
ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
і м е н е м У к р а ї н и
03 лютого 2020 року м. Ужгород№ 260/1831/19
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Плеханова З.Б.
при секретарі Поп Н.В.
за участю:
позивача: ОСОБА_1 ,
відповідача: Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області - представник Марканич В.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області , яким просить:
1.Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області щодо відмови у зарахуванні ОСОБА_1 періоду роботи з 17 березня 1976 рік по 18 жовтня 1994 рік до загального стажу.
2. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області зарахувати ОСОБА_1 період роботи на Заводі «Стеатит» (правонаступник товариство з обмеженою відповідальністю «Перечинський Стеатит» код 14313814) з 17 березня 1976 рік по 18 жовтня 1994 рік в страховий стаж при-призначенні пенсії.
3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області провести перерахунок пенсії з врахуванням стажу з 17 березня 1976 рік по 18 жовтня 1994 рік з дня звернення за її перерахунком, а саме з 18 листопада 2019 року.
Позиції сторін.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що при призначенні позивачу пенсії у 2016 році не було враховано період стажу роботи на заводі «Стеатит» з 17.03.1976 р. по 18.10.1994 р. оскільки, запис на стор.45 трудової книжки про звільнення з ВАТ «Стеатит» був завірений підписом відповідальної особи, печатку заводу практично не видно. Тому, працівники пенсійного фонду просили позивача надати уточнюючу довідку для підтвердження періоду роботи на ВАТ «Стеатит»
. З метою отримання належного розміру пенсії позивач повторно 18 листопада 2019 року звернулася до Управління обслуговування громадян Перечинського відділу обслуговування громадян (сервісний центр) Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області із заявою з відповідними додатками про перерахунок пенсії із врахуванням періоду роботи на заводі «Стеатит» з 17.03.1976 року по 18.10.1994 рік. Однак Рішенням Управління обслуговування громадян Перечинського відділу обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області від 21.11.2019 року «Про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 », було відмовлено в перерахунку пенсії згідно поданої заяви від 18.11.2019 року. Причиною для відмови у зарахуванні позивачу стажу роботи більше 18 років, на думку відповідача є неякісний відтиск печатки установи при звільнені позивача з роботи та відсутність довідки про підтвердження стажу роботи.
08 січня 2020 року до суду надійшов відзив, відповідно до якого відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Зазначив, що 12 липня 2016 року ОСОБА_1 призначено пенсію по віку згідно Закону №1058. Обчислення пенсії проводилось із врахуванням страхового стажу роботи згідно трудової книжки та індивідуальних відомостей на застраховану особу (ОК-5), який становив 17 років 1 місяць 6 днів. При розрахунку трудового стажу ОСОБА_1 не було зараховано період роботи: з 17.03.1976р. по 18.10.1994р. - у ВАТ «Стеатит». Вищевказаний період роботи Перечинським відділом обслуговування громадян ПФУ не включений в розрахунок страхового стажу оскільки запис у трудовій книжці про звільнення ОСОБА_1 з ВАТ «Стеатит» 18.10.1994 року завірений підписом відповідальної особи, але не завірений печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів. Вищевказані порушення не відповідають правилам ведення трудових книжок. Станом на сьогоднішній день ОСОБА_1 не було подано жодного документа (довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи), який би міг підтвердити вище зазначений період роботи.
В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги з мотивів наведених вище та просив позовні їх задовольнити в повному обсязі.А також зауважила, що вона зверталася та писала на завод, однак зараз все майно заводу арештовано і нікого за вказаною адресою немає.
Представник відповідача підтримав заперечення проти позову, викладені у письмовому відзиві на позов.
Заслухавши учасників справи, встановивши обставини справи на підставі досліджених в судовому засіданні доказів, пенсійної справи № 124023, проаналізувавши норми права, які підлягають або не підлягають застосуванню до даних правовідносин, надавши оцінку кожному аргументу сторін та мотиви суду, з яких суд дійшов до висновків у справі, суд констатує наступне.
2. Обставини, встановлені судом.
Відповідно до запису у трудовій книжці БТ НОМЕР_1 позивача 17 березня 1976 року Наказом №51 від 17.03.1976 р. (запис №1) було прийнято на посаду учениці мийниці-наклейщиці на завод «Стеатит».На даному записі міститься відтиск печаті "Завод ОСОБА_2 відділ кадрів"та завірений підписом ст.інспектора Шейко, який також поставив підпис та печать на титульній сторінці трудової книжки з датою її заповнення 17.03.1976 року.
