Рішення № 87472204, 10.02.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 лютого 2020 року м. Київ № 826/3444/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Бояринцевої М.А., розглянувши у порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ТК Кредит" до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Публічне акціонере товариство Комерційний банк «ТК Кредит» (далі - позивач та/або ПАТ КБ «ТК Кредит») з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (далі - відповідач та/або ГУ ДФС у м. Києві/контролюючий орган) та просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 13.11.2017 року №0191191301.

Мотивуючи позовні вимоги позивач зазначає, що наказ Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №130 від 08.04.2016 року «Про початок процедури ліквідації АТ КБ «ТК Кредит» та делегування повноважень ліквідатора банку Грицаку Юрію Юліановичу , чинність плану врегулювання шляхом ліквідації АТ КБ «ТК Кредит», відсутність приймання-передачі справ, зокрема, печатки банку та установчих документів від Грицака І.Ю. до Шульги Г.О. та винесення ухвали Верховним судом України про зупинення виконання постанови Вищого адміністративного суду України від 20.04.2017 року у справі №К/800/30133 до розгляду справи по суті Верховним судом України, Публічне акціонере товариство Комерційний банк «ТК Кредит» не є діючою установою, з огляду на що, на думку позивача, податкове повідомлення-рішення від 13.11.2017 року №0191191301 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Також, ПАТ КБ «ТК Кредит» наголошувало, що Податковий кодекс України не містить в собі норм, які регулюють питання погашення податкових зобов`язань або стягнення податкового борг з банків, на які поширюється дія Закону України «Про фонд гарантування вкладів фізичних осіб» та зазначає, що податкова вимога ГУ ДФС у м. Києві від 27.04.2017 року №9097-17 та рішення №9097-17 від 27.04.2017 року про опис майна в податкову заставу оскаржується в судовому порядку в рамках адміністративної справи 826/9753/17.

Представником відповідача подано відзив на позовну заяву, у якому останній наполягає на правомірності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення та просить суд відмовити в задоволенні адміністративного позову.

В свою чергу, представником позивача подано відповідь на відзив на позовну заяву, у якому фактично дублюється обгрунтування протиправності податкового повідомлення-рішення від 13.11.2017 року №0191191301, які наведені у позовній заяві.

Справа вирішується на підставі наявних в ній документів.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Постановою Правління Національного банку України від 07.04.2016 року № 241 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ТК КРЕДИТ» у вказаного банку відкликано банківську ліцензію Національного банку від 07.11.2011 року №82 та генеральну ліцензію на здійснення валютних операцій від 07.11.2011 №82.

Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на підставі вищезазначеної постанови Правління Національного банку України прийнято рішення від 08.04.2016 року №493 «Про початок процедури ліквідації АТ КБ «ТК КРЕДИТ» та делегування повноважень ліквідатора банку».

Згідно з указаним рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб розпочато процедуру ліквідації АТ КБ «ТК КРЕДИТ» з 08.04.2016 року до 07.04.2018 року включно, призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ КБ «ТК КРЕДИТ» та делеговано всі повноваження ліквідатора АТ КБ «ТК КРЕДИТ», визначені Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Разом з цим, постановою Донецького окружного адміністративного суду від 05.09.2016 року по справі №805/1312/16-а, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 24.10.2016 року у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Еко-вугілля України" до Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Шевченківського району Реєстраційної служби Головного територіального управління юстиції в м. Києві, третя особа - Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "ТК Кредит" про:

- визнання протиправною постанови Правління Національного банку України № 877/БТ від 10 грудня 2015 року "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "ТК КРЕДИТ" до категорії проблемних та застосування особливого режиму контролю за діяльністю банку";

- визнання протиправними та скасування пунктів 1, 3, 4, 5 постанови Правління Національного банку України № 60/БТ від 09 лютого 2016 року "Про віднесення Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ТК КРЕДИТ" до категорії неплатоспроможних";

- визнання протиправнию та скасування постанови Правління Національного банку України № 241 від 07 квітня 2016 року "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ТК КРЕДИТ";

