Рішення № 87468979, 10.02.2020, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

10 лютого 2020 рокуСєвєродонецькСправа № 360/5374/19

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Захарова О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом адвоката Хорольського Ігоря Володимировича в інтересах ОСОБА_1 до Старобільського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Луганській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Луганського окружного адміністративного суду на розгляді перебуває справа за позовом адвоката Хорольського Ігоря Володимировича в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Старобільського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Луганській області (далі - відповідач), в якому позивач з урахуванням уточненого адміністративного позову від 13 січня 2020 року за вх. № 1295/2020 (арк. спр. 29-32) просить:

1) визнати противоправною бездіяльність Старобільського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Луганській області щодо не здійснення нарахування та виплати ОСОБА_1 , недоотриманих за життя її чоловіком ОСОБА_2 , сум страхових виплат;

2) зобов`язати Старобільське відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Луганській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 , недоотриманих за життя її чоловіком ОСОБА_2 , сум страхових виплат.

В обґрунтування уточнених позовних вимог зазначено, що позивач 04 листопада 2019 року звернулася до Старобільського відділення управління виконавчої дирекції Фонду у Луганській області із заявою про виплату неотриманих за життя її чоловіком ОСОБА_2 страхових виплат як члену сім`ї померлого відповідно до пункту 10 статті 47 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування», так як померлий її чоловік ОСОБА_2 отримував страхові виплати у вказаному відділенні як внутрішньо переміщена особа.

Представник позивача зазначає, що враховуючи зазначений в пункті 10 статті 47 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування», існуючий механізм виплати неотриманих за життя страхових виплат члену сім`ї померлого, позивач ОСОБА_2 до нотаріальної контори за отриманням відповідного свідоцтва про спадщину - недоотримані померлим чоловіком страхові виплати, не зверталась, а звернулась безпосередньо до відділення Фонду. Відповідно до інформації, зазначеної у листі Старобільського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області від 05.11.2019 № 2866/02-1, 25.04.2018 в Порядок призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, затвердженому Постановою КМУ від 08.06.2016 № 365 були внесені зміни, а саме: в пункті 15 зазначено, що орган, який здійснює соціальні виплати, на підставі рішення комісії призначає (відновлює) таку соціальну виплату з місяця, в якому надійшла заява внутрішньо переміщеної особи. Суми соціальних виплат, які не виплачені за минулий період, обліковуються в органі, що здійснює соціальні виплати, та виплачуються на умовах окремого порядку, визначеного КМУ. У зв`язку із тим, що окремий порядок на даний час не прийнятий, не має можливості здійснити нарахування та виплату заборгованості щомісячних страхових виплат за померлого чоловіка, які він не доотримав за життя.

Представник позивача вважає, що своїми діями щодо відмови у виплаті недоотриманої страхової виплати, яка була нарахована, але не виплачена ОСОБА_2 за життя, позивачу як члену сім`ї померлого відповідач обмежує її права як громадянина України, який перемістився з тимчасово окупованої території та користується усіма правами та свободами, що і громадяни, які постійно проживають та зареєстровані на підконтрольній території. Таким чином, представник позивача вважає, що позивач має право на отримання раніше призначеної, але не виплаченої її чоловікові з вини відповідача щомісячної страхової виплати.

Ухвалою суду від 26.12.2019 позовну заяву адвоката Хорольського Ігоря Володимировича в інтересах ОСОБА_1 залишено без руху з встановленням представнику строку для усунення недоліків позовної заяви (арк. спр. 14-15).

Ухвалою суду від 08.01.2020 продовжено адвокату Хорольському Ігорю Володимировичу в інтересах ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви на три календарні дні з дня отримання ухвали (арк. спр. 24).

Ухвалою суду від 20.01.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, визначено, що розгляд справи здійснюватиметься в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (арк. спр. 34-35).

Від відповідача 05.02.2020 через відділ діловодства, обліку та звернення громадян (канцелярію) суду надійшов відзив на позов (арк. спр. 40-42), в якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог, в обґрунтування своєї позиції зазначив, що потерпілий ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 з 01.04.2001 перебував на обліку та отримував щомісячні страхові виплати у відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Антрациті Луганської області. Балаклійським відділенням управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Харківській області ОСОБА_2 проводилися страхові виплати по 01.10.2017. 03.04.2018 як внутрішньо переміщена особа ОСОБА_2 звернувся за продовженням страхових виплат до Старобільського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області надавши довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 08.02.2018 № 4770.

