Рішення № 87468749, 06.02.2020, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 лютого 2020 року м. Кропивницький Справа № 340/3071/19

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Черниш О.А.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

відповідач: Тишківська сільська рада (27013, Кіровоградська область, Добровеличківський район, с. Тишківка, вул. Центральна, 3, код ЄДРПОУ 04365827)

про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , через представника Науменка І. Ф., звернулася до суду з адміністративним позовом до Тишківської сільської ради про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії.

Позов мотивовано тим, що у травні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до Тишківської сільської ради із заявою про надання їй дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, розташованої на території Тишківської ОТГ Добровеличківського району Кіровоградської області в межах сформованої земельної ділянки за кадастровим номером 3521786000:02:002:9310. Рішенням Тишківської сільської ради від 06.06.2019 року №458 їй було відмовлено у наданні такого дозволу. Не погодившись з цим рішенням, вона оскаржила його до Кіровоградського окружного адміністративного суду, рішенням якого від 17.09.2019 року у справі №340/2023/19 позов задоволено. На виконання цього рішення суду відповідач повторно розглянув заяву позивачки та прийняв рішення №630 від 14.11.2019 року "Про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства", пославшись на те, що земельна ділянка включена до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності, або права на них, які виставлені на земельні торги. Згодом позивачка дізналася про те, що рішенням Тишківської сільської ради №442 від 06.06.2019 року "Про визначення переліку земельних ділянок для продажу права оренди на них на земельних торгах" земельна ділянка за кадастровим номером 3521786000:02:002:9310, частину якої вона бажала отримати у приватну власність, включена до переліку земельних ділянок, права на які планується виставити на земельні торги. Позивачка не погоджується з цими рішеннями, стверджуючи, що відповідач попри її заяву від 10.05.2019 року про надання їй дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у приватну власність, протиправно 06.06.2019 року включив земельну ділянку за кадастровим номером 3521786000:02:002:9310 до переліку земельних ділянок комунальної власності для продажу права на них на земельних торгах, а повторно розглядаючи її заяву, всупереч висновкам рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17.09.2019 року у справі №340/2023/19, повторно відмовив у її задоволенні вже з інших мотивів, про які раніше не зазначав. З цих підстав представник позивачки просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Тишківської сільської ради від 06.06.2019 року №442 "Про визначення переліку земельних ділянок для продажу права оренди на них на земельних торгах" в частині включення до вказаного переліку земельної ділянки площею 1,50 га, зазначеної нею на графічних матеріалах, поданих разом із заявою від 10.05.2019 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою;

- визнати протиправним та скасувати рішення Тишківської сільської ради від 14.11.2019 року №630 "Про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства";

- зобов`язати Тишківську сільську раду прийняти рішення про надання їй такого дозволу.

Ухвалою судді від 06.12.2019 року відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Цією ж ухвалою відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позов.

Відповідач у встановлений строк відзив на позов не подав.

Розглянувши справу в порядку спрощеного (письмового) позовного провадження, суд установив такі обставини та дійшов до таких висновків.

ОСОБА_1 10.05.2019 року звернулася до Тишківської сільської ради із заявою, в якій просила надати їй дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки загальною площею 1,50 га для ведення особистого селянського господарства із земель комунальної власності сільськогосподарського призначення на території Тишківської ОТГ Добровеличківського району Кіровоградської області. Згідно з доданими до заяви графічними матеріалами бажане місце розташування земельної ділянки позначено в межах земельної ділянки за кадастровим номером 3521786000:02:002:9310. (а.с. 13 - 14)

Тишківська сільська рада рішенням №458 від 06.06.2019 року "Про відмову у наданні дозволів на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадянам для ведення особистого селянського господарства" відмовила ОСОБА_1 у наданні їй дозволу на розроблення проекту землеустрою у зв`язку з тим, що земельна ділянка кадастровий номер 3521786000:02:002:9310 загальним розміром 4,8031 га належить до земель запасу бувшого КСП "Україна" (господарський двір) та не може передаватися у власність. (а.с. 15)