- скасування рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 133 від 09 лютого 2016 року "Про запровадження тимчасової адміністрації в АТ КБ "ТК КРЕДИТ" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку";

- скасування рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 493 від 08 квітня 2016 року "Про початок процедури ліквідації АТ КБ "ТК КРЕДИТ" та делегування повноважень ліквідатора банку";

- зобов`язання Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Шевченківського району реєстраційної служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві скасувати в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань наступні записи: від 17 лютого 2016 року запис № 10741070022006115 про внесення зміни до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах (зміна керівника юридичної особи); від 16 березня 2016 року запис № 10741070023006115 про внесення зміни до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах (зміна відомостей про керівника юридичної особи); від 15 квітня 2016 року запис № 10741780024006115 про внесення рішення державного органу про припинення юридичної особи в результаті ліквідації; від 15 квітня 2016 року запис № 10741070025006115 про внесення зміни до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах (зміна відомостей про керівника юридичної особи);

- зобов`язання Національного банку України повернути Публічному акціонерному товариству "Комерційний банк "ТК КРЕДИТ" банківську ліцензію № 82 від 07 листопада 2011 року ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ТК КРЕДИТ" та генеральну ліцензію на здійснення валютних операцій № 82 від 07 листопада 2011 року Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "ТК КРЕДИТ" та відновити інформацію про Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "ТК КРЕДИТ", як діючу банківську установу (в т.ч., але не виключно - шляхом, розміщення зазначеної інформації на сторінці Офіційного інтернет-представництва Національного банку України, включаючи розміщення такої інформації у відповідному розділі, в якому відображається Довідник діючих банківських установ України http://www.bank.gov.ua/control/bankdict/banks та у Державному реєстрі банків) з відновленням функціонування кореспондентського рахунку Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "ТК КРЕДИТ" в Національному банку України, відновленням Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "ТК КРЕДИТ" в якості учасника системи електронних платежів (СЕП), відновленням Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "ТК КРЕДИТ" в якості абонента системи електронної пошти Національного банку України, відновленням роботи Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "ТК КРЕДИТ" у всіх інформаційних задачах Національного банку України до яких банк був підключений раніше, а саме: системи підтвердження угод на міжбанківському валютному ринку України Національного банку України "VAL - CLI"; інформаційно-довідкової системи з купівлі та продажу кредитних ресурсів у національній валюті на міжбанківському кредитному ринку "КредІнфо 2"; системи розміщення та кількісного обігу депозитних сертифікатів Національного банку України "СЕРТЛАЙН2"; системи обслуговування обігу державних облігацій України та облігацій внутрішніх місцевих позик "ОВДП-онлайн2"; системи автоматизації здійснення Національного банку України реєстрації договорів резидентів-позичальників про отримання кредитів в іноземній валюті від нерезидентів-кредиторів "Реєстр договорів з нерезидентами 2"; програмного продукту депозитарного обліку "Модуль зберігача" Публічне акціонерне товариство "Національний депозитарій України"; АРМ "Заявка"; АРМ "Статзвітність"; Єдина інформаційна система "Реєстр позичальників", з відновленням інформаційного обміну Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "ТК КРЕДИТ" з державними установами, а саме: Фондом гарантування вкладів фізичних осіб; Державною митною службою України; Державним комітетом фінансового моніторингу України, дозволити усі початкові платежі банку Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "ТК КРЕДИТ" у системі електронних платежів (СЕП) та повідомити усі банки про відновлення роботи Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "ТК КРЕДИТ" у зазначених вище системах відмовлено.

Надалі, постановою Вищого адміністративного суду України від 20.04.2017 року у справі №805/1312/16-а касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Еко-вугілля України" задоволено.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 05.09.2016 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 24.10.2016 року скасовано, ухвалено нове рішення наступного змісту. Позовні вимоги "Торговий дім "Еко-вугілля України" задовольнити.

Визнати протиправною постанову Правління Національного банку України № 877/БТ від 10 грудня 2015 року «Про віднесення ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ТК КРЕДИТ» до категорії проблемних та застосування особливого режиму контролю за діяльністю банку».

