Ухвала суду № 87468738, 10.02.2020, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

10 лютого 2020 року м. Кропивницький Справа № 340/366/20

Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Кармазина Т.М., розглянувши матеріали позовної заяви

Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області (25006, м.Кропивницький, вул. Віктора Чміленка, 41, код ЄДРПОУ 40108709) до

Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) (25006, м.Кропивницький, вул. Дворцова, 6/7, код ЄДРПОУ: 43314918)

про визнання протиправними та скасування постанов, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить:

- визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) Донцової О.В. про відкриття виконавчого провадження від 03.01.2020 ВП №60943267 в частині стягнення виконавчого збору з Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області у розмірі 18892 грн.;

- визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) Донцової О.В. від 03.01.2020 ВП №60943267 про стягнення виконавчого збору з Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області у розмірі 18892 грн.

Суддя, ознайомившись з матеріалами позовної заяви, встановив, що вона підлягає залишенню без руху, оскільки подана без додержання вимог, встановлених ст.ст.160, 161 КАС України.

Відповідно до п.2 ч.5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазнаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

Частиною 6 статті 160 КАС України встановлено, що якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості, визначені у пункті 2 частини п`ятої цієї статті стосовно представника.

Так, у позовній заяві не зазначено реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України представника позивача.

Частиною 3 статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Звертаючись до суду, позивачем не додано до позовної заяви доказ сплати судового збору.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" №3674-VI від 08.07.2011 (далі за текстом - Закон), судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Законом України "Про Державний бюджет на 2020 рік" від 14.11.2019 року №294-IX, станом на 1 січня 2020 року встановлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на рівні 2102,00 гривні.

Положеннями частини 2 статті 4 Закону визначено розмір ставки судового збору за подання до адміністративного суду позову який подано юридичною особою: майнового характеру - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У відповідності ч.3 ст.6 Закону за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

За правилами ст.9 Закону України "Про судовий збір" судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Відтак, враховуючи, що позивачем заявлено позовну вимогу немайнового та майнового характеру, останньому необхідно сплатити судовий збір у сумі 4204 грн. та надати відповідні докази до суду, а також докази його зарахування до спеціального фонду Державного бюджету України.

Крім того, відповідно до ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з ч.2 ст.287 КАС України позовну заяву може бути подано до суду: 1) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів; 2) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.

Також і відповідно до ст.74 Закону України “Про виконавче провадження”, рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

Так, позивачем у позовній заяві заявлено клопотання про поновлення строку звернення до суду щодо оскарження постанов державного виконавця від 03.01.2020 та від 22.01.2020.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач вказує, що оскаржувану постанову від 22.01.2020 отримана ГУ НП в Кіровоградській області 30.01.2020. До суду з позовом звернувся 05.02.2020. Тобто, враховуючи норми КАС України, суддя вважає, що строк звернення до суду з позовною вимогою про визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця від 22.02.2020, позивачем не пропущено.

Водночас, позивачем пропущено строк звернення до суду з позовною вимогою про визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця від 03.01.2020. При цьому, позивачем не наведено будь-яких обґрунтувань щодо отримання даної постанови та не надано доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку з даною вимогою. До того ж, суддя зазначає, що позивачу ще 11.01.2020 достовірно було відомо про постанову про відкриття виконавчого провадження №60943267 від 03.01.2020, в якій зокрема і було визначено про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 18892 грн.

Згідно з положеннями ч.6 ст.161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до ч.1 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Враховуючи викладене, позивачу необхідно подати до суду позовну заяву із зазначенням відомостей визначених п.2 ч.5 ст.160 КАС України; квитанцію про сплату судового збору у встановленому законодавством розмірі та докази зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України; клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду, вказавши поважні причини пропуску строку.

Відповідно до частин 1, 10 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Заяви, скарги, клопотання, визначені цим Кодексом, за подання яких передбачено сплату судового збору, залишаються судом без руху також у випадку, якщо на момент відкриття провадження за відповідною заявою, скаргою, клопотанням суд виявить, що відповідна сума судового збору не зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України. Правила цієї частини не застосовуються до заяв про забезпечення доказів або позову.

Таким чином, позовна заява підлягає залишенню без руху, з встановленням строку для усунення її недоліків.

Керуючись ст.ст.160, 161, 169, 248, 256 КАС України, суддя, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду – відмовити.

Позовну заяву Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) про визнання протиправними та скасування постанов – залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом семи днів з дня вручення ухвали.

Роз`яснити позивачу, що у разі неусунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк, остання буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Копію ухвали невідкладно надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили у порядку, встановленому ст.256 КАС України та окремому оскарженню не підлягає.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Т.М. Кармазина