Рішення № 87472015, 10.02.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 лютого 2020 року м. Київ № 826/315/15

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Огурцов О.П., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІЄСА»

до 1) Київської міської митниці ДФС,

2) Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві

про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІЄСА» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Київської міської митниці ДФС, Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві, в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача-1 щодо неприйняття рішення про повернення позивачу надмірно сплачених митних платежів на загальну суму 1 846 499,83 грн. та його направлення відповідачу-2 для здійснення повернення вказаної суми коштів з бюджету та зобов`язання вчинити такі дії;

- зобов`язати відповідача-2 вчинити дії щодо повернення позивачу надмірно сплачених митних платежів після отримання від відповідача-1 висновку про повернення надмірно сплачених митних платежів.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.03.2015, залишеною в силі ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10.06.2015, адміністративний позов задоволено частково.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 14.12.2016 зазначені вище судові рішення скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції на новий розгляд. При цьому, суд касаційної інстанції, направляючи справу на новий розгляд, звернув увагу на наступне:

«Констатуючи, що Митниця під час розгляду заяви позивача про повернення коштів та відмовляючи у її задоволенні діяла неправомірно, суди попередніх інстанцій не встановили, чи додано позивачем до такої заяви обов`язковий перелік документів згідно з викладеними положеннями норм чинного законодавства України, зокрема документ, що підтверджує суму помилково та/або надмірно сплачених митних та інших платежів, на підставі яких Митниця, як суб`єкт владних повноважень, зобов`язана прийняти відповідне рішення - підготувати і подати висновок або обґрунтовано відмовити у прийнятті такого.

На вказане суди попередніх інстанцій не звернули увагу та не спростували доводи відповідача щодо відсутності необхідного переліку документів згідно з Порядком № 618, зокрема документів, що підтверджують суму помилково та/або надмірно сплачених митних та інших платежів.

Отже, судами не встановлено всіх обставин, які мають значення для правильного вирішення справи».

Таким чином, під час нового розгляду справи необхідно дослідити, чи було позивачем подано разом з заявою про повернення надміру сплачених митних платежів необхідний перелік документів.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем безпідставно відмовлено у поверненні помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів, які були сплачені внаслідок прийняття рішень відповідачем про коригування митної вартості товарів, які у подальшому були визнані протиправними та скасовані у судовому порядку.

Під час нового розгляду справи позивачем подано пояснення щодо правової позиції суду касаційної інстанції, в яких зазначено, що документами, що підтверджують суму надмірно сплачених митних платежів, у даному випадку є рішення судів, які набрали законної сили і якими визначено суму надмірно сплачених платежів.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти позовних вимог та просив відмовити у їх задоволенні, оскільки у рішеннях, якими скасовано рішення про коригування митної вартості, було відмовлено у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з бюджету сум переплат митних платежів, а тому підстави для повернення надмірно сплачених платежів відсутні.

Під час нового розгляду справи відповідачем подано додаткові пояснення, в яких зазначено, що позивачем не було подано усіх передбачених документів, а також про наявність у позивача податкового боргу, що унеможливлює повернення надмірно сплачених митних платежів.

У судовому засіданні суд ухвалив продовжити розгляд справи у порядку письмового провадження.

Під час судового розгляду справи судом встановлено наступне.

Протягом 2013-2014 років, під час митного оформлення товарів, імпортованих Товариством з обмеженою відповідальністю «ДІЄСА», митним органом здійснено контроль правильності визначення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України, за результатом якого були прийняті рішення про коригування митної вартості товарів.

Задекларовані товари були випущені у вільний обіг під гарантійні зобов`язання шляхом сплати позивачем до Державного бюджету України мита та податку на прибуток.

У подальшому, рішення про коригування митної вартості товарів були скасовані у судовому порядку, що підтверджується рішеннями судів, які набрали законної сили, та що не спростовано відповідачами.

10.11.2014 року позивач звернувся до відповідачів з заявами про повернення надмірно сплачених коштів по митним деклараціям від 30.05.2014 року №100260000/2013/104234, від 12.06.2014 року №100270000/2013/201667, від 07.08.2013 року №100260000/2013/109015, від 15.08.2013 року №100260000/2013/109592, від 21.08.2013 року №100260000/2013/109980, від 20.08.2013 року №100260000/2013/109917, від 07.08.2013 року №100260000/2013/109014, від 07.11.2013 року №100260000/2013/114935, від 21.08.2013 року №100260000/2013/109977, №100260000/2013/116506, від 09.08.2013 року №100260000/2013/109186, від 06.08.2013 року №100260000/2013/108901, від 14.10.2013 року №100260000/2013/113395, від 13.11.2013 року №100260000/2013/115308, від 18.02.2014 року №100260000/2013/134427, від 18.02.2014 року №100260000/2013/134429.

