Рішення № 87468590, 10.02.2020, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 лютого 2020 року № 320/5491/19

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши у м. Києві у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного до ОСОБА_1 про відшкодування витрат,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ( АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_1 , виданий Фастівським РВ УДМС України в Київській області, дата видачі 02.10.2015 року, РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного (код ЄДРПОУ 08410370) витрати, пов`язані з її утриманням у зазначеному закладі вищої освіти у розмірі 154 438 грн. 09 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем, у зв`язку з небажанням продовжувати навчання, було подано рапорт про відрахування її з числа курсантів Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного. Розірвавши достроково контракт, відповідач зобов`язаний відшкодувати витрати на її утримання у вищому навчальному закладі. Відповідачем було сплачено частково заборгованість у розмірі 6540,32 грн., однак решта заборгованості у розмірі 154438,09 грн до теперішнього часу відповідачем у добровільному порядку не відшкодована, що стало підставою для звернення позивача до суду з цим позовом.

Відповідач правом на подання відзиву на позов не скористалась. Будь-яких заяв чи клопотань щодо предмету спору до суду не подала.

Ухвалою суду від 15.10.2019 відкрито загальне позовне провадження у даній адміністративній справі.

Протокольною ухвалою суду від 15.01.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

У судове засідання, призначене на 03.02.2020, сторони, належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не з`явились, із заявами або клопотаннями до суду не звертались.

Враховуючи наведене та керуючись приписами статті 205 КАС України, суд вирішив подальший розгляд справи здійснювати у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Як убачається з матеріалів справи, наказом начальника Національної академії від 23 липня 2018 року №69-КС (по особовому складу) старшого солдата ОСОБА_1 було зараховано на перший курс навчання до Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного. З 22 серпня 2018 року старшого солдата ОСОБА_1 зараховано до списків особового складу Національної академії та на всі види забезпечення, що підтверджується наказом начальника Національної академії від 22 серпня 2018 року №214 (по стройовій частині) (а.с. 13).

22 серпня 2018 року між Міністерством оборони України в особі начальника Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного та старшим солдатом ОСОБА_1 укладено контракт про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України курсантами вищого військового навчального закладу (а.с. 15).

Згідно з пунктом 1 вказаного контракту відповідач зобов`язувався, зокрема, відшкодовувати Міністерству оборони України витрати, пов`язані із його утриманням у закладі, в якому проходить військову службу (навчання), у разі дострокового розірвання Контракту через небажання продовжувати навчання або недисциплінованість.

Судом встановлено, що курсант ОСОБА_1 подала рапорт про відрахування його з числа курсантів Національної академії у зв`язку із небажанням продовжувати навчання (а.с. 16).

Крім того, у даному рапорті відповідач зазначив про свою обізнаність із обов`язком відшкодувати витрати, пов`язані із його утриманням у навчальному закладі, на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 964 від 12 липня 2006 року «Про затвердження порядку відшкодування курсантами витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах» та зобов`язався їх відшкодувати.

Наказом начальника Національної академії від 30 серпня 2019 року №74-КС (по особовому складу) із старшим солдатом ОСОБА_1 , розірвано контракт про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України курсантами вищого військового навчального закладу через небажання продовжувати навчання, відраховано його з числа курсантів у зв`яку із розірванням контракту, звільнено з військової служби у запас.

Також, наказом начальника Національної академії від 30 серпня 2019 року №230 (по стройовій частині) старшого солдата ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу Національної академії та всіх видів забезпечення, зобов`язано відшкодувати витрати, пов`язані з його утриманням в Національній академії за період з 22 серпня 2018 року по 30 серпня 2019 року у сумі 160978,41 грн.

Того ж дня ОСОБА_1 під підпис було ознайомлено із довідкою-розрахунком №170 про відшкодування витрат, пов`язаних з її утриманням в Національній академії, у сумі 160978,41 грн. У розписці до довідки-розрахунку ОСОБА_1 вказала, що з розрахунком згідна та зобов`язується оплатити суму в касу або на рахунок Національної академії до 30 вересня 2019 року (а.с. 19).

