Рішення № 87470454, 31.01.2020, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №500/1966/19

31 січня 2020 рокум. Тернопіль Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючого судді Мартиць О.І.

за участю:

секретаря судового засідання Ногас С.В.

позивача ОСОБА_1

представника відповідача Галицької митниці Держмитслужби Васильчук І.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Галицької митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинення певних дій, -

ВСТАНОВИВ:

27.08.2019 до Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Тернопільської митниці ДФС, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Державна фіскальна служба України, в якій позивач просить визнати протиправними дії Тернопільської митниці ДФС щодо коригування митної вартості, скасувати рішення про коригування митної вартості UA403000/2019/001193/2 від 18.07.2019, скасувати карту відмови в прийняті митної декларації UA403000/2019/00650 від 19.07.2019 і стягнути суму шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що всупереч наявності всього переліку документів на підтвердження придбання транспортного засобу та його вартості позивачу було відмовлено у прийнятті митної декларації та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів. Із даними діями та рішенням Тернопільської митниці ДФС не згідний, вважає їх необґрунтованими та невмотивованими, оскільки жодних об`єктивних підстав вважати, що митна вартість автомобіля визначена ним невірно не має. Із оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товару від 18.07.2019 №UA403000/2019/001193/2 видно, що вартість у розмірі 10200,00 євро визначена за резервним методом визначення митної вартості товару згідно статті 64 Митного кодексу України. При цьому за основу обрахунку митної вартості даного товару взято інформацію щодо вартості транспортного засобу обрахованого АСАУР 105-2, 106-2. Однак, правових підстав для застосування способу визначення митної вартості товару за статтею 64 Митного кодексу України у відповідача не було, так як представлені документи є достатніми для визначення митної вартості товару за основним методом, передбаченим Митним кодексом України.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 02.09.2019 подану позовну заяву залишено без руху та надано позивачеві строк для усунення недоліків.

09.09.2019 через відділ документального забезпечення Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла уточнена позовна заява, в якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Тернопільської митниці ДФС про коригування митної вартості UA403000/2019/001193/2 від 18.07.2019 та карту відмови в прийнятті митної декларації UA403000/2019/00650 від 19.07.2019;

- зобов`язати відповідача завершити митне оформлення за митною декларацією UA403010/2019/010512, поданою 12.07.2019;

- стягнути з відповідача кошти на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправним рішенням.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 16.09.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання у справі на 16 10.2019.

04.10.2019 у строк, встановлений судом, від відповідача Тернопільської митниці ДФС через відділ документального забезпечення Тернопільського окружного адміністративного суду надійшов відзив на позовну заяву.

16.10.2019 підготовче засідання відкладено до 31.10.2019 за клопотанням представника відповідача.

16.10.2019 позивачем через відділ документального забезпечення Тернопільського окружного адміністративного суду подано відповідь на відзив.

31.10.2019 підготовче засідання відкладено до 18.11.2019.

08.11.2019 від позивача через відділ документального забезпечення Тернопільського окружного адміністративного суду поступила заява щодо конкретизації позовних вимог, в якій позивач просить:

- визнати протиправними та скасувати рішення Тернопільської митниці ДФС про коригування митної вартості UA403000/2019/001193/2 від 18.07.2019 та карту відмови в прийнятті митної декларації UA403000/2019/00650 від 19.07.2019;

- зобов`язати відповідача завершити митне оформлення за митною декларацією UA403010/2019/010512, поданою 12.07.2019;

- стягнути з відповідача кошти на відшкодування шкоди заподіяної його протиправним рішенням у сумі 91645,00 грн., в тому числі: 29540,00 грн. надмірно сплачені митні платежі, 29540,00 грн. сума моральної шкоди, 30000,00 грн. витрати на правову допомогу, 1200,00 грн. витрати на експертну оцінку автомобіля, 1365,00 грн. витрати на утримання автомобіля на території митниці.