Подана заява була обґрунтована тим, що сума надмірно сплачених митних платежів виникла внаслідок скасування судами рішень про коригування митної вартості товару, якими було збільшено митну вартість товару та, відповідно, суму митних платежів. До заяви було додано копії відповідних митних декларацій та судових рішень.

Листом від 19.11.2014 року № 05-08/3148-17496 Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві залишило заяву позивача без виконання, оскільки стягнення коштів з державного бюджету здійснюється виключно на підставі виконавчого документа, який не було додано до заяви.

Листом від 18.12.2014 року № 404/6/26-70-25-04 Київська міська митниця ДФС відмовила у задоволенні заяви про повернення коштів з огляду на відсутність правових підстав для виплати коштів, оскільки поданими рішеннями судів не було вирішено питання щодо зобов`язання митного органу здійснити дії щодо повернення коштів.

Позивач, вважаючи, що відповідач-1 зобов`язаний скласти відповідний висновок про повернення у встановленому законом порядку, а відповідач-2 - виконати даний висновок, звернувся до суду з відповідним позовом.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Засади державної митної справи, зокрема, правовий статус органів доходів і зборів, митна територія та митний кордон України, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, митні режими та умови їх застосування, заборони та/або обмеження щодо ввезення в Україну, вивезення з України та переміщення через територію України транзитом окремих видів товарів, умови та порядок справляння митних платежів, митні пільги, визначаються Митним кодексом України та іншими законами України.

Відповідно до частини сьомої статті 298 Митного кодексу України порядок нарахування, обліку та перерахування до державного бюджету сум митних платежів визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України.

У разі виявлення факту помилкової та/або надмірної сплати митних платежів орган доходів і зборів не пізніше одного місяця з дня виявлення такого факту зобов`язаний повідомити платника податків про суми надміру сплачених митних платежів.

Помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Відповідно до статті 301 Митного кодексу України повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України.

У разі виявлення факту помилкової та/або надмірної сплати митних платежів орган доходів і зборів не пізніше одного місяця з дня виявлення такого факту зобов`язаний повідомити платника податків про суми надміру сплачених митних платежів.

Помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Якщо надмірна сплата сум митних платежів сталася внаслідок помилки з боку посадових осіб органу доходів і зборів, повернення надміру сплачених сум митних платежів здійснюється у першочерговому порядку.

Повернення сум відповідних митних платежів здійснюється також у разі, якщо:

1) законом передбачено повернення сум сплаченого мита при поміщенні товарів у митний режим реімпорту або у митний режим реекспорту відповідно до розділу V цього Кодексу, а також в інших випадках, визначених цим Кодексом;

2) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, здійснюється зміна раніше заявленого митного режиму, якщо суми митних платежів, належних до сплати при поміщенні товарів у новий митний режим, є меншими, ніж суми митних платежів, сплачених при поміщенні їх у попередній митний режим;

3) відновлюється режим найбільшого сприяння, вільної торгівлі;

4) митну декларацію змінено або визнано недійсною;

5) у товарах, що ввозяться на митну територію України або вивозяться за її межі, виявлено дефекти або вони якимось іншим чином не відповідають погодженим специфікаціям, за умови, що ці товари не ремонтувалися і не використовувалися відповідно на території України та за її межами (крім операцій, необхідних для виявлення дефектів або невідповідності) і повертаються протягом строку, визначеного підпунктом "а" пункту 3 частини другої статті 78 цього Кодексу;

6) платником податків подано органу доходів і зборів документи, які підтверджують наявність у нього на день подання органу доходів і зборів митної декларації для митного оформлення права на звільнення від сплати митних платежів.

Повернення сум митних платежів у випадках, передбачених частиною п`ятою цієї статті, здійснюється у тому самому порядку, що і повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів за заявою платника податків за умови, що така заява подається не пізніше одного року з дня, наступного за днем виникнення обставин, що тягнуть за собою повернення сплачених сум митних платежів.

Повернення вказаних вище платежів регулюється Порядком повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженим наказом Державної митної служби України від 20.07.2007 № 618.

Відповідно до пункту 1 розділу ІІІ Порядку № 618 для повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювалось оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником і головним бухгалтером суб`єкта господарської діяльності або фізичною особою.

Заява може бути подана не пізніше 1095-го дня, наступного за днем зарахування коштів до Державного бюджету України.

До заяви додаються:

- аркуші з позначенням "3/8" комплектів бланків митних декларацій форм МД-2 і МД-3 і доповнення (у разі їх оформлення) або другий аркуш оформленої посадовою особою митного органу уніфікованої митної квитанції МД-1, за якою помилково та/або надмірно сплачено митні та інші платежі;

- документи, що підтверджують суму помилково та/або надмірно сплачених митних та інших платежів;

- документи, що підтверджують право на перенесення граничних строків для подання заяв про повернення надмірно сплачених митних та інших платежів, у випадках, передбачених в абзацах третьому-восьмому цього пункту.

