Рішення № 87474485, 29.01.2020, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 234/20286/18

Провадження № 2/234/105/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 січня 2020 року м. Краматорськ

Краматорський міський суд Донецької області у складі судді Костюкова Д.Г., за участю секретаря судового засідання Скоробогатової М.В., позивача ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_2 , представника відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження цивільну справу № 234/20286/18 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , третя особа: Перша Слов`янська Державна нотаріальна контора про встановлення факту визнання батьківства,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

29.12.2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 про встановлення факту визнання батьківства. В обґрунтування своїх вимог вказала, що ОСОБА_9 та ОСОБА_10 є її батьками. Їі батько ОСОБА_9 та її мати ОСОБА_10 з 1949 року спільно проживали однією родиною та вели спільне господарство за адресою: АДРЕСА_1 . Під час спільного проживання її батьків однією родиною ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася вона, ОСОБА_11 . 23.03.1952 року Андріївським бюро РАЦС Слов`янського району було видане свідоцтво про її народження серії НОМЕР_1 . У зв`язку з тим, що її батьки не знаходилися в зареєстрованому шлюбі, тому її прізвище в свідоцтві про народження вказано за прізвищем матері « ОСОБА_12 ». Її батьки спільно займалися її вихованням та утриманням, піклувалися про неї. За час свого життя ОСОБА_9 весь час визнавав її своєю донькою. У 1968 році між нею, ОСОБА_13 та ОСОБА_14 було укладено шлюб. Після державної реєстрації її прізвище - ОСОБА_15 . Після укладення шлюбу вона разом з чоловіком проживали з її батьками ОСОБА_9 та ОСОБА_10 за вищезазначеною адресою. Під час шлюбу з ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у них народилися дві доньки ОСОБА_16 та Глафіра. Її батько ОСОБА_9 також опікувався своїми онучками. Згідно рішення Донецького облвиконкому №393 від 11.06.1969 року «Про передачу південної частини селища міського типу Андріївка Славянського району в підпорядкування Ясногірській селищній раді Краматорської міськради», виконком обласної ради депутатів трудящих вирішив: південну частину селища міського типу Андріївка Слов`янського району передати в підпорядкування Ясногірській селищній раді Краматорської міськради, включивши її в межі селища міського типу Ясногірка. Тобто, територія де розташований вищезазначений житловий будинок перейшла в підпорядкування Ясногірської селищної ради та відповідно змінилася його адреса та стала: АДРЕСА_2 . Розпорядженням Ясногірівського селищного голови від 17.02.2016 року за №6р «Про перейменування вулиць та провулків у селищі Ясногірка» вулиця Кірова перейменована на вулицю Лівобережна. До спільного проживання її батьків однією родиною, її батько ОСОБА_9 перебував у шлюбі з ОСОБА_17 . Від даного шлюбу у них були діти: син ОСОБА_18 , донька ОСОБА_19 . Донька її батька, ОСОБА_9 та її рідна сестра Віра постійно приїздила до них у гості та підтримувала родинні відносини між ними. ІНФОРМАЦІЯ_3 її батько, ОСОБА_9 помер, про що Ясногірською селищною радою м. Краматорськ, Донецької області 18.05.1973 року в книзі реєстрації актів про смерть зроблений запис за №44. ІНФОРМАЦІЯ_4 померла її мати ОСОБА_10 , про що, Ясногірською селищною радою м. Краматорськ, Донецької області 03.07.1990 року в книзі реєстрації актів про смерть зроблений запис за №79. Після смерті батьків вона весь час підтримувала родинні відносини з рідною сестрою ОСОБА_20 . ОСОБА_20 , проживала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 . ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_20 померла, про що Слов`янським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області 21.05.2018 року складено актовий запис за №945. Після смерті її рідної сестри ОСОБА_20 , вона забезпечила організацію та проведення її поховання на кладовищі в м. Слов`янську. Після смерті ОСОБА_20 , відкрилася спадщина, що складається, зокрема, з квартири за адресою: АДРЕСА_3 , що належала їй на підставі свідоцтва про право на спадщину, виданого 07.10.2014 року державним нотаріусом Першою Слов`янською державною нотаріальною конторою Причепою В.Р., зареєстрованого в реєстрі за №1-889. У встановлений ч. 1 ст. 1270 Цивільного кодексу України строк, вона подала до Першої Слов`янської державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини, що залишилась після смерті її рідної сестри ОСОБА_20 . На підставі її заяви про прийняття спадщини, що залишилась після смерті її рідної сестри ОСОБА_20 , Першою Слов`янською державною нотаріальною конторою 11.10.2018 року було заведено спадкову справу №557/2018. Після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ) після смерті її рідної сестри ОСОБА_20 , наприкінці листопада 2018 року вона звернулася до Першої Слов`янської державної нотаріальної контори з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на частку квартири, за адресою: АДРЕСА_3 . Постановою державного нотаріуса Першої Слов`янської державної нотаріальної контори Макаровою Н.І. від 29.11.2018 року за №3724/02-31 їй було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії по видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на частку квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 (та інше майно) після смерті – ОСОБА_20 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 , у зв`язку з тим, що нею не надано документів, що підтверджують родинний зв`язок між нею та ОСОБА_20 . Однак вонане має можливості надати документи, що підтверджують родинний зв`язок між нею та ОСОБА_20 , оскільки в свідоцтві про народження ОСОБА_20 серії НОМЕР_2 , виданого повторно 09.07.1984 року Маяківською сільською радою Слов`янського району в графі «батько» записаний ОСОБА_9 , в графі «мати» записана ОСОБА_17 , проте в її свідоцтві про народження серії НОМЕР_1 , виданого 23.03.1952 року Андріївським бюро РАЦС Слов`янського району, в графі «батько» запис відсутній, в графі «мати» записана ОСОБА_10 . Таким чином, на даний час вона позбавлена можливості оформити спадщину, що залишилася після смерті її рідної сестри ОСОБА_20 , через відсутність документів, що підтверджують родинний зв`язок між нею та ОСОБА_20 . З метою оформлення спадщини, що залишилася після смерті її рідної сестри ОСОБА_20 , та підтвердження родинних відносин з нею, їй необхідно в судовому порядку встановити факт, що ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , визнавав себе її батьком. Як їй стало відомо з постанови державного нотаріуса Першої Слов`янської державної нотаріальної контори Макаровою Н.І. від 29.11.2018 року за №3724/02-31, з заявами про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_20 також звернулися її племінниці: ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 . У зв`язку з зазначеними обставинами вона була вимушена звернутися з даним позовом та просити суд ухвалити рішення, яким встановити факт, що ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_8 , визнавав себе батьком ОСОБА_13 (після укладення шлюбу прізвище ОСОБА_15 ), яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в селищі Андріївка Слов`янського району Сталінської (на даний час Донецької) області, та внести зміни в актовий запис про народження №18 від 23 березня 1952 року складений Андріївським бюро РАЦС Слов`янського району Донецької області про народження ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: в графі «батько» записати ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Ухвалою Краматорського міського суду Донецької області від 29.01.2019 року, після отримання судом інформації в порядку ч. 2 ст. 187 ЦПК України, позовна заява була прийнята до розгляду та було відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження, вирішено клопотання про витребування по справі певних доказів.

