увійти
УКР
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Кіровоградської області
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
| "17" серпня 2007 р. | Справа № 18/94 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді ТимошевськоїВ.В. при секретарі судового засідання Горлової М.С. розглянув у відкритому судовому засіданні 17.08.2007 р. о 09:30 год. адміністративну справу №18/94 за позовом: Управління Пенсійного фонду України в Новоархангельському районі, смт. Новоархангельськ Кіровоградської області до відповідача: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, смт. Новоархангельськ Кіровоградської області про стягнення 333,90 грн. ПРЕДСТАВНИКИ: від позивача - Коляда В.М. , довіреність № 1 від 08.01.2007р., юрисконсульт; від відповідача - участі не брав.
Управлінням Пенсійного фонду України в Новоархангельському районі подано позов від 14.06.2007 року про стягнення з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 заборгованості по страхових внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 333,90 грн. У судовому засіданні 17.08.2007 р. представник позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Представник відповідача у судове засідання не з"явився, хоча належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, що підтверджується розпискою про отримання судової повістки (а.с.38). Натомість, 16.08.2007р. відповідачем подано письмове клопотання б/н та дати (вх. №02-05/29033 від 16.08.2007 р., а.с. 40), за змістом якого відповідач визнає вимогу позивача, просить розглянути справу без його участі та просить відстрочити (розстрочити) сплату недоїмки. Розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази та заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд
ВСТАНОВИВ:
Порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками визначається Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 р. №1058-ІV (далі по тексту - Закон). За вимогами частини 2 статті 18 вказаного Закону страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України. Платниками страхових внесків згідно зі статею 14 Закону є страхувальники -роботодавці, в т.ч. фізичні особи - суб"єкти підприємницької діяльності. Згідно з пунктом 12 статті 20 Закону страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків. Органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, є Пенсійний фонд, який, при цьому, є центральним органом виконавчої влади, що слідує з Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України НОМЕР_1. Виконавчими органами правління Пенсійного фонду є виконавча дирекція та підвідомчі їй територіальні органи, які уповноважені стягувати з платників страхових внесків несплачені суми страхових внесків та застосовувати санкції, передбачені Законом (ст.63, 64 Закону). З урахуванням частини 12 Прикінцевих Положень Закону України №1058-ІV функції виконавчої дирекції та її територіальних органів протягом п'яти років з дня набрання чинності цим Законом виконують відповідно Пенсійний фонд України та головні управління Пенсійного фонду в Автономній республіці Крим, областях, містах Києві, Севастополі та управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах. Розміри страхових внесків встановлюються за ставками, визначеними Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 р. Згідно з частиною 2 статті 4 вказаного Закону для платників збору - фізичних осіб-суб"єктів підприємницької діяльності, як тих, що використовують працю найманих працівників, так і тих, що не використовують працю найманих працівників, ставка страхових внесків у 2006 році становила 31,8 відсотка. Поряд з цим, згідно з пунктом 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування" особи, які зазначені в пунктах 3 і 4 статті 11, у статті 12 цього Закону, серед яких, зокрема фізичні особи- суб"єкти підприємницької діяльності, сплачують страхові внески, що перераховуються до солідарної системи на умовах і в порядку, визначених цим Законом, та в розмірах, передбачених для платників збору (юридичних і фізичних осіб) Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", але не менше мінімального страхового внеску. За визначенням термінів, які наводяться в статті 1 вказаного Закону, мінімальний страховий внесок - це сума коштів, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір страхового внеску, встановлених законом на день отримання заробітної плати (доходу). Як вбачається із свідоцтва про державну реєстрацію суб"єкта підприємницької діяльності - фізичної особи, копія якого долучена до матеріалів судової справи (а.