Рішення № 87472214, 10.02.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 лютого 2020 року справа №640/23363/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Меркурій" (далі по тексту - позивач, ТОВ "Меркурій")доСвятошинського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві (далі по тексту - відповідач, Святошинський ВДВС)третя особаГоловне управління Держпраці у Київській області (далі по тексту - третя особа, ГУ Держпраці у Київській області)про1) визнання протиправною та скасування постанови відповідача від 15 листопада 2019 року ВП №59221598 про накладення арешту на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом; 2) скасування арешту накладеного на грошові кошти на рахунки ТОВ "Меркурій", які знаходяться в банківських установахВ С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва оскільки вважає протиправною оскаржувану постанову, обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що відповідачем неправомірно накладено арешт на кошти боржника у розмірі 1 341 767,60 грн. в межах виконавчого провадження ВП №59221598, у зв`язку з тим, що сума стягнення в межах вказаного виконавчого провадження становить 333 840,00 грн., а номер зведеного виконавчого провадження є №60626109.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 грудня 2019 року відкрито провадження в адміністративній справі №640/23363/19 та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідач письмового відзиву на позовну заяву до суду не надав.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, звертає увагу на наступне.

Судом встановлено, що постановою заступника начальника Святошинського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Макаревич Я.А. про об`єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження від 15 листопада 2019 року ВП №59221598 при примусовому виконанні постанови Головного управління Держпраці у Київській області від 05 березня 2019 року №КВ321/1639/АВ/МГ/ФС-170 встановлено, що на виконанні у відділі перебуває декілька виконавчих проваджень щодо одного боржника, у зв`язку із чим на підставі статті 30 Закону України "Про виконавче провадження" об`єднано виконавчі провадження №59221598, №59682395, №59761522 та №60544438 у зведене виконавче провадження №60626109.

Постановою заступника начальника Святошинського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Макаревич Я.А. про арешт коштів боржника від 15 листопада 2019 року ВП №59221598 при примусовому виконанні постанов Головного управління Держпраці у Київській області від 05 березня 2019 року №КВ321/1639/АВ/ТД/ФС-169, №КВ581/1762/АВ/ТД/ФС-330, №КВ321/1639/АВ/ІП/ФС-171, №КВ321/1639/АВ/МГ/ФС-170, з метою забезпечення виконання рішень накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належить боржнику ТОВ "Меркурій" в банківських установах: - 14360570, Акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк"; - АТ "Таскомбанк", код банку 339500; -АТ "Укрсиббанк", код банку 351005, у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів у розмірі 1 341 767,60 грн.

Окружний адміністративний суд міста Києва, вирішуючи спір по суті позовних вимог, виходить з наступних мотивів.

Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до частини першої статті 48 Закону України "Про виконавче провадження" звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.

Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.

Частиною другою статті 48 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

Згідно частини першої статті 56 Закону України "Про виконавче провадження" арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Частиною другою статті 56 Закону України "Про виконавче провадження" зокрема передбачено, що арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.

Відповідно до частини третьої статті 56 Закону України "Про виконавче провадження" арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.

Отже, державний виконавець має право накладати арешт на кошти боржника для забезпечення реального виконання рішення.

Частиною першою статті 30 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що виконання кількох рішень про стягнення коштів з одного боржника здійснюється державним виконавцем, який відкрив перше виконавче провадження щодо такого боржника, у рамках зведеного виконавчого провадження.

Пунктом 7 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року №512/5 (далі по тексту - Інструкція) передбачено, що розпочинаючи виконання рішення про стягнення коштів, виконавець зобов`язаний винести постанову відповідно до абзацу другого частини першої статті 48 Закону.

Згідно пункту 8 Інструкції на кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт, про що виноситься постанова виконавця. У постанові зазначається сума коштів, яка підлягає арешту, з урахуванням вимог за виконавчим документом, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця та вказуються реквізити рахунку, на якому знаходяться кошти, що підлягають арешту, або зазначається, що арешт поширюється на кошти на всіх рахунках боржника, у тому числі тих, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів.

За зведеним виконавчим провадженням арешт накладається на загальну суму заборгованості за зведеним виконавчим провадженням з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця.

З аналізу наведених правових норм вбачається, що арешт на кошти боржника накладається на загальну суму заборгованості у рамках зведеного виконавчого провадження.

Як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови, арешт накладено на загальну суму заборгованості при примусовому виконанні постанов Головного управління Держпраці у Київській області від 05 березня 2019 року №КВ321/1639/АВ/ТД/ФС-169, №КВ581/1762/АВ/ТД/ФС-330, №КВ321/1639/АВ/ІП/ФС-171, №КВ321/1639/АВ/МГ/ФС-170 в межах виконавчого провадження ВП №59221598.

Разом з тим, сума заборгованості за виконавчим провадженням ВП №59221598 становить 333 840,00 грн.

Враховуючи що арешт накладається у розмірі суми стягнення, суд приходить до висновку, що відповідачем протиправно накладено арешт в межах виконавчого провадження ВП №59221598 у розмірі 1 341 767,60 грн., оскільки арешт на загальну суму заборгованості повинен бути накладений у рамках зведеного виконавчого провадження.

Таким чином, постанова про арешт коштів боржника від 15 листопада 2019 року ВП №59221598 є протиправною та підлягає скасуванню.

Частинами четвертою, п`ятою статті 59 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову; 9) підстави, передбачені пунктом 1-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону.

У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Враховуючи порушення відповідачем порядку накладення арешту на кошти ТОВ "Меркурій" суд вважає за необхідне зобов`язати Святошинський ВДВС вчинити дії щодо зняття арешту з коштів позивача, накладеного постановою від 15 листопада 2019 року ВП №59221598.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, позивачем доведено протиправність оскаржуваної постанови, у той час, як відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, покладений на нього обов`язок доказування з урахуванням вимог частини другої статті 19 Конституції України та частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, не виконано, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, які містяться в матеріалах справи, суд приходить до висновку про наявність правих підстав для задоволення позову.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, на користь позивача належить стягнути судовий збір у розмірі 3 842,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Святошинського ВДВС.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246, 262, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Меркурій" задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову Святошинського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 15 листопада 2019 року ВП №59221598 про арешт коштів боржника.

3. Зобов`язати Святошинський районний відділ державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві вчинити дії щодо зняття арешту з коштів Товариства з обмеженою відповідальністю "Меркурій".

4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Меркурій" понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 842,00 грн. (три тисячі вісімсот сорок дві гривні нуль копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Святошинського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві.

Згідно з частиною першою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Частина шостої статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Меркурій" (03142, м. Київ, бульвар Академіка Вернадського, буд. 59/2; код ЄДРПОУ 30550166);

Святошинський районний відділ державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві (03148, м. Київ, вул. Гната Юри, буд. 9; ідентифікаційний код 34999049);

Головне управління Держпраці у Київській області (04060, м. Київ, вул. Вавілових, 10; ідентифікаційний код 39794214).

Суддя В.А. Кузьменко