Рішення № 87469354, 10.02.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/3523/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Кравченка М.М.;

за участі:

секретаря судового засідання - Кушкань Т.В.;

представник позивача - не з`явився;

представника відповідача - Аветюка С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Зелений Шлях» до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 15.06.2017 року № 0014321401 (форма В4) та № 0014321401 (форма Р), від 19.06.2017 року № 0007001301, № 0006991301, № 0007011301, -

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Зелений Шлях» звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДФС в Одеській області, в якій просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 15.06.2017 року № 0014321401 (форма В4) та № 0014321401 (форма Р), від 19.06.2017 року № 0007001301, № 0006991301, № 0007011301.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив наступне. Надані ТОВ «Зелений Шлях» на перевірку документи складені з дотриманням законодавчо передбачених вимог, містять опис господарських операцій, усі необхідні реквізити, підписані уповноваженими особами, підписи засвідчені печатками відповідних підприємств, тобто повністю відповідають вимогам п.201.1 та 201.7 cт.201 Податкового кодексу України, та відповідно підтверджують фактичне виконання фінансово-господарських операцій, а відтак, у розумінні ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», є первинними документами, що відповідно спростовує висновок відповідача щодо відсутності реального та фактичного надання послуг, передачі та отримання товарів за договорами купівлі-продажу (постачання). Доводи податкового органу щодо отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, які б безумовно та беззаперечно підтверджували існування обставин, котрі виключають право платника на віднесення відповідних сум ПДВ до складу податкового кредиту. Відповідачем в межах розгляду даної адміністративної справи не доведено належними та допустимими доказами існування таких обставин, як власне й не доведено здійснення Товариством з обмеженою відповідальністю «Зелений Шлях» та його контрагентами узгоджених дій, спрямованих на створення штучних умов для отримання незаконної податкової вигоди, а також не надано жодного доказу на підтвердження того, що зміст укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Зелений Шлях» та його контрагентами правочину не відповідає дійсним намірам сторін і що такі наміри спрямовані на ухилення від сплати податків за наслідками відповідних фінансово-господарських операцій. Донарахування податку на доходу фізичних осіб та штрафних санкцій здійснено відповідачем у зв`язку з отриманням ОСОБА_1 безпроцентної позики (возвратної фінансової допомоги) за договором безпроцентної позики б/н від 15 серпня 2014 року. донарахування здійснено за доходи в не грошовій формі, які ОСОБА_1 не отримував. Відповідачем не зазначається які саме доходи отримані та не обкладені податком.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 05.12.2019 року адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Зелений Шлях» до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 15.06.2017 року № 0014321401 (форма В4) та № 0014321401 (форма Р), від 19.06.2017 року № 0007001301, № 0006991301, № 0007011301 призначено до розгляду в загальному позовному провадженні.