На виконання вимог пункту 14 Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою КМУ від 08.06.2016 № 365, до відділення було надане рішення Комісії управління праці та соціального захисту населення Старобільської районної державної адміністрації по призначенню усіх видів державної соціальної допомоги від 12.04.2018 № 15, згідно з яким ОСОБА_2 було продовжено раніше призначену щомісячну страхову виплату з місяця звернення, а саме з 01.04.2018 по 19.10.2018, та донараховано щомісячну страхову виплату за період з 01.10.2017 по 31.03.2018 року в сумі 23564,88 грн.

Постановою від 25.04.2018 № 335 Кабінету Міністрів України внесені зміни до постанови КМУ № 365, а саме: згідно з пунктом 15 орган, що здійснює соціальні виплати, на підставі рішення комісії призначає (відновлює) таку соціальну виплату з місяця, в якому надійшла заява внутрішньо переміщеної особи. Суми, які не виплачені за минулий період, обліковуються в органі, що здійснює соціальні виплати, та виплачуються на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України». Вищезазначена Постанова Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 № 335 «Про внесення змін до Постанови № 365» набула чинності 12 травня 2018 року. Тому, 18 травня 2018 року Старобільським відділенням було винесено постанову № 1220/1766/2457/46 «Про відрахування», на підставі якої були зняті з нарахування раніше нараховані потерпілому ОСОБА_2 суми щомісячних страхових виплат за період з 01.10.2017 по 31.03.2018 в сумі 23564,88 грн. у зв`язку з тим, що потерпілий звернувся до Старобільського відділення в квітні 2018 року.

Згідно з наданого 12.12.2018 дружиною потерпілого ОСОБА_2 - ОСОБА_1 свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого 11.12.2018 Старобільським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Луганській області, стало відомо що потерпілий ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 помер. У зв`язку з чим, 12.12.2018 Старобільським відділенням винесено постанову № 1220/1766/2457/47 «Про припинення щомісячної страхової виплати» з 20 жовтня 2018 року. Остання виплата була перерахована на рахунок потерпілого в листопаді 2018 року (за період 01 жовтня 2018 року по 19 жовтня 2018 року включно) у розмірі 3023,52 грн.

04.11.2019 до Старобільського відділення звернулась дружина померлого ОСОБА_1 , із заявою про виплату щомісячних страхових сум за померлого чоловіка, які він недоотримав за життя, на що їй було повідомлено, що суми соціальних виплат, які не виплачені за минулий період, обліковуються в органі, що здійснює соціальні виплати, та виплачуються на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України. Дані кошти повинні обліковуватися в Старобільському відділенні та виплачуватись на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України. У зв`язку з тим, що окремий порядок на даний час не прийнятий Кабінетом Міністрів України, здійснити виплату страхових коштів позивачу не є можливим.

На підставі вищевикладеного, відповідач просив у задоволенні позовних вимог відмовити.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 КАС України, суд встановив таке.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована: АДРЕСА_1 , є внутрішньо переміщеною особою, фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_2 , що підтверджується довідкою від 03.04.2018 № 0000506364 (арк. спр. 4-6).

Відповідно до свідоцтва про шлюб, ОСОБА_1 перебувала у шлюбі з ОСОБА_2 з 04.08.1974 (арк. спр. 7).

Відповідно до свідоцтва про смерть від 11.12.2018 серії НОМЕР_3 , виданого Старобільським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Луганській області, ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (арк. спр. 8).

04.11.2019 позивач звернулась до Старобільського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області з відповідною заявою про виплату недоотриманої суми страхових виплат після померлого чоловіка.

Листом від 05.11.2019 № 2866/02-1 відповідач відмовив у проведенні виплати, мотивувавши відмову тим, що суми соціальних виплат, які не виплачені за минулий період, обліковуються в органі, що здійснює соціальні виплати, та виплачуються на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України згідно вимог п. 15 Порядку № 365 (арк. спр. 9).

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.

Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов`язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров`я визначені Законом України від 23.09.1999 № 1105-XIV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1105-XIV).

Згідно з частиною першою статті 36 Закону № 1105-XIV страховими виплатами є грошові суми, які Фонд виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку.

Відповідно до частини першої статті 46 Закону № 1105-XIV страхові виплати і надання соціальних послуг припиняються: 1) на весь час проживання потерпілого за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України; 2) на весь час, протягом якого потерпілий перебуває на державному утриманні, за умови, що частка виплати, яка перевищує вартість такого утримання, надається особам, які перебувають на утриманні потерпілого; 3) якщо з`ясувалося, що виплати призначено на підставі документів, які містять неправдиві відомості. Сума витрат на страхові виплати, отримані застрахованим, стягується в судовому порядку; 4) якщо страховий випадок настав внаслідок навмисного наміру заподіяння собі травми; 5) якщо потерпілий ухиляється від медичної чи професійної реабілітації або не виконує правил, пов`язаних з установленням чи переглядом обставин страхового випадку, або порушує правила поведінки та встановлений для нього режим, що перешкоджає одужанню; 6) в інших випадках, передбачених законодавством.