18.11.2019 за клопотанням позивача ОСОБА_1 підготовче засідання відкладено до 05.12.2019.

20.11.2019 від позивача через відділ документального забезпечення Тернопільського окружного адміністративного суду поступила заява про зміну позовних вимог, в якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Тернопільської митниці ДФС про коригування митної вартості UA403000/2019/001193/2 від 18.07.2019;

- стягнути з відповідача: 29540,00 грн. - надмірно сплачені митні платежі, 30000,00 грн. - витрати на правову допомогу, 1200,00 грн. - витрати на експертну оцінку автомобіля, 1365,00 грн. - витрати на утримання автомобіля на території митниці.

05.12.2019 підготовче засідання в даній адміністративній справі не проводилось, що підтверджується довідкою, складеною секретарем судового засідання.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 24.12.2019 в адміністративній справі №500/1966/19 за позовом ОСОБА_1 до Тернопільської митниці ДФС, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Державна фіскальна служба України про визнання дій протиправними та скасування рішень призначено судове засідання на 15.01.2020.

15.01.2020 підготовче засідання відкладено до 23.01.2020.

23.01.2020 ухвалою суду, постановленою без виходу до нарадчої кімнати із занесенням до протоколу судового засідання допущено заміну відповідача Тернопільської митниці ДФС правонаступником Галицькою митницею Держмитслужби.

23.01.2020 ухвалою суду, постановленою без виходу до нарадчої кімнати із занесенням до протоколу судового засідання, підготовче провадження закрито та розпочато розгляд справи по суті, в судовому засіданні оголошено перерву до 31.01.2020.

В судовому засіданні 31.01.2020 позивач позовні вимоги підтримав та просив задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні 31.01.2020 просила відмовити в задоволенні позову з мотивів, наведених у відзиві на позовну заяву.

Заслухавши в судовому засіданні пояснення учасників справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

12 липня 2019 року уповноваженою особою позивача, агентом з митного оформлення ОСОБА_2 , було подано до митного оформлення митну декларацію типу ІМ40ДЕ №UA403010/2019/010512, у графі 31 якої заявлено до митного оформлення товар "легковий автомобіль PUEGEOT 508; бувший у використанні; календарний рік виготовлення: 2015; модельний рік виготовлення: 2015; колісна формула 4x2; ідентифікаційний номер № кузова: VF38EAHRMFL045792; тип двигуна: дизель; об`єм двигуна: 1997 см. куб.; потужність: 110 кВт; номер двигуна: не визначено; колір: синій; повна маса: 2200 кг; загальна кількість місць включаючи водія: 5. Торговельна марка: "PEUGEOT". Виробник: "PEUGEOT SA" Франція/FR". Одержувач вантажу - ОСОБА_1 (графа 8 Митної декларації).

Згідно інформації, яка міститься в графі 44 митної декларації №UA403010/2019/010512 від 12.07.2019 позивачем до митного оформлення були подані наступні документи:

- рахунок-фактура (інвойс) №FS1/07/2019 від 05.07.2019;

- декларація про походження товару №РС/ААН7155245 від 08.07.2019;

- акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу №UA20903/2019/45537 від 09.07.2019;

- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 08.07.2019;

- платіжний документ, що підтверджує вартість товару № б/н від 08.07.2019;

- страховий поліс №360500915234 від 15.06.2019;

- договір про надання послуг митного брокера №05/07/3 від 05.07.2019;

- паспорт громадянина України з відміткою про реєстрацію місця проживання в Україні НОМЕР_3 від 01.08.2000;

- інші некласифіковані документи - квитанція №373512 від 05.07.2019;

- копія митної декларації країни відправлення №19PL402010E0758136 від 08.07.2019;

- сертифікат відповідності колісного транспортного засобу №UA.003.06122-19 від 10.07.2019;

- паспортний документ фізичної особи, що дає право на перетин державного кордону України FP 696836 від 10.07.2018.