Визнати протиправними та скасувати пункти 1, 3, 4, 5 постанови Правління Національного банку України № 60/БТ від 09 лютого 2016 року «Про віднесення ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ТК КРЕДИТ» до категорії неплатоспроможних».

Визнати протиправною та скасувати постанову Правління Національного банку України № 241 від 07 квітня 2016 року «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ТК КРЕДИТ».

Скасувати рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №133 від 09 лютого 2016 року «Про запровадження тимчасової адміністрації в АТ КБ «ТК КРЕДИТ» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку».

Скасувати рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №493 від 08 квітня 2016 р. «Про початок процедури ліквідації АТ КБ «ТК КРЕДИТ» та делегування повноважень ліквідатора банку».

Зобов`язати Відділ державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Шевченківського району реєстраційної служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві (01030, м. Київ, бульв. Т. Шевченка, 26/4) скасувати в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань наступні записи: від 17.02.2016 року, запис №10741070022006115 про внесення зміни до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах (зміна керівника юридичної особи); від 16.03.2016 року, запис №10741070023006115 про внесення зміни до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах (зміна відомостей про керівника юридичної особи); від 15.04.2016 року, запис №10741780024006115 про внесення рішення державного органу про припинення юридичної особи в результаті ліквідації; від 15.04.2016 року, запис №10741070025006115 про внесення зміни до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах (зміна відомостей про керівника юридичної особи).

Зобов`язати Національний банк України (01601, м. Київ, вул. Інститутська, 9, ідентифікаційний код 00032106) повернути ПУБЛІЧНОМУ АКЦІОНЕРНОМУ ТОВАРИСТВУ КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ТК КРЕДИТ» банківську ліцензію №82 від 07 листопада 2011 року ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ТК КРЕДИТ» та генеральну ліцензію на здійснення валютних операцій №82 від 07 листопада 2011 року ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ТК КРЕДИТ» та відновити інформацію про ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ТК КРЕДИТ» як діючу банківську установу (в т.ч., але не виключно, шляхом розміщення зазначеної інформації на сторінці Офіційного інтернет-представництва Національного банку України, включаючи розміщення такої інформації у відповідному розділі, в якому відображається Довідник діючих банківських установ України http://www.bank.gov.ua/control/bankdict/banks та у Державному реєстрі банків) з відновленням функціонування кореспондентського рахунку ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ТК КРЕДИТ» в Національному банку України, відновленням ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ТК КРЕДИТ» в якості учасника системи електронних платежів (СЕП), відновленням ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ТК КРЕДИТ» в якості абонента системи електронної пошти Національного банку України, відновленням роботи ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ТК КРЕДИТ» у всіх інформаційних задачах Національного банку України до яких банк був підключений раніше, а саме: системи підтвердження угод на міжбанківському валютному ринку України Національного банку України «VAL-CLI»; інформаційно-довідкової системи з купівлі та продажу кредитних ресурсів у національній валюті на міжбанківському кредитному ринку «КредІнфо2»; системи розміщення та кількісного обігу депозитних сертифікатів Національного банку України «СЕРТЛАЙН2»; системи обслуговування обігу державних облігацій України та облігацій внутрішніх місцевих позик «ОВДП-онлайн2»; системи автоматизації здійснення Національного банку України реєстрації договорів резидентів-позичальників про отримання кредитів в іноземній валюті від нерезидентів-кредиторів «Реєстр договорів з нерезидентами 2»; програмного продукту депозитарного обліку «Модуль зберігача» Публічне акціонерне товариство «Національний депозитарій України»; АРМ «Заявка»; АРМ «Статзвiтнiсть»; Єдина інформаційна система «Реєстр позичальників», з відновленням інформаційного обміну ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ТК КРЕДИТ» з державними установами, а саме: Фондом гарантування вкладів фізичних осіб; Державною митною службою України; Державним комітетом фінансового моніторингу України, дозволити усі початкові платежі банку ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ТК КРЕДИТ» у системі електронних платежів (СЕП) та повідомити усі банки про відновлення роботи ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ТК КРЕДИТ» у зазначених вище системах.

