Ухвала суду № 87479167, 04.02.2020, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/3490/20-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2020 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Вовк С. В., при секретарі Шевченко О. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суді в м. Києві клопотання ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_1 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 24 жовтня 2019 року,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_1 звернувся до слідчого судді із клопотанням в порядку ст. 174 КПК України, в якому просить скасувати арешт накладений ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 24.10.2019 по справі № 757/56526/19-к та повернути майно, вилучене 22.10.2019 під час проведення обшуку за місцем мешкання останнього, а саме: АДРЕСА_1 , які зазначені в протоколі обшуку, а саме грошові кошти в сумі 89 350 грн., документи, ноутбук, штампи, печатки, банківська картка и та інше) в пунктах 1-21.

Мотивуючи подане клопотання про скасування арешту майна, вказує, що арешт було накладено безпідставно, необґрунтовано та з порушенням приписів ст. 170 КПК України, також посилається на те, що вилучені особисті речі та документи ОСОБА_1 (грошові кошти в сумі 89 350 грн.. документи, ноутбук, штампи, печатки, банківська картка и та інше) відповідно до протоколу обшуку від 22.10.2019 року, не пов`язані з обставинами вчинення кримінальних правопорушень, досудове розслідування щодо яких здійснюється у кримінальному провадженні №32019100000000167 .

Разом з цим, виходячи з правової кваліфікації злочину, досудове розслідування якого здійснюється у кримінальному провадженні № 3201900000000167 від 22.02.2019 р., відсутні фактичні дані, які свідчать про те, що майно, на яке накладено арешт, відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

У кримінальному провадженні ОСОБА_1 , в рамках якого накладено арешт на майно, статусу підозрюваного, обвинуваченого не має. Крім того, останній не здійснює діяльності, щодо яких є заборона.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали провадження за клопотанням, приходить до наступного висновку.

Із матеріалів клопотання вбачається, що Шостим ВРКП СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 32019100000000167 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 212, ч.3 ст. 212 КК України.

Так, ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 24.10.2019, накладено арешт на майно, вилучене 22 жовтня 2019 року під час проведення обшуку в квартирі, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ухвала №757 / 54761 /19-к від 16.10.2019), яка на праві власності належить ОСОБА_2 , та фактично використовується ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ТОВ "Рісконт", ТОВ "Крайніон Плюс", зазначені у протоколі обшуку від 22 жовтня 2019 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Виходячи із аналізу викладеного, вказана норма пов`язує право слідчого судді на скасування арешту майна, із можливістю надання учасникам процесу, доказів та відомостей, які вказуватимуть, що арешт накладено необґрунтовано або в його застосуванні відпала потреба та доведеності перед слідчим суддею їх законності та переконливості.

Згідно ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».

Відповідно до Постанови Європейського Суду від 09.06.2005 по справі «Бакланов проти Російської Федерації», Постанови Європейського Суду від 24 березня 2005 року по справі «Фрізен проти Російської Федерації», Судом наголошується на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним, держави уповноважені здійснювати контроль за використанням власності шляхом виконання законів. Більше того, верховенство права, одна з засад демократичної держави, втілюється у статтях Конвенції. Питання у тому, чи було досягнуто справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, має значення для справи лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності і не було свавільним.

Нормою ст. 41 Конституції України встановлюється непорушність права особи на володіння, користування і розпорядження своєю власністю.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя, згідно вимог ст. 94, ст. 132, ст. 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатніх доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту для третіх осіб, а також розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Із мотивувальної частини ухвали Печерського районного суду м. Києва від 24.10.2019 вбачається, що підставами накладення арешту є постанова слідчого про визнання майна речовими доказами, а також з метою забезпечення збереження речових доказів.

Аналізуючи положення кримінально процесуального законодавства з приводу накладення арешту на майно особи, обов`язковою передумовою, яка обґрунтовує необхідність застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, є наявність достатніх доказів, що вказують на вчинення злочину, наявність обґрунтованої підозри, підставу для арешту майна; наслідки арешту для третіх осіб, а також розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, що визначено положенням ч. 2 ст. 173 КПК України. При цьому обов`язок доведення існування зазначеної умови КПК України покладається на орган досудового розслідування.

Відповідно до положень ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Разом з тим, як вбачається із наданих суду матеріалів відсутні відомості вважати, що арештоване майно відповідає критеріям визначеним ст. 98 КПК України і є безпосередньо предметом кримінального правопорушення що розслідується, а прокурором не доведено зворотнього, а відтак посилання на наявність правових підстав, передбачених п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, на думку слідчого судді, є необґрунтованим та таким, що не відповідає вимогам кримінально процесуального законодавства. Тобто, у даному випадку, прокурором порушено права осіб на мирне володіння та користування своїм майном та не дотримано вимоги закону в частині підстав для звернення з клопотанням про накладення арешту на майно.

Слідчим суддею під час розгляду даного клопотання встановлено, що виходячи з правової кваліфікації злочину за ч. 1 ст. 212, ч.3 ст. 212 КК України, досудове розслідування якого здійснюється у кримінальному провадженні № 3201900000000167 від 22.02.2019 р., відсутні фактичні дані, які свідчать про те, що майно, на яке накладено арешт, відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

У кримінальному провадженні ОСОБА_1 , в рамках якого накладено арешт на майно, статусу підозрюваного, обвинуваченого не має. Крім того, останній не здійснює діяльності, щодо яких є заборона.

