Рішення № 87468369, 27.01.2020, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

27 січня 2020 рокум. Ужгород№ 260/94/20

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Іванчулинець Д.В.,

при секретарі судового засідання - Костелей І.Ф.,

за участю сторін:

позивача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача - Ільтьо І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Мукачівської міської ради (пл. Духновича, 2, м. Мукачево, Закарпатська область, 89600, ЄДРПОУ 38625180) про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

У відповідності до ч. 3 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 27 січня 2020 року проголошено вступну та резолютивну частини Рішення. У зв`язку з перебуванням головуючого судді Іванчулинця Д.В. у відпустці з 03.02.2020 року по 07.02.2020 року Рішення в повному обсязі складено та підписано 10 лютого 2020 року.

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Мукачівської міської ради (далі - відповідач), в якому просить: 1) визнати протиправною бездіяльність Мукачівської міської ради, щодо не розгляду на черговій сесії Мукачівської міської ради, що відбулися 28.11.2019 р. та 05.12.2019 р. клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), площею 0,10 га, що знаходиться на території міста Мукачево, в межах кварталу АДРЕСА_3) визнати протиправним та скасувати рішення 70 сесії Мукачівської міської ради 7-го скликання № 1679 від 17.12.2019 року про відмову ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), площею 0,10 га, що знаходиться на території АДРЕСА_2) зобов`язати Мукачівську міську раду повторно розглянути на черговій (позачерговій) сесії Мукачівської міської ради клопотання ОСОБА_1 та надати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею 0,10 га, що знаходиться на території міста Мукачево, в межах кварталу АДРЕСА_4) стягнути з відповідача судові витрати.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 09 січня 2020 року відкрито спрощене позовне провадження в даній адміністративній справі.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що 17 грудня 2019 року рішенням 70 сесії Мукачівської міської ради 7-го скликання № 1697, відповідач відмовив повторно у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність у межах норм безоплатної приватизації. Вважає прийняте рішення відповідача протиправним та необґрунтованим, оскільки Земельним кодексом України, визначений вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за результатами розгляду належним чином оформленого клопотання та додатків до нього, який є вичерпним. Також зазначає, що відповідач, пославшись на причину для відмови на абз. 1 ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України, загально описав усі передбачені випадки для відмови, не обґрунтувавши їх конкретно, тому така відмова є припущенням і не може вважатися мотивованою.

Відповідач позов не визнав, подав до суду відзив, в якому просив в задоволенні позову відмовити. Свою позицію відповідач обґрунтував тим, що правовою підставою відмови заявнику у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою є невідповідність містобудівній документації місцевого рівня, абзац 1 ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України. Зазначає, що проекти землеустрою можуть розроблятись виключно на підставі та з урахуванням положень затвердженого детального плану території. А зважаючи на те, що детальним плануванням території не передбачена забудова земельних ділянок в цій частині, то і надання дозволу на розробку проекту землеустрою є також неможливим

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, проти задоволення таких заперечив та просив суд відмовити у задоволенні позову.

Розглянувши подані сторонами документи, матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 08.05.2019 року звернувся до Мукачівської міської ради з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), площею 0,10 га, що знаходиться на території міста Мукачево, в межах кварталу «Дулова та Північний», ур.Баняски.

Рішенням Мукачівської міської ради 57 сесії 7-го скликання від 23.05.2019 року № 1399, ОСОБА_1 відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

Не погоджуючись із вказаним рішенням позивач звернувся з відповідною позовною заявою до Закарпатського окружного адміністративного суду.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 15.08.2019р. у справі № 260/802/19 позовну заяву ОСОБА_1 до Мукачівської міської ради про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії задоволено.

Визнано протиправним та скасовано пункт 5 рішення 57 сесії Мукачівської міської ради 7-го скликання № 1399 від 23.05.2019 року, в частині відмови ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), площею 0,10 га, що знаходиться на території міста Мукачево, в межах вулиці Дулова Василя.

Зобов`язано Мукачівську міську раду повторно розглянути на черговій сесії Мукачівської міської ради клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею 0,10 га. з врахуванням висновків суду викладених у мотивувальній частині рішення.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2019 року апеляційну скаргу Мукачівської міської ради залишено без задоволення, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2019 року у справі № 260/802/19 - без змін. Вказана постанова набрала законної сили з дати її прийняття, 12 листопада 2019 року.

На чергових сесіях Мукачівської міської ради 28 листопада 2019 року та 05 грудня 2019 року рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 15.08.2019 року № 260/802/19, яке набрало законної сили 12 листопада 2019 року виконано не було.