У зв`язку з відмовою відповідача у добровільному порядку сплатити відшкодувати витрати, пов`язані з його утриманням у вищому навчальному закладі, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Суд звертає увагу, що Верховний Суд у постанові від 30.01.2019 у справі №810/2610/16 зазначив, що спори щодо відшкодування вартості навчання особою, яка перебуває або перебувала на посадах, віднесених до державної або публічної служби, за позовом суб`єкта владних повноважень підлягають вирішенню в порядку адміністративного судочинства, оскільки пов`язані з питаннями реалізації правового статусу особи, яка перебуває на посаді публічної служби, від моменту її прийняття на посаду і до звільнення з публічної служби, зокрема й питаннями відповідальності за невиконання договору підготовки фахівця, що призвели до відшкодування фактичних витрат, пов`язаних з утриманням у вищому навчальному закладі, навіть якщо подання відповідного позову про відшкодування витрат відбувається після її звільнення з державної служби.

Саме така правова позиція висловлена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі № 804/285/16 (провадження № 11-669апп18).

Згідно з частиною 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Статтею 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

З врахування позиції Верховного Суду, дана справа підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, застосовуючи нормативно-правові акти, чинні на момент виникнення спірних правовідносин, суд виходить з такого.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до норм статті 3 "Про Збройні Сили України" - організаційно Збройні Сили України складаються з органів військового управління, з`єднань, військових частин, військових навчальних закладів, установ та організацій.

За приписами частин 3, 5 статті 25 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" зарахування громадян України до вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів проводиться на добровільних засадах відповідно до особистих заяв після успішного складення вступних іспитів та відповідних випробувань.

З громадянами України - курсантами вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу укладається контракт про проходження військової служби (навчання) на строки, передбачені абзацом 4 частини 2 статті 23 вказаного Закону. Контракт про проходження військової служби на посадах осіб сержантського і старшинського або офіцерського складу після закінчення навчання укладається між громадянином та державою, від імені якої виступає уповноважений орган військового управління Збройних Сил України або іншого військового формування, для потреб якого він проходить підготовку, на строк, передбачений абзацом 3 і абзацом 6 частини 2 статті 23 вказаного Закону.

Згідно з частиною 10 статті 25 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", курсанти в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу, а також особи офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п`яти років після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу вищого навчального закладу відповідно до підпунктів "д", "е", "є", "з", "и" пункту 1 частини п`ятої статті 26 цього Закону, відшкодовують Міністерству оборони України та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці навчальні заклади, витрати, пов`язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, відповідно до порядку і умов, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється у судовому порядку.

Пунктом 1 Порядку "Про відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2006 № 964 (далі - Порядок № 964) визначено механізм відшкодування курсантами в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищому навчальному закладі.

Пунктами 3-4 Порядку № 964 визначено, що відшкодування здійснюється у розмірі фактичних витрат, пов`язаних з: грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; перевезенням до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та у зворотному напрямку; оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв. Розрахунок фактичних витрат здійснюється вищим навчальним закладом згідно з нормами утримання курсантів.

На виконання пункту 3 вказаного нормативно-правового акту Міністерством оборони України, Міністерством фінансів України, Міністерством внутрішніх справ України, Міністерством транспорту та зв`язку України, Адміністрацією Державної прикордонної служби України, Управлінням державної охорони України, Службою безпеки України видано спільний наказ "Про затвердження Порядку розрахунку витрат, пов`язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах" від 16.07.2007 року № 419/831/240/605/537/219/534 (далі - Порядок № 419), яким врегульовано механізм відшкодування курсантами витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах, у тому числі у разі дострокового розірвання контракту про проходження військової служби (навчання) через недисциплінованість.

Згідно з пунктом 2.1.1 Порядку № 419 витратами на грошове забезпечення є отримане курсантом щомісячне грошове забезпечення за весь період навчання, яке визначається з посадового окладу та додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу та надбавки), передбачених чинним законодавством для цієї категорії військовослужбовців. Фактичні дані беруться з розрахункових відомостей та інших передбачених документів, що підтверджують виплату щомісячного грошового забезпечення курсанту.

Відповідно до пункту 2.1.2 Порядку № 419, витратами на продовольче забезпечення є витрати, пов`язані із забезпеченням курсанта продовольством згідно з нормами харчування, які провадяться на підставі довідки-розрахунку, складеної начальником продовольчої служби.