Не погодившись з цим рішенням, позивачка у серпні 2019 року звернулася до суду з позовом, прохаючи визнати рішення протиправним та скасувати його, а також зобов`язати Тишківську сільську раду прийняти рішення про надання їй дозволу на розроблення проекту землеустрою.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17.09.2019 року у справі №340/2023/19 позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправним і скасовано рішення Тишківської сільської ради від 06.06.2019 року №458 "Про відмову у наданні дозволів на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадянам для ведення особистого селянського господарства" в частині відмови ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 1,50 га за рахунок земельної ділянки комунальної власності, площею 4,8031 га, кадастровий номер 3521786000:02:002:9310. Зобов`язано Тишківську сільську раду не пізніше 30 днів з дня набрання рішенням суду законної сили повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 10.05.2019 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність та прийняти відповідне рішення. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. (а.с. 16 - 19)

Вказане рішення сторонами у справі не оскаржувалося та набрало законної сили 18.10.2019 року.

На виконання цього рішення суду Тишківська сільська рада повторно розглянула заяву ОСОБА_1 та прийняла рішення №630 від 14.11.2019 року "Про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства", яким відмовлено ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту у зв`язку з тим, що земельна ділянка відповідно до статті 136 Земельного кодексу України включена до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності, або прав на них, які виставлені на земельні торги. (а.с. 20)

Згодом на запит представника позивачки відповідач направив йому рішення Тишківської сільської ради від 06.06.2019 року №442 "Про визначення переліку земельних ділянок для продажу права оренди на них на земельних торгах". Цим рішення вирішено включити до переліку земельних ділянок для продажу права оренди на них на земельних торгах земельну ділянку комунальної власності за кадастровим номером 3521786000:02:002:9310, розташовану на території Тишківської сільської ради, площею 4,8031 га. (а.с. 21 - 22)

Не погоджуючись з такими рішеннями відповідача, представник позивачки звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи вказаний спір, суд виходив з того, що відповідно до частин 2, 3 статті 78 Земельного кодексу України (надалі - ЗК України) право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.

Статтею 80 ЗК України передбачено, що суб`єктами права власності на землю є: а) громадяни та юридичні особи - на землі приватної власності; б) територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності; в) держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, - на землі державної власності.

Згідно з частиною 1 статті 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; в) приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; г) прийняття спадщини; ґ) виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).

Порядок набуття права на землю громадянами та юридичними особами регламентований главою 19 ЗК України.

Відповідно до частин 1, 2 статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Згідно з пунктом "в" частини 3 статті 116 ЗК України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян проводиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Частиною 4 статті 116 ЗК України передбачено, що передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, проводиться один раз по кожному виду використання.

Норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам визначені у статті 121 ЗК України. Відповідно до частини 1 цієї статті громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: б) для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами врегульовано статтею 118 ЗК України.

Відповідно до частини 6 статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Згідно з частиною 7 статті 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Повноваження органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування передбачені статтею 122 ЗК України.

Згідно з частиною 1 статті 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Статтею 12 ЗК України передбачено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: а) розпорядження землями територіальних громад; б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

Згідно з частиною 1 статті 83 ЗК України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю.

Судом установлено, що земельна ділянка площею 4,8031 га за кадастровим номером 3521786000:02:002:9310, розташована та території Тишківської сільської ради Добровеличківського району Кіровоградської області, зареєстрована в Державному земельному кадастрі 23.04.2018 року. Право комунальної власності на вказану земельну ділянку зареєстровано за Тишківською сільською радою 22.11.2018 року. (а.с. 25 - 26, 34 - 39)

Відповідач, виконуючи функції розпорядника земельної ділянки, у 2019 році розпочав процес продажу прав на неї на конкурентних засадах.

Статтею 127 ЗК України передбачено, що органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, здійснюють продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) громадянам, юридичним особам та іноземним державам на підставах та в порядку, встановлених цим Кодексом.