Ухвалою Краматорського міського суду Донецької області від 08.02.2019 року позов було забезпечено шляхом заборони нотаріусам до набрання чинності рішенням суду по цій справі видавати свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям після смерті ОСОБА_20 , а також накладено арешт на квартиру АДРЕСА_4 .

Ухвалою Краматорського міського суду Донецької області від 06.06.2019 року за результатами проведення підготовчого засідання, підготовче провадження було закрито, справа призначена до судового розгляду по суті, задоволено клопотання про виклик свідків.

Відповідачами на позовну заяву було надано відзив, відповідно до якого позов останніми не визнається. В обґрунтування відзиву на позовну заяву зазначено, що ОСОБА_9 є їх дідом. Він, з 1923 року по 14.05.1973 року знаходився у зареєстрованому шлюбі з їх бабкою ОСОБА_17 . Від даного шлюбу у них були діти: син ОСОБА_21 , 1925 року народження, який є батьком відповідачів, донька ОСОБА_22 , 1927 року народження, донька ОСОБА_19 , 1929 року народження. Крім того, у 1940 році у них народилася четверта дитина, донька ОСОБА_23 , однак вона в 1942 році померла. Їх дід, з 1923 року по 1955 рік постійно мешкав зі своєю законною родиною, у тому числі вже і онуками за адресою: АДРЕСА_5 . З 1956 року по 1973 рік ОСОБА_9 декілька разів залишав свою родину, мешкав з різними жінками, але врешті решт знову повертався до своєї законної дружини. Натомість, матір позивачки, ОСОБА_10 мешкала з різними чоловіками, від яких мала трьох дітей, у тому числі й ОСОБА_13 . На момент народження ОСОБА_13 , їх дід ОСОБА_9 та матір останньої не мешкали однією родиною, не знаходилися у фактичних шлюбних відносинах, не вели сумісного господарства, не мали сумісного побуту, бюджету, взаємних прав та обов`язків. Їх дід ніколи не визнав ОСОБА_13 своєю донькою, її ОСОБА_24 не зверталася до суду з заявою про встановлення батьківства ОСОБА_9 у відношенні своєї доньки Глафіри. Крім того, після смерті діда, а також їх батька та тітки, ОСОБА_1 не зверталася до суду з заявою про встановлення факту визнання батьківства. Вважають, що якби їх дід дійсно вважав ОСОБА_25 своєю донькою то звернувся до ЗАГСу з відповідною заявою, та його знаходження у зареєстрованому шлюбі з іншою жінкою не було б цьому перешкодою. Крім того, позивачка стверджує, що постійно спілкувалася начебто зі своєю тіткою Вірою, однак остання постійно мешкала в м. Москва РФ, та до м. Слов`янська приїздила дуже не часто, тому це не відповідає дійсності. Вважають, що на підтвердження своїх позовних вимог, ОСОБА_1 не надала належних та допустимих доказів, у зв`язку з чим у їх задоволенні необхідно відмовити та стягнути з останньої на їх корить витрати на правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн.

