Рішення № 87471452, 03.02.2020, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2020 року справа № 580/3658/19

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Гайдаш В.А.,

за участю:

секретаря судового засідання – Баклаженко Н.В.,

представника позивача – Сухаревського В.М. (за ордером в режимі відеоконференції),

представника відповідача – Ятченко Л.М. (за довіреністю),

розглянувши по суті у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у порядку загального позовного провадження в залі суду адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетично-дорожнє будівництво» до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Енергетично-дорожнє будівництво» (вул. Енергетиків, 65, м. Канів, Черкаська обл., 19000, далі – позивач) з позовом до Головного управління ДПС у Черкаській області (вул. Хрещатик, 235, м. Черкаси, 18002, далі - відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 08.11.2019 №0169235004.

Ухвалою суду від 26.11.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у справі.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що передбачений положеннями п. 120-1.1 ст.120-1 ПК України штраф не застосовується до трьох окремих видів податкової накладної, а саме: податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю); податкової накладної, складеної на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування; податкової накладної, складеної на постачання товарів/послуг для операцій, які оподатковуються за нульовою ставкою. Позивач зазначив, що відповідно до п. 8 Порядку заповнення накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №1307, встановлено, що при складанні податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пунктах 10-15 цього Порядку, у верхній лівій частині таких накладних у графі “Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини робиться помітка “X” та зазначається тип причини, серед яких: 2 - Складена на постачання неплатнику податку; 8 - Складена на постачання для операцій, які не є об`єктом оподаткування податком на додану вартість; 11 - Складена за щоденними підсумками операцій. На думку позивача, податкова накладна, складена на постачання товарів/послуг для операцій, які оподатковуються за нульовою ставкою, не визначена серед податкових накладних, що не надаються отримувачу (покупцю), тому твердження контролюючого органу про зміст наведених в п. 120-1.1 та п.120-1.2 ст. 120-1 ПК України виключень, а саме: податкова накладна, що не надається отримувачу (покупцю), складена на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування, та податкова накладна, що не надається отримувачу (покупцю), складена на постачання товарів/послуг для операцій, які оподатковуються за нульовою ставкою, буде таким, що суперечить нормам податкового законодавства. Окрім наведеного позивач зазначив, що вказані його дії як платника податків не призвели до ненадходження податку на додану вартість до Державного бюджету України, оскільки контрагенти позивача не є платниками податку на додану вартість. В свою чергу, позивачем сплачено ПДВ до бюджету у повному обсязі.

В судовому засіданні в режимі відеоконференції представник позивача позов підтримав у повному обсязі з підстав, зазначених у позові.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, надав суду письмовий відзив на позов та зазначив, що позивачем допущено порушення термінів реєстрації податкових накладних, тому до нього правомірно застосовано штраф. Крім того, для звільнення від відповідальності, передбаченої пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України, необхідна наявність двох обов`язкових складових: податкова накладна не повинна надаватись отримувачу (покупцю) та повинна бути складена на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою. За таких обставин представник відповідача вважає, що позов задоволенню не підлягає.

Заслухавши пояснення та доводи представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю «Енергетично-дорожнє будівництво» зареєстроване як юридична особа 17.10.2005, ідентифікаційний код 33757711.

Головним управлінням ДПС у Черкаській області проведено камеральну перевірку порушення граничних строків реєстрації податкових накладних, за результатами якої складено акт від 16.10.2019 №838/23-00-50-04-007/33757711.

Актом перевірки встановлено порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, визначених статтею 201 Податкового кодексу України та згідно зі статтею 120-1 Податкового кодексу України за затримку реєстрації податкової накладної від 28.12.2018 №15 на 119 календарних днів на суму ПДВ 2706064 грн. 45 коп. застосовано штраф в розмірі 40%.

На підставі акту перевірки Головним управлінням ДПС у Черкаській області винесено податкове повідомлення-рішення від 08.11.2019 №0169235004, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 1082425 грн. 78 коп.

Вирішуючи спір по суті, суд зазначає, що відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Таким чином Податковий кодекс України відрізняє між собою три різних види податкових накладних:

- податкові накладні, які дають право на податковий кредит;

- податкові накладні, які не надаються покупцю;

- податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування чи оподатковуються за нульовою ставкою.