Продаж земельних ділянок державної та комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) на конкурентних засадах у формі аукціону здійснюється у випадках та порядку, встановлених главою 21 цього Кодексу.

Статтями 134 - 138 ЗК України глави 21 ЗК України визначено процедуру продажу земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них на конкурентних засадах, яка складається з таких етапів: 1) визначення (добір) організатором земельних ділянок державної чи комунальної власності які або права на які виставляються на земельні торги; 2) підготовка організатором лотів до проведення земельних торгів; 3) підготовка виконавцем проведення земельних торгів; 4) проведення земельних торгів; 5) встановлення результатів торгів; 6) оприлюднення результатів земельних торгів.

Так, відповідно до частини 1 статті 134 ЗК України ("Обов`язковість продажу земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них на конкурентних засадах (земельних торгах)") земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об`єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Перелік випадків, за яких земельні торги не проводяться, визначено у частинах 2 і 3 статті 134 ЗК України.

Частиною 3 статті 134 ЗК України встановлено, що земельні торги не проводяться при наданні (передачі) земельних ділянок громадянам у випадках, передбачених статтями 34, 36 та 121 цього Кодексу, а також передачі земель загального користування садівницькому товариству та дачному кооперативу.

Частинами 1, 2 статті 135 ЗК України ("Земельні торги") передбачено, що земельні торги проводяться у формі аукціону, за результатами проведення якого укладається договір купівлі-продажу, оренди, суперфіцію, емфітевзису земельної ділянки з учасником (переможцем) земельних торгів, який запропонував найвищу ціну за земельну ділянку, що продається, або найвищу плату за користування нею, зафіксовану в ході проведення земельних торгів.

Продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) здійснюється виключно на земельних торгах, крім випадків, встановлених частинами другою і третьою статті 134 цього Кодексу.

Згідно з частиною 3 статті 135 ЗК України організатором земельних торгів є фізична або юридична особа - власник земельної ділянки, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, що здійснює реалізацію права державної чи комунальної власності на земельні ділянки, які уклали з виконавцем земельних торгів договір про проведення земельних торгів.

Відповідно до частини 4 статті 135 ЗК України проведення земельних торгів щодо земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них здійснюється за рішенням організатора земельних торгів, у якому зазначаються: а) перелік земельних ділянок або прав на них, які виставляються на земельні торги окремими лотами; б) стартова ціна лота; в) строк та інші умови користування земельною ділянкою у разі набуття права користування земельною ділянкою на земельних торгах; г) особа, уповноважена організатором земельних торгів на укладення договору купівлі-продажу, оренди, суперфіцію, емфітевзису земельної ділянки, яка або право на яку виставляється на земельні торги.

Згідно з частиною 1 статті 136 ЗК України ("Добір земельних ділянок державної чи комунальної власності та підготовка лотів для продажу на земельних торгах") організатор земельних торгів визначає перелік земельних ділянок державної чи комунальної власності та/або прав на них, які виставляються на земельні торги окремими лотами. Забороняється вносити до зазначеного переліку призначені під забудову земельні ділянки без урахування у випадках, передбачених законом, результатів громадського обговорення.

У переліку зазначаються місце розташування (адреса) земельної ділянки, її цільове призначення (функціональне використання), площа, кадастровий номер, умови продажу.

Відповідно до частини 2 статті 136 ЗК України добір земельних ділянок державної чи комунальної власності, у тому числі разом з розташованими на них об`єктами нерухомого майна (будівлями, спорудами) державної чи комунальної власності, які або права на які виставляються на земельні торги, здійснюється з урахуванням затверджених містобудівної документації та документації із землеустрою, а також маркетингових досліджень, інвестиційної привабливості, звернень громадян та юридичних осіб щодо намірів забудови.