Позивачкою на відзив було надано відповідь, відповідно до якої остання вважає доводи, викладені у відзиві безпідставними, та такими, що: не ґрунтуються на дійсних обставинах справи; не спростовують доводів викладених у позовній заяві, а тому дані доводи нею не визнаються виходячи з наступного. Відповідачами до відзиву не надано доказів щодо перебування у шлюбі з 1925 року по ІНФОРМАЦІЯ_9 року ОСОБА_9 з ОСОБА_26 . Крім того, у разі підтвердження відповідачами даної обставини належними, допустимими, та достовірними доказами, не спростує обставини, що викладені у позові, а саме, що батько позивачки ОСОБА_9 та її мати ОСОБА_10 з 1949 року спільно проживали однією родиною та вели спільне господарство, та що під час спільного проживання їх батьків однією родиною ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася позивачка, ОСОБА_12 (після укладення шлюбу ОСОБА_27 . Також відповідачами до відзиву не надано доказів на підтвердження родинних відносин з ОСОБА_9 та ОСОБА_17 . Відповідачами до відзиву не надано доказів того: що ОСОБА_9 є дідом відповідачів, а ОСОБА_17 є їх бабусею; що ОСОБА_9 з 1923 року по 1955 рік постійно проживав спільно однією сім`єю з ОСОБА_17 та своїми дітьми і онуками у АДРЕСА_5 , в бараку, який на даний час вже знесений. Відповідачами до відзиву не надано жодних доказів проживання ОСОБА_9 в період часу з 1955 року 1973 рік з ОСОБА_17 . Тобто, викладені у відзиві вищезазначені обставини не підтверджені належними, допустимими, та достовірними доказами. Відповідачами до відзиву не надано жодних доказів, що спростовують доводи позивачки, викладені у позовній заяві, що її батько ОСОБА_9 та її мати ОСОБА_10 з 1949 року спільно проживали однією родиною та вели спільне господарство, та що під час спільного проживання її батьків однією родиною ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася вона, ОСОБА_12 (після укладення шлюбу ОСОБА_27 , та що за час свого життя ОСОБА_9 весь час визнавав її своєю донькою. Відповідачами до відзиву не надано жодних доказів, що батько позивача ОСОБА_9 не визнавав її своєю донькою. Крім того, постійним місцем проживання ОСОБА_20 , відповідно до посвідки на постійне проживання серії НОМЕР_3 номер 559/51, виданої 26.01.2008 року ВГІРФО УМВС в Донецькій області на ім`я ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , є її зареєстроване місце проживання з 19.02.2008 року за адресою: АДРЕСА_3 . Також відповідачі просять стягнути їх витрати по даній справі, а саме витрати за надання правової допомоги у сумі 10000 грн. Позивачка вважає, що ця вимога відповідачів не може бути задоволена, оскільки є необґрунтованою та безпідставною, виходячи з наступного. Відповідачами, всупереч вимог ст. 137 Цивільного процесуального кодексу України, взагалі не надано суду жодних належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів на визначення та підтвердження розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. При цьому надана відповідачами квитанція від 26.02.2019 року на суму 10000 грн. не є доказом на підтвердження обставин, встановлених вимогами статті 137 Цивільного процесуального кодексу України. Вважає, що доводи викладені у відзиві відповідачів на позовну заяву не спростовують її доводів, викладених у змісті позову про встановлення факту визнання батьківства та просить її позовні вимоги до відповідачів про встановлення факту визнання батьківства задовольнити у повному обсязі.

Заперечення на відповідь на відзив від відповідачів не надходило.

У судовому засіданні представник позивачки підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні, викладеним у позовній заяві та відповіді на відзив на позовну заяву.

