Рішення № 87475866, 05.02.2020, Хортицький районний суд м. Запоріжжя

05.02.2020

ЄУН 337/806/19

Провадження № 2/337/32/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2020 року місто Запоріжжя

Хортицький районний суд міста Запоріжжя в складі:

головуючого судді Котляр А.М.

за участю секретаря Журби Н.Ю.

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

представника відповідача Данилова А.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал страхування» про відшкодування шкоди,

ВСТАНОВИВ:

05.03.2019 року ОСОБА_3 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_4 , в якому просила суд стягнути з ОСОБА_4 на свою користь матеріальну шкоду в сумі 8349 гривень, моральну шкоду в сумі 50000 гривень, витрати на правову допомогу в сумі 8000 гривень, судовий збір в сумі 768,40 гривень. В обґрунтування позовних вимог вказала, що 01.09.2018 року о 12-55 годині вона перебувала в якості пасажира в автомобілі, яким керував ОСОБА_5 . Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, за участю автомобілів під керуванням ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , вона отримала тілесні ушкодження. Винним в дорожньо-транспортній пригоді був визнаний ОСОБА_4 . Вона понесла витрати на лікування. ОСОБА_4 частково відшкодував ці витрати. Невідшкодована суму витрат складає 8349 гривень. Також їй було заподіяно моральну шкоду, у зв`язку із фізичним болем та стражданням, перенесеною операцією, тривалим одужанням, яку вона оцінює в 50 000 гривень.

26.03.2019 року суддя відкрив по справі спрощене провадження з викликом сторін (а.с. 35).

02.05.2019 року відповідач ОСОБА_4 подав відзив на позовну заяву, в якому вказав, що дійсно 01.09.2018 року мала місце дорожньо-транспортна пригода, за участі його та ОСОБА_5 . Він був визнаний винуватим в ДТП. Він за власною ініціативою сплачував грошові кошти ОСОБА_5 як потерпілому, оскільки усвідомлював свою винуватість. Проте, немає жодних відомостей, що під час пригоди позивач ОСОБА_3 отримала будь-які тілесні ушкодження. Причинного зв`язку між його діями та витратами ОСОБА_3 на лікування немає. Крім того, він застрахував свою відповідальність, уклавши договір із ПрАТ «СК «Арсенал страхування», за яким сума страхового відшкодування за шкоду, заподіяну життю і здоров`ю, складає 200000 гривень. Вважає, що якщо позивач вважає, що отримала тілесні ушкодження під час ДТП, то вона має звернутись за страховим відшкодуванням до страхової компанії (а.с.42-46).

06.05.2019 року представник позивача адвокат Харченко Р.В. подала відповідь на відзив, в якій вказала, що за фактом дорожньо-транспортної пригоди проводилось досудове розслідування за ч.1 ст.286 КК України у зв`язку із отриманням ОСОБА_3 тілесних ушкоджень. На підставі проведеної судово-медичної експертизи було встановлено, що ОСОБА_3 отримала легкі тілесні ушкодження. Тому кримінальне провадження було закрито, у відношенні ОСОБА_6 складено протокол за ст.124 КУпАП (а.с. 57-61).

07.05.2019 року судове засідання було відкладено за клопотанням представника відповідача адвоката Кривенко Ю.С. (а.с. 89, 92).

02.07.2019 року судове засідання було відкладено за клопотанням представника позивача адвоката Харченко Р.В. (а.с. 97-98, 102).

05.07.2019 року представник позивача адвокат Харченко Р.В. подала заву про забезпечення позову, в якій просила суд накласти арешт на автомобіль, який належить відповідачу ОСОБА_4 (а.с. 105-107).

08.07.2019 року суддя відмовив в задоволенні заяви про забезпечення позову (а.с. 111-112).

29.07.2019 року судове засідання було відкладено за клопотанням представника позивача адвоката Харченко Р.В. (а.с. 113-118, 122).

28.08.2019 року представник позивача адвокат Харченко Р.В. подала клопотання про витребування доказів по справі – матеріалів кримінального провадження за фактом ДТП (а.с. 128-129).