Статтею 25 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Відповідно до частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: 34) вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Згідно з частиною 1 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Суд установив, що у спірних правовідносинах відповідач виступав організатором земельних торгів щодо земельної ділянки комунальної власності та вживав організаційних заходів щодо проведення земельних торгів, зокрема здійснив відбір земельних ділянок з метою продажу прав на них на конкурентних засадах, про що було прийнято рішення №442 від 06.06.2019 року "Про визначення переліку земельних ділянок для продажу права оренди на них на земельних торгах".

Здійснюючи функції розпорядника землями комунальної власності, які належать Тишківській об`єднаній територіальній громаді, відповідач з огляду на відсутність обмежень та заборон, установлених частинами 2 та 3 статті 134, частинами 1 та 2 статті 136 ЗК України, правомірно розпорядився земельною ділянкою за кадастровим номером 3521786000:02:002:9310, відібравши її для продажу права на неї на земельних торгах, включивши її до відповідного переліку.

Спірне рішення №442 від 06.06.2019 року "Про визначення переліку земельних ділянок для продажу права оренди на них на земельних торгах", зокрема в частині включення до вказаного переліку земельної ділянки площею 1,50 га, яку позивачка бажала отримати в межах норм безоплатної приватизації, прийняте Тишківською сільською радою на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством.

На момент прийняття цього рішення позивачка не набула будь-яких суб`єктивних прав (володіння, користування, розпорядження) щодо земельної ділянки за кадастровим номером 3521786000:02:002:9310 чи її частини, які б підлягали правовому захисту.

Натомість позивачка обґрунтовує свій позов тим, що спірне рішення безпідставно обмежує її право на отримання безоплатно у приватну власність земельної ділянки в межах норм безоплатної приватизації за рахунок земель комунальної власності. При цьому посилається на те, що із заявою про надання їй дозволу на розроблення проекту землеустрою вона звернулася 10.05.2019 року, тобто до того, як земельна ділянка за кадастровим номером 3521786000:02:002:9310, в межах якої вона бажала отримати земельну ділянку у приватну власність для ведення особистого селянського господарства, була включена до переліку земельних ділянок комунальної власності для продажу права оренди на неї на земельних торгах.

Суд не приймає такі доводи та зазначає, що подання особою заяви про надання їй дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у приватну власність в межах норм безоплатної приватизації за рахунок земель комунальної власності не наведене у числі випадків, передбачених частинами 2 та 3 статті 134 ЗК України, за яких земельні ділянки комунальної власності або права на них не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах).

Суд наголошує, що абзацом 16 частини 2 статті 134 ЗК України (у редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення порядку набуття прав на землю" №1702-VI від 05.11.2009 року) було передбачено, що не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі: передачі громадянам земельних ділянок для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів, для сінокосіння і випасання худоби, для городництва.

Однак, Законом України "Про внесення змін до Земельного кодексу України щодо проведення земельних торгів" №1012-VIII від 18.02.2016 року, який набрав чинності 03.04.2016 року, абзац 16 частини 2 статті 134 ЗК України викладено в такій редакції: "передачі громадянам земельних ділянок для сінокосіння і випасання худоби, для городництва".

Згідно з пунктом 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Земельного кодексу України щодо проведення земельних торгів" №1012-VIII від 18.02.2016 року фізичні та юридичні особи, які до дня набрання чинності цим Законом одержали в установленому порядку дозвіл на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок або технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для передачі у власність або користування земельних ділянок державної та комунальної власності, мають право на отримання таких земельних ділянок без проведення земельних торгів у випадках, визначених положеннями частини другої статті 134 Земельного кодексу України, що виключаються цим Законом.

Таким чином, з 03.04.2016 року обмежено можливість надання земельних ділянок державної та комунальної власності громадянам для ведення особистого селянського господарства без проведення аукціонів, а випадки надання земельних ділянок державної та комунальної власності громадянам для ведення особистого селянського господарства виключено з числа випадків, за яких згідно зі статтею 134 ЗК України земельні ділянки передаються без проведення земельних торгів.

