Рішення № 87475264, 07.02.2020, Рахівський районний суд Закарпатської області

Справа № 305/1872/19

Провадження по справі 2/305/127/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.02.2020 року Рахівський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючого - судді Ємчука В.Е.

за участі: секретаря судового засідання Орос С.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Рахів цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС" до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої в результаті ДТП в порядку суброгації,

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АРКС звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди завданої в результаті ДТП в порядку суброгації. Позов мотивований тим, що між Страховою компанією «Аха Страхування», після перейменування яким є Позивач, та ОСОБА_2 (далі Страхувальник) було укладено договір добровільного страхування наземного транспортного засобу №РМ106374Га/12скв від 10 вересня 2012 року (далі Договір), предметом якого є майнові інтереси Страхувальника, що не суперечать закону, пов`язані з володінням, користуванням та розпорядження наземним транспортним засобом Volkswagen CC, номер кузова НОМЕР_1 , 2012 року випуску, д/н НОМЕР_2 , його окремих частин чи додаткового обладнання внаслідок ДТП. 16.11.2013 року державний номер НОМЕР_2 замінено на державний номер НОМЕР_3 . 01 жовтня 2016 року сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів Volkswagen CC державний номер НОМЕР_3 , яким керував ОСОБА_2 , та «ВАЗ 2101» державний номер НОМЕР_4 , яким керувала ОСОБА_1 . Згідно з рішенням про реєстрацію в ЄРДР кримінального провадження №12016070140001247 від 02.10.2016 року, ОСОБА_1 , під керуванням якої перебував автомобіль «ВАЗ 2101» державний номер НОМЕР_4 , виїхала на головну вулицю Грушевського сполученням Мукачево-Рогатин-Львів, де не впоралася з керуванням, здійснила зіткнення з зустрічним легковим автомобілем, який рухався в сторону смт.Тячів Volkswagen CC державний номер НОМЕР_3 . У результаті ДТП пасажир «ВАЗ 2101» державний номер НОМЕР_5 малолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який є сином ОСОБА_1 , отримав незначні тілесні ушкодження у вигляді струсу головного мозку та доставлений в Рахівську РЛ, де після проведення медичного огляду відпущений додому. В результаті даної ДТП було відкрито кримінальне провадження №12016070140001247 від 02.10.2016 року. Умовами укладеного між Позивачем та Страхувальником договору передбачена можливість визначення розміру збитків та страхового відшкодування на підставі рахунку СТО. Загальна вартість запчастин та відновлювальних робіт транспортного засобу Volkswagen CC державний номер НОМЕР_3 у результаті його пошкодження при ДТП становить 276535,19 гривні. За страховим випадком (ДТП) позивач склав страховий акт по договору страхування, визначив суму страхового відшкодування в розмірі 276535,19 гривні та здіснено виплату страхового відшкодування. Оскільки відповідно до ст.1166, 1188 ЦК України шкода, завдана одній особі з вини іншої відшкодовується винною особою, тому представник позивача просить стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «СК «АРКС» 276535,19 гривні та понесені судові витрати понесені на оплату судового збору в сумі 4148,03 гривні.

Ухвалою Рахівського районного суду від 21.10.2019 року було відкрито провадження у даній справі та запропоновано Відповідачці, протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, подати суду відзив на позовну заяву і всі докази, що підтверджують заперечення проти позову, а також, відповідно до п.2 ч.5 ст.178 ЦПК Відповідачка повинна була подати докази надіслання відзиву та доданих до нього документів Позивачу. Копію ухвали ОСОБА_1 отримала 24.10.2019 року, що підтверджено повідомленням про вручення поштового відправлення.