Під час автоматизованого контролю із застосуванням системи управління ризиками відповідно до Порядку здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.07.2015 №684, автоматизованою системою митного оформлення "Інспектор" (надалі - АСМО "Інспектор") було згенеровано форми митного контролю:

"103-1 Перевірка поданих товаросупровідних та товаротранспортних документів (в тому числі наданих на вимогу митного органу) та/або відомостей про них на предмет розбіжностей у відомостях, що зазначені у цих документах, митній декларації чи документах, що її заміщують, їх електронних копіях, розміщених в ЄАІС Держмитслужби";

"105-2 Контроль правильності визначення митної вартості товарів";

"106-2 Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів".

Також, АСМО "Інспектор" посадовій особі підрозділу митного оформлення визначено перелік необхідних до виконання митних процедур: "Вартість транспортного засобу нижча наявної цінової інформації, отриманої у тому числі із зовнішніх джерел. Обов`язкове залучення відповідного спеціалізованого підрозділу для визначення митної вартості за VIN-кодами: VF38EAHRMFL045792, валюта EUR, вартість 10200,00".

Відповідно до профілів ризику згенерованих АСАУР та розпорядження Тернопільської митниці ДФС від 19.10.2018 №24-р посадовою особою підрозділу митного оформлення направлено запит №1206 від 12.07.2019 щодо правильності визначення митної вартості товарів до спеціалізованого підрозділу - відділу адміністрування митних платежів та митно-тарифного регулювання.

12.07.2019 під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів посадовою особою митниці було розпочато процедуру консультацій декларанта з митним органом, а саме уповноваженій особі декларанта направлено електронне повідомлення про необхідність у зв`язку з тим, що документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні, а саме: фактурну вартість та витрати на страхування (якщо здійснювалось), відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України надати документи: якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; страхові документи, а також документи що містять відомості про страхування.

У разі відсутності вище зазначених документів, відповідно до частини третьої статті 53 Митного кодексу України надати (за наявності) такі додаткові документи: копію митної декларації країни відправлення, висновок про вартісні характеристики підготовлений спеціалізованою експертною організацією"

Також повідомлено, що декларант або уповноважена ним особа згідно із нормами частини шостої статті 53 Митного кодексу України за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Уповноваженою особою декларанта на вимогу митниці додатково надано такі документи:

- копію митної декларації країни відправлення №PL402010Е0758136 від 08.07.2019;

- висновок експертного автотоварознавчого дослідження №327/19 від 10.07.2019;

- банківський платіжний документ, що стосується оцінюваного товару б/н від 08.07.2019.

Крім того 16.07.2019 уповноваженою особою декларанта надіслано митниці повідомлення щодо подання додаткових документів, в якому зазначено, що поданий до митного оформлення т/з страхувався, вартість страховки включена у митну вартість, страховий поліс прикріплений у 44 графі ВМД, №360500915234.

Також зазначено, що відповідно до запиту надаються: копія митної декларації країни відправлення №PL402010E0758136, висновок експертного автотоварознавчого дослідження: 327/19, банківський платіжний документ, що стосується оцінюваного товару б/н від 08.07.2019. Інших документів, крім вищезазначених та тих, що подані разом із митною декларацією немає, і протягом 10 днів надано не буде.

18.07.2019 Тернопільською митницею ДФС прийнято рішення про коригування митної вартості товарів за №UA403000/2019/001193/2 у зв`язку з тим, що у поданих до митного оформлення декларантом документах наявні розбіжності, на вимогу митного органу декларантом не надано додаткові документи що підтверджують заявлену митну вартість згідно із вимогами частин другої, третьої статті 53 Митного кодексу України.

У зв`язку з прийняттям вказаного рішення від 18.07.2019 №UA403000/2019/001193/2 надано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA403000/2019/00650 у митному оформленні митної декларації №UA403010/2019/010512 від 12.07.2019.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Правовідносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування (частина друга статті 1 Митного кодексу України №4495-VI від 13.03.2012).

