Ухвала суду № 87471555, 06.02.2020, Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 696/344/17

1-кп/703/352/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2020 року м.Сміла

Смілянський міськрайонний суд Черкаської області у складі

головуючого судді Кирилюк Н. А.,

з секретарем Римським Д.І.,

розглянувши клопотання прокурора, що здійснює процесуальне керівництво під час судового розгляду обвинувального акту у кримінальному провадженні № 12017250170000026, відомості про яке внесено до ЄРДР 12.01.2017 року за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с.Олянино Кам`янського району Черкаської області, жителя АДРЕСА_1 , раніше не судимого, тримається під вартою у ДП «Черкаське СІЗО»

у вчиненні злочину, передбаченому ч..2 ст.121 КК України

за участю

прокурора Лута І.В,

потерпілого ОСОБА_2 ,

захисника-адвоката Карпова С.О.,

у присутності обвинуваченого ОСОБА_1 ,

встановив:

у судовому засіданні прокурор заявив клопотання щодо продовження тримання під вартою обвинуваченого з огляду на те, що продовжують існувати ризики передбачені ст.177 КПК України, які, на даний час не зменшилися. Зазначив, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину та будучи обізнаним про суворість можливого покарання буде переховуватися від суду. Зауважив, що обвинувачений, за його думкою, чинить тиск на свідків, які в даному судовому засіданні вказують, що не пам`ятають про обставини ним вчинено, крім того, вказував, що в матеріалах справи є матеріали НСРД, зі змісту яких вбачається, що обвинуваяений намагався домовитися про тиск на свідка ОСОБА_3 , відтак вважає, що будь-який інший запобіжний захід є недостатнім для забезпечення його належної процесуальної поведінки.

Потерпілий ОСОБА_2 підтримав думку прокурора щодо продовження обвинуваченому строків тримання під вартою.

Захисник просив у задоволенні клопотання прокурора про продовження ОСОБА_1 строку тримання під вартою відмовити та застосувати до нього цілодобовий домашній арешт. Свою позицію обґрунтував тим, що ОСОБА_1 має соціальні зв`язки, матір, яка, в разі застосування до нього домашнього арешту, зможе забезпечити його належну поведінку, що є підставою для зміни йому запобіжного заходу. Зазначив, що доводи сторони обвинувачення стосовно існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України та здійснення ОСОБА_1 впливу на свідків будь-якими доказами не підтверджено, що свідчить про формальне обґрунтування заявленого прокурором клопотання. Крім того, вказував, що документи, на які посилається прокурор, після дослідження їх судом, можуть бути визнані недопустимими. Також, зауважував на те, що обвинувачений тримається під вартою більше 3 роки, та враховуючи закон, під час якого він був затриманий, може бути вже на даний час звільнений у зв`язку з відбуттям покарання.

Обвинувачений просив у задоволенні клопотання про продовження строків тримання його під вартою відмовити, посилаючись на те, що ризики, про які зазначив прокурор не підтверджуються будь-якими доказами.

Суд вислухавши учасників судового розгляду, приходить до наступного висновку.

Згідно з частиною 3 статті 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Відповідно до сталої практики Європейського суду з прав людини питання про те, чи є тривалість тримання під вартою обґрунтованою не можна вирішувати абстрактно. Воно має вирішуватися в кожній справі з урахуванням конкретних обставин, підстав, якими національні органи мотивували свої рішення та належно задокументованих фактів, на які посилається заявник у своїх клопотаннях про звільнення з-під варти. Таке, що продовжується тримання під вартою може бути виправданим у тій чи іншій справі лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають правило поваги до особистої свободи (див., серед інших джерел, рішення у справі «Лабіта» проти Італії (Labita v. Italy), Справа «Харченко проти України (заява № 40107/02, п.79).

Діючим кримінально-процесуальним законом передбачено застосування запобіжних заходів з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків та запобігання будь-яким спробам перешкоджання проведення досудового розслідування та судового провадження (ризики). Крім того, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри вчинення особою кримінального правопорушення (ст.177 КПК України).

Стаття 178 КПК України зобов`язує суд при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім ризиків, визначених у статті 177 КПК України, на підставі наданих сторонами матеріалів кримінального провадження оцінити в сукупності всі обставини, що можуть вплинути на прийняття цього рішення, перелік яких, крім іншого, міститься у частині 1 вказаної норми.

Відповідно до статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу. Застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою застосовується виключно у випадках, передбачених частиною 2 статті 183 КПК України.

Суд при продовженні ОСОБА_1 строку тримання під вартою враховує наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, можливість уникнення обвинуваченого від явки до суду, так як у нього не має міцних соціальних зв`язків, він обізнаний про можливу міру покарання. Судом, також, враховується, що ,дійсно, деякі свідки, під час допиту у судовому засіданні, хоча і не відмовляються від надання покань, однак вказують про те, що не пам`ятають обставини, які відбувалися при їх безпосередній участі. Тому, продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Крім того, суд враховує також, що встановлення позиції обвинуваченого стосовно вчиненого ним злочину, не встановлено, відтак з метою охорони загальносуспільних прав та інтересів, пов`язаних вважає за необхідне продовжити ОСОБА_1 строк тримання під вартою ще на два місяці.

Будь-яких інших обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження, а саме тримання під вартою, не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого, судом на даному етапі не встановлено, у зв`язку з чим суд вважає недостатнім застосування більш м`якого запобіжного заходу для запобігання наявним ризикам, аніж тримання під вартою ОСОБА_1 .

Керуючись ст.8,9,11, 177-178, 183, 313 КПК України, суд

постановив:

Продовжити ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 діб до 05 квітня 2020 року включно.

Роз`яснити, що учасники процесу не позбавлені права звернення до суду у встановленому законом порядку з клопотанням про зміну чи скасування запобіжного заходу впродовж судового розгляду кримінального провадження.

Ухвала підлягає негайному виконанню, однак може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Смілянський міськрайонний суд Черкаської області.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Копію ухвали направити до ДП «Черкаський слідчий ізолятор» для виконання та вручити обвинуваченому ОСОБА_1

Повний текст ухвали проголошений 07 лютого 2020 року.

головуючий Н А.Кирилюк