Ухвала суду № 87468664, 10.02.2020, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

10 лютого 2020 року м. Київ № П/320/561/20

Суддя Київського окружного адміністративного суду Колеснікова І.С., розглянувши матеріали адміністративної справи

за позовом Фурсівської сільської ради Білоцерківського району Київської області

до Білоцерківської міської ради

Управління містобудування та архітектури Білоцерківської міської ради

Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради Київської області

про визнання протиправною бездіяльності та скасування рішення

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27.01.2020 позовну заяву Фурсівської сільської ради Білоцерківського району Київської області до Білоцерківської міської ради, Управління містобудування та архітектури Білоцерківської міської ради, Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради Київської області про визнання протиправною бездіяльності Управління містобудування та архітектури Білоцерківської міської ради Київської області, ЄДРПОУ 25300275, яка полягала у неузгодженні проекту Генерального плану міста Біла Церква 2016 року, з Фурсівською сільською радою Білоцерківського району Київської області, в частині врегулювання питань щодо територій спільних інтересів; визнання протиправним та скасування рішення Білоцерківської міської ради Київської області, ЄДРПОУ 26376300, від 03.11.2016 №319-18-VII «Про затвердження Генерального плану міста Біла Церква», залишено без руху на підставі частини першої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України та встановлено позивачу десятиденний строк з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання суду, зокрема, заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з наведенням підстав для поновлення строку звернення до суду та наданням відповідних доказів, або письмових пояснень щодо звернення до адміністративного суду у встановлений Кодексом адміністративного судочинства України строк.

На виконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху від позивача до суду надійшла заява про поновлення строку на звернення до суду в якій позивач просить поновити строк на звернення до суду з позовом про визнання протиправною бездіяльності виконавчого органу Білоцерківської міської ради Київської області та визнання протиправним та скасування рішення Білоцерківської міської ради від 03.11.2016 №319-18-VII «Про затвердження Генерального плану міста Біла Церква».

В обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду Фурсівською сільською радою Білоцерківського району Київської області зазначено, що позивач не знав та не міг знати про порушення його прав рішенням Білоцерківської міської ради від 03.11.2016 №319-18-VII «Про затвердження Генерального плану міста Біла Церква».

Позивачем наголошено, що нормативно-правові акти можуть бути оскаржені до адміністративного суду протягом всього строку їх чинності. Оскільки чинний нормативно-правовий акт може обумовлювати триваюче порушення суб`єктивних прав, свобод чи інтересів, то, відповідно, строк звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи слід розраховувати від усього часу чинності (тривалості дії) нормативно-правового акту.

Поряд з цим у заяві про поновлення пропущеного строку на звернення до адміністративного суду позивачем зазначено, що про початок розробки генерального плану м. Біла Церква Фурсівській сільській раді Білоцерківського району Київської області стало відомо із засобів масової інформації. Крім того, при розгляді у 2017 році у судових інстанціях справи за позовом Білоцерківської міської ради до Білоцерківської районної ради про скасування рішення, яким встановлено межі сіл Фурси та Чмирівка Білоцерківського району Київської області, позивачу було відомо про наявність генерального плану міста Біла Церква 2016 року, але він не був предметом розгляду, відповідні матеріали про його затвердження не надавались до суду або сторонам.

При цьому в обґрунтування порушення оскаржуваним рішенням прав та інтересів позивача, у заяві про поновлення пропущеного строку на звернення до суду позивачем зазначено, що проект генерального плану міста Біла Церква 2016 року не узгоджувався з позивачем в частині врегулювання питань щодо територій спільних інтересів, відповідно спірні території включені до генерального плану міста Біла Церква 2016 року без відома та узгодження з Фурсівською сільською радою.

Порядок розроблення генерального плану населеного пункту визначено статтею 17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 №3038-VI.

Так, пунктами 4, 5 частини сьомої статті 17 зазначеного Закону встановлено, що виконавчі органи сільських, селищних і міських рад, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації в установлений строк: повідомляють через місцеві засоби масової інформації про початок розроблення генерального плану населеного пункту та визначають порядок і строк внесення пропозицій до нього фізичними та юридичними особами; узгоджують проект генерального плану населеного пункту з органами місцевого самоврядування, що представляють інтереси суміжних територіальних громад, з метою врегулювання питань планування територій у приміських зонах.

Отже, володіючи інформацією про початок розробки генерального плану м. Біла Церква та існування генерального плану м. Біла Церква 2016 року, Фурсівська сільська рада Білоцерківського району Київської області ще в 2017 році зобов`язана та повинна була дізнатись про обставини щодо неузгодження зазначеного генерального плану, зокрема з Фурсівською сільською радою Білоцерківського району Київської області, яка є суміжною за територією з м. Біла Церква.

При цьому суд зауважує, що Генеральний план м. Біла Церква, плани зонування частин території м. Біла Церква, детальні плани території м. Біла Церква, рішення Білоцерківської міської ради Київської області від 03.11.2016 №319-18-VII «Про затвердження Генерального плану міста Біла Церква» знаходяться у вільному доступі на офіційному сайті Білоцерківської міської ради та її виконавчих органів (https://bc-rada.gov.ua/node/5333).