17 грудня 2019 року рішенням 70 сесії 7-го скликання Мукачівської міської ради № 1697 розглянувши заяву гр. ОСОБА_1 від 10.05.2019 року, рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 15.08.2019 року у справі № 260/802/19, постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12.11.2019 р. у справі № 857/9799/19 (№ 260/802/19) відмолено позивачу у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), у зв`язку з невідповідністю містобудівній документації місцевого рівня, абз. 1 ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України.

Приймаючи рішення по суті спірних правовідносин, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 3 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) визначено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Повноваження органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або користування та порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування встановлені статтями 118, 122,123 ЗК України.

Відповідно до ст. 12 ЗК України, до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин та території сіл, селищ, міст належить: а) розпорядження землями територіальних громад; б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; тощо.

Відповідно до ч. 6 ст. 118 ЗК України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). Органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Згідно ч. 1 ст. 121 ЗК України, громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в розмірах для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) - не більше 0,10 гектара.

Судом встановлено, що до клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), площею 0,10 га, яка знаходиться на території міста Мукачево, в межах кварталу «Дулова та Північний», ур. Баняски, позивачем додані документи, визначені ч. 6 ст. 118 ЗК України.

Згідно ч. 7 ст. 118 ЗК України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання v місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко- економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Таким чином, суд звертає увагу, що відповідач повторно відмовляючи позивачу в клопотанні про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, зазначивши підставу такої відмови абз. 1 ч. 7 ст. 118 ЗК України, загально описав усі передбачені випадки для відмови, не обґрунтувавши їх, тому така відмова є припущенням і не може вважатися мотивованою.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі, зокрема, одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених ЗК України.

Таким чином, обов`язковим є прийняття відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування за наслідками розгляду поданого клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою вмотивованого рішення про надання дозволу або відмову у його наданні із наведенням усіх підстав такої відмови.

Частиною 7 ст. 118 ЗК України, визначений вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за результатами розгляду належним чином оформленого клопотання та додатків до нього, який є вичерпним.

У висновку, викладеного у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 24 квітня 2018 року у справі № 814/1961/17, зазначено, що орган місцевого самоврядування може відмовити у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою у виключених підставах, визначених ст. 118 ЗК України.

Постановою Верховного Суду від 15 жовтня 2019 року у справі № 813/1922/14 сформований висновок про правильне застосування норм права, згідно якого у відмові органу місцевого самоврядування мають бути зазначені усі підстави для відмови.

Частиною 1 ст. 16 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», містобудівна документація па місцевому рівні може бути оновлена за рішенням місцевих рад.

Частиною 3 ст. 8 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», визначено, що рішення з питань планування та забудови території приймаються міськими радами, в межах визначених законом повноважень з урахуванням містобудівної документації.

Генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту (ч. 1 ст. 17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»).

Суд звертає увагу, що відповідач посилається на генеральний план (коригування окремих розділів) від 19.11.2009 року, проте жодним рішенням Мукачівської міської ради такий не затверджений.

План зонування території розробляється на основі генерального плану населеного пункту (у його складі або як окремий документ) з метою визначення умов та обмежень використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон (ч. 1 ст. 18 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»).

Зонування території здійснюється з дотриманням та урахування попередніх рішень щодо планування і забудови території (п. 1 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»).

Внесення змін до плану зонування території допускається за умови їх відповідності генеральному плану населеного пункту (ч. 5 ст. 18 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»).

Пунктом 2 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», для населених пунктів з чисельністю населення понад 50 тисяч осіб генеральні плани можуть поєднуватися з детальними планами всієї території таких населених пунктів.

Детальний план у межах населеного пункту уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території (ч. 1 ст. 19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»).

Суд погоджується з позивачем, що за відсутності діючого генерального плану міста Мукачево, затверджений рішенням 10-ої сесії Мукачівської міської ради 7-го скликання № 154 від 31.03.2016 року - план зонування території міста Мукачево є нікчемним.

Затверджений план зонування не враховує попередні рішення щодо планування та забудови території міста Мукачева.

Зважаючи на основну функцію органу місцевого самоврядування, який передбачає створення умов для забезпечення життєво важливих потреб та законних інтересів населення, відповідача повинен врахувати клопотання позивача у формуванні містобудівної документації та забезпечення можливістю реалізації власних житлових умов, гарантований Конституцією України.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що позовна вимога про визнання протиправним та скасування рішення 70 сесії Мукачівської міської ради 7-го скликання № 1679 від 17.12.2019 року про відмову ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), площею 0,10 га, що знаходиться на території міста Мукачево, в межах кварталу «Дулова та Північний» ур. Баняски є обґрунтованою та підлягає до задоволення.

Разом тим, як зазначалось вище, рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 15.08.2019р. у справі № 260/802/19 позовну заяву ОСОБА_1 до Мукачівської міської ради про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії задоволено.