У відзиві на позовну заяву відповідач вказує, що за результатами перевірки встановлено нереальність здійснення господарських операцій між ТОВ «Зелений Шлях» з вищевказаними постачальниками у зв`язку з наступним: за результатами проведеного аналізу згідно баз даних - підсистеми «Перегляд результатів співставлення» АС «Податковий блок» та єдиного реєстру податкових накладних встановлено підміну номенклатури в ланцюгу постачання ТОВ «Зелений Шлях»; за результатами проведеного аналізу згідно баз даних - підсистеми «Перегляд результатів співставлення» АС «Податковий блок» встановлено розбіжності між задекларованими податковими зобов`язаннями вищевказаних контрагентів та податкового кредиту ТОВ «Зелений Шлях», згідно якого встановлено, що вищевказаними контрагентами податкові зобов`язання при реалізації товарів на адресу ТОВ «Зелений Шлях» не відображались, у зв`язку з чим податок на додану вартість при даних операціях до бюджету не сплачувався; до перевірки ТОВ «Зелений Шлях» не надано товарно-транспортні накладні, які б свідчили про перевезення вищевказаних контейнерів від постачальника до покупця. Згідно аналізу баз даних - підсистеми «Перегляд результатів співставлення» АС «Податковий блок» та єдиного реєстру податкових накладних встановлено підміну номенклатури в ланцюгу постачання ТОВ «Зелений Шлях», а саме встановлено неможливість реалізації на адресу ТОВ «Зелений Шлях» контейнерів в періоді з 13.08.2014 по 31.12.2016 у зв`язку з відсутністю їх придбання. За результатами проведеного аналізу згідно баз даних - підсистеми «Перегляд результатів співставлення» АС «Податковий блок» встановлено розбіжності між задекларованими податковими зобов`язаннями контрагентів та податкового кредиту ТОВ «Зелений Шлях», згідно якого встановлено, що вищевказаними контрагентами податкові зобов`язання при реалізації товарів на адресу ТОВ «Зелений Шлях» не відображались, у зв`язку з чим податок на додану вартість при даних операціях до бюджету не сплачувався. Перевіркою встановлено, що підприємство отримувало готівкові кошти через установу AT «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» для виплати безвідсоткової позики на користь позикодавця ОСОБА_1 , в наслідок чого сплачувало комісію банку за видачу готівки в національній валюті. Витрати підприємства сплачені у вигляді комісії банку за видачу готівки в національній валюті по укладеному ним цивільно-правовому договору безвідсоткової позики від 15.08.2014 року № б/н на користь позикодавця ОСОБА_1 , сплачені за рахунок коштів податкового агента, вважаються додатковим благом ОСОБА_1 та оподатковується за ставкою 15 (17) відсотків 2014 рік, 15 (20) відсотків 2015 рік та 18 відсотків 2016 рік. Доходи у вигляді додаткового блага визначені пп.164.2.17 п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України підлягають оподаткуванню військовим збором за ставкою 1,5 відсотка.

В судове засідання, призначене на 06.02.2020 року, з`явився представник відповідача, представник позивача до судового засідання не з`явився, 08.01.2020 року подав до суду заяву про розгляд справи за відсутності позивача.

Відповідно до ч.3 ст.194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Згідно з ч.3 ст.268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Дослідивши надані письмові докази, перевіривши матеріали справи, а також проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку що в задоволенні позову слід відмовити повністю. Свій висновок суд вмотивовує наступним чином. Так, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

На підставі направлень від 20.04.2017 року, посадовими особами Головного управління ДФС в Одеській області згідно з пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, ст.77 Податкового кодексу України відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб`єктів господарювання, на підставі наказу від 10.04.2017 року № 1014 проведена планова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Зелений Шлях» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 13.08.2014 року по 31.12.2016 року.

За результатами цієї перевірки 23.05.2017 року Головне управління ДФС в Одеській області склало акт № 447/15-32-14-01/39348569, в якому встановлені наступні порушення з боку позивача:

- п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (ряд. 21) на суму 54901 грн., у т.ч. в грудні 2014 року на суму 275 грн., в грудні 2016 року на суму 54626 грн.;

- п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 570501 грн., у т.ч. в грудні 2014 року на суму 105044 грн., в лютому 2015 року на суму 46000 грн., в квітні 2015 року на суму 65000 грн., в травні 2015 року на суму 35000 грн., в липні 2015 року на суму 65000 грн., в жовтні 2016 року па суму 54638 грн., в листопаді 2016 року на суму 132663 грн., в грудні 2016 року на суму 67156 грн.;

- пп.14.1.47, пп.14.1.54 п.14.1 ст.14, п.167.1 ст.167, п.164.5 ст.164, пп.168.1.1 п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України, в результаті чого донараховано податку на доходи фізичних осіб у розмірі 33393,63 грн.;