У судовому засіданні представники відповідачів позовні вимоги не визнали, у їх задоволенні просили відмовити, надали пояснення, аналогічні, викладеним у відзиві на позовну заяву.

У судовому засіданні свідок ОСОБА_28 пояснила, що вона з 1949 року була сусідкою ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , які з цього часу жили однією родиною. Саме з цього часу вони почали будувати їх будинки, а до цього Семен та ОСОБА_29 проживали у будинку батька останньої. ОСОБА_30 був теслею та виготовлював меблі, самостійно будував будинок та допомагав у будівництві іншим. Десь за пів року він збудував свій будинок АДРЕСА_6 , а її будинок був збудований поруч з їхнім під №492. Вони спілкувалися як сусіди, вона часто допомагала їх родині з вирішенням дрібних питань лікування, адже мала медичні навики: робила уколи, вимірювала тиск та інше. У 1952 році у Семена та ОСОБА_29 народилася донька Глафіра, про що їй повідомив ОСОБА_30 . Він був дуже радий, коли народилася Глафіра. Їй відомо, що раніше у нього була дружина, з якою він проживав у м.Слов`янську, та від якої мав трьох дітей: ОСОБА_31 , ОСОБА_32 та Віру. Кожної неділі ОСОБА_31 та ОСОБА_19 приїздили до ОСОБА_30 та ОСОБА_29 у гості, Віра допомагала няньчити маленьку Глафіру. Крім того, ОСОБА_30 працював на НКМЗ, вона особисто бачила, як він приносив додому продукти харчування, їй було відомо, що вихованням та утриманням дитини ОСОБА_33 та ОСОБА_29 займалися разом. Він завжди називав Глафіру донькою, опікувався нею. У Семена та ОСОБА_29 було спільне господарство та худоба, за якими вони разом доглядали, а Глафіра допомагала ним. Так він прожив з ОСОБА_29 та ОСОБА_34 до 1973 року, в якому і помер. Вона була свідком його смерті, адже намагалася надати йому першу медичну допомогу, коли йому стало зле за станом здоров`я.

У судовому засіданні свідок ОСОБА_35 пояснила, що вона з 1955 року була сусідкою ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , які жили однією родиною, вони вели спільне господарство. В них була спільна донька ОСОБА_34 , ОСОБА_30 її дуже любив. ОСОБА_30 був теслею та виготовлював меблі, допомагав сусідам. У ОСОБА_29 від першого чоловіка було дві доньки ОСОБА_36 та ОСОБА_37 , які теж жили з ними. Їй відомо, що раніше у Семена була дружина ОСОБА_38 , з якою він проживав у м.Слов`янську, та від якої мав трьох дітей: ОСОБА_31 , ОСОБА_32 та Віру. ОСОБА_31 та ОСОБА_19 приїздили до ОСОБА_30 та ОСОБА_29 у гості. Коли ОСОБА_34 подорослішала то їздила до ОСОБА_39 у гості. Їй відомо, що ОСОБА_30 утримував ОСОБА_34 матеріально. ОСОБА_40 він прожив до свої смерті, тобто до 1973 року.

У судовому засіданні свідок ОСОБА_41 пояснив, що ОСОБА_1 є його тіткою. ОСОБА_9 та ОСОБА_10 є батьками ОСОБА_1 . ОСОБА_10 є його бабкою. З 1952 по 1968 роки він проживав зі своїми батьками ОСОБА_42 та ОСОБА_43 , своєю сестрою Фаїною, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 та їх донькою ОСОБА_44 разом в одному будинку за адресою: АДРЕСА_7 . З 1968 по 1971 роки його батьки побудували будинок поруч та проживали там своєю родиною Панченків, а ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_1 залишилися проживати самостійно. Останні вели спільне господарство та ОСОБА_9 завжди опікувався Глафірою і називав її донькою. ОСОБА_9 був теслею та виготовлював меблі, допомагав сусідам. Йому відомо, що раніше у ОСОБА_9 була дружина від якої він мав трьох дітей: дві доньки та сина. Син ОСОБА_31 приїздив до ОСОБА_9 , ОСОБА_45 В та Глафіри у гості. ОСОБА_9 проживав однією родиною з ОСОБА_10 та ОСОБА_1 до своєї смерті, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_9 1973 ІНФОРМАЦІЯ_10 .

