Рішення № 87468364, 10.02.2020, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10 лютого 2020 року 09 год. 10 хв.Справа № 280/5633/19 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Артоуз О.О., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощенного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-б, код ЄДРПОУ 20490012) про зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, у якому просить:

зобов`язати відповідача перерахувати та виплатити позивачу пенсію за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016, 2017, 2018 роки з 16.09.2019 із урахуванням різниці, що вже була виплачена;

зобов`язати відповідача виплатити позивачу грошову допомогу, що не підлягає оподаткуванню, у розмірі 10 її місячних пенсій, обчислених із врахуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016, 2017, 2018 роки.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у вересні 2019 року позивач звернулась до відповідача за призначенням пенсії за віком, проте виходячи з дій відповідача ним фактично замість нового призначення пенсії проведено переведення з одного виду пенсії на інший вид пенсії відповідно до частини третьої статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування», при цьому, даною нормою передбачено переведення з одного виду пенсії на інший вид пенсії, які передбачені статтею 9 цього Закону (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), в той час як позивачу не один з цих видів пенсії раніше не призначався, право на пенсію за віком у неї виникло вперше. Таким чином, вважає, що оскільки пенсія за вислугу років - це спеціальний вид пенсії та Законом України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» не передбачений, тому положення частини третьої статті 45 в частині переведення з одного види пенсії на інший у випадку позивача взагалі не підлягають застосуванню. За цих обставин, вказує, що пенсія згідно з Законом України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» позивачу була призначена вперше, тому при визначення її розміру відповідач мав застосувати формули, які використовуються при первинному призначенні пенсії. Отже, на думку позивача, відповідач, здійснивши обчислення розміру її пенсії в іншому порядку, ніж той, що застосовується для всіх інших громадян, які звернулись за призначенням пенсії за віком у 2018 році, встановив обмеження в реалізації прав позивача на пенсійне забезпечення. Крім того, зазначає, що за змістом відповіді від 02.10.2019 №1455/02 відповідач вважає, що сам факт призначення, а не отримання пенсії позбавляє права на грошову допомогу згідно з пункту 7-1 Прикінцевих положень вищевказаного Закону, що явно суперечить змісту цієї норми Закону, оскільки з її змісту вбачається, що право на грошову допомогу залежить саме від сталого отримання будь-якої пенсії, а не від самого призначення та нарахування пенсії. До звернення за призначенням пенсії у 2019 році щомісячних виплат будь-якої суми пенсії позивач не отримувала, доказів протилежного відповідач не надав, а тому вважає, що при призначенні пенсії за віком їй мала бути виплачена грошова допомога згідно з пунктом 7-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування», чого відповідачем протиправно здійснено не було. На підставі викладеного просить суд зобов`язати ГУ ПФУ в Запорізькій області перерахувати та виплатити позивачу пенсію за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016, 2017, 2018 роки з 16.09.2019 із урахуванням різниці, що вже була виплачена, а також виплатити позивачу грошову допомогу, що не підлягає оподаткуванню, у розмірі 10 її місячних пенсій.

Відповідач позов не визнав, 06 грудня 2019 року на адресу суду надіслав відзив на адміністративний позов (№51517), у якому вказує, що 25.10.2004 ОСОБА_1 первинно було призначено пенсію за вислугу років, як працівнику освіти, згідно її заяви про призначення пенсії та відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», нарахування якої в подальшому було призупинено з 08.11.2004 у зв`язку з працевлаштуванням на посаду, яка дає право на призначення такої пенсії. Так, 16.09.2019 позивач звернулась до відповідача з заявою щодо переходу з одного виду пенсії на інший, отже, на думку відповідача, оскільки у випадку позивача проводиться переведення з одного виду пенсії на інший, а не первинне призначення пенсії, тому при перерахунку пенсії застосовується показник середньої заробітної плати, який враховується під час перерахунку попереднього виду пенсії, у зв`язку з чим законні підстави для призначення ОСОБА_1 пенсії за віком на загальних підставах відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням частини другої статті 40 цього Закону за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, тобто за 2016-2018 роки, відсутні. Щодо виплати грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі 10 місячних пенсій, зазначає, що враховуючи, що позивачу було нарахована та виплачена пенсія за вислугу років у розмірі 130,71 грн. відповідно до документів, що містяться у пенсійній справі, тому положення пункту 7-1 XV «Прикінцеві положення» Закону на неї не розповсюджуються, оскільки головною умовою для отримання грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі 10 місячних пенсій станом на день її призначення є саме неотримання (непризначення) до моменту звернення за пенсією за віком будь-якої іншої пенсії. З урахуванням вищезазначеного просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою судді від 20 листопада 2019 року (суддя - Батрак І.В.) відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 17 грудня 2019 року без виклику сторін.

