Рішення № 87471192, 10.02.2020, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2020 р.м. ХерсонСправа № 540/2637/19 Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Морської Г.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Каховського міського голови Дяченко Андрій Андрійович, Каховської міської ради, виконавчого комітету Каховської міської ради, управління освіти Каховської міської ради про визнання протиправним та скасування розпорядження "Про звільнення", поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

встановив:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду із адміністративним позовом до Каховського міського голови Дяченка Андрія Юрійовича (далі - відповідач 1), Каховської міської ради (далі - відповідач 2), виконавчого комітету Каховської міської ради (далі - відповідач 3), Управління освіти Каховської міської ради (далі - відповідач 4) у якому просить :

- визнати протиправним та скасувати розпорядження Каховського міського голови Дяченка Андрія Андрійовича від 27.11.2019 №441-к "Про звільнення ОСОБА_1 ", яким ОСОБА_1 27.11.2019 р. звільнено з посади начальника управління освіти Каховської міської ради за п.2 ч.1 ст.41 КЗпП України;

- поновити ОСОБА_1 на посаді начальника управління освіти Каховської міської ради з 28.11.2019 р.;

- стягнути з Управління освіти Каховської міської ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу;

- допустити до негайного виконання постанову суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника управління освіти Каховської міської ради з 28.11.2019 р.;

- допустити до негайного виконання постанову суду в частині стягнення з Управління освіти Каховської міської ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в межах за один місяць;

- зобов`язати Каховського міського голову Дяченка Андрія Андрійовича у 10-денний строк з моменту винесення рішення подати звіт про виконання рішення суду.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що розпорядженням Каховського міського голови Дяченка Андрія Андрійовича від 27.11.2019 № 441-к "Про звільнення ОСОБА_1 " позивача звільнено з займаної посади 27.11.2019 за п. 2 ч. 1 ст. 41 КЗпП України. Зазначає, що головною умовою для звільнення позивача за зазначеною у наказі підставою є безпосереднє обслуговування грошових, товарних або культурних цінностей. Проте, вважає, що підписання платіжного доручення на перерахування коштів не є безпосереднім обслуговуванням грошових або матеріальних цінностей, що узгоджується з позицією Верховного Суду наведеною у постановах від 03.04.2019 р. по справі №752/7994/17, від 30.01.2019 р. по справі №344/9143/17. Вважає безпідставним посилання міського голови на вирок Каховського міського суду Херсонської області від 01.04.2019 по справі №658/8/16-к, як на обґрунтування звільнення позивача з посади, оскільки у вказаному вироку суду зазначено, "…грошові кошти в сумі 175 363,15 гри, були повернуті ФОП ОСОБА 4 шляхом їх перерахування на рахунок загального фонду Каховської міської ради…". Окрім того, за обставинами викладеними у вироку суду та у розпорядженні про звільнення, відносно позивача проводилось службове розслідування, за результатами якого позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді оголошення догани. Тобто, у 2014 році відповідачами вже було встановлено, що порушення ОСОБА_1 заслуговує лише на догану, а не на звільнення за п.2 ч.І ст. 41 КЗпП України. За таких обставин вважає, що звільнення позивача відбувалося незаконно, з порушенням чинного законодавства.

Ухвалою від 12.12.2019 р. у справі відкрите спрощене позовне провадження, судове засідання призначене на 17.01.2020 року.

Протокольною ухвалою від 17.01.2020 р. оголошено перерву для надання часу представникам відповідача підготувати відповідь на заяву про розподіл судових витрат, наступне судове засідання призначене на 27.01.2020 р.

05.02.2020 р. сторони подали до суду заяви, у яких просили розгляд справи проводити за їх відсутності.

Відповідно до ч. 3 ст. 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Частиною 4 статті 59 КАС України подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 6 ст. 162 КАС України).

Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (п. 1 ч. 3 ст. 205 КАС України).

Виходячи з вищевикладеного, суд здійснює розгляд адміністративної справи в письмовому провадженні за наявними у справі матеріалами.

