Постанова № 87470363, 10.02.2020, Люботинський міський суд Харківської області

Справа № 630/591/19

У Х В А Л А

10 лютого 2020 року м. Люботин

Люботинський міський суд Харківської області в складі:

головуючого Зінченка О.В.,

за участю секретаря судового засідання Тімченко Ю.С.,

прокурора Власенко О.В.,

потерпілих ОСОБА_1 ,

ОСОБА_2 ,

ОСОБА_3 ,

захисника обвинуваченого Конюшенко І.П.,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Люботин Харківської області у кримінальному провадженні № 12019220780000473 клопотання прокурора Харківської місцевої прокуратури № 6 Харківської області Власенко О.В. про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_4 , який обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 122, ч.2 ст.309, ч. 2 ст. 310, ч.1 ст. 296, ч. 3 ст. 296, ч. 4 ст. 296 КК України, а також клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу,

в с т а н о в и в:

В провадженні Люботинського міського суду Харківської області перебуває кримінальне провадження №12019220780000473, в якому ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 122, ч.2 ст.309, ч. 2 ст. 310, ч.1 ст. 296, ч. 3 ст. 296, ч. 4 ст. 296 КК України.

Ухвалою Люботинського міського суду Харківської області від 18.12.2019 дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою до ОСОБА_4 , застосованого ухвалою слідчого судді Харківського районного суду Харківської області від 28.08.2019, продовжено до 15.02.2020 включно.

10 лютого 2020 року прокурором заявлено клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, яке обґрунтовується тим, що відносно ОСОБА_4 наявна обґрунтована підозра у вчиненні ним злочинів, передбачених ч. 1 ст. 122, ч.2 ст.309, ч. 2 ст. 310, ч.1 ст. 296, ч. 3 ст. 296, ч. 4 ст. 296 КК України, а також наявні ризики, які враховувались судом при обранні цієї міри запобіжного заходу, вони не відпали і продовжують існувати, а жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти цим ризикам. Зокрема, при обранні та продовженні дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою слідчим суддею було враховано наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Прокурор зазначає, що обставини на теперішній час не змінились.

Крім того, у судовому засіданні прокурор пояснила, що у обвинуваченого відсутні стійкі соціальні зв`язки, він не перебуває у шлюбі, офіційно не працевлаштований, що підтверджує існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України. Враховуючи стадію судового розгляду, а також, що свідки на даний момент не допитані, застосування до обвинуваченого запобіжного заходу більш м`якого, аніж тримання під вартою, може мати наслідком вплив ОСОБА_4 на свідків. Були випадки впливу обвинуваченого на потерпілих ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що підтверджує наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України. Крім того, враховуючи, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кількох злочинів, деякі з яких були вчинені ним вже після повідомлення про підозру, обґрунтованою є наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Потерпілі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 підтримали клопотання прокурора, вказавши, що обвинувачений може створювати загрозу життю та здоров`ю членів їхньої сім`ї.

Потерпілий ОСОБА_3 просив призначити обвинуваченому будь який запобіжний захід, не пов`язаний з триманням його під вартою з правом внесення застави.

Обвинувачений та його захисник проти задоволення клопотання прокурора заперечували. Обвинуваченим ОСОБА_4 заявлено клопотання про зміну запобіжного заходу, в якому обвинувачений просить змінити запобіжний захід на інший, не пов`язаний з триманням особи під вартою.

Клопотання обвинуваченого обґрунтоване тим, що, по-перше, прокурором не доведено наявності ризиків, оскільки сама по собі тяжкість злочинів, у вчиненні яких пред`явлено обвинувачення не може бути підставою застосування запобіжного заходу, обвинувачений не має наміру ухилятись від суду та впливати на свідків. По-друге, обвинувачений має стійкі соціальні зв`язки, цивільна дружина обвинуваченого знаходиться на 37-му тижні вагітності, а також він має бабусю пенсійного віку, які потребують догляду, допомоги по побуту, та відповідного матеріального забезпечення.

Захисник обвинуваченого в судовому засіданні клопотання обвинуваченого підтримав та просив застосувати запобіжний захід не пов`язаний із триманням під вартою з правом внесення застави. Клопотання обґрунтоване зміною показань потерпілим ОСОБА_5 , який є потерпілим у кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 4 ст. 296 КК України, що є найтяжчим із тих, що інкримінуються обвинуваченому. З урахування середньої тяжкості інших злочинів, можливе застосування судом застави.

Розглянувши клопотання прокурора та обвинуваченого, заслухавши думки учасників провадження, суд дійшов висновку, що клопотання прокурора підлягає задоволенню, в той час як в задоволенні клопотання обвинуваченого належить відмовити, з огляду на наступне.

Згідно ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

При зверненні з клопотанням про продовження строків тримання під вартою прокурор має викласти обставини, які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшились або з`явилися нові ризики, що обумовлює необхідність продовження дії запобіжного заходу.

При обранні запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_4 слідчим суддею було враховано наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним інкримінованих злочинів.

Також слідчий суддя вважав підтвердженим наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення, чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Суд вважає обґрунтованими доводи прокурора щодо наявності ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Таким чином, суд дійшов висновку, що на даний час враховані слідчим суддею ризики не відпали та продовжують існувати. Обвинувачений та його захисник не надали суду доказів наявності будь-яких обставин, які свідчать про те, що такі ризики зменшились або відпали.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу.

Разом з тим, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Характер та фактичні обставини інкримінованих ОСОБА_4 злочинів, свідчать про підвищену суспільну небезпеку. У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшують ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

Крім того, суд враховує множинність інкримінованих ОСОБА_4 злочинів, а також той факт що певні з них були вчинені ним вже після притягнення його до кримінальної відповідальності, а саме вручення йому повідомлення про підозру. Суд зазначає, що вказані доводи клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу обвинуваченим та його захисником в судовому засіданні не оспорювались.

Таким чином суд дійшов висновку, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів, а ніж тримання під вартою, не зможе запобігти доведеним ризикам.

Виходячи з викладеного, а також враховуючи, що обвинувальний акт знаходиться на розгляді в суді, на теперішній час триває судовий розгляд, існує необхідність проведення великої кількості процесуальних дій відповідно до затвердженого судом порядку дослідження доказів, суд вважає за необхідне продовжити строк тримання обвинуваченого під вартою на 60 днів.

З огляду на положення п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України суд не визначає розмір застави.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 193, 197, 199, 372, 395 КПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Відмовити в задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу.

Клопотання прокурора Харківської місцевої прокуратури № 6 Харківської області Власенко О.В. про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_4 задовольнити.

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 продовжити строк тримання під вартою на 60 днів, тобто до 09 квітня 2020 року включно.

Ухвала в частині продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Люботинський міський суд Харківської області протягом 7 днів з дня її проголошення, а обвинуваченим у цей же строк з дня отримання копії ухвали. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Суддя О.В. Зінченко