У судовому засіданні свідок ОСОБА_46 пояснила, що в 1949 року вона переїхала з батьками у будинок по АДРЕСА_7 , за два будинки від будинку ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , в якому вона проживала до 1958 року. У ОСОБА_10 від першого шлюбу були дві доньки ОСОБА_37 та Люда, з якими вона мала дружні стосунки та часто ходила до них у гості. ОСОБА_9 був теслею та виготовлював меблі, допомагав сусідам з виготовлення столярних предметів. ОСОБА_9 та ОСОБА_10 жили однією родиною та вели спільне господарство. Її батько допомагав ОСОБА_9 будувати дах у їх будинку. У 1952 році у ОСОБА_9 та ОСОБА_10 народилася Глафіра. ОСОБА_9 дуже любив Глафіру, завжди називав її своєю донькою, гуляв з нею та займався її вихованням. ОСОБА_9 . прожив з ОСОБА_10 однією родиною до своєї смерті.

У судовому засіданні в якості свідка була допитана позивач ОСОБА_1 , яка пояснила, що її батьками є ОСОБА_9 та ОСОБА_10 . Вона народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 у сел.Андріївка Донецької області. У її матері від першого шлюбу були дві доньки ОСОБА_47 та ОСОБА_48 . Перший чоловік матері ОСОБА_49 пропав без вісті під час війни. З її народження батько ОСОБА_50 та мати ОСОБА_10 жили разом по АДРЕСА_7 . Зі слів її батьків їй відомо, що вони познайомилися у 1947 році, а в 1949 році вони разом побудували будинок та стали в ньому мешкати однією родиною. Батьки завжди вели спільне господарство, мали сумісний бюджет. Їй відомо, що раніше у батька була дружина, з якою він проживав у м.Слов`янську, та від якої мав трьох дітей: ОСОБА_31 , Ліду та Віру. Льоня та ОСОБА_19 приїздили до них у гості, вони родичалися. Батько ОСОБА_30 працював на заводі, а також підробляв теслею, робив меблеві вироби. Батьки завжди жили разом, батько нікуди не уходив від її матері, прожив з нею до своєї смерті. З сестрою Вірою, яка жила у с. Маяки та у м. Слов`янську вона завжди щільно спілкувалася, підтримувала її, вони їздили одна до одної у гості. Віра останні 15 років взагалі не спілкувалася зі своїми племінницями-відповідачами по справі. Після смерті ОСОБА_39 вона організувала її похованням самостійно, відповідачі не приймали участь у проведенні її похорону.

У судовому засіданні в якості свідка була допитана відповідач ОСОБА_7 , яка пояснила, що ОСОБА_9 є її дідом. Вона народилася у 1953 році. До 1957 року вона разом з дідом ОСОБА_9 , бабою ОСОБА_17 , батьком ОСОБА_51 та матір`ю ОСОБА_52 , сестрами ОСОБА_53 , ОСОБА_36 , ОСОБА_23 та братом ОСОБА_54 проживали у бараках по АДРЕСА_8 батьки збудували АДРЕСА_9 по АДРЕСА_10 та перешли жити туди разом з дітьми. Від батьків вона знає, що з 1957 року декілька місяців дід ОСОБА_30 проживав з іншою жінкою на ім`я ОСОБА_55 у м.Костянтинівка, але згодом повернувся до бабусі ОСОБА_17 і ще з нею небагато часу прожив, а потім вже пішов, оскільки бабуся не змогла його вибачити. В 1960 році він проводив її до школи у перший клас. ОСОБА_10 він будував будинок у якості теслі та після чого проживав з нею з 1957 по 1973 рік. Навіть після того, як він став жити разом з ОСОБА_56 він періодично приходив до її бабки ОСОБА_38 та залишався жити на деякий період часу. ОСОБА_13 він ніколи не визнавав донькою, ніколи не бажав зареєструвати її на себе як свою дитину. Він мав дітей ОСОБА_21 , ОСОБА_22 та Віру від своєї законної дружини ОСОБА_38 . В 1973 році її ОСОБА_57 помер у с.Герасимівка та його поховання організували особи, з якими він проживав, зокрема ОСОБА_10 . Додатково пояснила, що ОСОБА_58 знищила фотокартки та документи, які б підтверджували родинні зв`язку між нею та її дідом.