Визнано протиправним та скасовано пункт 5 рішення 57 сесії Мукачівської міської ради 7-го скликання № 1399 від 23.05.2019 року, в частині відмови ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), площею 0,10 га, що знаходиться на території міста Мукачево, в межах вулиці Дулова Василя.

Зобов`язано Мукачівську міську раду повторно розглянути на черговій сесії Мукачівської міської ради клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею 0,10 га. з врахуванням висновків суду викладених у мотивувальній частині рішення.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2019 року апеляційну скаргу Мукачівської міської ради залишено без задоволення, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2019 року у справі № 260/802/19 - без змін. Вказана постанова набрала законної сили з дати її прийняття, 12 листопада 2019 року.

Однак, на чергових сесіях Мукачівської міської ради 28 листопада 2019 року та 05 грудня 2019 року рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 15.08.2019 року № 260/802/19, яке набрало законної сили 12 листопада 2019 року виконано не було.

Відповідно до ч. 2 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Таким чином, суд дійшов висновку про протиправну бездіяльність Мукачівської міської ради, щодо не розгляду на черговій сесії Мукачівської міської ради, що відбулися 28.11.2019 та 05.12.2019 року клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), площею 0,10 га, що знаходиться на території міста Мукачево, в межах кварталу «Дулова та Північний», ур. Баняски.

Щодо позовної вимоги позивача про зобов`язання відповідача надати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею 0,10 га, що знаходиться на території міста Мукачево, в межах кварталу «Дулова та Північний», ур. Баняски, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 ЗК України центральному органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальним органам надано повноваження щодо передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у власність або у користування для всіх потреб. Вказане повноваження кореспондується з положеннями ч. 7 ст. 118 ЗК України, яка встановлює порядок розгляду таких клопотань уповноваженим органом.

Як випливає зі змісту Рекомендації №R (80) 2 Комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11 березня 1980 року, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ст. 2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за встановленими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного судочинства завжди є контроль легальності. Перевірка доцільності переступає компетенцію адміністративного суду і виходить за межі завдання адміністративного судочинства.

Наведене узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини в справах "Клас та інші проти Німеччини", "Фадєєва проти Росії", "Єрузалем проти Австрії", в яких останній зазначив, що завдання суду при здійсненні його контрольної функції не полягає у підміні органів влади держави, тобто суд не повинен підміняти думку національних органів будь-якою своєю думкою.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що позовна вимоги щодо зобов`язання відповідача надати позивачеві дозвіл на виготовлення проекту землеустрою задоволенню не підлягає.

Згідно з нормами ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, у відповідності до положень ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Таким чином, з метою захисту порушених суб`єктом владних повноважень прав позивача, суд вважає за необхідне зобов`язати Мукачівську міську раду повторно розглянути на черговій (позачерговій) сесії Мукачівської міської ради клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею 0,10 га, що знаходиться на території міста Мукачево, в межах кварталу «Дулова та Північний», ур. Баняски, з урахуванням висновків суду.

За правилами, встановленими ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, дослідивши обставини справи крізь призму законодавчих норм, що регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову частково.

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 5, 9, 19, 77, 139, 241 - 246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Мукачівської міської ради (пл. Духновича, 2, м. Мукачево, Закарпатська область, 89600, ЄДРПОУ 38625180) про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити частково.

2. Визнати протиправною бездіяльність Мукачівської міської ради, щодо не розгляду на черговій сесії Мукачівської міської ради, що відбулися 28.11.2019 та 05.12.2019 року клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), площею 0,10 га, що знаходиться на території міста Мукачево, в межах кварталу «Дулова та Північний», ур. Баняски.

3. Визнати протиправним та скасувати рішення 70 сесії Мукачівської міської ради 7-го скликання № 1679 від 17.12.2019 року про відмову ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), площею 0,10 га, що знаходиться на території міста Мукачево, в межах кварталу «Дулова та Північний» ур. Баняски.

4. Зобов`язати Мукачівську міську раду повторно розглянути на черговій (позачерговій) сесії Мукачівської міської ради клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею 0,10 га, що знаходиться на території міста Мукачево, в межах кварталу «Дулова та Північний», ур. Баняски, з урахуванням висновків суду.

5. У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

6. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Мукачівської міської ради (пл. Духновича, 2, м. Мукачево, Закарпатська область, 89600, ЄДРПОУ 38625180) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) судовий збір в розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок грн. 80 коп.) сплачений відповідно до квитанцій № 809 від 26.12.2019 року, № 11317 від 02.01.2020 року, № 13016 від 02.01.2020 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (з урахуванням особливостей, що встановлені пп. 15.5 п. 15 Розділу VII КАС України).

СуддяД.В. Іванчулинець