Пунктом 2 розділу ІІІ Порядку № 618 передбачено, що заява, зареєстрована в загальному відділі, після розгляду керівником (заступником керівника) митного органу разом з пакетом документів передається до Відділу для перевірки обґрунтованості повернення заявлених сум.

Відділ перевіряє факт перерахування митних та інших платежів з відповідного рахунку до Державного бюджету України та наявність переплати (пункт 3 розділу ІІІ Порядку № 618).

Згідно з пунктом 4 розділу ІІІ Порядку № 618, для підготовки висновку про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, форма якого наведена в додатку 1 до Порядку взаємодії митних органів з органами Державного казначейства України в процесі повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, затвердженого наказом Державної митної служби України та Державного казначейства України від 20.07.2007 № 611/147.

Таким чином, наведені вище норми свідчать, що підставою для виплати органами Державного казначейства України надмірно сплачених позивачем коштів є висновок митного органу про повернення з Державного бюджету України помилково і/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів.

Під час розгляду справи судом враховано правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду України від 25.11.2014 року у справі № 21-207а14, в якій зазначено, що у разі якщо суд визнає рішення і дії митних органів із зазначених питань протиправними, зобов`яже вчинити певні дії відповідно до вимог митного законодавства і коли у рішенні суду буде констатована неправильність чи хибність рішень чи дій митних органів, які зумовили (призвели, потягли) помилкову та/або надмірну сплату сум митних платежів, ці платежі повертаються декларанту в порядку і на умовах, встановлених у статті 301 Митного кодексу України, статті 43 Податкового кодексу України і статті 45 Бюджетного кодексу України, з дотриманням процедури, врегульованої Порядком повернення коштів та Порядком взаємодії, на підставі його заяви та у місячний термін з дня прийняття висновку митного органу, що здійснював оформлення митної декларації, про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи.

Суд відхиляє посилання відповідача, що рішеннями суду не констатовано неправильність чи хибність рішень митного органу, що призвела до надмірної сплати сум митних платежів та не встановлено обов`язку виконати повернути суми надмірно сплачених платежів, оскільки сам факт визнання протиправним та скасування судом рішення про визначення коду товару, на підставі якого було розраховано митні платежі, свідчить про неправильність та хибність дій посадових осіб митного органу.

Також, судом встановлено, що позивач у передбачений законодавством строк звернувся з обґрунтованою заявою щодо повернення надмірно сплачених коштів, до якої додав:

- митні декларації, за якими сплачено надмірні митні платежі,

- документи, що підтверджують суму помилково та/або надмірно сплачених митних та інших платежів, якими у даному випадку є рішення судів, якими визнано протиправними рішення митного органу про коригування митної вартості, що спричинили завищення митних платежів.

Отже, позивач додав до заяви усі передбачені Порядком № 618 документи для повернення надмірно сплачених платежів, тоді як відповідач безпідставно відмовив у їх поверненні.

Крім того, суд не приймає посилання відповідача на наявність у позивача податкового боргу, оскільки зазначена обставина не була покладена у підстави рішення про відмову у повернення коштів та, більш того, відсутність податкового боргу у спірний період підтверджується листом Офісу великих платників податків ДФС від 01.08.2017 № 40889/10/28-10/17/02/23.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про наявність ознак протиправної бездіяльності відповідача-1 щодо неприйняття рішення про повернення позивачу надмірно сплачених митних платежів.

Разом з тим, слід звернути увагу, що суд не наділений правом визначення суми, щодо якої має бути складений відповідний висновок на повернення коштів. Визначення конкретної суми є дискреційними повноваженнями податкового органу, а тому позовна вимога щодо зобов`язання вчинити дії має бути задоволена шляхом зобов`язання відповідача-1 підготувати висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подати такий висновок до Державної казначейської служби України.

Суд також відмовляє у задоволенні позовних вимог до Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві, оскільки, як зазначалось вище, у органів казначейства відсутні повноваження для повернення коштів за відсутності відповідного висновку органу, що є розпорядником коштів. Отже, позовні вимоги до відповідача-2 наразі є передчасними та спрямовані на майбутній захист прав та інтересів позивача.

Керуючись статтями 241, 243, 244, 245, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІЄСА» (03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, 45, код ЄДРПОУ 36483471) до Київської міської митниці ДФС (03124, м. Київ, б-р Вацлава Гавела, 8А, код ЄДРПОУ 39422888), Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві (01601, м. Київ, вул. Терещенківська, 11-А, код ЄДРПОУ 37993783) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.

2. Визнати протиправною бездіяльність Київської міської митниці ДФС щодо неприйняття рішення про повернення Товариству з обмеженою відповідальністю «ДІЄСА» надмірно сплачених митних платежів.

3. Зобов`язати Київську міську митницю ДФС на підставі заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІЄСА» від 10.11.2014 № 1345 підготувати висновок про повернення відповідних сум митних платежів та направити його разом з іншими передбаченими законодавством документами Головному управлінню Державної казначейської служби України у м. Києві.

4. У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.П. Огурцов