Суд погоджується з твердженням позивача щодо можливості оскарження нормативно-правових актів до адміністративного суду протягом всього строку їх чинності.

Втім, для обчислення строку звернення до адміністративного суду з позовом про оскарження нормативно-правового акту, суд має брати до уваги не тільки сам факт чинності такого нормативно-правового акту, а й низку інших обставин.

Так, Верховним Судом, зокрема, у своїй постанові від 13.03.2019 у справі №712/8985/17 (80457637) зазначено, що обчислюючи строк звернення до адміністративного суду з позовом про оскарження нормативно-правового акту, необхідно брати до уваги таке: - багаторазове застосування та триваюча дія (тривала чинність) нормативно-правового акту; - дійсність факту перебування суб`єкта у відносинах, які регулюються нормативно-правовим актом; - дата факту порушення прав, свобод, інтересів, тобто – коли саме особа (позивач) дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів; - чи є чинним нормативно-правовий акт, яким порушено права, свободи, інтереси особи (позивача); - чи перебуває особа (позивач) у правовідносинах, які регулюються нормативно-правовим актом і який оскаржується до адміністративного суду; - коли вступила особа (позивач) у правовідносинах, які регулюються нормативно-правовим актом і, коли з них вибула?

На переконання суду, Фурсівська сільська рада Білоцерківського району Київської області, як суб`єкт узгодження проекту генерального плану м. Біла Церква, вступила у правовідносини з відповідачами під час розробки проекту генерального плану м. Біла Церква. Про факт порушення прав та інтересів щодо неузгодження проекту генерального плану на предмет територій спільних інтересів Фурсівська сільська рада Білоцерківського району Київської області зобов`язана та повинна була дізнатись з часу затвердження генерального плану м. Біла Церква та розміщення відповідної інформації на сайті Білоцерківської міської ради.

Зазначеними у заяві про поновлення пропущеного строку на звернення до суду обставинами підтверджується, що у 2017 році Фурсівська сільська рада Білоцерківського району Київської області вже знала про існування затвердженого генерального плану м. Біла Церква 2016 року.

Суд зауважує, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

У справі Європейського суду з прав людини «Стаббігс та інші проти Великобританії» визначено, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.

У рішенні «Міраґаль Есколано та інші проти Іспанії» від 25.01.2000 Європейський суд зазначив про те, що строки позовної давності, яких заявники мають дотримуватися при поданні скарг, спрямовані на те, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів правової певності. Сторонам у провадженні слід очікувати, що ці норми будуть застосовними.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає про те, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (рішення Європейського суду у справі «Перез де Рада Каванілес проти Іспанії» від 28.10.1998, заява № 28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких – не допустити судовий процес у безладний рух.

Виходячи з аналізу вищенаведених рішень Європейського суду з прав людини, про факт неузгодження Генерального плану міста Біла Церква 2016 року з Фурсівською сільською радою Білоцерківського району Київської області та існування оскаржуваного рішення про затвердження генерального плану позивачу стало відомо у 2017 році, тоді як з позовом про визнання протиправною бездіяльності Управління містобудування та архітектури Білоцерківської міської ради Київської області щодо неузгодження проекту Генерального плану міста Біла Церква 2016 року з Фурсівською сільською радою Білоцерківського району Київської області та скасування рішення про затвердження генерального плану позивач звернувся лише 22.01.2020, про що свідчить відмітка суду про прийняття на позовній заяві.

Враховуючи, що протягом більше трьох років дана обставина не вважалася такою, що порушує інтереси позивача, відносини між сторонами набули ознак сталості і стабільності, отже подання позовної заяви, за відсутності належного обґрунтування причин такого тривалого зволікання, матиме наслідком порушення принципу правової визначеності, що є недопустимим в силу позиції Європейського Суду з прав людини у даному питанні.

Відповідно до частини другої статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Статтею 100 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлювалось, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Отже, суд дійшов висновку про пропущення позивачем строку звернення до адміністративного суду та про необґрунтованість позивачем поважності підстав пропуску строку звернення до суду.

Статтею 123 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку (частина перша). Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (частина друга).

Відповідно до пункту 9 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Зважаючи на необґрунтованість позивачем поважності підстав пропуску строку звернення до суду з позовом, який залишено без руху, суд дійшов висновку про повернення позовної заяви Фурсівської сільської ради Білоцерківського району Київської області до Білоцерківської міської ради, Управління містобудування та архітектури Білоцерківської міської ради, Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради Київської області про визнання протиправною бездіяльності та скасування рішення.

Керуючись статтею статтями 122, 123, 169, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву Фурсівської сільської ради Білоцерківського району Київської області до Білоцерківської міської ради, Управління містобудування та архітектури Білоцерківської міської ради, Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради Київської області про визнання протиправною бездіяльності та скасування рішення – повернути позивачу.

2. Копію ухвали про повернення позовної заяви разом із позовною заявою та доданими до неї матеріалами надіслати позивачу.

3. Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Колеснікова І.С.