Ухвала суду № 87472363, 10.02.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

10 лютого 2020 року м. Київ № 640/2673/20

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Кармазін О.А., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами

Громадянина Ісламської держави Республіки Афганістан ОСОБА_1 до Державної міграційної служби Українипро визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,-В С Т А Н О В И В:

Громадянин Ісламської держави Республіки Афганістан ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 на захист ») звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної міграційної служби України (02000, м. Київ, вул. Володимирська, 9, код ЄДР: 37508470), в якому просить суд:

1) визнати протиправним та скасувати рішення Державної міграційної служби України про відмову у визнанні біженцем або особою яка потребує додаткового захисту громадянина Ісламської держави Реслубліки Афганістан ОСОБА_1 від 28.08.2019 № 301-19;

2) зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву позивача про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, відповідно до вимог чинного законодавства.

Вирішуючи питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі, суддя виходить з наступного.

Відповідно до п.п. 3, 5 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

В порушення вимог ч. 2 ст. 79 та ч. 4 ст. 161 КАС України позивачем до матеріалів позовної заяви не надано заяви з доданими до неї доказами, які надавались відповідачу для визнання біженцем або особою яка потребує додаткового захисту.

Також, згідно з ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з ч. 3 ст. 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

В той же час, відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 12 Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту» рішення про відмову в прийнятті заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, про відмову в оформленні документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, протягом п`яти робочих днів з дня отримання повідомлення про відмову можуть бути оскаржені в установленому законом порядку до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту, а також до суду у строки, встановлені цим Законом.

Рішення, що приймаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту, щодо визнання іноземця або особи без громадянства біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, а також рішення про втрату чи позбавлення статусу біженця або додаткового захисту, про скасування рішення про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, можуть бути оскаржені в установленому законом порядку та в установлені цим Законом строки до суду.

Аналіз вказаних положень, структури норми, у т.ч. у взаємозв`язку з положеннями ч.ч. 1 та 2 ст. 12 Закону дають підстави для висновку, що Законом встановлено п`ятиденний строк для звернення до суду.

Так, позивачем надано заяву про поновлення пропущеного строку на звернення до суду, в якій позивач просить суд причини пропуску строку звернення до суду визнати поважними, оскільки незважаючи на те, що наприкінці вересня 2019 року він отримав повідомлення про відмову у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту у період з 26.07.2019 по 24.01.2020 позивач перебував у Волинському пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, відтак з об`єктивних причин не міг звернутися до суду у строк визначений законом.

Натомість, суд, досліджуючи поважність причин пропуску строку на звернення до суду та його поновлення, вважає причини пропуску строку звернення до суду неповажними, з огляду на наступне.

Так, за матеріалами позову позивач перебував у Волинському пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства з 26.07.2019 по 24.01.2020.

Однак, до суду не надано жодних доказів того, що йому створювались перешкоди у реалізації можливості для звернення із заявою про визнання біженцем або особою, що потребує додаткового захисту.

При цьому, за матеріалами позову 24.01.2020 громадянин Республіки Афганістан ОСОБА_1 був звільнений від утримання його у Волинському пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, що підтверджується довідкою директора Волинської ПТПІ від 24.01.2020 № 8.

Тобто, п`ятиденний строк на звернення до суду щодо оскарження рішення Державної міграційної служби України про відмову у визнанні біженцем або особою яка потребує додаткового захисту громадянина Ісламської держави Реслубліки Афганістан ОСОБА_1 від 28.08.2019 № 301-19 у позивача виник 24.01.2020 (день тижня п`ятниця), натомість до суду позивач звернувся лише 04.02.2020, тобто поза межами строку встановленого законодавством.