На виконання вищевказаного рішення Відділом державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Шевченківського району реєстраційної служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві внесено зміни до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме керівником АТ КБ «ТК Кредит» вказано Шульгу Ганну Олегівну .

В подальшому, ухвалою Верховного суду України від 28.07.2017 року у справі №805/1312/16-а відкрито провадження у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Еко-вугілля України" до Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Шевченківського району Реєстраційної служби Головного територіального управління юстиції в м. Києві, третя особа - Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "ТК Кредит" про визнання протиправними та скасування постанов та рішень, зобов`язання вчинити певні дії.

Зупинено виконання постанови Вищого адміністративного суду України від 27.04.2017 року №805/1312/16-а.

Постановою Верховного Суду від 20.11.2018 року у справі №805/1312/16-а заяву Національного банку України задоволено.

Постанову Вищого адміністративного суду України від 20.04.2017 року скасовано.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 05.09.2016 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 24.10.2016 року змінено в частині мотивів відмови в задоволенні позову. Відмовлено в задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Еко-вугілля України» з мотивів, наведених у цій постанові.

У решті рішення судів першої і апеляційної інстанцій залишено в силі.

З вказаного слідує, що станом на час розгляду даної адміністративної справи Публічне акціонере товариство Комерційного банку «ТК Кредит» перебуває на стадії ліквідації.

Між тим, в процесі розгляду адміністративної справи №805/1312/16-а судом встановлено, що Головним управлінням Державної фіскальної служби у місті Києві прийнято податкову вимогу від 27.04.2017 №9097, якою визначено податковий борг з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченої юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості в сумі основного платежу 43 013,24 грн., та рішення про опис майна у податкову заставу від 27.04.2017 № 9097-17, що перебуває у власності ПАТ КБ «ТК Кредит».

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.01.2018 року у справі №826/9753/17 адміністративний позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ТК Кредит» задоволено.

Визнано протиправною і скасовано податкову вимогу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 27.04.2017 № 9097-17.

Визнано протиправним і скасовано рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про опис майна у податкову заставу від 27.04.2017 № 9097-17.

Надалі, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.04.2019 року у справі №826/9753/17, яка набрала законної сили на підставі ухвали Верховного Суду від 16.03.2019 року рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.10.2018 року скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволені позовних вимог публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ТК Кредит» до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про скасування податкової вимоги та рішення відмовлено.

Водночас, судом встановлено, що 13.10.2017 року контролюючим органом проведено камеральну перевірку своєчасності сплати до бюджету податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки АТ КБ «ТК Кредит», за наслідком якої складено акт від 13.10.2017 року (далі - акт перевірки).

Згідно акту перевірки в ході її проведення встановлено порушення строків сплати податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичною особою, передбачених підпунктом 266.10.1 пункту 266.10 статті 266 Податкового кодексу України.

На підставі наведеного, ГУ ДФС у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення від 13.11.2017 року №0191191301, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 7646 грн. 80 коп. за порушення строку сплати суми грошового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачених юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості (далі - оскаржуване та/або спірне рішення).

Не погоджуючись зі спірним рішенням ПАТ КБ «ТК Кредит» подано скаргу, за наслідком розгляду якої рішенням Державної фіскальної служби від 26.01.2018 року №2733/6/99-99-11-03-01-25 оскаржуване рішення залишено без змін, а скаргу позивача без задоволення.

Вирішуючи спір по суті суд керується положеннями чинного законодавства, яке діло на час виникнення спірних правовідносин та звертає увагу на наступне.

Згідно пункту 1.1 статті 1 Податкового кодексу України ним регулюються відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (далі - ПК України).

Положеннями пункту 1.3 статті 1 ПК України визначено, що цей Кодекс не регулює питання погашення податкових зобов`язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", з банків, на які поширюються норми Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", та погашення зобов`язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, зборів на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій.

Аналіз наведеного дає суду підстави дійти до висновку, що пункт 1.3 статті 1 ПК України не регулює питання погашення податкових зобов`язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», з банків, на які поширюються норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», та погашення зобов`язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, зборів на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій.