с. 13), ОСОБА_1 зареєстрована як суб"єкт підприємницької діяльності Новоархангельською районною державною адміністрацією 05.10.2001 р., про що зроблено запис у журналі обліку реєстраціних справ за НОМЕР_2. Згідно поданого відповідачем до управління Пенсійного фонду України у Новоархангельському районі розрахунку суми страхових внесків за 2006 рік відповідачем підлягало сплаті страхових внесків за період з січня по грудень 2006 року у загальному розмірі 1 391,25 грн. (а.с. 11). Нарахування страхових внесків здійснено на мінімальний розмір заробітної плати, встановлений в 2006 році. Згідно з Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженого Правлінням ПФУ 19.12.2003 р. №21-1, якщо страхувальник має на кінець звітного періоду борги зі сплати страхових внесків органи Пенсійного фонду надсилають страхувальнику вимогу про сплату боргу (пункт 8.2.). Страхувальник протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги зобов'язаний сплатити зазначені у вимозі суми (пункт 8.4.). У разі незгоди з розрахунком суми вимог страхувальник узгоджує її з органами Пенсійного фонду, а у разі неузгодження має право на оскарження в судовому порядку (пункт 8.5.). Якщо страхувальник, який одержав вимогу, не сплатив зазначену у вимозі суму, або не узгодив і не оскаржив вимогу, або узгодив і не сплатив, орган Пенсійного фонду може звернутися до органів державної виконавчої служби для стягнення у встановленому законом порядку (пункт 8.8.). У зазначених випадках орган Пенсійного фонду має право також звернутися до суду з відповідним позовом (частина 3 статті 106 Закону). Як вбачається з матеріалів судової справи, управлінням Пенсійного фонду в Новоархангельському районі сформовано вимогу №Ф-15 від 12.04.2007 р. на суму недоїмки 1 391,25 грн., яка отримана відповідачем 13.04.2007 р. (а.с.8). Згідно наданих відповідачем квитанцій, із вказаної суми боргу відповідачем сплачено 1057,35 грн. (а.с.24). Залишилась несплаченою сума недоїмки 333,90 грн. Наявність вказаної суми боргу на день розгляду справи підтверджується даними картки особового рахунку платника (а.с.30), актом взаємної звірки між відповідачем і органом Пенсійного фонду (а.с. 31) та визнаються відповідачем (а.с. 40). Заперечення відповідача щодо здійсненння Пенсійним фондом подвійного обліку відповідача і як роботодаця, і як фізичної особи-підприємця (а.с.21-22) спростовується нормами Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування", згідно яких фізичні особи - підприємці підлягають загальнообов"язковому державному пенсійному страхуванню ( п.3 ч.1 ст. 11 Закону), та не підтверджуються відповідачем при визнанні позовних вимог (а.с.40). Враховуючи викладене, позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі. Подане відповідачем клопотання про відстрочку (розстрочку) сплати недоїмки не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Згідно зі статтею 162 Кодексу адміністративного судочинства України суд при розгляді справи по суті не наділений повноваженнями щодо вирішення питання про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення. За змістом статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно якого із заявою про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення має право звернутись або державний виконавець, або - сторона виконавчого провадження, дане питання має вирішуватись на стадії виконання судового рішення. З огляду на викладене, керуючись ст. 71, ч. 4 ст. 94, ч.ч. 1-3 ст. 160, ч. 1 ст. 162, ст. 163, ч. 2 ст. 186, ч.ч. 1-4 ст. ст. 254, 258, п. 6 розділу VІІ Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити повністю. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_3, відомості про рахунки відсутні) на користь управління Пенсійного фонду України в Новоархангельському районі (26100, Кіровоградська область, смт. Новоархангельськ, вул. Слави, 37, код ЄДРПОУ 20650131, р/р 256093121222, у ВАТ "Державний ощадний банк України", м.Кіровоград, МФО 323475) - 333 грн. 90 коп. недоїмки зі сплати страхових внесків.
Після набрання постановою законної сили за заявою стягувача видати виконавчий лист. Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив судове рішення.
|