08.08.2020 р. Каховський міський голова Дяченко А.А. надіслав до суду відзив, в якому вважає позов необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню виходячи із наступного. Зазначає, що 30.07.2019 р. набрав законної сили обвинувальний вирок Каховського міськрайонного суду від 1 квітня 2019 р. згідно якого ОСОБА_1 визнано винним за скоєння почину, передбаченого ч.2ст.367 КК України, а саме за неналежне виконання ним своїх службових обов`язків, що спричинило тяжкі наслідки у вигляді втрати місцевим бюджетом територіальної громади м. Каховка бюджетних коштів в сумі 175 363,15 грн. Відповідно до вироку ОСОБА_1 визнано винним в тому, що він, обіймаючи посаду начальника відділу освіти Каховської міської ради, на якого покладено обов`язки з виконання організаційно - розпорядчих і адміністративно-господарських функції,тобто будучи службовою особою, яка відповідно до п. 6.2.8 Положення про відділ освіти Каховської міської ради (чинного на момент вчинення злочину), є розпорядником коштів, які виділяються на утримання відділу освіти, скоїв службову недбалість, що призвело до втрат міського бюджету. З огляду на зазначене просив суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Також, 08.01.2020 р. до суду найшли відзиви Каховської міської ради, виконавчого комітету Каховської міської ради та управління освіти Каховської міської ради, відповідно до яких відповідачі заперечують проти задоволення позову, виходячи із наступного. Зазначають, що оскільки судами першої та апеляційної інстанцій встановлено доведеність вини позивача у скоєнні злочину, а підсудний не визнав свою провину при розгляді справи чудом, свідчить, що позивач, займаючи керівну посаду не усвідомив злочинність своїх дій, а тому подальше перебування позивача на посаді начальника управління освіти Каховської міської ради (який згідно покладених посадових обов`язків є головним розпорядником коштів структурних підрозділів) є неприпустимим. Тому, просять відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

05.02.2020 р. від представника Каховської міської ради до суду надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи рішення Каховської міської ради про підтримку міського голови в питанні звільнення ОСОБА_1 та депутатського звернення. Зі змісту зазначених документів слідує, що вирок Каховського міськрайонного суду від 01.04.2019 р., який надбав законної сили, став беззаперечним аргументом у питанні щодо неможливості подальшої роботи ОСОБА_1 на посаді начальника міського управління освіти та підставою для втрати довіри до нього з боку керівництва та громади міста. Враховуючи зазначене, депутатський корпус Каховської міської ради підтримує міського голову у питанні звільнення позивача із займаної посади.

Розглянувши надані сторонами документи, заслухавши свідків, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, судом встановлено наступне.

Розпорядженням голови Каховської міської ради від 03.12.2013 р. №305-к ОСОБА_1 призначений на посаду начальника відділу освіти Каховської міської ради.

01.04.2019 р. Каховський міськрайонним судом Херсонської області оголошено вирок по справі 658/8/16к яким, ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.367 КК України, та призначено основне покарання у виді позбавлення волі на строк два роки та додаткові покарання у виді позбавлення права обіймати посади, пов`язані із виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, на строк два роки та штрафу у розмірі 300 неоподаткованих мінімумів доходів громадян - в сумі 5100 грн. Відповідно до ст.75,п.1, п.2 ч.1 ст.76 КК України, звільнено ОСОБА_1 від відбування призначеного основного покарання з випробуванням, призначивши іспитовий строк - один рік, поклавши на нього наступні обов`язки: - періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; - повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

30.07.2019 р. ухвалою Херсонського апеляційного суду апеляційну скаргу обвинуваченого - задоволено частково. На підставі п.3 ч.1 ст.49, ч.5 ст.74 КК України звільнено обвинуваченого ОСОБА_1 від призначеного покарання за ч.2 ст.367 КК України у виді позбавлення волі на строк 2 роки з позбавленням права обіймати посади, пов`язані із виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, на строк 2 роки та штрафу у розмірі 300 неоподаткованих мінімумів доходів громадян - в сумі 5100 грн., у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності. У решті вирок залишити без змін.

Розпорядженням міського голови Каховської міської ради Херсонської області від 27.11.2019 р. №441-к ОСОБА_1 звільнено з посади начальника управління освіти Каховської міської ради, із зазначенням підстави: набрання 30.07.2019 р. чинності обвинувального вироку Каховського міськрайонного суду від 01.04.2019 р., яким ОСОБА_1 визнано винним за ч.2 ст.367 КК України, а саме за неналежне виконання ним своїх службових обов`язків, що спричинило тяжкі наслідки у вигляді втрати місцевим бюджетом територіальної громади м.Каховка бюджетних коштів у сумі 175363,15 грн.