За пунктом 2.1.4 Порядку № 419, витратами на медичне забезпечення є витрати, пов`язані з наданням медичної допомоги, у тому числі стоматологічної, безпосередньо у ВНЗ, та вартість лікування у військових госпіталях.

Путом 2.1.6 Порядку № 419 вказано, що до спожитих курсантом ВНЗ комунальних послуг та енергоносіїв належать тепло, гаряча та холодна вода, водовідведення та електроенергія.

Відповідно до пункту 1 Контракту про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України курсантами вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу, курсант ОСОБА_1 зобов`язаний відшкодувати Міністерству оборони України витрати, пов`язані з утриманням у закладі, в якому проходить військову службу (навчання), для проходження військової служби на посадах офіцерського складу в разі дострокового розірвання Контракту через небажання продовжувати навчання або недисциплінованість чи відмови від подальшого проходження військової служби на посадах офіцерського складу після закінчення цього закладу.

Як було встановлено судом, утримання відповідача у Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного здійснювалось шляхом здійснення грошового забезпечення.

Відповідно до пункту 2.3 Порядку № 419, у разі дострокового розірвання контракту відповідні служби (підрозділи) забезпечення навчального процесу здійснюють остаточний розрахунок фактичних витрат за відповідними видами забезпечення, складають довідки-розрахунки та подають їх до кадрового підрозділу ВНЗ.

Як вже було зазначено вище, судом встановлено, що згідно з довідкою-розрахунком Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного від 30.08.2019 №170 витрати на утримання відповідача становлять пов`язані з грошовим забезпеченням 160978,41 грн. Підписом відповідача та відміткою в зазначеному розрахунку "Згідний" - підтверджується погодження між сторонами вказаної суми витрат, пов`язаних з утриманням відповідача в Національній академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, та визнання необхідності відшкодування вказаних коштів ОСОБА_1 .

Про визнання такого обов`язку відповідачем свідчить і її рапорт від 30.08.2019 про відрахування з числа курсантів Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного у зв`язку із небажанням продовжувати навчання.

Крім того, судом також встановлено, що відповідач частково сплатив у добровільному порядку Національній академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного кошти в сумі 6540,32 грн, що підтверджується довідкою Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного від 30.09.2019 №1027 (а.с. 25).

Поряд з цим, доказів відшкодування в подальшому ОСОБА_1 решти заборгованості у розмірі 154438,09 грн по витратах, пов`язаних з утриманням відповідача в Національній академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, судом не встановлено.

Вирішуючи дану справу поза увагою суду не може залишитись той факт, що курсанти, які навчаються в Національній академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного - перебувають на повному державному забезпечені. Кошти, які витрачаються на їх навчання є державними (бюджетними).

Разом з тим, будучи обізнаним під час підписання контракту про необхідність відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням в навчальному закладі у разі дострокового розірвання контракту, - відповідач на даний час зазначену вище суму коштів в повному обсязі не відшкодував, що є підставою для задоволення позову.

Згідно з пунктами 7-8 Порядку № 964, у разі відмови курсанта добровільно відшкодувати витрати стягнення їх сум здійснюється у судовому порядку.

На момент ухвалення рішення у цій адміністративній справі, докази відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням ОСОБА_1 у навчальному закладі, у суду відсутні.

Як з`ясовується з положень статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

При цьому, надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 28.08.2018 по справі № 802/2236/17-а.

Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку, що позивачем доведена правомірність та обґрунтованість вимог про стягнення з відповідача в судовому порядку невідшкодованих добровільно відповідачем сум витрат, пов`язаних з його утриманням у навчальному закладі.

Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України підстави для стягнення судових витрат відсутні, оскільки згідно із частиною 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Доказів понесення позивачем інших витрат, пов`язаних з розглядом справи, окрім сплати судового збору, матеріали справи не містять.

Керуючись статтями 9, 14, 90, 139, 242-246, 250, 255, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ( АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_1 , виданий Фастівським РВ УДМС України в Київській області, дата видачі 02.10.2015, РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного (код ЄДРПОУ 08410370) витрати, пов`язані з її утриманням у зазначеному закладі вищої освіти у розмірі 154 438 (сто п`ятдесят чотири тисячі чотириста тридцять вісім) грн 09 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Лисенко В.І.