Враховуючи вказане, підстав вважати, що існує правова підстава для арешту майна заявника взагалі спростовується, а також ту обставину, що однією з засад кримінального провадження є принцип змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом, тоді як орган досудового розслідування не представив слідчому судді належних доказів для безспірного висновку щодо необхідності продовження дії даного заходу забезпечення кримінального провадження, та принципу диспозитивності кримінального провадження, відповідно до якого сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом, а слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність в кримінальному провадженні даних, які б виправдовували подальше втручання держави у право на мирне володіння заявника належним йому майном, у зв`язку з чим вважає за доцільне скасувати арешт майна, не вбачаючи підстав для подальшого застосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 170-175, 309, 392, 532, 535 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_1 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 24 жовтня 2019 року - задовольнити.

Скасувати арешт накладений ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 24.10.2019 по справі № 757/56526/19-к та повернути ОСОБА_1 , майно, вилучене 22.10.2019 під час проведення обшуку за місцем мешкання останнього, а саме: АДРЕСА_1 , які зазначені в протоколі обшуку, а саме:

- Грошові кошти номіналом 500 (п`ятсот) в кількості 100 купюр в загальній сумі 50000 (п`ятдесят тисяч) гривень;

- Номіналом 200 (двісті) в кількості 160 (сто шістдесят) купюр, всього 32000 (тридцять дві тисячі) гривень;

- Номіналом 100 (сто) гривень в кількості 66 купюр, всього 6600 (шість тисяч шістсот) гривень;

- Номіналом 50 (п`ятдесят) гривень в кількості 15 купюр, всього 750 (сімсот пятдесят) гривень.

Всього коштів, схожих на українські гривні, 89 350 (вісімдесят дев`ять тисяч триста п`ятдесят) гривень, які поміщені в синій поліетиленовий пакет, котрий опечатано пояснювальною біркою.

- печатку ТОВ «Стек» (код 32926969) зеленого кольору з відтиском.

- печатку сірого кольору ТОВ «Мегаконстракт білдінг» (код 41621981) з відтиском.

- печатку помаранчевого кольору ТОВ «Сварог буд» (код 42819040) з відтиском.

- печатку рожевого кольору з написом ТОВ «Рікот» (код 34960032) з відтиском.

- печатку рожевого кольору з написом ТОВ «Крайніон плюс» (код 36825019) з відтиском.

- печатку рожевого кольору з написом ТОВ «Алісо» (код 41955356) з відтиском.

- штамп синього кольору з написом «Згідно з оригіналом».

- Штамп червоно-чорного кольору з написом «Копия верна».

- Картку чорного кольору ВТБ Private Banking НОМЕР_3 з наявним штрих-кодом НОМЕР_2 - 1 шт.

- Аркуш з наявним відтиском печатки ТОВ «Рікот», ТОВ «Мегаконстракт білдінг», ТОВ «Крайніон плюс» - 1 арк.

- оригінал довіреності на ім`я ОСОБА_1 від імені ОСОБА_7 , іпн НОМЕР_1 від 20.03.2017 на 1 арк.

- договір приєднання до умов банківських послуг №20170313000001 на 2 арк.

- заяву про закриття договору №20160617000021 від 13.03.2017, клієнт - ОСОБА_7 , на 1 арк.

- металевий ключ - 1 шт.

- первинно-фінансові документи, зокрема, наступних контрагентів ТОВ «Крайніон Плюс» (код 36825019) за період 2019 року по взаємовідносинам зі значною кількістю товариств-замовників - закладами охорони здоров`я Донецької області,а саме: договори підряду з наявними відтисками печаток та підписів службових осіб, форми КБ-3 (довідка про вартість виконаних будівельних робіт), дефектні акти, форми КБ-2В (акти приймання виконаних робіт), підсумкові відомості ресурсів, форми №5, зведений кошторисний розрахунок вартості об`єктів, форми №1 (локальні кошториси на будівельні роботи №2-1-1), форми №1А (відомість ресурсів до локальних кошторисів, договірні ціни та ін.).

- білий мішок, всередині якого знаходяться первинно-фінансові документи ТОВ «Рікот» (код 34960032) по взаємовідносинах зі значною кількістю закладів охорони здоров`я Донецької області, доступ до яких прямо зазначено в ухвалі суду за період з 2016 року по 2018 рік, щодо проведених будівельних робіт, асаме: договори підряду, форми КБ-2, КБ-2В, форми №5, форми №1, №1А, дефектні акти, договірні ціни, копія статуту ТОВ «Рікот» за 2016 рік.

- фінансово-господарські документи ТОВ «Мегаконстракт білдінг» (код 41621981) по взаємовідносинах зі значною кількістю закладів охорони здоров`я Донецької області, доступ до яких прямо зазначено в ухвалі суду за період 2018 року щодо проведених будівельних робіт, а саме договори підряду, форми КБ-3, КБ-2В, форми 1,1А, №5, дефектні акти, договірна ціна тощо.

- фінансово-господарські документи ТОВ «Стек» (код 32926969) по взаємовідносинах зі значною кількістю закладів охорони здоров`я Донецької області за період з 2014 по 2017 рік - а саме, договори підряду, форми КБ-3, КБ-2В, форми 1, 1А, №5, дефектні акти, договірна ціна тощо.

- документи, які свідчать про листування службових осіб ТОВ «Крайніон плюс», ТОВ «Мегаконтракт білдінг», ТОВ «Рікот» та інших товариств із представниками (головними лікарями) закладів охорони здоров`я Донецької області, чорнові записи, документи, які свідчать про наявність банківських рахунків та проведених операцій банківської діяльності.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя С.В. Вовк