Не погодившись із зазначеним розпорядженням, позивач звернувся до суду.

Надаючи оцінку доводам позивача про незаконність оскаржуваного розпорядження, суд вважає за необхідне врахувати наступні обставини та положення законодавства.

Однією із гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений у статті 5-1 КЗпП правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Частиною другою статті 41 цього Кодексу встановлено, що крім підстав, передбачених статтею 40 цього Кодексу, трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний також у випадках, зокрема, винних дій працівника, який безпосередньо обслуговує грошові, товарні або культурні цінності, якщо ці дії дають підстави для втрати довір`я до нього з боку власника або уповноваженого ним органу.

З аналізу зазначеної норми слідує, що умовою розірвання трудового договору з ініціативи власника з підстав передбачених ч. 2 ст. 41 КЗпПУ є наявність трьох складових: безпосереднє обслуговування працівником грошових, товарних або культурних цінностей, винних дій працівника та втрата довір`я до нього з боку власника.

Судом встановлено, що позивач, будучи на посаді начальника відділу освіти Каховської міської ради, згідно посадової інструкції яка діяла на момент вчинення позивачем протиправних дій: здійснює керівництво діяльністю відділу, міського методичного кабінету, забезпечує виконання покладених на відділ /обов`язків/завдань; планує та контролює підготовку загальноосвітніх шкіл, дошкільних та позашкільних закладів до нового навчального року, осінньо-зимового періоду; відповідає перед міськвиконкомом, управлінням освіти і науки облдержадміністрації за достовірність статистичних звітів, інформаційних матеріалів з питань функціонування, забезпечення результативності роботи відділу освіти, навчальних закладів міста; організовує та контролює роботу працівників бухгалтерії щодо підготовки проекту бюджету та виконання статей бюджету в розрізі відділу освіти, навчальних закладів міста; відповідає за раціональне використання бюджетних коштів; виносить органам виконавчої влади та виконкому міської ради пропозиції щодо фінансування навчальних закладів, бере безпосередньо участь у формування бюджету освітньої галузі міста; зупиняє (скасовує) у межах своєї компетенції дію наказів і розпоряджень керівників навчальних закладів, якщо вони суперечать законодавству або видані з перевищенням їхніх повноважень.

Також, серед основних завдань та обов`язків позивача, згідно посадової інструкції чинною на момент звільнення, є : розпорядження коштами, що виділяються на утримання управління, є головним розпорядником коштів структурних підрозділів та закладів освіти; відкриття рахунків в органах державного казначейства та має право першого підпису.

Вироком Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 01.04.2019 р. по справі №658/8/16-к встановлено: "…Внаслідок службової недбалості ОСОБА_1 місцевий бюджет територіальної громади м. Каховка втратив бюджетні кошти в сумі 175 363,15 грн., що є матеріальною шкодою, нанесеною Каховській міській раді, яка в двісті п`ятдесят та більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, що спричинило тяжкі наслідки. Указаними діями ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 367 КК України, - службова недбалість, тобто неналежне виконання службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки.

… Обвинувачений є керівником відділу освіти, розпорядником коштів, які виділяються на утримання відділу освіти та відповідає за раціональне використання бюджетних коштів. Особа ОСОБА_1 відповідає кваліфікаційним вимогам до посади начальника відділу освіти Каховської міської ради (докази протилежного відсутні).

Тобто ОСОБА_1 мав можливість та повинен був дотримуватися вимог законодавства щодо порядку та форми продовження договору про закупівлю, щодо підстав для прийняття рішення керівника про оплату товарів та надання доручення на здійснення платежу органу Казначейства України…".

Тобто, вироком встановлено, що в результаті порушення посадових обов`язків, які виразились у перерахуванні коштів, ОСОБА_1 визнаний особою, що вчинила винні дії.