У судовому засіданні в якості свідка була допитана відповідач ОСОБА_8 , яка пояснила, що ОСОБА_9 є її дідом. Вона народилася у 1948 році. До 1956 року вона разом з дідом ОСОБА_9 , бабою ОСОБА_17 , батьком ОСОБА_51 та матір`ю ОСОБА_52 , сестрами ОСОБА_59 , ОСОБА_36 , ОСОБА_23 , братом ОСОБА_54 , тіткою Вірою проживала у бараках по АДРЕСА_8 Потім її дід та батько збудували будинок по АДРЕСА_10 та її батьки перейшли жити туди разом з дітьми. З 1957 року її дід ОСОБА_9 декілька місяців проживав з іншою жінкою на ім`я ОСОБА_55 у м.Костянтинівка, але згодом повернувся до бабусі ОСОБА_17 і ще з нею небагато часу прожив, а потім жив сам. ОСОБА_10 він будував будинок у с.Герасимівка після чого став проживати з нею десь з 1961 – 1963 року, коли був вже в похилому віці. Але дід ОСОБА_60 періодично повертався до її бабки ОСОБА_38 та залишався на деякий період часу. Він ніколи не визнавав донькою Глафіру, ніколи не бажав зареєструвати її на себе як свою дитину, не утримував її та всі вважали її прийомною. Ці відомості їй відомо від своїх батьків та тіток ОСОБА_61 мав дітей: ОСОБА_21 , ОСОБА_22 та Віру від своєї законної дружини ОСОБА_38 . В ОСОБА_62 році її ОСОБА_57 помер у м. Герасимівка та його похованням займалася ОСОБА_10 . На фотокартках дійсно зображений її дід ОСОБА_50 разом з ОСОБА_56 , у зв`язку з тим, що він в неї «шабаював». Додатково пояснила, що ОСОБА_58 знищила фотокартки та документи, які б підтверджували родинні зв`язку між нею та її дідом.

У судовому засіданні свідок ОСОБА_63 пояснила, що її батьки підтримували дружні зв`язки з ОСОБА_9 та ОСОБА_17 . Їй відомо, що родина Лесняк-Кринична до 1957 року жили разом зі своїми дітьми: ОСОБА_31 , Вірою та ОСОБА_64 . Коли вона була дитиною протягом 1955-1957 рр. її батьки приводили її до них у гості. Її дід та батько разом з ОСОБА_65 підробляли теслями. ОСОБА_50 ніколи не розповідав про Глафіру, як про свою доньку. На фотокартках, приєднаних до матеріалів справи свідок впізнала ОСОБА_66 .

У судовому засіданні свідок ОСОБА_67 пояснив, що є колишнім чоловіком відповідача ОСОБА_7 ОСОБА_9 він знає з 1956 року, коли він (свідок) разом зі своїми батьками переїхали з сел АДРЕСА_11 . По сусідству з ними проживали ОСОБА_9 , його дружина ОСОБА_38 , їх діти ОСОБА_21 та ОСОБА_22 . В них ще була донька ОСОБА_19 , яка на той час працювала в Якутії. Так як ОСОБА_50 підробляв теслею, та робив меблеві вироби, його батьки замовляли йому зробити двері. Він разом з батьками з 1956 по 1957 роки проживав по сусідству з родиною ОСОБА_68 у бараках. В 1958 році його родина переїхала у інше місце проживання на АДРЕСА_8 , однак його батьки продовжували спілкуватися з родиною ОСОБА_68 . Йому відомо, що ОСОБА_50 періодично уходив від своєї дружини ОСОБА_38 до інших жінок. Остаточно, в 1958 році, зі слів його батьків, ОСОБА_69 від дружини і до його смерті він вже не повертався до неї та жив у с.Ясногірка з ОСОБА_56 . ОСОБА_15 Глафіру він не знає.

У судовому засіданні в якості свідка була допитана відповідач ОСОБА_5 , яка пояснила, що ОСОБА_9 є її дідом, а ОСОБА_17 є її бабкою. Між собою дід та бабка перебували у зареєстрованому шлюбі та постійно проживали разом до 1957 року. Вона народилася у 1955 році та разом з батьками ОСОБА_51 , ОСОБА_52 та сестрами ОСОБА_59 , ОСОБА_53 , ОСОБА_36 та братом ОСОБА_54 проживала по АДРЕСА_10 . ОСОБА_70 разом з бабкою ОСОБА_38 , донькою ОСОБА_64 проживав у бараках по АДРЕСА_11 . Їх середня донька Віра працювала на «півночі». Від батьків вона знає, що дід ОСОБА_30 періодично уходив від її бабки ОСОБА_38 та жив з іншими жінками, деякий час у м.Костянтинівка, а потім у с.Ясногірка. Сердюк Глафіру він ніколи не визнавав донькою, ніколи не бажав зареєструвати її на себе як свою дитину, не утримував її. На фотокартках, приєднаних до матеріалів справи свідок впізнала ОСОБА_9 .

Вислухавши учасників справи, свідків, дослідивши матеріали справи та надані докази в їх сукупності, суд,

ВСТАНОВИВ:

Пленум Верховного Суду України у п.3 постанови від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз`яснив, що судам при розгляді справ про встановлення батьківства щодо дитини, яка народилася до 01 січня 2004 року, необхідно застосовувати відповідні норми КпШС України, беручи до уваги всі докази, що достовірно підтверджують визнання відповідачем батьківства, в їх сукупності, зокрема, спільне проживання й ведення спільного господарства відповідачем та матір`ю дитини до її народження, спільне виховання або утримання ними дитини.