Згідно із частиною першою статті 7 Митного кодексу України, встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу.

Митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку (пункт 24 частини першої статті 4 Митного кодексу України).

Згідно частин першої, другої, третьої статті 318 Митного кодексу України, митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.

Митний контроль здійснюється виключно митними органами відповідно до цього Кодексу та інших законів України.

Митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Відповідно до частин першої, другої, четвертої, пункту 1 частини шостої статті 321 Митного кодексу України товари, транспортні засоби комерційного призначення перебувають під митним контролем з моменту його початку і до закінчення згідно із заявленим митним режимом.

У разі ввезення на митну територію України товарів, транспортних засобів комерційного призначення митний контроль розпочинається з моменту перетинання ними митного кордону України.

Граничний строк перебування товарів, транспортних засобів комерційного призначення під митним контролем не може перевищувати 180 календарних днів, крім митних режимів, які передбачають перебування під митним контролем протягом усього часу дії митного режиму.

Митний контроль закінчується у разі ввезення на митну територію України - після закінчення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, за винятком митних режимів, які передбачають перебування під митним контролем протягом усього часу дії митного режиму.

Документи та відомості, необхідні для здійснення митного контролю, порядок подання документів та відомостей, необхідних для митного контролю та форми митного контролю регулюються статтями 334, 335, 336 Митного кодексу України.

Митне оформлення - це виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення (пункт 23 частини першої статті 4 Митного кодексу України).

Згідно статей 246, 248 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Стаття 49 Митного кодексу України встановлює, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Стаття 51 Митного кодексу України регулює питання визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, згідно частини першої митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частиною другою статті 51 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Стаття 57 глави 9 Митного кодексу України встановлює основний та другорядні методи визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, частиною 2 якої визначено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Статтею 58 Митного кодексу України встановлено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів (пункт 2 частини першої цієї статті).

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні (частина друга).

Відповідно до частини першої статті 52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Згідно частини другої статті 52 даного Кодексу декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Статтею 53 Митного кодексу України закріплено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (частина перша цієї статті).

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга статті 53).

Статтею 54 Митного кодексу України встановлено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частина друга).

Відповідно до частини першої статті 55 цього Кодексу рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Декларант або уповноважена ним особа зобов`язані подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про митну вартість, які повинні базуватись на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню Порядком виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 №631 (надалі - Порядок №631), передбачено, що однією з митних формальностей, що виконуються митним органом при здійсненні митного оформлення МД, є контроль із застосуванням системи управління ризиками, в тому числі оцінка ризику за МД за допомогою автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (АСАУР).

Згідно із частиною другою статті 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Орган доходів і зборів має право упевнитися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості (пункт 1 частини п`ятої статті 54 Митного кодексу України).

Згідно із положеннями частини третьої статті 53 Митного кодексу України у разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

За результатами здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 Кодексу (частина третя статті 54 Митного кодексу України).

Нормами частини шостої статті 53 Митного кодексу України передбачено, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Відповідно до частини другої статті 55 та глави 4 Митного кодексу України декларанта повідомлено про його право на оскарження рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня або до суду.

За нормами статей 57-58 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів є метод за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються. Відповідно до частини другої статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або невизначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до підпункту "а" пункту 2 частини першої статті 57 Митного кодексу України одним з другорядних методів визначення митної вартості є визначення за ціною договору щодо ідентичних товарів.

Здійснюючи оцінку аргументів сторін та досліджених письмових доказів суд, з метою вирішення цього спору, керується такими міркуваннями:

Основним методом визначення митної вартості товарів є метод "за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)". Обов`язок доведення митної ціни товару лежить на декларанту. Частиною другою статті 53 Митного кодексу України визначено вичерпний перелік документів, що подаються декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення. Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті заборонено.

