Ухвала суду № 87470883, 10.02.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

10 лютого 2020 р. справа № 520/1384/2020

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Біленський О.О., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Державної податкової служба України в особі Головного управління ДПС в Харківській області (61057, м.Харків, вул. Пушкінська, буд.46, код ЄДРПОУ 43143704) про визнання протиправними та скасування вимоги та рішення, заборону вчинення певних дій,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової служба України в особі Головного управління ДПС в Харківській області, в якому просить суд:

- визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління Державної податкової служби України в Харківській області до застрахованої особи ОСОБА_1 про сплату боргу (недоїмки) з єдиного соціального внеску на суму 788,76 грн. №Ф-154784-37 від 03.12.2019 року;

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної податкової служби України в Харківській області №0002425706 від 11.01.2020 року до застрахованої особи ОСОБА_1 про нарахування пені зі сплати єдиного соціального внеску на суму 2068,15 грн. та застосування штрафу в розмірі 1265,47 грн. за період з 20.04.2018 до 30.09.2019 року;

- заборонити Головному управлінню Державної податкової служби України в Харківській області та його підлеглим підрозділам переглядати погоджене ними раніше рішення фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про застосування ним з 01.02.2019 року до 30.09.2019 року спрощеної системи оподаткування.

Вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі в порядку ст.171 КАС України, суд дійшов висновку про те, що позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог, встановлених ст.ст.160, 161 КАС України.

Згідно з ч.3 ст.161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною 2 статті 132 КАС України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року №3674-VI, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою встановлюється ставка судового збору в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою встановлюється ставка судового збору в розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" визначено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Суд зазначає, що адміністративними позовами майнового характеру є вимоги щодо протиправності рішень про визначення грошових зобов`язань платників податків, про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, про стягнення адміністративно-господарських та інших штрафних санкцій тощо.

Враховуючи викладене, звернені до суду вимоги про визнання протиправними та скасування вимоги та рішення є майновими, а заборону вчинення певних дій - немайнова.

Згідно абзацу 4 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» з 1 січня 2020 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2102 гривень.

Як вбачається зі змісту позовної вимоги, предметом позову у даній справі є: дві вимоги майнового характеру, за які сума судового збору становить 840,80 грн. та одна вимога немайнового характеру, за яку сума судового збору становить 840,80 грн.

Однак, позивач при зверненні до суду не надав доказів сплати судового збору, що підтверджується переліком додатків до адміністративного позову.

При цьому, в адміністративному позові позивачем заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору в зв`язку з тим, що припинивши 30.09.2019 року діяльність ФОП у зв`язку з закінченням строку контракту в рамках гранту міжнародного фонду допомоги журналістам, позивач з тих самих пір не має жодного джерела доходів. Не отримання пенсії внаслідок неправильного та незаконного визначення страхового стажу Відповідачем у справі № 520/136/20 наразі позбавляє позивача жодної можливості не тільки оплатити свій судовий захист - навіть самостійно забезпечити себе мінімально необхідним для підтримання життя. За цих умов забезпечення судового захисту виключно соціальних прав платника податків та застрахованої особи, на що спрямований цей позов, вимагає розгляду позову за будь-яких обставин, саме як про забезпечення судового захисту соціального права позивача.

Відповідно до частини 1 статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Тобто, щоб мати можливість зменшити тягар судових витрат, суд з`ясовує майновий стан особи. Особа, яка вважає свій майновий стан незадовільним, через що в неї існують перешкоди для доступу до правосуддя, має подати до суду відповідне клопотання і документи, які свідчили би про поганий майновий стан.

Водночас, суд зауважує, що особа, яка вважає свій майновий стан незадовільним, через що в неї існують перешкоди для доступу до правосуддя, має подати до суду відповідні клопотання і документи, які свідчили би про незадовільний майновий стан (податкова декларація про доходи, довідка про заробітну плату, пенсію, стипендію тощо).

Також, позивачем не надано до суду будь-яких доказів, що підтверджують можливість сплати судового збору у майбутньому.

Відповідно до приписів ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Отже, у контексті розуміння приписів статті 8 Закону України "Про судовий збір" відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, звільнення його від сплати може мати місце за наявності виключних обставин.

Позивач, в обґрунтування клопотання про звільнення від сплати судового збору, посилається на скрутне матеріальне становище.

При цьому, з додатків до адміністративного позову вбачається, що позивачем самостійно визначено сукупний дохід за 2019 рік у розмірі 70017,18 грн. та подано відповідну декларацію.

П`ять відсотків розміру річного доходу позивача за минулий рік, в даному випадку, складає 3500,86 грн., що є більшим, ніж встановлений п.п.1 п.3 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання адміністративного позову, а саме - 1681,60 грн.