Як свідчать матеріали справи, на момент повторного розгляду звернення позивачки про надання їй дозволу на розроблення проекту землеустрою земельна ділянка за кадастровим номером 3521786000:02:002:9310, у межах якої позивачка бажала безоплатно отримати земельну ділянку у приватну власність для ведення особистого селянського господарства, була включена до переліку земельних ділянок комунальної власності для продажу права оренди на неї на земельних торгах за рішенням Тишківської сільської ради №442 від 06.06.2019 року. (а.с. 22)

Частиною 3 статті 136 ЗК України передбачено, що земельні ділянки, включені до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги, не можуть відчужуватися, передаватися в заставу, надаватися у користування до завершення торгів.

Тобто положеннями Земельного кодексу України прямо передбачено заборону відчуження земельних ділянок, включених до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги, до їх завершення.

Включення земельної ділянки комунальної власності до переліку земельних ділянок або прав на них для продажу на земельних торгах, свідчить, що ця земельна ділянка до завершення торгів не може бути відчужена в інший спосіб, у тому числі у порядку безоплатної передачі громадянам у власність для ведення особистого селянського господарства, а відповідний орган місцевого самоврядування не вправі видавати іншим особам дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо її відведення.

Така обставина повністю узгоджується із приписами частини 7 статті 118 ЗК України щодо невідповідності вимогам законів місця розташування земельної ділянки, яку особа має намір одержати безоплатно у власність, як підстави для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо її відведення.

Отже, оскільки на момент розгляду у листопаді 2019 року заяви ОСОБА_1 про надання їй дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення їй у власність земельної ділянки, розташованої у межах земельної ділянки за кадастровим номером 3521786000:02:002:9310, остання вже була включена до переліку земельних ділянок комунальної власності для продажу права оренди на них на земельних торгах, а торги завершені не були, тому відповідач рішенням №630 від 14.11.2019 року правомірно відмовив у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою, оскільки місце розташування бажаної земельної ділянки не відповідало вимогам законів, а саме статті 136 ЗК України.

Такий висновок відповідає правовій позиції, сформульованій Верховним Судом у постановах від 03.04.2018 року у справі №815/3059/17, від 02.10.2018 року у справі №806/3708/15, від 17.10.2019 року у справі №823/1120/16, від 23.01.2020 року у справі №620/1058/19.

Та обставина, що попереднє рішення відповідача №458 від 06.06.2019 року в частині відмови ОСОБА_1 у наданні їй дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність прийняте з інших мотивів, які судом в адміністративній справі №340/2023/19 визнані безпідставними, не свідчить про протиправність спірного рішення №630 від 14.11.2019 року, прийнятого за наслідками повторного розгляду звернення позивачки, вчиненого відповідачем на виконання вказаного рішення суду.

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18.12.2019 року в адміністративній справі №340/2023/19 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, підтверджено фактичне виконання відповідачем рішення суду у цій справі у спосіб та строк, що ним встановлені. (а.с. 43 - 44)

У ході розгляду справи доведено правомірність прийнятих відповідачем рішень та установлено, що він при цьому діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, порушень прав позивачки, зокрема підтвердженим рішенням суду у справі №340/2023/19, не вчиняв. Тому у задоволенні позову про скасування спірних рішень слід відмовити. Також суд відмовляє у задоволенні похідної позовної вимоги про зобов`язання відповідача прийняти рішення про надання позивачці дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення їй у власність земельної ділянки.

Посилання у позові на висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду від 27.02.2018 року у справі №545/808/17 та від 10.07.2018 року у справі №806/3095/17, суд відхиляє, оскільки судові рішення у цих справах були ухвалені за інших обставин.

Оскільки позивачці відмовлено у задоволенні позову, тому підстави для присудження їй понесених судових витрат на сплату судового збору відсутні.

Керуючись статтями 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 262, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Тишківської сільської ради (27013, Кіровоградська область, Добровеличківський район, с. Тишківка, вул. Центральна, 3, код ЄДРПОУ 04365827) відмовити.

Копію рішення суду надіслати учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду О.А. Черниш