У спірному рішенні про коригування митної вартості №UA403000/2019/001193/2 від 18.07.2019 зазначено, що митна вартість імпортованого товару не може бути визнана у зв`язку з тим, що в документах поданих до митного оформлення наявні розбіжності, зокрема: висновок про вартісні характеристики підготовлений спеціалізованою експертною організацією не може бути прийнятий до уваги, оскільки обрахунок вартості КТЗ здійснюється від мінімальної ціни, хоча Методикою товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, затверджена наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 №142/5/2092 (із змінами та доповненнями) встановлено, що вартість КТЗ та їх складових частин, що ввозяться на митну територію України, визначається за середніми цінами їх продажу в країні придбання або в провідних країнах-експортерах (пункт 7.53 Методики); у графі призначення платіжного документу та копії митної декларації країни відправлення відсутнє посилання на дату складання рахунку - фактури. Вартість колісних транспортних засобів та їх складових частин, що ввозяться на митну територію України, визначається за середніми цінами їх продажу в країні придбання або в провідних країнах-експортерах. У митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості даного товару у зв`язку з тим, що інформація яка міститься на загальнодоступних інтернет ресурсах вартість даного товару є вищою за заявлену декларантом. Відповідно митним органом розпочато процедуру консультації та направлено повідомлення про надання документів для підтвердження заявленої митної вартості товару. На вимогу митного органу декларантом не було подано документів, що підтверджують заявлену митну вартість згідно частини другої статі 53 Митного кодексу України, а саме: якщо здійснювалось страхування, страхові документи. Другорядні методи не були застосовані через відсутність достатньої інформації про ціну угоди щодо ідентичних та подібних товарів. Метод на основі віднімання вартості не може бути використаний, оскільки відсутня інформація про ціни ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів, що продаються на території України, а також про складові компоненти, що можуть бути виділені із ціни. Метод на основі додавання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про вартість всіх витрат, що зараховуються до ціни товару. За результатом проведеної консультації з декларантом, відповідно до положень частини четвертої статті 57 Митного кодексу України, дійшли згоди про неможливість визначення митної вартості згідно з положеннями статей 59-63 Митного кодексу України. Митна вартість товару визначена за резервним методом визначення митної вартості згідно статті 64 Митного кодексу України. За основу для обрахунку митної вартості даного товару взято інформацію щодо вартості транспортного засобу обрахованого згідно АСАУР 105-2, 106-2 на рівні 10200 євро.

Суд враховує, що орган доходів і зборів має повноваження на висунення письмової вимоги про надання додаткових документів у тому разі, коли у документах, поданих декларантом для митного оформлення наявні розбіжності, ознаки підробки або відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, наявні обґрунтовані підстави вважати, про наявність взаємозв`язку між продавцем і покупцем, який впливає на заявлену декларантом митну вартість. Водночас цим повноваженням митниці на витребування додаткових документів кореспондує обов`язок належним чином обґрунтувати наявність підстав вважати та належним чином обґрунтувати причини, з яких заявлена митна вартість не може бути перевірена на підставі документів, наданих декларантом разом із митною декларацією. І на підставі тих, що надані додатково з ініціативи декларанта чи на вимогу митного органу.

Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Так, з поданням митної декларації позивачем подано наступні документи, зокрема:

- рахунок-фактура (інвойс) №FS1/07/2019 від 05.07.2019;

- декларація про походження товару №РС/ААН7155245 від 08.07.2019;

- акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу №UA20903/2019/45537 від 09.07.2019;

- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 08.07.2019;

- платіжний документ, що підтверджує вартість товару № б/н від 08.07.2019;

- страховий поліс №360500915234 від 15.06.2019;

- інші некласифіковані документи - квитанція №373512 від 05.07.2019;

- копія митної декларації країни відправлення №19PL402010E0758136 від 08.07.2019;

- сертифікат відповідності колісного транспортного засобу №UA.003.06122-19 від 10.07.2019;

На переконання суду, декларант надавав митниці достатній пакет документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару за основним методом.

