Ухвала суду № 87469368, 10.02.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/1229/19

УХВАЛА

10 лютого 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Кравченка М.М.,

розглянувши в письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 в порядку ст.383 КАС України у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини А3519, Військової частини А1940 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходилась адміністративна справа № 420/1229/19 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини А3519, Військової частини А1940 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 25.04.2019 року позов ОСОБА_1 до Військової частини А3519, Військової частини А1940 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії було задоволено частково, визнано протиправною бездіяльність Військової частини А3519 щодо не нарахування та не виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 року по 31.07.2017 року, визнано протиправною бездіяльність Військової частини А1940 щодо не нарахування та не виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.08.2017 року по 01.03.2018 року, зобов`язано Військову частину А3519 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 31.07.2017 року, зобов`язано Військову частину А1940 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.08.2017 року по 01.03.2018 року, в задоволенні позовних вимог про визнання протиправною бездіяльність Військової частини А1940 щодо не нарахування та не виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 року по 10.08.2018 року та про зобов`язання Військову частину А1940 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 10.08.2018 року було відмовлено.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25.04.2019 року у справі № 420/1229/19 набрало законної сили на підставі постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 22.10.2019 року.

06.02.2019 року через канцелярію суду від ОСОБА_1 надійшла заява в порядку ст.383 КАС України.

У вказаній заві ОСОБА_1 просить суд: визнати протиправними дії військової частини А3519 щодо виплати індексації грошового забезпечення не в повному розмірі ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 року по 31.07.2017 року; визнати протиправними дії військової частини А1940 щодо виплати індексації грошового забезпечення не в повному розмірі ОСОБА_1 за період з 01.08.2017 року по 01.03.2018 року; стягнути з військової частини А3519 на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 31.07.2017 року в сумі 52621,26 грн.; стягнути з військової частини А1940 на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.08.2017 року по 01.03.2018 року в сумі 25120,63 грн.

Розглянувши вказану заяву ОСОБА_1 в порядку ст.383 КАС України по справі № 420/1229/19, суд прийшов до висновку, що вона не належить до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з ч.ч.1-2 ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до ч.4 ст.372 КАС України примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.

Згідно з ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

З огляду на вищенаведені норми законодавства, рішення суду, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».

ОСОБА_1 в обґрунтування поданої заяви зазначає, що 31.01.2020 року він дізнався, що рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25.04.2019 року станом на 31.01.2020 року виконано з порушенням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення». У зв`язку з цим відповідачем вчинено протиправні дії на виконання рішення суду та порушено його права. Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року № 1294 затверджено схеми посадових окладів військовослужбовців (тарифних сіток), яка набрала чинності 01 січня 2008 року. Тобто січень 2008 року є місяцем підвищенням тарифних ставок (посадових окладів), а тому відповідно до Порядку № 1078 січень 2008 року є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення військовослужбовців. Мінсоцполітики у своєму листі від 29.12.2017 року № 122/0/66-17 зазначає, що посадові оклади військовослужбовців востаннє підвищувались у січні 2008 року. Цим же листом від 29.12.2017 року № 122/0/66-17 Мінсоцполітики визначає, що сума індексації у грудні 2017 року становить 4258,75 грн. (1762 (прожитковий мінімум) х 241,7 (коефіцієнт індексації) / 100). Даний факт підтверджує і лист директора Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 31.01.2018 року № 248/3/8/85, в якому зазначено, що Міністерство оборони України зверталося до Міністерства соціальної політики України для надання роз`яснень з порядку виплати індексації грошового забезпечення і Мінсоцполітики повідомило, що базовим місяцем для нарахування індексації є січень 2008 року. Виходячи з вищенаведеного: загальна сума індексації грошового забезпечення, яка не була виплачена військовою частиною А3519 за період з 01.01.2016 року по 31.07.2017 року становить 52621,26 грн.; загальна сума індексації грошового забезпечення, яка не була виплачена військовою частиною А1940 за період з 01.08.2017 року по 01.03.2018 року становить 25120,63 грн.

Відповідно до ч.1 ст.383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Згідно з ч.5 ст.383 КАС України у разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання.

З матеріалів справи вбачається, що після набрання рішенням законної сили 27.11.2019 року було виготовлено виконавчі листи про зобов`язання Військову частину А3519 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 31.07.2017 року та про зобов`язання Військову частину А1940 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.08.2017 року по 01.03.2018 року.

19.12.2019 року представник ОСОБА_1 отримав виконавчі листи, строк пред`явлення яких до виконання становить до 23.10.2022 року.

Разом з цим, ОСОБА_1 у вказаній заяві не навів обставин та не надав доказів, які б свідчили про протиправність рішень, дій чи бездіяльності відповідачів, вчинених на виконання рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених рішенням суду.

ОСОБА_1 не надав доказів, що відповідачі ухиляються від виконання судового рішення.

Відповідно до ч.6 ст.383 КАС України за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.

Згідно з ч.ч.1-3 ст.249 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону. У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними. Суд може постановити окрему ухвалу у випадку зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов`язків, неналежного виконання професійних обов`язків (в тому числі якщо підписана адвокатом чи прокурором позовна заява містить суттєві недоліки) або іншого порушення законодавства адвокатом або прокурором. Окрема ухвала щодо прокурора або адвоката надсилається органу, до повноважень якого належить притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора або адвоката відповідно.

Тобто, положеннями ст.383 КАС України взагалі не передбачена можливість стягувати грошові кошти з відповідача на користь позивача за результатами розгляду заяви про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених таким суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду.

Також, рішенням суду від 25.04.2019 року у справі № 420/1229/19 було зобов`язано відповідачів нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення без зазначення відповідної суми, оскільки юридична оцінка визначення самого розміру індексації грошового забезпечення судом не надавалась.

Відповідно до ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Суд зазначає, що в даному випадку ОСОБА_1 у разі незгоди з самою сумою нарахованої та виплаченої індексації грошового забезпечення має право звернутися до адміністративного суду з позовом в передбаченому КАС України порядку.

Таким чином, з урахуванням зазначеного, суд прийшов до висновку про необхідність відмови в задоволенні заяви ОСОБА_1 в порядку ст.383 КАС України по справі № 420/1229/19.

Керуючись Конституцією України, ст.ст.5, 243, 248, 249, 370, 372, 383 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Залишити без задоволення заяву ОСОБА_1 в порядку ст.383 КАС України по справі № 420/1229/19 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини А3519, Військової частини А1940 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії.

Порядок і строки оскарження ухвали визначаються ст.ст.293, 295 КАС України.

Ухвала набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.256 КАС України.

Суддя М.М. Кравченко