Частинами четвертою, п`ятою та сьомою статті 47 Закону № 1105-XIV встановлено, що виплати, призначені, але не одержані своєчасно потерпілим або особою, яка має право на одержання виплат, провадяться за весь минулий час, але не більш як за три роки з дня звернення за їх одержанням. Страхові виплати провадяться протягом строку, на який встановлено втрату працездатності у зв`язку із страховим випадком, а фінансування додаткових витрат згідно з цим Законом - протягом строку, на який визначено потребу в них. Якщо потерпілому або особам, які мають право на одержання страхової виплати, з вини Фонду своєчасно не визначено або не виплачено суми страхової виплати, ця сума виплачується без обмеження протягом будь-якого строку та підлягає коригуванню у зв`язку із зростанням цін на споживчі товари та послуги в порядку, встановленому статтею 34 Закону України «Про оплату праці».

Відповідно до частини десятої статті 47 Закону № 1105-XIV належні суми страхових виплат, що з вини Фонду не були своєчасно виплачені особам, які мають на них право, у разі смерті цих осіб виплачуються членам їхніх сімей, а в разі їх відсутності - включаються до складу спадщини.

Статтею 27 Закону України від 14.01.1998 № 16/98-ВР «Основи законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 16/98-ВР) передбачено підстави припинення страхових виплат: а) якщо виплати призначено на підставі документів, що містять неправдиві відомості; б) якщо страховий випадок стався внаслідок дії особи, за яку настає кримінальна відповідальність; в) якщо страховий випадок стався внаслідок умисної дії особи; г) внаслідок невиконання застрахованою особою своїх обов`язків щодо загальнообов`язкового державного соціального страхування; д) в інших випадках, передбачених законами.

Пунктом третім розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1105-XIV встановлено, що особливості надання соціальних послуг та виплати матеріального забезпечення за соціальним страхуванням внутрішньо переміщеним особам (громадянам України, які переселилися з тимчасово окупованої території, території проведення антитерористичної операції або зони надзвичайної ситуації) визначаються Кабінетом Міністрів України.

Визначення того, хто є внутрішньо переміщеними особами надано у абзаці першому частини першої статті 1 Закону України від 20.10.2014 № 1706-VII «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» (далі - Закон № 1706-VII).

Внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Як зазначено в статті 2 Закону № 1706-VII Україна вживає всіх можливих заходів, передбачених Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, щодо запобігання виникненню передумов вимушеного внутрішнього переміщення осіб, захисту та дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб, створення умов для добровільного повернення таких осіб до покинутого місця проживання або інтеграції за новим місцем проживання в Україні.

Водночас частиною першою статті 3 вказаного Закону встановлено, що громадянин України за обставин, визначених у статті 1 цього Закону, має право на захист від примусового внутрішнього переміщення або примусового повернення на покинуте місце проживання, що враховується судом.

Відповідно до частин першої, другої статті 4 Закону № 1706-VII факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Підставами для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є наявність реєстрації місця проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення.

За правилами статті 5 Закону № 1706-VII довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону.

Відповідно до статті 7 Закону № 1706-VII для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав на зайнятість, пенсійне забезпечення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, на отримання соціальних послуг здійснюється відповідно до законодавства України. Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв`язання проблем, пов`язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам.

Порядок здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 № 365 (далі - Порядок № 365).

Пунктом 12 Порядку № 365 передбачено, що соціальні виплати за рішенням комісій або органів, що здійснюють соціальні виплати, припиняються у разі, зокрема, встановлення факту відсутності внутрішньо переміщеної особи за фактичним місцем проживання/перебування згідно з актом обстеження матеріально-побутових умов сім`ї.

Згідно пунктів 15 та 16 Порядку № 365 поновлення соціальних виплат внутрішньо переміщеній особі, припинених відповідно до підпункту 2 пункту 12 цього Порядку, здійснюється за рішенням комісії, прийнятим на підставі подання структурного підрозділу з питань соціального захисту населення, що внесене разом з актом обстеження матеріально-побутових умов сім`ї. У разі прийняття позитивного рішення комісією згідно з пунктом 15 цього Порядку соціальні виплати поновлюються через два місяці з місяця прийняття рішення про припинення таких виплат. Комісія може прийняти рішення про поновлення соціальних виплат внутрішньо переміщеній особі з місяця припинення таких виплат у разі, коли така особа перебуває у складних життєвих обставинах і з поважних причин не виконала вимоги структурного підрозділу з питань соціального захисту населення, передбачені пунктами 6 і 7 цього Порядку. Суми соціальних виплат, які не виплачені за минулий період, обліковуються в органі, що здійснює соціальні виплати, та виплачуються на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України.