В судове засідання позивач не з`явився, представник І .В. Білоконь 15.11.2019 року надала суду заяву про розгляд справи без представника ПрАТ «СК «АРКС» на підставі поданих документів, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити, а у разі неявки відповідача, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач, ОСОБА_1 , в судове засідання не з`явилася, її представник адвокат Телегазій В.В. надав суду заяву про розгляд справи без участі представника відповідача, позовні вимоги не визнає та просить відмовити у задоволенні позову. Відзиву у визначений судом п`ятнадцятиденний термін ОСОБА_1 не подавала, а відзив, поданий 17.12.2019 року суд не бере до уваги, оскільки такий поданий з пропущенням встановленого строку на подачу відзиву й причини пропуску строку, які зазначені у відзиві, не являються поважними.

Згідно з ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи, що Відповідачем у встановлений законом строк відзив не подано, суд вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у справі матеріалів.

Дослідивши матеріали справи, всебічно й повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи й вирішення спору по суті, суд приходить до такого висновку.

Відповідно до частини першої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно зі статтями 993 ЦК України та 27 Закону України «Про страхування», до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов`язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов`язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов`язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією.

Відповідно п. 4 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» встановлено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК України шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню у повному обсязі особою, яка її завдала. Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними й шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме:

1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою;

2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується;

3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

З аналізу статті 1188 ЦК України вбачається, що шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою. Тобто у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини. Таку правову позицію висловив Верховний Суд у Постанові від 16 січня 2019 року у справі № 235/8444/15-ц, провадження № 61-35534св18.

Таким чином, відповідно до змісту вказаних норм матеріального права, єдиною підставою для цивільно-правової відповідальності за завдання шкоди є правопорушення, що включає як складові елементи: шкоду, протиправне діяння особи, котра її завдала, причинний зв`язок між ними, а також вину заподіювача. За зобов`язаннями, що виникають внаслідок заподіяння шкоди, притягнення до цивільно-правової відповідальності можливе за одночасної наявності обов`язкових умов, якими є протиправна поведінка або бездіяльність, наявність дійсної шкоди, причинно-наслідковий зв`язок між діяннями та заподіянням такої шкоди, вина.

Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоду, та збитками потерпілої сторони є важливим елементом доказування наявності реальних збитків. Необхідним є доведення, що саме протиправна поведінка є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи,- наслідком такої протиправної поведінки.

Відповідно до статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 2 статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до частини 6 змісту статті 82 ЦПК України, яка встановлює підстави звільнення сторін від доказування, обов`язковими для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, з питань чи мали місце дії та чи вчинені вони цієї особою, мають вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили.

За такої ситуації, коли вина учасника ДТП не встановлена постановою суду у справі про адміністративне правопорушення чи вироком суду в кримінальному провадженні, ухвалою про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності, вона може доводитись іншими засобами доказування, перерахованими в ч. 2 ст. 76 цього Кодексу.

Згідно зі ст.ст.12,13,76-83 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Докази подаються учасниками справи безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви до суду першої інстанції. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен письмово повідомити про це суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення, що мають значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Не підлягають доказуванню обставини, які визнаються учасниками справи, а також обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АРКС», звертаючись до суду з позовною заявою про відшкодування 276535,19 гривні матеріальної шкоди, завданої в результаті ДТП, зазначило, що така була заподіяна з вини ОСОБА_1 , оскільки 01 жовтня 2016, остання, керуючи своїм автомобілем, вчинила дорожньо-транспортну пригоду, в ході якої автомобіль Страхувальника, ОСОБА_2 , Volkswagen CC державний номер НОМЕР_3 отримав технічні пошкодження, відновлювальний ремонт якого становить 2276535,19 гривні.

На підтвердження позовних вимог Позивач додав Договір страхування №РМ106374Га/12скв.16 від 10 вересня 2012 року, розрахунок суми страхового платежу (додаток №2 до вказаного договору), повідомлення про настання події, що має ознаки страхового випадку та заяву про виплату страхового відшкодування за договором добровільного страхування транспортного засобу від 01.10.2016 року, а також рахунок №ФС 57024 від 04.11.2016 року, в якому зазначено вартість відновлювального ремонту (запчастин, лакофарбових матеріалів, ремонтних робіт тощо).