- ст.51, п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України, Наказу Міністерства доходів і зборів України від 21.01.2014 № 49 «Про затвердження форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ) та Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку» (зареєстрованого в Мінюсті України 05 лютого 2014 р. за № 228/25005), Наказу МФ України від 13.01.2015 № 4 «Про затвердження форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма « 1ДФ) та Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку» (зареєстрованого в Мінюсті України 30 січня 2015 р. за № 111/26556), а саме підприємством до податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ) за III - ІV кв. 2014 року, I - IV кв. 2015 року, І - ІV кв. 2016року не включені відомості за ознакою « 153»;

- пп.1.3, пп.1.4, пп.1.5 п.16-1 підрозділу 10 розділу XX, ст.163, п.164.2 ст.164, пп.168.1.1, пп.168.1.5 п.168.1 ст.168, п.171.2 ст.171 Податкового кодексу України, в результаті чого донараховано військового збору у розмірі 2331,00 грн.

За наслідками перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Зелений Шлях» на підставі акту перевірки від 23.05.2017 року № 447/15-32-14-01/39348569 відповідно до зазначених порушень Головне управління ДФС в Одеській області прийняло податкові повідомлення-рішення:

- від 15.06.2017 року № 0014321401 (форма В4), яким позивачеві за порушення п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану варітьсь всього на 54901 грн.;

- від 15.06.2017 року № 0014321401 (форма Р), яким позивачеві за порушення п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість всього на 713126 грн., у туму числі за податковими зобов`язаннями 570501 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 142625 грн.;

- від 19.06.2017 року № 0007001301, яким позивачу за порушення пп.1.3, пп.1.4, пп.1.5 п.16-1 підрозділу 10 розділу XX, ст.163, п.164.2 ст.164, пп.168.1.1, пп.168.1.5 п.168.1 ст.168, п.171.2 ст.171 Податкового кодексу України визначено суму грошового зобов`язання з військового збору всього у сумі 4594,73 грн., у тому числі за податковими зобов`язаннями 2331,00 грн., штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 1714,16 грн. та пені 549,57 грн.;

- від 19.06.2017 року № 0006991301, яким до позивача за порушення ст.51, п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 510 грн.;

- від 19.06.2017 року № 0007011301, яким позивачу за порушення пп.14.1.47, пп.14.1.54 п.14.1 ст.14, п.167.1 ст.167, п.164.5 ст.164, пп.168.1.1 п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України визначено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб всього у сумі 66389,53 грн., у тому числі за податковими зобов`язаннями 33393,63 грн., штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 24976,95 грн. та пені 8018,95 грн.

Відповідно до п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з п.44.6 ст.44 Податкового кодексу України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності. Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Відповідно до п.44.7 ст.44 Податкового кодексу України у разі якщо посадова особа контролюючого органу, яка здійснює перевірку, відмовляється з будь-яких причин від врахування документів, наданих платником податків під час проведення перевірки, платник податків має право до закінчення перевірки надіслати листом з повідомленням про вручення та з описом вкладеного або надати безпосередньо до контролюючого органу, який призначив проведення перевірки, копії таких документів (засвідчені печаткою платника податків (за наявності печатки) та підписом платника податків - фізичної особи або посадової особи платника податків - юридичної особи). Протягом п`яти робочих днів з дня отримання акта перевірки платник податків має право надати до контролюючого органу, що призначив перевірку, документи, які підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності. У разі якщо під час проведення перевірки платник податків надає документи менше ніж за три дні до дня її завершення або коли надіслані у передбаченому абзацом першим цього пункту порядку документи надійшли до контролюючого органу менше ніж за три дні до дня завершення перевірки, проведення перевірки продовжується на строк, визначений статтею 82 цього Кодексу. У разі якщо надіслані у передбаченому абзацом першим цього пункту порядку документи надійшли до контролюючого органу після завершення перевірки або у разі надання таких документів відповідно до абзацу другого цього пункту, контролюючий орган має право не приймати рішення за результатами проведеної перевірки та призначити позапланову документальну перевірку такого платника податків.