У своєму позові позивач посилається на позицію Верховного суду висловлену у постанові від 03.04.2019 р. по справі №752/7994/17, а саме: "…Особи, які здійснюють функції обліку, охорони або управлінські функції щодо розпорядження майном та коштами підприємства, не відносяться до кола працівників, які безпосередньо обслуговують грошові чи товарні цінності, і такі особи не можуть бути суб`єктами звільнення за пунктом 2 частини першої статті 41 КЗпП України. Відповідні висновки щодо застосування статті 41 КЗпП України висловлені Верховним Судом України у постанові від 24 вересня 2014 року у справі № 6-104цс14…" "….Проте суд помилково ототожнив функції з обслуговування грошових і товарних цінностей із одержанням їх під звіт та функції контролю за використанням грошових коштів і розпорядження ними, які є відмінними за своєю природою. Працівником, який обслуговує грошові і товарні цінності, є той працівник, що має доступ та працює із такими цінностями безпосередньо і це становить основний зміст його трудових обов`язків…". Також вказує, що згідно постанови Верховного суду від 30.01.2019 р. по справі №344/9143/17 : "…Основне коло працівників, які безпосередньо обслуговують грошові та товарні цінності, це особи, які одержують їх під звіт. Вирішуючи під час розгляду справи про поновлення на роботі працівника, звільненого за пунктом 2 частини першої статті 41 КЗпП України, питання щодо віднесення позивача до кола працівників, які безпосередньо обслуговують грошові та товарні цінності, суд у кожному конкретному випадку повинен з`ясувати: чи становить виконання операцій, пов`язаних з таким обслуговуванням цінностей, основний зміст трудових обов`язків позивача; чи носить виконання ним указаних дій відповідальний, підзвітний характер з наявністю обліку, контролю за рухом і зберіганням цінностей…"

Згідно ч.5 ст.245 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені а постановах Верховного суду.

Суд вважає, що до даних правовідносин не може бути застосована позиція Верховного суду, оскільки правовідносини окреслені у постановах Верховного суду від 03.04.2019 р. та 30.01.2019 р. не є тотожними із правовідносинами у даній адміністративній справі, оскільки особи, зазначені у постановах не були наділені повноваженнями щодо одноособового розпорядження коштами місцевого бюджету.

Також суд зазначає, що факт вчинення позивачем певних протиправним дій з коштами (встановлено вироком Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 01.04.2019 р. який набрав законної сили) міг спричинити втрату довіри з боку Каховської міської ради. Зазначене підтверджується зверненням депутатського корпусу щодо підтримки звільнення позивача.

Відповідно до ст.49 Бюджетного кодексу України розпорядник бюджетних коштів після отримання товарів, робіт і послуг відповідно до умов взятого бюджетного зобов`язання приймає рішення про їх оплату та надає доручення на здійснення платежу органу Казначейства України, якщо інше не передбачено бюджетним законодавством, визначеним пунктом 5 частини першої статті 4 цього Кодексу.

Пунктом 4.1 Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов`язань розпорядників бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.03.2012 р. N 309 (в редакції чинній на момент оформлення платіжного доручення щодо перерахування коштів) визначено, що розпорядники бюджетних коштів бюджетів місцевого самоврядування за умови взяття бюджетного фінансового зобов`язання подають до відповідного органу Казначейства Реєстр-розпорядження на виділення коштів з бюджетів місцевого самоврядування на погашення бюджетних фінансових зобов`язань розпорядників бюджетних коштів за формою згідно з додатком 3 (на паперових у двох примірниках та електронних носіях), оригінали документів або їх копії, засвідчені в установленому порядку, що підтверджують факт взяття бюджетного фінансового зобов`язання, а також платіжні доручення на погашення бюджетних фінансових зобов`язань.

Отже, суд зазначає, що від імені відділу освіти Каховської міської ради тільки позивач мав право підписувати платіжні доручення. Тобто він безпосередньо обслуговував кошти, а його підпис слугував інструментом для розпорядження коштами місцевого бюджету.

Тому, суд не погоджується із позицією позивача про те, що підписання платіжного доручення не є безпосереднім обслуговуванням грошових або матеріальних цінностей.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість розпорядження міського голови Каховської міської ради від 27.11.2019 р. про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника управління освіти Каховської міської ради.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України (обов`язок доказування) в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, мотивів адміністративного позову, оцінивши докази, що містяться в матеріалах справи, суд дійшов висновку про наявність відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Г.М. Морська

кат. 106030000