03.09.2019 року представник позивача адвокат Харченко Р.В. подала до суду позовну заяву, в якій залучила до участі у справі в якості співвідповідача ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» в особі Запорізької дирекції ПрАТ «СК «Арсенал Страхування». Вказала, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_4 застрахована в ПрАТ «СК «Арсенал Страхування», страхова сума складає 200000 гривень. Тому страхова компанія має нести відповідальність за дії ОСОБА_4 В оновленій редакції позову просила суд стягнути солідарно з ОСОБА_4 та Запорізької дирекції ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» матеріальну шкоду в сумі 8349 гривень, моральну шкоду в сумі 50000 гривень, судовий збір в сумі 768,40 гривень (а.с. 143-149).

03.09.2019 року суд ухвалив:

- витребувати від Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області копії матеріалів досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018080050003129 від 06.09.2019 року за ч.1 ст.286 КК України за фактом ДТП за участю ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ;

- прийняти до провадження уточнену позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» в особі відокремленого підрозділу Запорізької обласної дирекції про відшкодування шкоди.

27.09.2019 року до суду надійшов відзив представника Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування», в якому він вказав, що Запорізька дирекція не є юридичною особою, а тому не може бути відповідачем у справі. ОСОБА_3 не зверталась до страхової компанії із заявою про настання страхового випадку, не надала жодних документів, які дають підстави здійснити страхову виплату. ОСОБА_4 та страхова компанія не можуть нести солідарний обов`язок по відшкодуванню шкоди позивачу (а.с. 157-158).

21.10.2019 року суд повторно витребував від Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області копії матеріалів досудового розслідування та замінив відповідача Запорізьку дирекцію ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» на належного ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» (а.с. 168).

06.11.2019 року представник позивача адвокат Харченко Р.В. подала до суду заяву про виклик свідка ОСОБА_7 (а.с. 182-183).

13.11.2019 року до суду надійшли матеріали кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018080050003129 від 06.09.2019 року за ч.1 ст.286 КК України (а.с. 185-221).

20.11.2019 року судове засідання було відкладено за клопотанням представника позивача адвоката Харченко Р.В. (а.с. 223-224, 226).

23.12.2019 року судове засіданні було відкладено у зв`язку із неявкою представника відповідача адвоката Кривенко Ю.С.

В судовому засіданні представник позивача адвокат Харченко Р.В. підтримала позов, просила його задовольнити. Відмовилась від заяви про виклик свідка ОСОБА_7 . Не наполягала на стягненні витрат на правову допомогу, оскільки позовна заява була складена іншим адвокатом. Пояснила, що позивач усно зверталась до страхової компанії щодо страхового відшкодування, їй пояснили, що в постанові про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності не вказано, що вона отримала тілесні ушкодження під час ДТП.

Представник відповідача ОСОБА_4 адвокат Кривенко Ю.С. проти задоволення позову заперечила. Пояснила, що у висновку судової медичної експертизи немає відомостей про те, що ОСОБА_3 отримала ушкодження в автомобілі.

Представник відповідача адвокат Данилов А.Г. проти задоволення позову в частині стягнення шкоди з ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» заперечив. Пояснив, що у страхової компанії відсутні підстави відшкодовувати шкоду, оскільки ОСОБА_8 до ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» із заявою не верталась.

Дослідивши матеріали справи, доводи представників сторін, суд встановив такі факти та відповідні правовідносини, прийшовши до наступних висновків.

01.09.2018 року на перехресті вул. Патріотичної та вул. Сталеварів в м. Запоріжжя сталась дорожньо-транспортна пригода за участі автомобілів Honda Accord реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_4 та автомобіля Chrysler Sebring реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_5

01.09.2018 року у відношенні ОСОБА_4 було складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП (а.с. 188).

11.09.2018 року Хортицький районний суд м. Запоріжжя визнав винуватим у вчиненні ДТП відповідача ОСОБА_4 та притягнув його до адміністративної відповідальності (а.с. 9).

05.09.2018 року ОСОБА_5 звернувся із заявою про вчинення кримінального правопорушення, в якій просив притягнути до кримінальної відповідальності ОСОБА_4 (а.с. 186).

07.09.2018 року ОСОБА_5 надав слідчому Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області пояснення щодо обставин ДТП, вказав, що внаслідок зіткнення автомобілів пасажир автомобілю ОСОБА_3 отримала тілесні ушкодження та була доставлено до лікарні, стан її здоров`я погіршився.