Згідно рахунку - фактури FS 1/07/2019 від 05.07.2019 вартість автомобіля PUEGEOT 508 SW 2.0 HDI, VIN:F38EAHRMFL045792 складає 7000,00 EURO, продавцем є товариство з обмеженою відповідальністю "SION-AUTO.PL" (вул. Северина Гощинського, 31, 37-700 Перемишль ІПН:7952548571), покупцем є ОСОБА_3 (АДРЕСА_2).

У рахунку - фактурі також зазначено, що переказ коштів має бути здійснений до 19.07.2019 на рахунок EUR-Універсальний ощадний банк "Польський банк" (SWIFT:BPKOPLPW) 76102042740000170200751354.

Суд зазначає, що відповідно платіжного документу банку "Польський банк" ("Bank Polski") позивачем проведено розрахунок за автомобіль PUEGEOT 508 SW 2.0 HDI, VIN: НОМЕР_4 08.07.2019 у сумі 7000,00 EURO. Комісія банку склала EURO 35. Назва одержувача товариство з обмеженою відповідальністю "SION-AUTO.PL", номер рахунку одержувача НОМЕР_5 .

Таким чином судом не приймається до уваги твердження представника відповідача, що в поданому до митного оформлення рахунку-фактурі №FS1/07/2019 чітко вказано дату складання, а саме: 05.07.2019. Однак в платіжному документі та митній декларації країни відправлення відсутній цей реквізит.

Оцінюючи зміст рішення про коригування митної вартості товарів суд також враховує таке: відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування. Отже, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Між тим, спірне рішення про коригування митної вартості товарів такої інформації не містить, що не дає підстав вважати його обґрунтованим та мотивованим у контексті положень пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу України.

Отже, відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.

При прийнятті оскаржуваного рішення відповідач використав виключно інформацію, отриману з автоматизованої системи управління ризиками (АСАУР ДФС). При цьому відповідачем не роз`яснено, яким чином митна вартість товару була визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, та не наведено жодних розрахунків, за якими митним органом було визначено таку вартість товару, що свідчить про порушення вимог статті 55 МК України.

Отже, правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об`єктивна можливість застосування першого методу не були спростовані відповідачем. Як вбачається з оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів, єдиними підставами для коригування слугувала інформація з електронної бази даних АСАУР ДФС України.

Щодо посилання відповідача на застосування при прийнятті спірного рішення Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні митного контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом від 11.09.21015 №689, то суд вважає за доцільно зазначити наступне. Спрацювання системи управління ризиками є лише рекомендацією посадовій особі органу доходів і зборів більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.

Також варто зазначити, що у відповідача була реальна можливість перевірити (уточнити) задекларовану вартість імпортованого транспортного засобу, оскільки рахунок - фактура FS 1/07/2019 від 05.07.2019 виставлений товариством з обмеженою відповідальністю "SION-AUTO.PL" містить відомості про продавця, його поштову адресу, номер підприємства, реєстраційний номер платника єдиного податку, однак відповідачем заходи щодо уточнення дійсної вартості імпортованого товару вжиті не були.

Аналогічний висновок зроблено Верховним Судом у постанові від 02.04.2019 у справі №809/784/16.

Таким чином, висновки Тернопільської митниці ДФС про неможливість визначення митної вартості за першим основним методом, а саме за ціною договору є хибними.

Також, суд зазначає, що повернення помилково та/або надмірно сплачених сум грошових зобов`язань регулюється податковим, митним та бюджетним законодавством.

Так, згідно із нормами пункту 43.1 статті 43 Податкового кодексу України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов`язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

Частиною першою статті 301 Митного кодексу України передбачено, що повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України.

Згідно з частиною третьою статті 301 Митного кодексу України, помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Пунктом 43.3 статті 43 Податкового кодексу України визначено, що обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Приписами частини другої статті 45 Бюджетного кодексу України передбачено, що Казначейство України веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.