Суд встанови, що в періоді, який перевірявся, ТОВ «Зелений Шлях» мало фінансово-господарські відносини з контрагентами ТОВ «Талія Груп», ТОВ «Дидал», ТОВ «Полі-Про-Груп», ТОВ «ХЛІБТРАНС-2», ТОВ «КАСКАД ТРАЙДІНГ», ПП «Меверенд», ТОВ «Контрат Торг», ТОВ «ЕНІКІСС», ТОВ «Цент Маркет» на підставі договорів купівлі-продажу (постачання).

На підтвердження виконання зазначених договорів позивач надав до суду наступні документи: податкові накладні, видаткові накладні, рахунки-фактури.

На підставі видаткових накладних та виписок банків ТОВ «Талія Груп», ТОВ «Дидал», ТОВ «Полі-Про-Груп» », ПП «Меверенд», ТОВ «Контрат Торг», ТОВ «ЕНІКІСС», ТОВ «Цент Маркет» було виписано та зареєстровано податкові накладні, суми ПДВ по яким ТОВ «Зелений Шлях» віднесено до складу рядку 10.1 Декларацій «Придбання (виготовлення, будівництво, спорудження) з податком на додану вартість на митній території України товарів (послуг) та основних фондів з метою їх використання у межах господарської діяльності платника податку для здійснення операцій, які підлягають оподаткуванню за ставкою 20 відсотків та нульовою ставкою» у відповідних періодах.

За результатами перевірки відповідач прийшов до висновку про нереальність здійснення господарських операцій між ТОВ «Зелений Шлях» з вищевказаними постачальниками у зв`язку з наступним: за результатами проведеного аналізу згідно баз даних - підсистеми «Перегляд результатів співставлення» АС «Податковий блок» та єдиного реєстру податкових накладних встановлено підміну номенклатури в ланцюгу постачання ТОВ «Зелений Шлях»; за результатами проведеного аналізу згідно баз даних - підсистеми «Перегляд результатів співставлення» АС «Податковий блок» встановлено розбіжності між задекларованими податковими зобов`язаннями вищевказаних контрагентів та податкового кредиту ТОВ «Зелений Шлях», згідно якого встановлено, що вищевказаними контрагентами податкові зобов`язання при реалізації товарів на адресу ТОВ «Зелений Шлях» не відображались, у зв`язку з чим податок на додану вартість при даних операціях до бюджету не сплачувався; до перевірки ТОВ «Зелений Шлях» не надано товарно-транспортні накладні, які б свідчили про перевезення вищевказаних контейнерів від постачальника до покупця.

Згідно з ч.1 ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Відповідно до ч.ч.1-2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг. Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Згідно з пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об`єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (надалі - підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (надалі - установи) врегульовано Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за № 168/704.

Згідно з пп.пп.2.1-2.2 п.2 Положення первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі первинні документи).

Відповідно до положень ст.9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» перевезення вантажів супроводжується товарно-транспортними документами, складеними мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту або державною мовою, якщо вантажі перевозяться в Україні. Такими документами можуть бути: авіаційна вантажна накладна (Air Waybill); міжнародна автомобільна накладна (CMR); накладна СМГС (накладна УМВС); коносамент (Bill of Lading); накладна ЦІМ (СІМ); вантажна відомість (Cargo Manifest); інші документи, визначені законами України. Факт надання послуги експедитора при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення.

Згідно з Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Мінтрансу України від 14.10.1997 року № 363, 11.1. Основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил; 11.3. Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля; 11.4. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом).; 11.5. Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. 11.6. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику. 11.7. У тих випадках, коли в товарно-транспортній накладній немає можливості перерахувати всі найменування вантажу, підготовленого для перевезення, до такої накладної Замовник додає документ довільної форми з обов`язковим зазначенням відомостей про вантаж (графи 1-10 товарно-транспортної накладної). У цих випадках в товарно-транспортній накладній зазначається, що до неї додається як товарний розділ документ, без якого товарно-транспортна накладна вважається недійсною і не може використовуватись для розрахунків із Замовником.