13.09.2018 року слідчий Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області допитав ОСОБА_3 в якості потерпілої у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12018080050003129. ОСОБА_3 , будучи попередженою про кримінальну відповідальність за давання завідомо неправдивих показань, слідчому пояснила, що 01.09.2018 року вона в якості пасажира на передньому сидінні знаходилась в автомобілі Крайслер, яким керував ОСОБА_5 На перехресті вул АДРЕСА_1 Сталеварів вони з ОСОБА_5 потрапили у ДТП. Внаслідок пригоди вона отримала тілесні ушкодження, знаходилась в лікарні до 11.09.2018 року (а.с. 214-215).

08.11.2018 року слідчий суддя Ленінського районного суду м. Запоріжжя призначила судово-медичну експертизу по кримінальному провадженню, внесеному до ЄРДР за №12018080050003129 за заявою ОСОБА_5 за ч.1 ст.286 КК України для вирішення питання чи є у ОСОБА_3 тілесні ушкодження та які саме, чи могли тілесні ушкодження утворитись в результаті дорожньо-транспортної пригоди (а.с. 209).

Згідно висновку експерта №1408 від 27.12.2018 року забій м`яких тканин правого стегна по зовнішній поверхні в середній його третині з послідуючим утворенням після травматичної напруженої підшкірної гематоми яка у гострому своєму періоді потребувала хірургічного втручання (розтин гематоми з виділенням до 200мл згустків крові), забій лівого колінного суглоба, мінімальне ушкодження волокон латерального утримувача лівого надколінника у гр. ОСОБА_3 в сукупності кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, що потягли за собою короткочасний розлад здоров`я. Дані ушкодження утворилися від дії тупих предметів та могли утворитися в результаті ударів о виступаючі предмети всередині салону автомобіля в умовах дорожньо-транспортної пригоди (а.с. 210-213).

28.02.2019 року слідчий Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області Набока П.В. своєю постановою закрив кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12018080050003129 за заявою ОСОБА_5 за ч.1 ст.286 КК України у зв`язку із відсутністю складу кримінального правопорушення. В постанові слідчий встановив, що 01.09.2018 року під час дорожньо-транспортної пригоди на перехресті вул. Патріотичної та вул. Сталеварів в м. Запоріжжя за участі автомобілів Honda Accord реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_4 та автомобіля Chrysler Sebring реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_5 обидва транспортні засоби отримали механічні пошкодження, а пасажир автомобілю ОСОБА_3 отримала легкі тілесні ушкодження (а.с. 221).

Обґрунтовуючи свої заперечення, представник відповідача адвокат Кривенко Ю.С. посилалась на те, що в матеріалах справи відсутні відомості про те, що ОСОБА_3 отримала тілесні ушкодження саме під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась з вини ОСОБА_4 .

Причинний зв`язок між діями ОСОБА_4 та отриманням позивачем ОСОБА_3 тілесних ушкоджень знайшов своє підтвердження під час дослідження письмових доказів по справі. ОСОБА_3 була визнана потерпілою за фактом ДТП, яке мало місце 01.09.2018 року за участі водіїв ОСОБА_5 та ОСОБА_4 . Була допитана слідчим під час досудового розслідування, надала пояснення про те, що отримала тілесні ушкодження внаслідок ДТП. Судово-медичний експерт в своєму висновку підтвердив, що ОСОБА_3 могла отримати тілесні ушкодження всередині салону автомобіля в умовах дорожньо-транспортної пригоди. Слідчий, який проводив досудове розслідування, в постанові про закриття кримінального провадження встановив, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_3 отримала тілесні ушкодженні.

Встановлені судом обставини в їх сукупності дають суду підстави дійти до висновку, що позивач ОСОБА_3 отримала тілесні ушкодження внаслідок протиправних дій ОСОБА_4 . Відсутність в постанові про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності відомостей про завдання шкоди ОСОБА_3 пояснюється тим, що протокол про адміністративне правопорушення був складений в день дорожньо-транспортної пригоди 01.09.2018 року. Відомості про дорожньо-транспортну пригоду були внесені до ЄРДР 05.09.2018 року, а ОСОБА_3 була допитана в якості потерпілої 07.09.2018 року. Висновок експерта про наявність у позивача тілесних ушкоджень внаслідок ДТП був складений 27.12.2018 року. В той час як справа про адміністративне правопорушення була розглянута судом 11.09.2018 року. Тому на день розгляду справи були відсутні відомості про ступінь та характер тілесних ушкоджень, отриманих ОСОБА_3 .