При цьому, варто також і наголосити на тому, якщо навіть і припустити, що строк звернення до суду у позивача, з урахуванням ст. 120 КАС України почав свій відлік 27.01.2019 (день тижня - понеділок), то останнім п`ятиденним строком на звернення до суду щодо оскарження спірного рішення було 31.01.2020, натомість як вже зазначено судом, до суду позивач звернувся лише 04.02.2020, підтвердженням чого є дата поштового відправлення, проставлена АТ Укрпошта на конверті відправлення.

За приписами ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

З огляду на викладене суд пропонує позивачу вказати інші причини поважності пропуску десятиденного строку звернення до суду із наданням доказів поважності його пропуску.

Також, згідно з ч. 3 ст. 90 КАС України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 та ст. 75 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Судом встановлено, що позивачем при зверненні до суду з даним позов подано письмові докази, зокрема, інформацію про країну походження - Ісламська Республіка Афганістан, викладені іноземною мовою та мають неофіційний переклад на українську мову.

В той же час, відповідно до п. 12 ст. 34 Закону України «Про нотаріат» нотаріуси вчиняють такі нотаріальні дії засвідчують вірність перекладу документів з однієї мови на іншу.

Згідно з ст. 79 названого Закону нотаріус засвідчує вірність перекладу документа з однієї мови на іншу, якщо він знає відповідні мови. Якщо нотаріус не знає відповідних мов, переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус.

Пунктом 1.1 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.02.2012 за № 282/20595 визначено, що нотаріус засвідчує вірність перекладу документа за усним зверненням заінтересованої особи, а також за клопотанням заінтересованої особи при вчиненні іншої нотаріальної дії.

Якщо нотаріус не знає відповідних мов (однієї з них), переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус за правилами, передбаченими цим Порядком (п. 2.1 Порядку № 296/5)

Відтак, докази, що надані позивачем як неофіційний переклад на українську мову, а саме: інформація про країну походження - Ісламська Республіка Афганістан, не є належними, у розумінні ст. 73 КАС України доказами, оскільки переклад таких документів має бути посвічений нотаріально.

Також, у вступній частині позову позивач визначає третю особу по даному спору -Центральне міжрегіональне управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області.

У той же час, відповідно до вимог ч.ч. 2 та 4 ст. 49 КАС України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи.

У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.

Згідно частини п`ятої цієї статті про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.

Проте, позов не містить заяви про залучення третьої особи до участі у справі із зазначенням на стороні та на яких підставах третю особу належить залучити до участі у справі та на які права, свободи, інтереси або обов`язки цієї особи може вплинути рішення у справі.

Наведене вище свідчить про недотримання вимог Кодексу адміністративного судочинства України та є недоліками позовної заяви, що в свою чергу створює перешкоди для вирішення питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом подання до суду (вул. Болбочана Петра, 8, корп. 1, блок А, м. Київ, 01601) протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху:

1) заяви з доданими до неї доказами, які надавались відповідачу для визнання біженцем або особою яка потребує додаткового захисту;

2) заяви із зазначенням інших причин поважності пропуску десятиденного строку звернення до суду із наданням доказів поважності його пропуску;

3) доказів на підтвердження обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги із офіційний перекладом на державну мову;

4) заяви про залучення третіх осіб до участі у справі, а також на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі та на які права, свободи, інтереси або обов`язки цих осіб може вплинути рішення у справі.

Керуючись статтями 160-162, 169, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -

У Х В А Л И В:

1. Причини пропуску строку звернення до суду Громадянина Ісламської держави Республіки Афганістан ОСОБА_1 , що викладені у заяві про поновлення строку звернення до суду, визнати неповажними.

2. Позовну заяву залишити без руху.

3. Встановити позивачу строк для усунення недоліків - протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

4. Попередити позивача про те, що у випадку неусунення недоліків позовної заяви позовна заява буде повернута йому відповідно до пункту 1 частини третьої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

5. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.

Відповідно до положень ст. 169 та ч. 1 ст. 294 КАС України ухвала про залишення позову без руху не оскаржується.

Відповідно до ч. 2 ст. 256 КАС України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Суддя О.А. Кармазін