Як вбачається з матеріалів справи, що підставою відмови позивачу щодо сплати їй, як дружині померлого, страхових виплат, зазначеною у листі відповідача від 05.11.2019 № 2866/02-1 була відсутність порядку виплати таких сум, затвердженого Кабінетом Міністрів України як це передбачено постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 №335 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 № 365».

Проте, суд, вважає за необхідне зазначити, що відсутність порядку виплати таких сум, затвердженого Кабінетом Міністрів України не може бути підставою для відмови позивачу у виплаті недоотриманих щомісячних страхових виплат, оскільки неприйняття нормативно-правового акту Кабінетом Міністрів України не може впливати на реалізацію права позивача, як члена сім`ї, встановленого частиною десятою статті 47 Закону № 1105-XIV на отримання належних сум страхових виплат, що з вини Фонду не були своєчасно виплачені померлому ОСОБА_2 .

Відповідно до приписів частини третьої статті 7 КАС України у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України, дійшов висновку, про необхідність застосування до спірних правовідносин Закону № 1105-XIV та не застосовує підзаконні нормативні акти, які йому суперечать.

Водночас, законодавством чітко встановлено, що призначення, виплата, припинення виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням усім без виключення особам, в тому числі й особам, які вимушено перемістилися з тимчасово окупованих територій, має здійснюватися виключно на підставі норм Законів щодо соціального страхування на рівні з іншими громадянами України.

Припинення страхових виплат можливе лише за умови прийняття відповідачем відповідного рішення та лише з підстав, визначених статтею 46 Закону №1105-XIV.

В спірному випадку жодна з підстав припинення страхових виплат, що встановлені частиною першої статті 46 Закону № 1105-XIV, відповідачем не застосована та не доведена.

З матеріалів справи вбачається, що потерпілому ОСОБА_2 як особі яка має зареєстрований страховий випадок профзахворювання була продовжена раніше призначена щомісячна страхова виплата згідно з постановами Старобільського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Луганській області № 1220/1766/2457/44 від 23.04.2018 з 01.10.2017 безстроково, від 23.04.2018 № 1220/1766/2457/44 з 01.01.2018 безстроково, від 23.04.2018 № 1220/1766/2457/44 з 01.03.2018 безстроково (арк. спр. 45-47).

Постановою Старобільського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Луганській області від 18.05.2018 щомісячні страхові виплати за період з 01.10.2017 по 31.03.2018 в сумі 23564,88 грн були відраховані із страхових виплат потерпілого ОСОБА_2 на підставі постанови КМУ від 25.04.2018 № 335 (арк. спр. 48).

Беручи до уваги, що належні ОСОБА_2 щомісячні страхові виплати за період з 01.10.2017 по 31.03.2018 в сумі 23564,88 грн не були виплачені з вини відповідача, вони мають бути сплачені позивачу як члену сім`ї померлого ОСОБА_2 .

Зважаючи на обставини справи, суд встановив, що порушення права позивача на виплату недоотриманих страхових виплат у зв`язку зі смертю її чоловіка сталося через нездійснення відповідачем такої виплати за відсутності визначених Законом № 1105-XIV підстав, тобто, внаслідок його бездіяльності.

Отже, судом встановлено, що позовна вимога позивача про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо невиплати ОСОБА_1 , недоотриманих за життя її чоловіком ОСОБА_2 , сум страхових виплат є обґрунтованою та підлягає задоволенню. Як наслідок, підлягає задоволенню й вимога позивача щодо зобов`язання відповідача виплатити позивачу недоотриманих за життя її чоловіком ОСОБА_2 , сум страхових виплат.

Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення адміністративного позову.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем сплачений за подання адміністративного позову судовий збір у сумі 768,40 грн (арк. спр. 3).

Оскільки позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню, суд вважає за необхідне стягнути судовий збір у розмірі 768,40 грн на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області, оскільки Старобільське відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Луганській області є відокремленим підрозділом Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області без статусу юридичної особи.

Керуючись статтями 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 291 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов адвоката Хорольського Ігоря Володимировича в інтересах ОСОБА_1 (зареєстроване місце мешкання: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ) до Старобільського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Луганській області (місце знаходження: 92703, Луганська область, м. Старобільськ, вул. Миру, буд. 5, код ЄДРПОУ 41313100) про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Старобільського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Луганській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 сум страхових виплат за період з 01 жовтня 2017 року по 31 березня 2018 року, недоотримані за життя її чоловіком ОСОБА_2 .

Зобов`язати Старобільське відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Луганській області нарахувати і виплатити ОСОБА_1 страхові виплати за період з 01 жовтня 2017 року по 31 березня 2018 року, недоотримані за життя її чоловіком ОСОБА_2 .

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Луганській області на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.В. Захарова