На підставі розпорядження керівника апарату суду №59 від 30 січня 2019 року «Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу справ» адміністративна справа №280/5633/19 призначена на повторний автоматизований розподіл у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді Запорізького окружного адміністративного суду Батрак І.В.

Згідно протоколу повторного авоматизованого розподілу судової справи між суддями справа №280/5633/19, 30 січня 2020 року передано на розгляд судді Артоуз О.О.

Так, на підставі частини дев`ятої статті 205 КАС України судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.

Згідно з частиною четвертою статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 25 жовтня 2004 року перебувала на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Комунарському районі м. Запоріжжя у зв`язку з призначенням пенсії за вислугу років.

Так, 25.10.2004 на підставі особистої заяви позивачу було призначено пенсію за вислугу років відповідно до п. "е" статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», як працівнику освіти, про що свідчить відповідна заява та протокол №648458 від 08.11.2004.

З 08.11.2004 виплату пенсії за вислугу років припинено у зв`язку з працевлаштуванням за спеціальністю, що підтверджується Довідкою УОГ Дніпровського відділу ОГ м. Запоріжжя ГУ ПФУ в Запорізькій області.

У зв`язку із зміною місця проживання з 01.03.2011 пенсійну справу ОСОБА_1 взято на облік Управлінні Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя, в якому дані про виплату позивачу пенсії за період з 25.10.2004 по 07.11.2005 відсутні.

Разом із цим, зі змісту довідки УОГ Шевченківського відділу ОГ м. Запоріжжя ГУ ПФУ в Запорізькій області, виданої позивачу, вбачається, що в квітні 2005 року за період з 25.10.2004 по 07.11.2004 було нараховано і виплачено 130,71 грн. згідно з відомістю №377.

З 2004 по 2019 роки позивач продовжувала працювати та отримувати заробітну плату, з якої сплачувались страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Так, 16 вересня 2019 року позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області із заявою про призначення пенсії за віком, проте відповідачем прийнято рішення про перерахунок пенсії за вислугу років на пенсію за віком.

У подальшому, 24 вересня 2019 року представник позивача звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області із адвокатським запитом №03/09, на який листом від 01.10.2019 № 1416/02 відповідачем повідомлено, що при переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватись заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частиною першою статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії. Повідомлено також, що оскільки позивачу вже була призначена пенсія за вислугу років, то отримання грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення відповідно до пункту 7-1 Прикінцевих положень Закону позивач не має.

Не погоджуючись із діями відповідача, позивач звернувся із даним позовом до суду.

Ураховуючи викладене, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 44 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості й в інших випадках, передбачених законом.

За приписами частини першої статті 9 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» за рахунок коштів Пенсійного фонду України в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Як встановив суд, позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Згідно з частиною першою статті 27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» розмір пенсії за віком визначається за формулою: П = ЗпхКс, де: П - розмір пенсії, у гривнях; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 вказаного Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях; Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 вказаного Закону.

Відповідно до частини другої статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики; Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

Водночас, частиною третьою статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший у пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами ПФУ.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 вказаного Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

З аналізу вказаних положень вбачається, що частина третя статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» регламентує порядок переведення з одного виду пенсії, яка призначена відповідно до зазначеного Закону, на інший вид пенсії, який передбачений вказаним Законом. В такому випадку, пенсія призначається із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Проте, як встановив суд та не заперечується сторонами у справі, позивачу у 2004 році пенсія призначалась відповідно до іншого закону, а саме Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Так, згідно з пунктом «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», в редакції, яка діяла станом на момент призначення позивачу пенсії, право на пенсію за вислугу років мають: працівники освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.

