Ухвала суду № 87472269, 10.02.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

10 лютого 2020 року місто Київ№640/14848/19 Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В., при секретарі судового засідання Огнивому Д.П., розглянувши клопотання позивача, заявлене у підготовчому засіданні в адміністративній справі

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Житло-Капітал»до третя особаМіністерства оборони України Установа « 28 управління начальника робіт» Товариство з обмеженою відповідальністю «Фортабуд»провизнання протиправним та скасування наказу,за участі:

представника позивача - Сєтова М.О.,

представників третьої особи - Шейко О.О., Дроган О.В.,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва перебуває адміністративна справа №640/14848/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Житло-Капітал» до Міністерства оборони України, треті особи - Установа « 28 управління начальника робіт», Товариство з обмеженою відповідальністю «Фортабуд» про визнання протиправним та скасування наказу від 09.07.2019 №368 «Про ліквідацію Установи « 28 управління начальника робіт».

Позивачем у підготовчому судовому засіданні 10.02.2020 заявлено клопотання про закриття провадження у справі №640/14848/19 у зв`язку з тим, що справу належить розглядати в порядку господарського судочинства.

Представником третьої особи - Установи « 28 управління начальника робіт» зазначено, що третя особа у вирішенні питання щодо закриття провадження у справі №640/14848/19 покладається на розсуд суду.

Розглянувши клопотання позивача про закриття провадження у справі, матеріали адміністративної справи та заслухавши доводи учасників справи, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно зі статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

Публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Частиною першою статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах.

Водночас, частиною третьою вказаної статті встановлено, що адміністративні суди не розглядають позовні вимоги, які є похідними від вимог у приватно-правовому спорі і заявлені разом з ними, якщо цей спір підлягає розгляду в порядку іншого, ніж адміністративне, судочинства і знаходиться на розгляді відповідного суду.

Відповідно до частини другої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів не поширюється на справи: 1) що віднесені до юрисдикції Конституційного Суду України; 2) що мають вирішуватися в порядку кримінального судочинства; 3) про накладення адміністративних стягнень, крім випадків, визначених цим Кодексом; 4) щодо відносин, які відповідно до закону, статуту (положення) громадського об`єднання, саморегулівної організації віднесені до його (її) внутрішньої діяльності або виключної компетенції, крім справ у спорах, визначених пунктами 9, 10 частини першої цієї статті.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника.

Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин. Спір є приватноправовим також у тому випадку, якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Так, суд звертає увагу, що при вирішенні питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду адміністративних, цивільних і господарських справ недостатньо застосовувати виключно формальний критерій - визначення суб`єктного складу спірних правовідносин (участь у них суб`єкта владних повноважень), тоді як визначальною ознакою для правильного вирішення спору є характер правовідносин, з яких виник спір.

Як зазначено позивачем, в даній адміністративній справі оскаржується рішення суб`єкта владних повноважень - наказ Міністерства оборони України від 09.07.2019 №368 «Про ліквідацію Установи « 28 управління начальника робіт».

Відповідно до пункту 1 Положення про Міністерство оборони України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 №671 (далі - Положення №671), Міністерство оборони України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

Міністерство оборони України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику з питань національної безпеки у воєнній сфері, сферах оборони і військового будівництва у мирний час та особливий період. Міністерство оборони України є центральним органом виконавчої влади та військового управління, у підпорядкуванні якого перебувають Збройні Сили та Держспецтрансслужба. Міністерство оборони України є уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі державної авіації.

Підпунктом 104 пункту 4 Положення №671 визначено, що Міністерство оборони України відповідно до покладених на нього завдань приймає рішення про створення, реорганізацію і ліквідацію підприємств, установ і організацій, які належать до сфери управління Міноборони, в установленому порядку здійснює затвердження положень про них (їх статутів), призначення на посаду та звільнення з посади їх керівників, укладення і розірвання з ними контрактів та контроль за дотриманням ними вимог контрактів.

Позивачем у своєму клопотанні від 10.02.2020 зазначено, що Установа « 28 управління начальника робіт» є організацією, що належить до сфери управління Міністерства оборони України. Також позивачем вказано на те, що позовні вимоги в дані справі грунтуються на тому, що на момент прийняття оскаржуваного наказу про ліквідацію Установи « 28 управління начальника робіт» така організація має існуючі договірні зобов`язання стосовно будівництва житла, де Установа « 28 управління начальника робіт» виступає в статусі саме замовника будівництва.

Відтак, позивачем наголошено на тому, що предметом оскарження в даній справі є наказ Міністерства оборони України від 09.07.2019 №368 «Про ліквідацію Установи « 28 управління начальника робіт», який фактично спричиняє негативні наслідки саме в межах укладених господарських договорів, тобто стосується господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Житло-Капітал», з огляду на що, спір у даній справі належить до юрисдикції господарського суду.

Враховуючи наведені вище обставини, а також те, що в межах спірних правовідносин Міністерство оборони України не здійснювало владних управлінських функцій по відношенню до позивача, із пояснень позивача вбачається наявність приватно-правового спору, що виник внаслідок прийняття оскаржуваного наказу, отже спір має ознаки приватноправових відносин.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Заслухавши пояснення учасників справи, зважаючи на предметну юрисдикцію та характер спірних правовідносин в даній справі, суд приходить до висновку щодо закриття провадження у справі №640/14848/19.

Також, на виконання вимоги, зазначеної у частині першій статті 239 Кодексу адміністративного судочинства України, є необхідним роз`яснити позивачу, що розгляд позовної заяви останнього має здійснюватися у порядку господарського судочинства, із врахуванням правил територіальної підсудності відповідно до приписів Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 47, 189, 238, 239, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Клопотання позивача про закриття провадження у справі №640/14848/19 - задовольнити.

Закрити провадження у справі №640/14848/19.

Наголосити позивачу, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до адміністративного суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Роз`яснити позивачеві, що розгляд спірних правовідносин віднесено до юрисдикції господарського суду із урахуванням правил територіальної підсудності.

Ухвала набирає законної сили негайно, відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статями 292-297 Кодексу адміністративного судочинства України, із урахуванням положень пункту 15.5 Перехідних положень (Розділу VII) Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Літвінова А.В.

Повний текст ухвали виготовлено 10.02.2020.