За правилами пункту 8 Розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23.02.2012 року №4452-VI (далі - Закон №4452-VI) законодавчі та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону.

Отже, для правовідносин, що виникають під час дії тимчасової адміністрації банку або ліквідації банку, яку здійснює уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, пріоритетними є норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23.02.2012 року № 4452-VI, який встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 21.09.2018 року у справі №808/3046/16.

Згідно пункту 6 частини 1 статті 1 Закону №4452-VI ліквідація банку - процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 34 Закону №4452-VI Фонд розпочинає процедуру виведення неплатоспроможного банку з ринку не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних.

Положеннями пункту 2, 3 частини 5 статті 36 Закону №4452-VI передбачено, що під час тимчасової адміністрації не здійснюється примусове стягнення майна (у тому числі коштів) банку, накладення арешту та звернення стягнення на майно (у тому числі кошти) банку (виконавче провадження щодо банку зупиняється, у тому числі знімаються арешти, накладені на майно (у тому числі на кошти) банку, а також скасовуються інші вжиті заходи примусового забезпечення виконання рішення щодо банку); нарахування неустойки (штрафів, пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), а також зобов`язань перед кредиторами, у тому числі не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов`язань банку.

Тобто, під час тимчасової адміністрації не здійснюється фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів).

Разом з цим, згідно частини 1 статті 44 Закону №4452-VI Національний банк України приймає рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку за пропозицією Фонду та з інших підстав, передбачених Законом України "Про банки і банківську діяльність".

Частиною 2 статті 46 Закону №4452-VI передбачено, що з дня початку процедури ліквідації банку:

1) припиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів)) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Якщо в банку, що ліквідується, здійснювалася тимчасова адміністрація, з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку тимчасова адміністрація банку припиняється. Керівники банку звільняються з роботи у зв`язку з ліквідацією банку;

2) банківська діяльність банку завершується закінченням технологічного циклу конкретних операцій у разі, якщо це сприятиме збереженню або збільшенню ліквідаційної маси;

3) строк виконання всіх грошових зобов`язань банку та зобов`язання щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів) вважається таким, що настав;

41) нарахування відсотків, комісійних, штрафів, інших очікуваних доходів за активними операціями банку може припинятися у терміни, визначені договорами з клієнтами банку у разі, якщо це сприятиме збереженню або збільшенню ліквідаційної маси;

5) відомості про фінансове становище банку перестають бути конфіденційними чи становити банківську таємницю;

6) укладення правочинів, пов`язаних з відчуженням майна банку чи передачею його майна третім особам, допускається в порядку, передбаченому статтею 51 цього Закону;

7) втрачають чинність публічні обтяження чи обмеження на розпорядження (у тому числі арешти) будь-яким майном (коштами) банку. Накладення нових обтяжень чи обмежень на майно банку не допускається;

8) забороняється зарахування зустрічних вимог, у тому числі зустрічних однорідних вимог, припинення зобов`язань за домовленістю (згодою) сторін (у тому числі шляхом договірного списання), прощення боргу, поєднання боржника і кредитора в одній особі внаслідок укладення будь-яких правочинів з іншими особами, крім банку, зарахування на вимогу однієї із сторін.

Обмеження, встановлені цим пунктом, не поширюються на зобов`язання банку щодо зарахування зустрічних однорідних вимог, крім обмежень, прямо передбачених законом, у разі, якщо боржник банку одночасно є кредитором цього банку і грошові кошти спрямовуються на погашення зобов`язань за кредитом цього боржника перед цим банком за кредитними договорами та/або за емітованими цим боржником борговими цінними паперами, виключно з урахуванням того, що:

за кредитним договором не було здійснено заміни застави, а саме не відбувалося зміни будь-якого з предметів застави на предмет застави, яким виступають майнові права на отримання коштів боржника, які розміщені на відповідних рахунках у неплатоспроможному банку, протягом одного року, що передує даті початку процедури виведення Фондом банку з ринку;

кошти перебували на поточних та/або депозитних рахунках такого боржника на дату початку процедури виведення Фондом банку з ринку та договірне списання з цих рахунків передбачено умовами договорів, укладених між боржником і банком.