З матеріалів справи вбачається, що по постачальнику ТОВ «Талія Груп» підприємство не реєструвало податкові накладні за вищевказаний період; по постачальнику ТОВ «Дидал» ТОВ «Зелений Шлях» включало до складу податкового кредиту суми ПДВ по податковим накладним зареєстрованим ТОВ «Дидал» з наступною номенклатурою: 40 футовий морський контейнер б/в, в той час як ТОВ «Дидал» включало до складу податкового кредиту суми ПДВ по податковим накладним, виписаним контрагентами з наступною номенклатурою: обслуговування віртуальних з`єднувальних каналів, телекомунікаційні послуги; по постачальнику ТОВ «Полі-Про-Груп» ТОВ «Зелений Шлях» включало до складу податкового кредиту суми ПДВ по податковим накладним зареєстрованим ТОВ «Полі-Про-Груп» з наступною номенклатурою: 40 футовий реф. контейнер б/в, 20 футовий морський контейнер б/в, в той час як ТОВ «Полі-Про-Груп» включало до складу податкового кредиту суми ПДВ по податковим накладним, виписаним контрагентами з наступною номенклатурою: надання послуг електронного цифрового підпису: реєстрація абонента, забезпечення умов генерації особистого ключа із записом на цифровий носій інформації типу «компакт-диск» (CD-R), формування посиленого сертифікату відкритого ключа, пакет «Базовий»; по постачальнику ПП «Меверенд» ТОВ «Зелений Шлях» включало до складу податкового кредиту суми ПДВ по податковим накладним зареєстрованим ПП «Меверенд» з наступною номенклатурою: 20 футовий контейнер б/в, 40 футовий реф. контейнер б/в., в той час як ПП «Меверенд» включало до складу податкового кредиту суми ПДВ по податковим накладним, виписаним контрагентами з наступною номенклатурою: автомобільні запчастини; продукти харчування, сигарети, газ скраплений і т.д.; по постачальнику ТОВ «Контрат Торг» ТОВ «Зелений Шлях» включало до складу податкового кредиту суми ПДВ по податковим накладним зареєстрованим ТОВ «Контрат Торг» з наступною номенклатурою: 40 футовий контейнер б/в, 20 футовий контейнер б/в, в той час як ТОВ «Контрат Торг» включало до складу податкового кредиту суми ПДВ по податковим накладним, виписаним контрагентами з наступною номенклатурою: напівфабрикати натуральні охолоджені, продукти харчування, авто шини, моторна олива, смартфони і т.д).; по постачальнику ТОВ «Цент Маркет» ТОВ «Зелений Шлях» включало до складу податкового кредиту суми ПДВ по податковим накладним зареєстрованим ТОВ «Цент Маркет» з наступною номенклатурою: 40 футовий контейнер б/в, 20 футовий контейнер б/в, в той час як ТОВ «Цент Маркет» включало до складу податкового кредиту суми ПДВ по податковим накладним, виписаним контрагентами з наступною номенклатурою: іграшки, продукти харчування.

Крім того, в періоді, який перевірявся, ТОВ «Зелений Шлях» включало до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість при придбанні товарів (робіт, послуг) на підставі податкових накладних ТОВ «ХЛІБТРАНС-2», ТОВ «КАСКАД ТРАЙДІНГ».

Однак, до перевірки ТОВ «Зелений Шлях» не надано первинні документи (видаткові накладні), які б підтверджували фактичне одержання товарів від вищевказаних контрагентів, згідно даних Єдиного реєстру податкових накладних в липні 2015 року ТОВ «КАСКАД-ТРАЙДІНГ» взагалі не реєструвало податкові накладні на суму ПДВ 65000 грн., які були включені позивачем до податкового кредиту.

Відповідно до п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Згідно з п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг. Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов`язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних. Датою віднесення сум до податкового кредиту замовника з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами). Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування. Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, у тому числі для платників податку, які застосовують касовий метод.