У п.15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №5 «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» із змінами передбачено, що суд розглядає заяви про встановлення факту батьківства в разі смерті особи, яку заявник вважає батьком дитини, і вирішує їх з урахуванням обставин, передбачених ст.53 КпШС. Заяви про встановлення факту визнання батьківства щодо дитини, народженої до 1 жовтня 1968 року, розглядаються судом у випадках, коли померла особа визнавала себе батьком дитини до цієї дати. Заяви про встановлення фактів батьківства розглядаються судом, якщо у свідоцтві про народження певна особа не вказана батьком дитини (наприклад, відповідно до ч.2 ст.55 КпШС запис про батька дитини проведено за вказівкою матері, яка не перебувала у шлюбі, або ж такий запис зовсім відсутній), і можуть бути подані матір`ю, опікуном чи піклувальником дитини або самою дитиною після досягнення повноліття.

Відповідно до ч.2 ст.53 КпШС України, який діяв на час виникнення правовідносин, батьківство може бути встановлено у судовому порядку за заявою дитини по досягненню нею повноліття у випадку народження дитини у батьків, які не перебували у шлюбі, при відсутності спільної заяви батьків до ЗАГСу.

Згідно з ч.3 ст.53 КпШС України при встановленні батьківства суд бере до уваги спільне проживання та ведення спільного господарства матір`ю дитини і відповідачем до народження дитини, або спільне виховання чи утримання ними дитини, або докази, що з достовірністю підтверджують визнання відповідачем батьківства.

За змістом вищенаведеної норми закону встановлення судом батьківства може мати місце в разі доведення хоча б однієї із зазначених у цій нормі обставин.

Відповідно до вимог ЦПК України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.

Судом встановлено, що позивачка, дошлюбне прізвище якої ОСОБА_12 , народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що 23.03.1952 року Андріївським бюро РАЦС Слов`янського району було видане свідоцтво про її народження серії НОМЕР_1 . Матір`ю у свідоцтві про її народження записана ОСОБА_10 , а запис в графі «Батько» відсутній.

Відповідно до копії свідоцтва про смерть ОСОБА_9 помер ІНФОРМАЦІЯ_11 ., місце смерті с.Ясногірка м.Краматорськ Донецької області.

Згідно з довідкою відділу кадрів ПрАТ НКМЗ про ОСОБА_9 на період його роботи з 10.11.1949 р. по 06.01.1953 р. в його особистій картці №285 зазначений домашній адрес: с.Герасимівка, Слов`янський р-н, Донецька область.

Відповідно до досліджених рішень Донецького облвиконкому №№307, 393 вбачається, що с.Герасимівка було включено до смт.Андріївка, а потім південна частина смт. Андріївки Слов`янського району було включено до смт.Ясногірка.

Суд вважає, що вищевказані докази об`єктивно підтверджують показання свідків ОСОБА_28 , ОСОБА_35 , ОСОБА_41 , ОСОБА_46 щодо проживання ОСОБА_9 разом з ОСОБА_10 однією сім`єю з 1949 року, тобто ще до народження позивачки.

Судом оглянуто фотографії, на яких зображена позивачка з малолітства та в різні періоди життя разом з ОСОБА_9 . Відповідачі не спростували належність фотознимків позивачці та те, що на цих світлинах зображена саме позивачка з ОСОБА_9 .

Зазначені фотознімки об`єктивно підтверджують показання свідків ОСОБА_28 , ОСОБА_35 , ОСОБА_41 , ОСОБА_46 в частині того, що ОСОБА_9 займався вихованням позивачки та опікувався нею.

Крім того, показання свідків щодо факту батьківства узгоджуються із зазначенням у свідоцтві про народження позивачки її по-батькові саме « ОСОБА_71 ».

Зазначене доводе об`єктивність пояснень позивачки про те, що її батьки ОСОБА_9 та ОСОБА_10 проживали однією сім`єю та спільно займались її вихованням і утриманням.