Окрім цього, зі змісту позовних вимог вбачається, що предмет позову не стосується захисту соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Слід зазначити, що особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати належні і допустимі, у розумінні ст.ст. 73, 74 КАС України, докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Таким чином, враховуючи, що заявником не надано належних доказів відсутності достатніх коштів для оплати судових витрат або доказів незадовільного майнового стану, суд відмовляє в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.

При цьому суд вважає, що посилання позивача на практику ЄСПЛ є вибірковою без належної оцінки суті, зокрема рішення Європейського Суду "Креуз проти Польщі" (Kreuz v. Poland) заява № 28249/95 від 19.06.2001).

Так, як вбачається із змісту наведеного вище рішення, сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету".

При цьому, ЄСПЛ виходить з того, що судовий збір має бути "розумним", тобто таким, що, з урахуванням фінансового положення заявника, може бути ним сплачений. Адже невиправдано великий їх розмір, який не враховує фінансове положення заявників, а розраховується на основі певного відсотка від суми, що є предметом розгляду справи, може бути розцінений як такий, що непропорційно обмежує право на доступ до правосуддя. Зокрема, така позиція була викладена у справі "Георгел і Георгета Стоїческу проти Румунії" ("GeorgeІ and Georgeta Stoicescu v. Romania", заява № 9718/03 від 26.07.201 Г).

При цьому, суд зауважує, що "право на суд" не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому, що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку Держави. Гарантуючи сторонам право доступу до суду для визначення їхніх "цивільних прав та обов`язків", пункт 1 статті 6 залишає державі вільний вибір засобів, що використовуватимуться для досягнення цієї мети, але в той час, коли Договірні держави мають можливість відхилення від дотримання вимог Конвенції щодо цього, остаточне рішення з дотримання вимог Конвенції залишається за судом ( "Голдер проти Сполученого Королівства" і "Z та інші проти Сполученого Королівства", "Ейрі проти Ірландії".

Враховуючи зазначений вище виклад принципів, встановлених прецедентним правом, суд не виключав можливості того, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду, а положення пункту 1 статті 6 про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (див., mutatis mutandis, рішення суду у справі "Ейрі проти Ірландії", цитоване вище, там само, п.25-26) (п.59).

Отже, згідно з практикою Європейського Суду компетенцією внутрішніх державних органів є визначення найбільш доцільних способів регулювання доступу до правосуддя та ЄС не оцінює фактів, що зумовили прийняття судами саме цього, а не іншого рішення. Вимога сплати зборів судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції.

Окрім цього, судом встановлено, що відповідачем у справі визначено Державну податкову службу України в особі Головного управління ДПС в Харківській області, а позовні вимоги спрямовані до Головного управління ДПС в Харківській області. Суд зазначає, що Державна податкова служба України та Головне управління ДПС в Харківській області є різними юридичними особами, мають різні ідентифікаційні коди юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України та наділені різним обсягом повноважень.

Також, відповідно до вимог абзацу 2 частини 5 статті 94 КАС України, учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Натомість, надані до адміністративного позову докази не містять підпису та дати засвідчення копій.

Відповідно, адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної податкової служба України в особі Головного управління ДПС в Харківській області про визнання протиправними та скасування вимоги та рішення, заборону вчинення певних дій, поданий з порушенням вимог ст.ст.160, 161 КАС України.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Для усунення вказаних вище недоліків позивачу необхідно:

- надати до суду оригінал платіжного документу, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 1681,60 грн. на наступні реквізити: Отримувач коштів УК Основ"ян/мХар Основ"янсь/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37999628, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача UA778999980313131206084020011, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Харківський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа);

- підтвердити відповідність копій письмового доказу оригіналу, який знаходиться у позивача, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення;

- визначити належного відповідача у справі та вказати ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України відповідача.

Згідно з ч.2 ст.293 КАС України оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 171, 248 КАС України, суддя , -

У Х В А Л И В:

Відмовити в задоволенні клопотання ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) про звільнення від сплати судового збору.

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Державної податкової служба України в особі Головного управління ДПС в Харківській області (61057, м.Харків, вул. Пушкінська, буд.46, код ЄДРПОУ 43143704) про визнання протиправними та скасування вимоги та рішення, заборону вчинення певних дій - залишити без руху.

Встановити позивачеві термін для усунення недоліків позовної заяви - протягом п`яти календарних днів з моменту отримання даної ухвали, надавши вказані документи безпосередньо до канцелярії Харківського окружного адміністративного суду.

Невідкладно повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки протягом п`яти календарних днів з моменту отримання даної ухвали.

Роз`яснити позивачу, що у разі невиконання ухвали суду у зазначений строк позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу з усіма доданими до неї документами.

Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Біленський О.О.