Відповідно до п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу - б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

З урахуванням зазначеного, суд погоджується з відповідачем, що встановлені дані і факти доводять нереальність господарської операції (відсутність первинних документів, підтверджуючих перевезення контейнерів та інших TMЦ, а також підміна номенклатури товару в ланцюгу постачання), а також дозволяють зробити відповідні висновки щодо складених ТОВ «Зелений Шлях» для цілей оподаткування документів.

Тобто, укладені між ТОВ «Зелений Шлях» та вищевказаними контрагентами договори не опосередковувався реальним виконанням операції, яка становить його предмет.

Таким чином, висновки відповідача в акті перевірки від 23.05.2017 року № 447/15-32-14-01/39348569 про порушення позивачем п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України є обґрунтованими.

Суд встанови, що в періоді, який перевірявся, ТОВ «Зелений Шлях» (позикодавець) 15.08.2014 року уклало з ОСОБА_1 (позичальник) договір безвідсоткової позики, розмір позики згідно договору складає 35000000 грн., позика надається в строк до 15.08.2017 року та повинна бути повернута до 31.08.2017 року.

З метою надання позики ТОВ «Зелений Шлях» отримувало готівкові кошти через установу AT «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» для виплати на користь ОСОБА_1 , в наслідок чого сплачувало комісію банку за видачу готівки в національній валюті.

Відповідно до положень ст.1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Згідно з положеннями ст.1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Перевіркою було встановлено, що станом на 31.12.2016 року по рах.37 «розрахунки з різними дебіторами» субрахунок 377 «розрахунки з іншими дебіторами» існує Д-т заборгованість гр. ОСОБА_1 у розмірі 18062497,97 грн.

Відповідно до пп.14.1.257 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України поворотна фінансова допомога - це сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов`язковою до повернення.

Згідно з пп.165.1.31 п.165.1 cт.165 Податкового кодексу України до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається основна сума поворотної фінансової допомоги, наданої платником податку іншим особам, яка повертається йому, основна сума поворотної фінансової допомоги, що отримується платником податку.

Відповідно до Довідника ознак доходів, наведеним у додатку до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 21.01.2014 року № 49, Наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 року № 4, основна сума поворотної фінансової допомоги, наданої платником податку іншим особам, яка повертається йому, основна сума поворотної фінансової допомоги, що отримується платником податку відображається у податковому розрахунку за ф. 1ДФ під ознакою доходу « 153». При цьому, у разі отримання поворотної фінансової допомоги фізичною особою від юридичної особи, у податковому розрахунку за ф. 1ДФ відображається уся сума отриманої допомоги. Якщо поворотну фінансову допомогу отримує юридична особа від фізичної особи та відповідно до термінів, які зазначаються у договорі позики, юридична особа повертає частину отриманої допомоги фізичній особі, то у податковому розрахунку за ф. 1ДФ відображається лише частина повернутої допомоги.

Згідно з пп.165.1.31 п.165.1 ст.165 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається основна сума поворотної фінансової допомоги, наданої платником податку іншим особам, яка повертається йому, основна сума поворотної фінансової допомоги, що отримується платником податку.

Таким чином, основна сума поворотної фінансової допомоги, що отримується фізичною особою на підставі укладеного договору позики, протягом його строку дії, тобто часу, упродовж якого боржник повинен виконати обов`язок щодо повернення отриманої допомоги, не є об`єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб.

Відповідно до пп.14.1.54 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.

Згідно з абз. «е» пп.164.2.17 п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст.165 Податкового кодексу України) у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми, знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку, крім сум, зазначених у пп.165.1.53 п.165.1 ст.165 Податкового кодексу України.

Відповідно до пп.14.1.47 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України додаткові блага - це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов`язаний з виконанням обов`язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV Податкового кодексу України).

Згідно з п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України особи, які мають статус податкових агентів, зобов`язані, зокрема, своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок; подавати у строки, встановлені Податковим кодексом України для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування.

