Ухвала суду № 87477832, 10.02.2020, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_______________

УХВАЛА

"10" лютого 2020 р.Справа № 922/1062/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Калініченко Н.В.

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Агріклаб" (від 06 лютого 2020 року за вх. № 3061) про заміну способу виконання судового рішення у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агріклаб», с. Білогородка,

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нетком», м. Харків,

про стягнення коштів у розмірі 402 280,00грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Агріклаб», звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Нетком», з вимогами про стягнення 402 280,00грн. заборгованості з оплати вартості поставленого товару за договором поставки № 99/2017 АК від 13 квітня 2017року. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 12 червня 2019 року відкрито провадження у справі № 922/1062/19 та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження. Рішенням Господарського суду Харківської області від 10 червня 2019 року (повний текст підписано 10 червня 2019 року) позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Агріклаб» задоволено в повному обсязі. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Нетком" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Агріклаб" 402 280,00 грн. основної заборгованості та 6 034,20 грн. судового збору. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 09 вересня 2019 року (повний текст підписано 10 вересня 2019 року) апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Нетком» на рішення Господарського суду Харківської області від 10 червня 2019 року залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Харківської області від 10 червня 2019 року залишено без змін. Судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, віднесено на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Нетком».

01 жовтня 2019 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби винесено постанову про відкриття виконавчого провадження (ВП № 60143505).

Стягувач скерував на адресу суду заяву про заміну способу виконання судового рішення (від 06 лютого 2020 року за вх. № 3061), у відповідності до якої просить замінити спосіб виконання судового рішення "зі стягнення коштів з товариства з обмеженою відповідальністю "Нетком" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Агріклаб" 402 280,00 грн. основної заборгованості та 6 034,20 грн. судового збору" на "зобов`язання товариства з обмеженою відповідальністю "Нетком" сплатити Товариство з обмеженою відповідальністю «Агріклаб» кошти у сумі 402 280,00 грн. основної заборгованості та 6 034,20 грн. судового збору".

Суд, розглянувши матеріали заяви стягувача, вважає за необхідне повернути її без розгляду, з огляду на наступне.

Відповідно до частин 1-3 статті 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Згідно з положеннями статті 331 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає заяву про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. З огляду на це, в разі необізнаності учасників справи зі змістом заяви, останні не зможуть належним чином скористатися своїми правами (заперечити проти заяви, надати суду свої пояснення тощо) у судовому засіданні.

Частиною 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини від 20 травня 2010 року у справі "Пелевін проти України" та від 30 травня 2013 року у справі "Наталія Михайленко проти України", право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб те ресурсів суспільства та окремих осіб. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальної заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Отже, доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений, зокрема, Господарським процесуальним кодексом України.

За змістом статті 169 Господарського процесуального кодексу України заяви з процесуальних питань, в тому числі пов`язаних з виконанням судових рішень у господарських справах, подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадку, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.

Загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви з процесуальних питань визначені у статті 170 ГПК України.

Так, за умовами статті 170 Господарського процесуального кодексу України будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: 1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву, клопотання або заперечення, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для такої фізичної особи), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; 2) найменування суду, до якого вона подається; 3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі; 4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; 5) підстави заяви (клопотання, заперечення); 6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення); 7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.

Пунктами 2 та 4 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України закріплено принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, а також змагальність сторін визначено як основні засади (принципи) господарського судочинства. Відповідно до частини 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Також, за умовами пункту 7.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" заяву про надання відстрочки, розстрочки, зміну способу і порядку виконання рішення слід розглядати за правилами ГПК у межах розглянутої господарським судом справи. Зокрема, заявник повинен подати докази надіслання другій стороні копії цієї заяви і доказів на її обґрунтування.

Незважаючи на відсутність в Господарському процесуальному кодексі України прямої вказівки на необхідність надсилання копії заяви про заміну способу виконання судового рішення інших учасникам справи, заявник, з метою дотримання основних засад (принципів) господарського судочинства, повинен надіслати копію такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи, врахувавши приписи пункту 7 частини1 статті 170 ГПК України.

Із доданих до заяви документів вбачається, що стягувачем не надано доказів надіслання другій стороні (боржнику у даній справі) копії заяви і доданих до неї документів, що є порушенням принципу змагальності учасників справи. При цьому, в переліку додатків до заяви також не зазначено про наявність в доданих до неї матеріалах доказів направлення документів боржнику.

Частиною 4 статті 170 ГПК України передбачено, що суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

За таких обставин заяву стягувача про заміну способу виконання судового рішення слід повернути без розгляду, що не перешкоджає останньому повторно звернутись до господарського суду із такою заявою, після усунення усіх недоліків, викладених в даній ухвалі.

Суд звертає увагу заявника, що з 08 лютого 2020 року набули чинності зміни до Господарського процесуального кодексу України, у відповідності до яких частина 2 статті 170 Господарського процесуального кодексу України доповнена абзацом другим наступного змісту: "До заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження)". Отже, в даному випадку законодавець встановив імперативну норму, за умовами якої під час подання заяви з процесуальних питань на стадії виконання судового рішення, заявник зобов`язаний надати докази її скерування на адреси інших учасників справи.

Керуючись частиною 7 статті 170, статтями 232-236, 334 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

УХВАЛИВ:

Повернути заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Агріклаб" (від 06 лютого 2020 року за вх. № 3061) про заміну способу виконання судового рішення - без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду в порядку статей 255-257 ГПК України та з урахуванням пункту 17.5 Перехідних положень Кодексу.

Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Ухвалу підписано 10 лютого 2020 року.

Суддя Н.В. Калініченко

справа № 922/1062/19