Крім того, суду надано акт огляду транспортного засобу від 24.10.2016, в якому зазначено назви деталей й опис пошкодження, однак суду не надано доказів того, що саме такі механічні пошкодження отримав автомобіль Volkswagen CC, державний номер НОМЕР_3 , 2012 року випуску, внаслідок дорожньо-транспортної події 01 жовтня 2019 року, адже акт огляду складався 24.10.2019 року, у той час, коли, відповідно до п. 23.1.2 Договору добровільного страхування наземного транспортного засобу, Страховик зобов`язаний протягом двох робочих днів, як тільки йому стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасної виплати стразового відшкодування.

З витягу з ЄРДР №12016070140001247 від 02..10.2016 року вбачається, що Рахівське відділення поліції зареєструвало відомості про дорожньо-транспортну пригоду, зокрема про те, що 01.10.2016 року близько 20.00 год у смт.В.Бичків ОСОБА_1 , під керуванням якої перебував автомобіль «ВАЗ 2101» державний номер НОМЕР_4 , виїхала на головну вулицю Грушевського сполученням Мукачево-Рогатин-Львів, де не впоралася з керуванням, здійснила зіткнення із зустрічним легковим автомобілем, який рухався в сторону смт.Тячів Volkswagen CC державний номер НОМЕР_3 . У результаті ДТП пасажир «ВАЗ 2101» державний номер НОМЕР_5 малолітній ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , який є сином ОСОБА_1 отримав незначні тілесні ушкодження у вигляді струсу головного мозку та доставлений в Рахівську РЛ, де після проведення медичного огляду відпущений додому. Водночас слід зазначити, що статус ОСОБА_1 , як і ОСОБА_5 , був визначений як учасник події. Даних про наслідки розслідування зазначеного кримінального правопорушення сторони суду не надавали та із заявами про витребування таких до суду не зверталися. Згідно з інформацією в автоматизованій системі документообігу Рахівського районного суду, справа про вчинення кримінального правопорушення чи протокол про вчинення адміністративного правопорушення щодо вказаних вище осіб за фактом дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 01 жовтня 2016 року, до суду не надходило та судом не розглядалися.

Отже, позивач не надав суду жодних доказів вини ОСОБА_1 у порушенні Правил Дорожнього руху України, а також того, саме порушення відповідачкою дорожнього руху знаходяться в прямому причинно-наслідковому зв`язку з заподіяною шкодою ОСОБА_2 , внаслідок пошкодження його автомобіля. Також, позивач не надав жодних доказів, які б вказували на обставини дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 01 жовтня 2016 року (схеми місця ДТП, актів огляду транспортних засобів, пояснень учасників чи свідків ДТП, висновків судової автотехнічної чи транспортно-трасологічної експертизи), що унеможливлює задоволення даного позову.

Цивільним процесуальним кодексом України на суд покладено обов`язок під час ухвалення рішення вирішити, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги позивача та якими доказами вони підтверджуються; перевірити наявність чи відсутність певних обставин за допомогою доказів шляхом їх оцінки; оцінити подані сторонами докази та дійти висновку про наявність або відсутність певних юридичних фактів.

З огляду на відсутність доказів, на які посилається Позивач, як на підставу своїх вимог, про які судом зазначалося вище, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позову про стягнення ОСОБА_1 в користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» матеріальної шкоди в сумі 276535,19 гривні.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Виходячи з наведеного, судовий збір в сумі 4148,03 гривні, що був сплачений позивачем при подачі даного позову до суду, з огляду на відмову в задоволенні позову не підлягає до стягнення з відповідача, тому такий слід залишити за позивачем.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76, 81, 83, 89, 141, 178, 263-265, 273, 279, 354, 355, п.15.5 Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позову Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС" до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди в результаті ДТП в порядку суброгації.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.

Суддя: В.Е. Ємчук