Аналогічний відтиск печатки та підпис особи, яка була відповідальна за видачу трудової книжки, зроблений 03.02.1992 року міститься на а.с. 41 даної трудової книжки позивача .
В даній трудовій книжці містяться записи на сторінках 3-44 з відповідними наказами та датами про період роботи позивачки на вказаному заводі.
Згідно наказу фонду Держмайна у зв`язку з приватизацією, наказом №3/39 від 29.03.1994 р. завод «Стеатит» перейменований у відкрите акціонерне товариство «Стеатит» ( а.с. 44 трудової книжки .
18 жовтня 1994 року позивач була звільнена із TOB «Стеатит» за власним бажанням по ст.38 КЗпП за Наказом № 95 від 18.10.1994 року. Відтиск печаті міститься , однак не видно назву на сторінці 44-45 трудової книжки) (а.с.14-17).
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, по досягненню пенсійного віку у 2016 році, позивач звернулася на той час у Перечинське обєднане управління Пенсійного фонду України Закарпатської області із заявою про призначення пенсії за віком. Однак,при призначенні пенсії їй не було враховано період стажу роботи ти на заводі «Стеатит» з 17.03.1976 р. по 18.10.1994 р. оскільки, запис на стор.45 трудової книжки позивача про звільнення з ВАТ «Стеатит» був завірений підписом відповідальної особи, печатку заводу практично не видно.
Позивач 18 листопада 2019 року звернулася до Управління обслуговування громадян Перечинського відділу обслуговування громадян (сервісний центр) Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (надалі - сервісний центр) із заявою з про перерахунок пенсії із врахуванням періоду роботи на заводі «Стеатит» з 17.03.1976 року по 18.10.1994 рік. із доданими документами : паспорт та трудова книжка.
Рішенням Управління обслуговування громадян Перечинського відділу обслуговування громадян (сервісний центр) Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області від 21.11.2019 року «Про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 », позивачу було відмовлено в перерахунку пенсії згідно поданої заяви від 18.11.2019 року. Причиною для відмови у зарахуванні стажу роботи більше 18 років, зазначено неякісний відтиск печатки установи при звільнені позивача з роботи та відсутність довідки про підтвердження стажу роботи. Також було зазначено , що враховуючи наявну в інших пенсійних справах інформацію про неритмічну роботу підприємства з 1992 року при прийомі заяви а первинне призначення пенсії в графі недостаючі документи було вказано перелік документів . яких недостатньо для призначення пенсії( довідки про стаж роботи за період з 1976 по 1994 роки) , з чим заявниця була ознайомлена . Станом на день відмови зазначені документи ще не додані до пенсійної справи з посиланням на Інструкцію про порядок ведення трудових книжок....№ 58 від 29.07.2993 року.(а.с.19).
Як вбачається з копії трудової книжки, наданої до матеріалів справи, періоди роботи позивача, що стали предметом судового спору, виконані з дотримання вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок, що були чинними на час виникнення спірних правовідносин, не містять жодних сумнівних наведень (а.с.14-17).
З матеріалів справи слідує, що позивач звертався із заявою до ТОВ "Стеатит" про надання архівної довідки про підтвердження стажу із зазначенням заробітної плати за спірний період. Проте, відповіді не надано. (а.с.22).
Відповідно до архівної Довідки архівного сектору Перечинської районної державної адміністрації від 14 листопада 2019 року №297, документи Перечинського заводу «Стеатит» на державне зберігання в архівний сектор не прийнято.(а.с.21).
У Витягу з Реєстру юридичних осіб зазначено правонаступником ВАТ "Стеатит" ( місцезнаходження Перечин, вул. Червоноармійська,б.33 є зареєстроване 10.08.2004 року ТзОВ "Перечинський "Стеатит" ( а.с. 24-27).
Згідно Ухвали Перечинського районного суду від 12.01.2017 року накладено арешт на все майно ТзОВ "Перечинський "Стеатит" з місцезнаходженням м. Перечин, вул. Ужанська ( перейменована з Чревоноармійської) , 33.
Мотиви та норми права застосовані судом.
Вирішуючи спірні правовідносини між сторонами, суд виходить з того, що соціальний захист гарантований кожному громадянину України Конституцією України (ст. 46) і не може бути ніким обмежений. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України "Про пенсійне забезпечення" та Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".
