Рішення № 87468799, 10.02.2020, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 лютого 2020 року справа № 340/3385/19

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Брегея Р.І., розглянувши в м.Кропивницький в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні) адміністративний позов ОСОБА_1 до військової частини А1469 (далі - військова частина) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання виплатити кошти і стягнення моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з заявою до відповідача про визнання протиправною бездіяльності щодо виплати грошової компенсації при звільненні за невикористані дні відпустки, яка надається учаснику бойових дій, за період з 15 липня 2015 року по 15 квітня 2019 року.

Водночас просив суд зобов`язати військову частину нарахувати та сплатити кошти.

Разом з тим, просив суд стягнути з відповідача моральну шкоду в сумі 10000 грн.

У позові зазначив, що виплата грошової компенсації передбачена вимогами закону, а право на неї підтверджено рішенням Верховного Суду у зразковій справі.

Моральну шкоду пов`язує з бездіяльністю військової частини щодо сплати коштів, які мав намір використати під час лікування.

Військова частина заперечила стосовно задоволення позову, подавши відзив на нього (а.с.50-56).

Стверджує, що згадана відпустка не може надаватись, як і виплачуватись компенсація за неї, в особливий період.

Звертає увагу, що на день звільнення позивач не виказував жодних претензій матеріального характеру.

Разом з тим, відповідач зазначає, що позивач не довів спричинення моральної шкоди.

Ухвалою суду від 30 грудня 2019 року відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін (а.с.2-3).

Суд, дослідивши матеріали справи, зробив висновок про часткове задоволення позову з таких підстав.

Встановлені судом обставини і факти, що стали підставами звернення.

Так, ОСОБА_1 проходив військову службу у складі військової частини за контрактом з 15 липня 2015 року по 15 квітня 2019 року (а.с.36).

Під час проходження військової служби жодного разу не надавалась відпустка, як учаснику бойових дій (а.с.37).

ОСОБА_1 брав безпосередню участь у проведенні антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей з 29 жовтня 2014 року по 23 березня 2015 року (а.с.16).

Позивач отримав посвідчення учасника бойових дій 16 квітня 2015 року (а.с.18).

15 квітня 2019 року наказом військової частини припинено контракт про проходження військової служби ОСОБА_1 (а.с.15).

29 листопада 2019 року ОСОБА_1 звернувся до військової частини щодо виплати грошової компенсації за невикористані дні відпустки, яка надається учаснику бойових дій.

03 грудня того ж року відповідач сповістив про відсутність підстав для прийняття наказу щодо виплати грошової компенсації (а.с.17).

Під час військової служби позивач отримав поранення (контузія) та неодноразово лікувався у військових госпіталях (а.с.20-21, 23).

16 травня 2019 року визнаний особою з інвалідністю (ІІ група) (а.с.19, 22).

Юридична оцінка встановлених судом обставин і фактів справи.

Перш за все, спір стосується питань проходження військової служби.

Отже, відноситься до компетенції адміністративного суду.

Позивач прагне отримати грошову компенсацію, яку не виплатили при звільненні.

Військовослужбовець отримує грошове забезпечення, яке за своєю суттю є різновидом заробітної плати (плата за роботу).

Приписами частини 2 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон) встановлено, що до складу грошового забезпечення входять:

посадовий оклад, оклад за військовим званням;

щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);

одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Отже, грошова компенсація за дні відпустки відноситься до одноразового виду грошового забезпечення.

Закон не встановлює строку звернення до суду щодо виплати компенсації за відпустку, яка відноситься до структури грошового забезпечення.

За таких обставин суд звертається до норм трудового законодавства.

Приписами частини 2 статті 233 КЗпП України встановлено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Тому, не поширюється строк звернення до суду щодо вимоги про зобов`язання нарахувати та виплатити грошову компенсацію при звільненні за невикористані дні відпустки, яка надається учаснику бойових дій.

Приписами частини 1 статті 116 КЗпП України встановлено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

06 червня 2015 року набрали чинності зміни до Закону України «Про відпустки» (далі - Закон 2).

Закон 2 доповнено статтею 16-2 такого змісту: «Учасникам бойових дій, інвалідам війни, статус яких визначений Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», надається додаткова відпустка із збереженням заробітної плати тривалістю 14 календарних днів на рік».

Отже, у позивача виникло право на отримання такої відпустки з 15 липня 2015 року (дата укладення контракту).

Приписами абзацу 3 пункту 14 статті 10-1 Закону встановлено, що у рік звільнення зазначених в абзацах першому та другому цього пункту військовослужбовців зі служби у разі невикористання ними щорічної основної або додаткової відпустки їм виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, у тому числі військовослужбовцям-жінкам, які мають дітей.

Таким чином, звільняючись з військової служби, у позивача виникло право на отримання грошової компенсації за всі невикористані дні додаткової відпустки, яка надається учаснику бойових дій.

Наявність такого права не ставиться в залежність з оголошенням в країні особливого періоду, а лише обумовлено сукупністю підстав: звільнення з військової служби і невикористання додаткової відпустки.

Такий правовий висновок поділяє і Верховний Суд у рішенні від 16 травня 2019 року у зразковій справі №620/4218/18 (а.с.60-68).

Підсумовуючи, суд зробив висновок про протиправну бездіяльність військової частини щодо виплати грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки.

Що стосується спричинення моральної шкоди, то суд зазначає наступне.

Позивач пов`язує її завдання з бездіяльністю відповідача стосовно виплати грошової компенсації.

Протиправна бездіяльність військової частини безумовно спричинила моральні страждання ОСОБА_1 , оскільки останній потребував коштів на лікування.

Заявлена сума відшкодування моральної шкоди завищена.

Керуючись принципом розумності та справедливості, враховуючи обставинами справи (тривалість невиплати компенсації), суд зробив висновок, що моральна шкода компенсується сумою коштів у 5000 грн.

Приписами частини 1 статті 1167 ЦК України встановлено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Приписами частини 1 статті 1174 ЦК України визначено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

Державу у даний правовідносинах представляє військова частина.

Отже, позов належить задовільнити частково.

Сторони не понесли судових витрат.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.139, 243-246, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовільнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність військової частини А1469 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошової компенсації відпустки, яка надається учаснику бойових дій, за період з 15 липня 2015 року по 15 квітня 2019 року, враховуючи грошове забезпечення станом на день звільнення з військової служби (15 квітня 2019 року).

Зобов`язати військову частину А1469 (код ЄДРПОУ 26614745, вул.Аеродромна,5, с.Веселівка, Кропивницький район, Кіровоградська область, 27603) нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію відпустки, яка надається учаснику бойових дій, за період з 15 липня 2015 року по 15 квітня 2019 року, враховуючи грошове забезпечення станом на день звільнення з військової служби (15 квітня 2019 року).

Стягнути з військової частини А1469 (код ЄДРПОУ 26614745, вул.Аеродромна,5, с.Веселівка, Кропивницький район, Кіровоградська область, 27603) на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 5000 грн.

В іншій частині позову відмовити у задоволенні.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську, Запорізьку та Кіровоградську області, протягом тридцяти днів з дня його складення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Р.І. Брегей