Судом також досліджено інші надані докази: генеральний план (схема) від 18.08.1957 року; свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 , видане 23.03.1952 року; витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища від 16.10.2018 року; свідоцтво про народження серії НОМЕР_4 , видане 25.03.1969 року; свідоцтво про народження серії НОМЕР_5 , видане 05.03.1969 року; сторінки книги державного архіву Донецької області «Історія адміністративно-територіального поділу Донецької області 1919-2000 рр. збірник документів та матеріалів»; свідоцтво про право на спадщину за законом від 09.08.1991 року; розпорядження Ясногірівського селищного голови від 17.02.2016 року за №6р; свідоцтво про смерть серії НОМЕР_6 , видане 18.05.1973 року; свідоцтво про смерть серії НОМЕР_7 , видане 03.07.1990 року; свідоцтво про народження серії НОМЕР_8 , видане 09.07.1984 року; посвідка на постійне проживання серії НОМЕР_9 51, видана 26.01.2008 року; договір замовлення на організацію та проведення поховання укладеного 22.05.2018 року; свідоцтво про поховання від 22.05.2018 року №368; витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть для отримання допомоги на поховання від 21.05.2018 року; інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 20.12.2018 року; заява ОСОБА_58 про прийняття спадщини від 25.09.2018 року; постанова державного нотаріуса Першої Слов`янської державної нотаріальної контори Макаровою Н.І. від 29.11.2018 року за №3724/02-31; трудова книжка ОСОБА_9 ; повний витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть; довідка Ясногірської селищної ради про перенумерування будинку; історична довідка, видана Андріївською селищною радою.

Таким чином, вищезазначені докази доводять факт визнання батьківства ОСОБА_9 щодо позивачки, оскільки він до народження позивачки спільно проживав та вів спільне господарства з її матір`ю ОСОБА_10 , а також спільно з останньою виховував та утримував позивачку від її народження.

Суд вважає, що покази відповідачів та свідків з їх боку не спростовують висновків суду, оскільки з огляду на їх вік вони не були безпосередніми свідками усіх зазначених ними подій, не могли сприймати їх об`єктивно у силу малолітнього віку та дізналися їх зі слів своїх батьків.

Під час розгляду справи, представниками відповідачів було заявлено клопотання про застосування до вказаних правовідносин строку позовної давності та про відмову в задоволенні позовних вимог на підставі ч.4 ст.267 ЦК України. Посилання сторони відповідача на вимоги цієї статті та застосування їх до вказаних правовідносин є хибним, адже відповідно до п.1 ч.1 ст.268 ЦК України позовна давність не поширюється на вимогу, що випливає із порушення особистих немайнових прав, крім випадків, встановлених законом.

Встановлення факту визнання батьківства має для позивачки юридичне значення, оскільки надасть їй можливість отримати свідоцтво про право на спадщину після смерті її рідної сестри ОСОБА_20 .

Відповідно до п.7 Указу Президії Верховної Ради Української РСР від 29.12.1969 року №2476-VII «Про порядок введення в дію Кодексу про шлюб та сім`ю Української ОСОБА_72 » в разі смерті особи, на утриманні якої перебувала дитина і яка визнавала себе батьком дитини, факт визнання нею батьківства може бути встановлений в судовому порядку. На підставі спільної заяви батьків або батька дитини або рішення суду про встановлення факту визнання батьківства провадиться відповідна реєстрація в органах запису актів громадянського стану з внесенням запису про батька у свідоцтво про народження дитини.

Тому на підставі рішення про встановлення факту визнання батьківства слід внести зміни до актового запису про народження №18 від 23 березня 1952 року, складеного Андріївським бюро РАЦС Слов`янського району Донецької області про народження ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , а саме в графі «батько» записати ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Враховуючи те, що позовні вимоги були задоволені судові витрати, які понесли відповідачі на сплату послуг за правничу допомогу в розмірі 10 000 грн. відшкодуванню не підлягають.

Керуючись, ст.ст. 12, 13, 77-81, 133, 141, 259, 263-265 ЦПК України, постановою від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», постановою Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №5 «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», ст. 53 КпШС, ст. 268 ЦК України,

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_58 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_10 до ОСОБА_5 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_12 , РНОКПП НОМЕР_11 , ОСОБА_6 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_13 , РНОКПП НОМЕР_12 , ОСОБА_7 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_13 , РНОКПП НОМЕР_13 , ОСОБА_8 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_14 , РНОКПП НОМЕР_14 , третьої особи Першої Слов`янської Державної нотаріальної контори, яка знаходиться за адресою: Донецька область, м.Слов`янськ, вул.Центральна, 31 про встановлення факту визнання батьківства - задовольнити.

Встановити факт того, що ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_8 , визнавав себе батьком ОСОБА_25 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , яка народилася в селищі Андріївка, Слов`янського району, Сталінської (Донецької) області.

Внести зміни до актового запису про народження №18 від 23 березня 1952 року, складеного Андріївським бюро РАЦС Слов`янського району Донецької області про народження ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , а саме в графі «батько» записати ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Донецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення або протягом тридцяти днів з дня отримання повного тексту рішення.

Суддя Краматорського міського суду Д. Г. Костюков