Згідно із ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини особи, яка її завдала: зокрема, 1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки .

Відповідно до ч.2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Відповідно до роз`яснень пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних, кримінальних справ, викладених у пункті 8 його постанови від 01 березня 2013 року №4 «Про питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», судам роз`яснено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК України шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у особи, що її завдала, за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

У зв`язку із отриманням тілесних ушкоджень ОСОБА_3 перебувала на стаціонарному лікуванні з 01.09.2018 по 11.09.2018 року, після чого знаходилась на амбулаторному лікуванні (а.с. 210). У зв`язку із отриманням тілесних ушкоджень, вона понесла витрати на лікування, медикаменти, що підтверджується наданими суду квитанціями та чеками (а.с. 10-23). З боку відповідача ОСОБА_4 до суду не надходило заперечень з приводу обґрунтованості на належності документів, які підтверджують витрати ОСОБА_3 на лікування. Тому суд, виходить із того, що ОСОБА_3 витратила на лікування 8349 гривень, які відносяться до майнової шкоди, які підлягає компенсації.

Враховуючи, що ОСОБА_3 у зв`язку із протиправними діями ОСОБА_4 зазнала фізичних та моральних страждань, суд вважає, що їй було завдано моральну шкоду, яка має бути відшкодована відповідачем.

При визначенні розміру цієї шкоди, суд виходить із того, що ОСОБА_3 внаслідок отриманих травм знаходилась на стаціонарному та амбулаторному лікуванні, зазнала хірургічного втручання, отримала струс головного мозку, травму грудної клітини та стегна та інші ушкодження. Самі по собі травми пов`язані із відчуттям фізичного болю. Суд погоджується із доводами позивача щодо того, що вона зазнала душевних страждань. Суд, враховуючи тяжкість заподіяної травми, наслідки тілесних ушкоджень, оцінює моральну шкоду, заподіяну ОСОБА_3 , в 10000 гривень.

ОСОБА_3 просить суд стягнути заподіяну їй шкоди в солідарному порядку з ОСОБА_4 та ПрАТ «СК «Арсенал Страхування».

Судом встановлено, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_4 застрахована в ПрАТ «СК «Арсенал Страхування», що підтверджується полісом АМ №2227333 (а.с. 54).

Представник відповідача ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» вказав суду, що потерпіла ОСОБА_3 до страхової компанії із заявою про отримання страхового відшкодування не зверталась. Представник позивача адвокат Харченко Р.В. цю обставину підтвердила, пояснила, що ОСОБА_3 із заявою про страхове відшкодування до ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» не зверталась, документи на підтвердження отримання нею шкоди не подавала.

За змістом Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (статті 9, 22–31, 35, 36) настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи, в тому числі й шкода, пов`язана зі смертю потерпілого. Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на його отримання, подає страховику заяву про страхове відшкодування. Таке відшкодування повинне відповідати розміру оціненої шкоди, але якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

Згідно ст.541 ЦК України солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання.

Суд прийшов до висновку, що у ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» не виник обов`язок щодо виплати страхового відшкодування позивачу ОСОБА_3 , оскільки вона за отриманням страхового відшкодування не зверталась. Покладення солідарного обов`язку відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок ДТП, не ґрунтується на вимогах закону.

Таким чином, суд вирішив задовольнити позовні вимоги частково в частині стягнення майнової та моральної шкоди з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 .

Судові витрати в вигляді судового збору суд покладає на відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Суд задовольнив 31,44% від позовних вимог позивача. Судовий збір, сплачений позивачем складає 768,40 грн. Сума судового збору, що підлягає стягненню з відповідача складає 241,58 грн.

Представники сторін відмовились від підтримання вимог про стягнення витрат на правову допомогу, у зв`язку із чим суд не вирішує питання про їх розподіл.

Керуючись ст. 263-265 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_3 – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 ) матеріальну шкоду в сумі 8349 гривень, моральну шкоду в сумі 10000 гривень, судовий збір в сумі 241,58 гривень, а всього стягнути 18 590 (вісімнадцять тисяч п`ятсот дев`яносто) гривень 58 (п`ятдесят вісім) копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлений 10.02.2020 року.

Суддя: А.М. Котляр