Відповідно до абз. 14 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Відповідальність за порушення термінів реєстрації податкових накладних передбачена статтею 120-1 Податкового кодексу України.

В силу положень п. 120-1.1 ст. 120-1 Податкового кодексу України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі, зокрема 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів.

Названа норма п. 120-1.1 ст. 120-1 Податкового кодексу України містить виключення із загального правила застосування відповідальності за порушення граничного строку, для реєстрації податкової накладної.

Вказане виключення стосується податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.

Досліджуючи зміст підстав для звільнення від відповідальності за невчасну реєстрацію податкових накладних, суд зазначає наступне.

У відповідності до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг.

Суд зазначає, що податкова накладна від 28.12.2018 №15 складена ТОВ «Енергетично-дорожнє будівництво» саме на постачання робіт/послуг не платнику ПДВ.

Таким чином, дата реєстрації податкової накладної не впливає на сплату податку на додану вартість, оскільки контрагент позивача не є платником податку на додану вартість.

Підсумовуючи наведене, суд дійшов висновку, що наявний механізм притягнення платників податку до відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних створений з метою забезпечення належного контролю та своєчасності сплати податку на додану вартість до бюджету.

Відтак закон переслідує ціль компенсації шкоди, завданої бюджету внаслідок несвоєчасної реєстрації податкових накладних, що задіяні в процесі обігу ПДВ.

Оскільки податкова накладна від 28.12.2018 №15 не впливає на обрахунок ПДВ, то Податковим кодексом України встановлено виключення з правила застосування відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної.

Отже, суд вважає обґрунтованим та правомірним поширення вжитої у пункті 120-1.1 ст. 120-1 Податкового кодексу України конструкції на податкові накладні, що зареєстровані за наслідками господарських операцій з не платником ПДВ.

Одночасно суд зазначає, що склад правопорушення - це сукупність названих у законі ознак, за наявності яких небезпечне і шкідливе діяння визнається конкретним правопорушенням. Такі ознаки мають об`єктивний і суб`єктивний характер.

До складу правопорушення включається об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт і суб`єктивна сторона.

Об`єктивна сторона правопорушення - це зовнішній акт суспільно небезпечного діяння, яке посягає на об`єкт, що охороняється нормами права, завдає йому шкоди чи створює загрозу заподіяння шкоди. Вона містить: дію чи бездіяльність, суспільно небезпечні та шкідливі наслідки, причинний зв`язок між ними.

З наведеного вбачається, що діяння особи (фізичної або юридичної) є суспільно небезпечним, що дістає прояв у спричиненні шкоди особистим чи суспільним інтересам чи загрозі спричинення такої шкоди.

В даному випадку відсутня необхідна складова вчиненого, на думку контролюючого органу правопорушення – завдання шкоди інтересам держави, наслідок ненадходження податку на додану вартість до бюджету.

Відсутність усіх складових правопорушення виключає можливість застосування відповідальності до податника податків за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних.

У цьому аспекті слід зауважити, що рішенням Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі “Щокін проти України” визначено концепцію якості закону, зокрема з вимогою, щоб він був доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні. Відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості і точності порушує вимогу “якості закону”. В разі коли національне законодавство припустило неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов`язків осіб, національні органи зобов`язані застосувати найбільш сприятливий для осіб підхід. Тобто вирішення колізій у законодавстві завжди тлумачиться на користь особи.

Зважаючи, що норма п. 120-1.1 ст. 120-1 Податкового кодексу України не є чіткою та точною в розумінні її змісту, з урахуванням інших положень Податкового кодексу України, тому суд вважає, що позивач не порушив положень названого закону, що виключає можливість застосування до нього відповідальності у вигляді штрафу.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Черкаській області від 08.11.2019 №0169235004.

Отже, враховуючи сукупність встановлених вище обставин справи, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до повного задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного Кодексу в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 6, 14, 139, 242-245, 255, 295, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Черкаській області від 08.11.2019 №0169235004.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Черкаській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетично-дорожнє будівництво» сплачений судовий збір в розмірі 16237 (шістнадцять тисяч двісті тридцять сім) грн.

Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. У разі застосування судом частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.А. Гайдаш

Рішення складено у повному обсязі 10.02.2020.