Ухвала суду № 87475079, 03.02.2020, Стрийський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 456/351/20

Провадження № 2/456/630/2020

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

03 лютого 2020 року місто Стрий

Суддя Стрийського міськрайонного суду Львівської області Гула Л. В. , вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності на присадибний житловий будинок в порядку спадкування за законом,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 просить визнати за нею в порядку спадкування за законом після смерті її матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на житловий будинок, господарські будівлі та споруди, а саме: житловий будинок літера «А-1» 1959 рік побудови, гараж літера «Г» 1990 рік побудови, сарай літера «Д» 1990 рік побудови, сарай літера «Е» 1990 рік побудови, убиральню літера «Є» 1990 рік побудови, погріб літера «Ж» 1990 рік побудови, навіс літера «З», огорожу № 1, ворота № 2, хвіртку № 3, колонку № 4, колонку № 5, вимощення літера «1».

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Вивчивши заяву та додані до неї матеріали, вважаю, що таку слід залишити без руху з наступних підстав.

Так, згідно з вимогами п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити ціну позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці. Пунктом 2 ч.1 ст. 176 ЦПК України передбачено, що ціна позову визначається у справах про визнання права власності на майно або його витребування вартістю майна.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору із позовних заяв майнового характеру, яка подана фізичною особою, становить 1% ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (840,80 грн.) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (10510,00 грн.).

Позивачкою в позовній заяві заявлено вимогу майнового характеру, а саме: про визнання права власності на житловий будинок, господарські будівлі та споруди, а саме: житловий будинок літера «А-1» 1959 рік побудови, гараж літера «Г» 1990 рік побудови, сарай літера «Д» 1990 рік побудови, сарай літера «Е» 1990 рік побудови, убиральню літера «Є» 1990 рік побудови, погріб літера «Ж» 1990 рік побудови, навіс літера «З», огорожу № 1, ворота № 2, хвіртку № 3, колонку № 4, колонку № 5, вимощення літера «1». Інвентаризаційна вартість вказаного майна становить 316365 грн. При цьому матеріали справи не містять належних доказів (висновку експерта) про вартість майна, на яке позивачка просить визнати право власності, що не дає можливості суду визначити необхідний розмір судового збору, який повинен бути сплачений у даному випадку.

Відповідно до п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 20 від 22.12.1995 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» вартість спірного майна визначається за погодженням сторін, а за його відсутності - за дійсною вартістю майна на час розгляду справи. Під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості.

Дійсна вартість майна визначається відповідно до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

У зв`язку з цим позивачці слід надати висновок про ринкову вартість вищевказаного майна на день звернення до суду, на підставі якого буде визначено ціну позову, та сплатити відповідну суму судового збору (у разі недоплати судового збору провести його доплату чи подати клопотання про повернення переплаченого судового збору).

Платiжнi реквiзити для перерахування судового збору: отримувач: коштів - Стрийське УК /м. Стрий/ 22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37969195; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача: 899998, рахунок отримувача - UA178999980313171206000013017; код класифікації доходів бюджету: 22030101, призначення платежу – *;101;(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків – фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); судовий збір за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Стрийський міськрайонний суд Львівської області (назва суду, де розглядається справа).

Також, п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України визначено, що у позові зазначається зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.

Всупереч наведеному позивачкою зазначено позовні вимоги як визнання права власності на нерухоме майно, проте не зазначається, де таке майно знаходиться.

Крім цього, згідно з п.п. 5, 6 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору.

Так, позовні вимоги ОСОБА_1 стосуються визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ст.ст. 34, 66 Закону України «Про нотаріат» визначено, що видача свідоцтв про право на спадщину відноситься до повноважень нотаріусів; у встановлений законом строк для оформлення спадкової маси, до складу якої входить нерухоме майно, спадкоємці зобов`язані звернутись до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини та з пакетом документів, які підтверджують такі факти: факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства, якщо має місце спадкування за законом, прийняття спадкоємцем спадщини у встановлений законом спосіб, склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво про право на спадщину, надавши свідоцтво про смерть спадкодавця, документи, що підтверджують родинні зв`язки з померлим, та правовстановлюючі документи на спадкове майно, на яке видається свідоцтво про право на спадщину.

Згідно з листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» у справах про спадкування права власності на нерухоме майно суди не повинні задовольняти позовні вимоги про визнання права власності в порядку спадкування за законом чи за заповітом за відсутності спору між спадкоємцями стосовно спадщини, оскільки реалізація прав позивачів має інші механізми: звернення до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, встановлення факту прийняття спадщини, продовження строку прийняття спадщини (у разі відкриття спадщини до 1 січня 2004 року), про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, про встановлення факту постійного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем щодо правовідносин, які виникли після набрання чинності ЦК. При цьому судам слід враховувати, що свідоцтво про право на спадщину видається нотаріусом на підставі письмової заяви спадкоємців після закінчення шести місяців з дня відкриття спадщини, а у випадках, передбачених ч. 2 ст. 1270, ст. 1276 ЦК, - не раніше зазначених у цих статтях строків. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям, що прийняли спадщину, тобто тим, які постійно проживали разом зі спадкодавцем чи подали заяву нотаріусу про прийняття спадщини.

Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року за № 7 свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину, в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Враховуючи зазначене, право звернення до суду за правилами позовного провадження з метою захисту порушеного права на спадщину настає в спадкоємця тільки у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину.

Проте всупереч ст. 175 ЦПК України зазначені відомості (відмова нотаріуса в оформленні права на спадщину за позивачкою) в матеріалах пред`явленого позову відсутні.

Разом з тим, вважаю за необхідне роз`яснити позивачці, що враховуючи характер відмови нотаріуса (у зв`язку з пропуском законодавчо встановленого строку; відсутністю правовстановлюючих документів), характер захисту порушеного права також може відрізнятися (звернення до суду з метою визначення додаткового строку для прийняття спадщини, визнання права власності на спадкове майно, встановлення факту спільного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини).

Крім того, суддя звертає увагу позивачки, що в порушення вимог ст. 175 ЦПК України в позовній заяві відсутні відомості про попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Згідно зі ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Зважаючи на зазначені недоліки позовної заяви, її необхідно залишити без руху, а позивачці надати строк для їх усунення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності на присадибний житловий будинок в порядку спадкування за законом залишити без руху.

Надати позивачці строк 10 днів з дня вручення цієї ухвали для усунення зазначених недоліків.

Роз`яснити позивачці, якщо у встановлений строк вона виконає вимоги, викладені в ухвалі суду, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. У разі, якщо позивачка не усуне недоліки заяви у встановлений строк, позовна заява вважається неподаною та повертається позивачці.

Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.

Суддя Л.В.Гула