Відповідно до частини п`ятої статті 299 Митного кодексу України, частини третьої статті 301 Митного кодексу України та статті 43 Податкового кодексу України розроблено Порядок повернення авансових платежів (передоплати) і помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 18.07.2017 №643, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 09.08.2017 за №976/30844, (надалі - Порядок №643).

Розділом III Порядку №643 передбачено, що повернення з державного бюджету помилково та/або надміру сплаченої суми митних, інших платежів та пені здійснюється за заявою платника податків протягом 1095 днів від дня її виникнення.

У заяві зазначаються: сума коштів до повернення за видами митних, інших платежів та пені; причини виникнення такої суми коштів; найменування юридичної особи та код за ЄДРПОУ, або прізвище, ім`я та по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); напрям(и) перерахування суми коштів (на поточний рахунок платника податку в установі банку із зазначенням реквізитів; для виплати готівкою (у разі якщо кошти авансових платежів (передоплати) вносилися готівкою); для подальших розрахунків як авансові платежі (передоплата) або грошова застава: на депозитний рахунок 3734; на депозитний рахунок 3734 іншої митниці ДФС; на банківський рахунок 2603 (у разі якщо кошти авансових платежів (передоплати) вносилися готівкою); для погашення грошового зобов`язання (податкового боргу) з інших платежів незалежно від виду бюджету); реквізити митної декларації (іншого документа, що її замінює) або уніфікованої митної квитанції, за якими помилково та/або надміру сплачені суми митних платежів.

Крім цього, до заяви додаються документи, що підтверджують суму помилково та/або надміру сплачених митних, інших платежів та пені; виконавчий лист суду та/або рішення суду, що набрало законної сили (за наявності), щодо скасування рішення митниці ДФС, яке призвело до виникнення помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені.

Таким чином, порядок повернення фізичним особам з бюджету надмірно сплачених митних платежів чітко регламентовано: 1) набрання рішенням суду про скасування рішення митниці про коригування митної вартості та картки відмови є підставою для звернення декларанта до митниці про повернення зайво сплачених коштів; 2) заява особи про повернення коштів з бюджету є підставою для проведення відповідної перевірки, за наслідками якої приймається відповідне рішення. З огляду на те, що рішення суду про скасування рішення митниці ще не набрало законної сили, а відповідний орган ДФС не розглядав (за зверненням особи) питання про повернення з бюджету надміру сплачених платежів, позовні вимоги про стягнення з митниці коштів є передчасними та не підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Частиною другою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

При цьому суд вважає за можливе врахувати позицію Європейського суду з прав людини, сформовану у справі "Серявін та інші проти України" (№4909/04), згідно з якою у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (RuizTorijav. Spain) №303-A, пункт 29).

Окрім того, відповідно до пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом також приймається до уваги, що відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Закріплений у частині першій статті 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини другої статті 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За змістом частини першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення шляхом визнання протиправним та скасування рішення Тернопільської митниці ДФС про коригування митної вартості товару від 18.07.2019 №UA403000/2019/001193/2.

Відповідно до положень статті 139 КАС України слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Галицької митниці Держмитслужби в користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 (сорок) коп., сплачений згідно квитанції №1261\з5 від 27.08.2019.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Галицької митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинення певних дій задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Тернопільської митниці ДФС про коригування митної вартості товару від 18.07.2019 №UA403000/2019/001193/2.

В задоволенні позовних вимог про стягнення з Галицької митниці Держмитслужби надмірно сплачених митних платежів в розмірі 29540,00 грн. відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Галицької митниці Держмитслужби в користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 (сорок) коп., сплачений згідно квитанції №1261\з5 від 27.08.2019.

Реквізити учасників справи:

позивач - ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_6 )

відповідач - Галицька митниця Держмитслужби (місцезнаходження: вул. Костюшка, 1, м. Львів, 79000, код ЄДРПОУ: 43348711)

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 10 лютого 2020 року.

Головуючий суддя Мартиць О.І.

копія вірна:

Суддя Мартиць О.І.