Зазначені операції у будь-якому разі заборонені за договорами, укладеними з пов`язаними з банком особами.

Відповідно до положень частини 3 статті 46 Закону №4452-VI під час здійснення ліквідації у банку не виникає жодних додаткових зобов`язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов`язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.

Вимоги за зобов`язаннями банку із сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), що виникли під час проведення ліквідації, можуть пред`являтися тільки в межах ліквідаційної процедури та погашаються у сьому чергу відповідно до статті 52 цього Закону.

Аналіз зазначеного дає суду підстави дійти до висновку, що під час здійснення ліквідації у банку не виникає жодних додаткових зобов`язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), а вимоги за зобов`язаннями банку із сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), що виникли під час проведення ліквідації, можуть пред`являтися тільки в межах ліквідаційної процедури та погашаються у сьому чергу відповідно до статті 52 цього Закону.

Суд звертає увагу, що спірне рішення прийнято контролюючим органом під час здійснення ліквідаційної процедури Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ТК Кредит», адже ухвалою Верховного Суду України від 28.07.2017 року у справі №805/1312/16-а зупинено виконання постанови Вищого адміністративного суду України від 27.04.2017 року №805/1312/16-а.

Разом з цим, за визначенням наведеним у підпункту 14.1.265 пункту 14.1 статті 14 ПК України, штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

З вказаного слідує, що штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) не є податком і збором - обов`язковим платежем в розмінні ПК України.

При цьому, нарахування неустойки (штрафів, пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів) під час тимчасової адміністрації не здійснюється.

Таким чином, враховуючи вищевикладене в сукупності суд приходить до висновку, що застосування відповідачем до позивача штрафних санкцій в порядку статті 126 ПК України є неправомірним.

Доводи контролюючого органу, що стаття 126 ПК України підлягає застосуванню в будь-яких випадках прострочення встановленого ПК України строку сплати узгодженого грошового податкового зобов`язання судом відхиляються, оскільки для правовідносин, що виникають під час дії тимчасової адміністрації банку або ліквідації банку, яку здійснює уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, пріоритетними є норми Закону №4452-VI.

Водночас, при вирішення спору судом відхиляються посилання позивача на неузгодженість податкового зобов`язання, оскільки, в даному випадку податковий борг щодо якого ГУ ДФС у м. Києві винесено податкову вимогу, яка була досліджена в раках адміністративної справи №826/9753/17 прийнято контролюючим органом, з огляду на несплату ПАТ КБ «ТК Кредит» самостійно узгодженого грошового зобов`язання.

Інші доводи позивача не впливають на хід розгляду справи та не є юридично визначальними для вирішення спору по суті.

Частиною 1 статті 73 КАС України встановлено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 1 ст. 77 КАС України).

Таким чином, з огляду на приписи наведених правових норм процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішень органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані податкові зобов`язання чи відмовлено у наданні податкових вигод, презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 04.03.2013 у справі № К/9991/2038/11, від 11.02.2013 у справі № К/9991/66857/11.

Окрім того, такий підхід узгоджується з практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» визначив, що «…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.».

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову.

Частиною 1 статті 143 КАС України встановлено, що суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Оскільки адміністративний позов підлягає до задоволення, то судові витрати слід стягнути з ГУ ДФС у м. Києві на користь позивача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 5, 73, 77-78, 139, 143, 243-246, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ТК Кредит» (01054, м. Київ, вул. Дмитрівська, б. 18/24, код ЄДРПОУ 20050951) до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, б. 33/19, код ЄДРПОУ 39439980) задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 13.11.2017 року №0191191301 прийняте Головним управлінням Державної фіскальної служби у місті Києві.

3. Стягнути з Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, б. 33/19, код ЄДРПОУ 39439980) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ТК Кредит» (01054, м. Київ, вул. Дмитрівська, б. 18/24, код ЄДРПОУ 20050951) судовий збір у розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп.

Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України.

Суддя М.А. Бояринцева