З огляду на це, суд вважає, що вказані положення Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» щодо переведення з одного виду пенсії на інший не можуть застосовуватись при призначенні позивачу пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Враховуючи наведені норми законодавства, суд погоджується з позивачем, що при обчисленні їй розміру пенсії відповідно до частини другої статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», повинна застосовуватись середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.

Враховуючи те, що позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області за призначенням пенсії у 2019 році, то при обчисленні їй розміру пенсії відповідно до частини другої статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», повинна застосовуватись середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески саме за 2016, 2017, 2018 роки.

Така правова позиція суду відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові у постанові від 14.02.2018 у справі № 465/5246/17, постанові від 06.02.2019 у справі № 333/1856/17 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018 у справі № 876/5312/17.

З огляду на вказане, суд відхиляє у зв`язку з необґрунтованістю доводи представника відповідача, що показник середньої заробітної плати під час призначення пенсії за нормами Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» залишається незмінним та перерахунку не підлягає.

На підставі вказаного, суд дійшов висновку про те, що слід зобов`язати відповідача призначити позивачу з 16 вересня 2019 року пенсію за віком згідно із Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої зарплати працівників, зайнятих у галузі економіки України за 3 календарні роки, що передують року звернення: 2016, 2017, 2018, виплативши суму недоплаченої пенсії.

Стосовно позовної вимоги щодо зобов`язання нарахувати та виплатити позивачу грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення, суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 7-1 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення. Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 5 Порядку обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1191, грошова допомога надається особам, яким починаючи з 01 жовтня 2011 року призначається пенсія за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію.

Таким чином, право особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій пов`язується з наявністю у неї необхідного спеціального стажу (від 25 до 30 років) роботи на певних, визначених законодавством, посадах й вихід на пенсію саме з цих посад в закладах та установах державної або комунальної форми власності, а також неотримання такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону № 1058 будь-якого іншого виду пенсії.

Синтаксичний аналіз пункту 7-1 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та пункту 5 Порядку № 1191 дає підстави для висновку, що умовою наявності права на отримання вказаної грошової допомоги є не відсутність факту отримання особою будь-якого іншого виду пенсії на момент виходу на пенсію за віком, а відсутність такого факту до моменту виходу на цю пенсію, тобто в будь-який момент до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону. При цьому законодавство не ставить право особи на отримання такої допомоги в залежність від розміру або тривалості отримання нею пенсії та часу її призначення, якщо такі обставини мали місце до виходу на пенсію за віком.

Як слідує з матеріалів справи, позивачу до призначення пенсії за віком було призначено пенсія за вислугу років та за період з 25.10.2004 по 07.11.2004 ОСОБА_1 виплачено пенсію за вислугу років у розмірі 130,71 грн., що підтверджено довідкою УОГ Шевченківського відділу ОГ м. Запоріжжя ГУ ПФУ в Запорізькій області. Тобто до призначення позивачу пенсії за віком вона певний час отримувала пенсію за вислугу років, що позбавляє її права на отримання грошової допомоги на підставі пункту 7-1 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Аналогічні правові позиції висловлені Верховним Судом у постанові від 22.02.2018 у справі № 310/3774/17.

За таких обставин суд дійшов висновку про відсутність у позивача права на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій, а тому у цій частині позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності..

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку із частковим задоволенням позовних вимог, суд вважає за необхідне стягнути на користь ОСОБА_1 документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору у сумі 384,20 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Оригінал квитанції про сплату судового збору №0.0.1521148727.1 від 13.11.2019 знаходиться в матеріалах адміністративної справи №280/5633/19.

Керуючись ст. ст. 9, 139, 242-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-б, код ЄДРПОУ 20490012) про зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016, 2017, 2018 роки з 16 вересня 2019 року із урахуванням різниці, що вже була виплачена.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 суму судового збору у розмірі 384 (триста вісімдесят чотири) гривні 20 копійок.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Повтний текст судового рішення виготовлено та підписано 10.02.2020.

Суддя О.О. Артоуз