Ухвала суду № 87474841, 10.02.2020, Селидівський міський суд Донецької області

Справа № 242/7169/19

Провадження № 1-кп/242/222/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2020 року м. Селидове

Селидівський міський суду Донецької області у складі колегії суддів: головуючого судді Хацько Н.О., суддів Владимирської І.М., Коліщук З.М., за участю секретаря судового засідання Дурової Н.Г., прокурора Пономарьова С.О., обвинуваченого ОСОБА_1 , захисника Старика А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Селидівського міського суду Донецької області кримінальне провадження № 12017050500000110 від 18.01.2017 року відносно

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Курахівка Донецької області, громадянина України, з неповною середньою освітою, не працюючого, який в зареєстрованому шлюбі не перебуває, на утриманні дітей та непрацездатних батьків не має, раніше не судимий, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

- за ч. 1 ст. 115 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

16 грудня 2019 року до Селидівського міського суду Донецької області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017050500000110 від 18.01.2017 року відносно ОСОБА_2 .

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження відносно ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 діб, оскільки строки триманні під вартою обвинуваченого встановлені попередньою ухвалою суду закінчуються 14 лютого 2020 року. Натомість ризики передбачені ст. 177 КПК України не зменшились та обвинувачений у разі обрання більш м`якого запобіжного заходу може переховуватися від суду, впливати на свідків.

Обвинувачений ОСОБА_2 та захисник Старик А.О. в судовому засіданні просили вирішити клопотання прокурора на розсуд суду.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжних заходів повинно містити посилання на один або кілька ризиків, передбачених ст. ст. 177, 194 КПК України.

Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Вирішуючи питання доцільності продовження тримання під вартою обвинуваченого, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену у п.79 рішення у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року, згідно якої питання про те, чи є тривалість тримання під вартою обґрунтованою, не можна вирішувати абстрактно. Воно має вирішуватися в кожній справі з урахуванням конкретних обставин, підстав, якими національні органи мотивували свої рішення, та належно задокументованих фактів, на які посилався заявник у своїх клопотаннях про звільнення з-під варти. Таке, що продовжується, тримання під вартою може бути виправданим у тій чи іншій справі лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують правило поваги до особистої свободи.

Суд також звертає увагу, що згідно рішення Європейського суду з прав людини «Тейс проти Румунії», автоматичне продовження строків тримання під вартою суперечить Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому при вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою суд виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України, а саме те, що ОСОБА_2 обвинувачуються у вчиненні особливо тяжкого злочину та у разі обрання більш м`якого запобіжного заходу може переховуватися від суду, впливати на свідків.

Крім того при вирішенні клопотання, суд також враховує, що обвинувачений до затримання ніде не працював, немає стійких соціальних зв`язків та осіб, які перебуваються на його утриманні, та вже переховувався від слідства.

Слід також зазначити, що будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків передбачених ст. 177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою в судовому засіданні не встановлено.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість клопотання прокурора та неможливості на теперішній час застосувати до обвинуваченого ОСОБА_2 більш м`якого запобіжного заходу.

Таким чином, виходячи з положень ст. ст. 177, 178, 183, 194 КПК України, ст. ст. 5, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та враховуючи матеріали справи, які свідчать, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки обвинуваченого під час розгляду справи, колегія приходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_2 необхідно продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном до 60 діб, тобто до 09 квітня 2020 року включно.

Керуючись ст. ст. 177-178, 331 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою -задовольнити.

Продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в Державній установі «Бахмутська установа виконання покарань (№ 6)» до 60 діб, тобто до 09 квітня 2020 року включно.

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга протягом семи днів з дня її оголошення. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Головуючий суддя Н.О. Хацько

Судді І.М. Владимирська

З.М. Коліщук