Рішення № 87470522, 05.02.2020, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 643/7578/18

Провадження № 2/643/269/20

05.02.2020 Московський районний суд м. Харкова у складі: головуючого судді - Букреєвої І.А., за участю секретаря - Воловод К.А., представника позивача - Вельковського С.В. , представника відповідача - Соляник О.О. , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , треті особи - ОСОБА_6 , Департамент служб у справах дітей про звернення стягнення на предмет іпотеки,

ВСТАНОВИВ :

Позивач ТОВ «ОТП Факторинг Україна» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом продажу предмету іпотеки з прилюдних торгів, за ціною, визначеною суб`єктом оціночної діяльності у відповідності з вимогами Закону України « Про виконавче провадження ».

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідно до кредитного договору ML-701/341/2008 від 03.06.2008, укладеного між ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_4 , останній отримав кредит у розмірі 68984,00 доларів США. В забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором, 03.04.2008 між ПАТ «ОТП Банк», ОСОБА_4 , ОСОБА_5 укладений договір іпотеки, предметом якої є трикімнатна квартира за адресою: АДРЕСА_1 , що належить відповідачам. В зв`язку з неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за кредитним договором, позивач звернувся до суду з позовом про солідарне стягнення заборгованості. Рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 19.09.2012 позов задоволено та стягнуто з ОСОБА_4 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» суму заборгованості за кредитним договором у розмірі 3170998,78 грн., з яких заборгованість за користування кредитом 573982,49 грн., заборгованість за відсотками 139344,00 грн., пеня 2457672,17 грн.

18.03.2011 між ПАТ «ОТП Банк» та ТОВ «ОТП Факторинг Україна» укладено договір про відступлення права вимоги, відповідно до умов якого до позивача перейшли усі права іпотекодержателя за договором іпотеки.

Постановою Господарського суду Харківської області від 20.02.2012 боржника ФОП ОСОБА_4 визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, в межах якої реалізовано іпотечне майно за договором МТ-701/341/2008. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 07.10.2014 провадження у справі про визнання ФОП ОСОБА_4 припинено та скасовано мораторій на задоволення вимог кредиторів, введений в дію ухвалою Господарського суду Харківської області від 16.01.2012.

В процесі ліквідаційної процедури іпотечне майно було відчужено.

На даний час власником іпотечного майна є ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу від 07.12.2015, тобто він є іпотекодавцем за договором іпотеки.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав у повному обсязі та просив його задовольнити.

Відповідачі ОСОБА_4, ОСОБА_5 в судове засідання не з`явилися, про час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Представник відповідача ОСОБА_3 адвокат Соляник О.О. позов не визнала , просила у позові відмовити та застосувати строк позовної давності до вимог позивача.

Третя особа : ОСОБА_6 надала суду свої пояснення по справі , посилаючись на непорушність права власності, просила у позовних вимогах відмовити, справу розглянути у її відсутність ( а.с.149-150)

Третя особа: Департамент служб у справах дітей до суду не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином , про причини неявки суд не повідомив.

Суд , вислухав сторони , дослідив матеріали справи , встановив наступне .

Судом встановлено, що 03.06.2008 між ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_4 укладений кредитний договір № МL 701/341/2008, згідно з яким ОСОБА_4 отримав кредит на споживчі цілі у розмірі 68984,00 доларів США строком до 05.06.2023 ( а. с.7-10).

В забезпечення виконання зобов`язань відповідача ОСОБА_4 перед ЗАТ «ОТП Банк», 03.06.2008 укладений договір іпотеки (майнова порука) між ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , предметом іпотеки є трикімнатна квартира АДРЕСА_2 , яка належить іпотекодавцям на праві власності на підставі договору купівлі-продажу від 07.09.2004 (а.с. 11-13). 03.06.2008 до Єдиного реєстру заборон відчуження внесений запис про реєстрацію обтяження нерухомого майна ( а.с.14).

Рішенням Апеляційного суду Харківської області від 03.06.2015 скасовано рішення Московського районного суду м. Харкова від 24.12.2013 у справі за позовом ТОВ «ОТП Факторинг України» до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про звернення стягнення на предмет іпотеки ( а.с. 184-186).

Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 21.04.2015 відмовлено у задоволенні заяви ТОВ «ОТП Факторинг Україна» про перегляд рішення Московського районного суду м. Харкова від 24.12.2013 у справі за позовом ТОВ «ОТП Факторинг України» до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про звернення стягнення на предмет іпотеки у зв`язку з нововиявленими обставинами.

Постановою Апеляційного суду Харківської області від 10.01.2018 скасовано рішення Московського районного суду м. Харкова від 11.09.2017 у справі за позовом ТОВ «ОТП Факторинг України» до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки ( а.с. 189-193) та відмовлено у задоволені позову ТОВ « Факторінг Україна ».

Згідно договору купівлі-продажу від 07.12.2015, ОСОБА_6 продала, а ОСОБА_3 придбав квартиру АДРЕСА_2 ( а.с. 89-90).

Рішенням Апеляційного суду Харківської області від 18.04.2017 скасовано рішення Московського районного суду м. Харкова від 07.08.2012 року про задоволення позовних вимог у справі за позовом Ліквідатора фізичних осіб-підприємців ФОП ОСОБА_5 ., ФОП ОСОБА_4 (т. 1 а. с. 127-128).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про іпотеку» іпотекою визнається вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника в порядку, встановленому цим Законом.