Відповідно до п.164.5 ст.164 Податкового кодексу України під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені згідно з цим Кодексом, помножена на коефіцієнт, який обчислюється за такою формулою: К = 100: (100-Сп), де К - коефіцієнт; Сп - ставка податку, встановлена для таких доходів на момент їх нарахування.

Згідно з пп.168.1.1 п.168.1 ст.168 Податкового кодексу України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок за ставкою, визначеною ст.167 Податкового кодексу України (18 відсотків).

Таким чином, суд погоджується з відповідачем, що витрати підприємства сплачені у вигляді комісії банку за видачу готівки в національній валюті по укладеному цивільно-правовому договору безвідсоткової позики від 15.08.2014 року на користь позикодавця ОСОБА_1 , сплачені за рахунок коштів податкового агента, вважаються додатковим благом ОСОБА_1 та оподатковується за ставкою 15 (17) відсотків 2014 рік, 15 (20) відсотків 2015 рік та 18 відсотків 2016 рік.

Тобто, висновки відповідача в акті перевірки від 23.05.2017 року № 447/15-32-14-01/39348569 про порушення позивачем пп.14.1.47, пп.14.1.54 п.14.1 ст.14, п.167.1 ст.167, п.164.5 ст.164, пп.168.1.1 п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України є обґрунтованими.

Відповідно до положень п.16-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір. Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу. Об`єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу. Ставка збору становить 1,5 відсотка від об`єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту. Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту. Відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) збору до бюджету є особи, визначені у статті 171 цього Кодексу. Платники збору зобов`язані забезпечувати виконання податкових зобов`язань у формі та спосіб, визначені статтею 176 цього Кодексу.

Тобто, доходи у вигляді додаткового блага визначені пп.164.2.17 п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України підлягають оподаткуванню військовим збором за ставкою 1,5 відсотка.

Таким чином, висновки відповідача в акті перевірки від 23.05.2017 року № 447/15-32-14-01/39348569 про порушення позивачем пп.1.3, пп.1.4, пп.1.5 п.16-1 підрозділу 10 розділу XX, ст.163, п.164.2 ст.164, пп.168.1.1, пп.168.1.5 п.168.1 ст.168, п.171.2 ст.171 Податкового кодексу України є обґрунтованими.

Згідно з п.119.2 ст.119 Податкового кодексу України неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми отриманої оплати від фізичних осіб за товари (роботи, послуги), якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов`язань платника податку та/або до зміни платника податку - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень.

Відповідно до пп.20.1.19 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов`язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України, стягувати суми простроченої заборгованості суб`єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно з пп.54.3.3 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Таким чином, оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 15.06.2017 року № 0014321401 (форма В4) та № 0014321401 (форма Р), від 19.06.2017 року № 0007001301, № 0006991301, № 0007011301 прийняті відповідачем у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, в зв`язку з чим заявлені позивачем позовні вимоги не належать до задоволення.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно з ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Відповідно до ч.ч.1-2 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно з положеннями ст.9 Конституції України та ст.17, ч.5 ст.19 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.

Відповідно до п.58 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 року, заява 4909/04, Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 09.12.1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно з вимогами ст.139 КАС України розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись Конституцією України, ст.ст.2, 77, 90, 139, 242-246, 250 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Зелений Шлях» (просп. Академіка Глушка, 29, каб. 201, м. Одеса, 65104, ідентифікаційний код 39348569) до Головного управління ДФС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044, ідентифікаційний код 39398646) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 15.06.2017 року № 0014321401 (форма В4) та № 0014321401 (форма Р), від 19.06.2017 року № 0007001301, № 0006991301, № 0007011301 - відмовити повністю.

Порядок і строки оскарження рішення визначаються ст.ст.293, 295 КАС України.

Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.255 КАС України.

Повний текст рішення складено 10 лютого 2020 року.

Суддя М.М. Кравченко