спостереження відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ; про стягнення солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 моральну шкоду на користь ОСОБА_1 у розмірі 3000 грн.; про стягнення солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 моральної шкоди на користь ОСОБА_2 у розмірі 3000 грн.

Також, суд вважає, що позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не довели суду ті обставини, на які вони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, тому враховуючи викладене позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про демонтування камери відео спостереження, знищення інформації та стягнення моральної шкоди задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 5, 13, 76-81, 133, 265, 280-282 ЦПК України, ст. 15, 16, 22, 23, 391 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа: КП «ЖКС «Пересипський» про демонтування камери відео спостереження, знищення інформації та стягнення моральної шкоди – залишити без задоволення.

Копію заочного рішення направити сторонам по справі.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у разі проголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

Рішення підписано та складено 07.02.2020р.

Судя: Аліна С.С.