Частиною п`ятою статті 3 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від виконання зобов`язань (частина четверта статті 631 Цивільного кодексу України; далі - ЦК України).

Статтею 23 Закону України «Про іпотеку» визначено, що в разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця та має всі його права й несе всі його обов`язки за іпотечним договором у тому обсязі та на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

До суду представником відповідача ОСОБА_3 була подана заява про застосування строків позовної давності.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України).

Статтею 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

За загальним правилом перебіг загальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться в статтях 252-255 ЦК України.

У статті 33 Закону України «Про іпотеку» передбачені підстави для звернення стягнення на предмет іпотеки.

Зокрема, частиною першою цієї статті передбачено, що в разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Умовами укладеного кредитного договору передбачено дату остаточного повернення кредиту - 05 червня 2023 року. Разом з тим, сторони узгодили право банку вимагати дострокового виконання боргових зобов`язань у цілому або у визначеній банком частині.

Пред`явивши вимогу про дострокове повернення кредиту та сплату відсотків за користування ним, кредитор відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України та умов укладеного договору змінив строк виконання основного зобов`язання.

У справі, яка є предметом перегляду, позивач міг пред`явити позов до іпотекодавця протягом трьох років, починаючи від дати невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання (тридцять перший день після отримання вимоги про дострокове повернення кредиту в повному обсязі).

Твердження заявника про те, що строк позовної давності не сплив, а навпаки, відповідно до статті 264 ЦК України перервався зверненням до суду з позовом є безпідставними, з огляду на таке.

Позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Термін позовної давності виконує кілька завдань, у тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть трапитись у разі прийняття судом рішення на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення.

Механізм застосування позовної давності повинен бути достатньо гнучким, тобто, як правило, він мусить допускати можливість зупинення, переривання та поновлення строку позовної давності, а також корелювати із суб`єктивним фактором, а саме - обізнаністю потенційного позивача про факт порушення його права (пункти 62, 66 рішення від 20 грудня 2007 року у за заявою №23890/02 у справі «Фінікарідов проти Кіпру»).

Відповідно до статті 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов`язку, можуть, з урахуванням конкретних обставин справи, належати: визнання пред`явленої претензії; зміна договору, з якої вбачається, що боржник визнає існування боргу, а так само прохання боржника про таку зміну договору; письмове прохання відстрочити сплату боргу; підписання уповноваженою на це посадовою особою боржника разом з кредитором акта звірки взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, щодо якої виник спір; письмове звернення боржника до кредитора щодо гарантування сплати суми боргу; часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій.

Пред`явлення позову до суду - це реалізація позивачем права на звернення до суду за вирішенням наявного між сторонами спору. Саме із цією процесуальною дією пов`язується початок процесу у справі і переривається перебіг позовної давності.

Підстави переривання позовної давності є вичерпними і розширеному тлумаченню не підлягають.

Однією із підстав переривання позовної давності є пред`явлення особою позову до одного із боржників, а не постановленням судом судового рішення.

Указаний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 25 липня 2018 року у справі № 522/31199/13-ц (провадження 61-3872св18).

Пред`явлення позивачем позову до ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про стягнення в солідарному порядку боргу за кредитним договором не впливає на перебіг строку позовної давності за вимогами про звернення стягнення на предмет іпотеки, іпотека - це додаткова вимога, позовна давність обчислюється окремо щодо основної і кожної додаткової вимоги . Така правова позиція висловлена ВСУ у Постанові № 6-1674цс17 від 11.10.2017 року .

У зв`язку із цим, звернувшись до суду із позовом про стягнення кредитної заборгованості у квітня 2012 року, який розглянутий судом по суті, банк перервав строк позовної давності у спорі з відповідачем щодо погашення останньою спірної кредитної заборгованості, а тому при зверненні у червня 2018 року до суду із позовом у цій справі щодо тієї ж суми кредитної заборгованості, але шляхом вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки, банк пропустив строк позовної давності.

Додатковий договір №2 про автоматичне дострокове повернення кредиту, кредитор змінив строк виконання основного зобов`язання. Дата остаточного повернення кредиту між ОСОБА_4 , та ПАТ «ОТП Банк » перенесена сторонами кредитного договору на 04.02.2010 р. Позичальник своїх обов`язків по поверненню всієї суми кредиту у цю дату, а тому у Кредитора право на пред`явлення позову виникло ще 05.02.2010 р.

Пред`явлення позивачем позову до ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про стягнення в солідарному порядку боргу за кредитним договором не впливає на перебіг строку позовної давності за вимогами про звернення стягнення на предмет іпотеки, іпотека - це додаткова вимога, позовна давність обчислюється окремо щодо основної і кожної додаткової вимоги . Така правова позиція висловлена ВСУ у Постанові № 6-1674цс17 від 11.10.2017 року .

У даній справі № 643/13876/16-ц позивач 08.06.2018 р. вже втретє звернувся до суду із позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки - через 8 років та 4 місяці від дати виникнення у позивача права на позов - тобто поза межами строків позовної давності, що є підставою для відмові у позові.

Керуючись ст.ст. 258, 259, 263-268 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ :

В задоволені позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , треті особи - ОСОБА_6 , Департамент служб у справах дітей про звернення стягнення на предмет іпотеки - відмовити у повному обсязі.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня його проголошення, апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів.

Повний текст рішення складений 10 лютого 2020 року.

Суддя