Статтею 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
Згідно ч.2 ст. 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за період до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до ст.62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Порядок ведення трудових книжок, був врегульований Інструкцією про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженою постановою Держкомпраці СРСР від 20.06.1974 року № 162 (далі - Інструкція № 162), та Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженою наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 року № 58 (далі - Інструкція 58), що були чинними на час виникнення спірних правовідносин.
Згідно з 2.3 Інструкції № 162, всі записи в трудовій книжці про прийом на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагородження та заохочення вносяться адміністрацією підприємства після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого терміну, а при звільненні - в день звільнення мають точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
Аналогічна норма міститься також в пункті 2.4 Інструкції № 58, відповідно до якої усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
Як вбачається з копії трудової книжки, наданої до матеріалів справи, періоди роботи позивача, що стали предметом судового спору, виконані з дотримання вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок, що були чинними на час виникнення спірних правовідносин, не містять жодних сумнівних наведень.
Відповідно до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою КМУ від 12.08.1993 року № 637 за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Згідно п. 3 зазначеного Порядку за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
З матеріалів справи слідує, що позивач звертався із заявою до керівника "Стеатит" (правонаступником заводу "Стеатит") , проте, жодної відповіді не надано.
Згідно з ч. 1 ст. 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення" органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Перевірка достовірності виданих документів покладається на пенсійний орган, а сумніви останнього щодо обґрунтованості їх видачі, самі по собі не можуть бути підставою для відмови у призначенні пенсії.
В даному випадку, суд вважає, печатку заводу видно, та не викликає жодних сумнівів у дійсності таких записів в трудовій книжці позивача, та не потребує підтвердження додатковими документами.
Крім того, право позивача на встановлені законом гарантії не може бути поставлене в залежність від якості виконання обов`язків працівником, відповідальним за порядок ведення трудової книжки. На особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Відсутність посилання чи неточність записів не може бути підставою для виключення певних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пенсії, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства. Підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки.
Суд зазначає, що вказані записи між собою пов`язані хронологічно, відсутні ознаки підчисток та підробок, у зв`язку із чим, посилання відповідача на те , що печатку погано видно не може бути підставою для відмови у зарахуванні вищезазначеного періоду роботи до стажу.
Крім того, суду констатує, що період роботи позивача з дати її прийняття, тобто з 17.03.1976 року ( а.с 3 трудової книжки) до 03.02.1992 року (міститься на а.с. 41 трудової книжки ) є підтверджений записами інспектора ОСОБА_3 та печаткою "Стеатит.відділ кадрів",чому не надав належної оцінки відповідач. Отже, навіть якщо брати до уваги посилання відповідача, що печатку підприємства не видно на запису на дату звільнення позивача , то вказаний судом період був підтверджений у відповідності до діючих норм законодавства на час ведення трудової книжки.
Наведене в повній мірі узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеній у постанові № 687/975/17 від 21.02.2018 року.
Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній , (Порядок) затвердженим Постановою КМУ від 12 серпня 1993 р. N 637 встановлено , що:
- Основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
- за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
- У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Судом встановлено, що трудова книжка у позивача є, відповідні записи також містяться, а тому підстави надання інших документів - відсутні.
Крім того, оскільки підприємство, де працювала позивачка було фактично ліквідоване, а правонаступник наразі не здійснює діяльність, майно якого арештоване за рішенням суду, то відповідач використав надане йому повноваження, встановлене п. 2. Порядку (У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Рішенням судів, які набрали законної сили, встановлені факти роботи вказаного підприємства у ті роки, які зазначені у трудовій книжці позивачки, де також досліджувалися записи в трудовій книжці, де погано було видно печатку підприємства, де особи зазначали , що неодноразово зверталися до підприємства для надання відповідних довідок із зазначенням їхнього стажу роботу, а також те, що архів підприємства опечатано з 23.02.2017 року, про що зазначено, зокрема у Рішенні ЗОАКС від 17.12.2019 року у справі № 260/1617/19 (набула законної сили17.01.2020 року ), Постанові Лвівського апеляційного адмінсуду від 14 березня 2018 року у справі № 304/845/17.
Проаналізувавши встановлені на підставі поданих сторонами доказів фактичні обставини у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що не зарахування відповідачем спірного періоду роботи позивача на заводі "Стеатит" є неправомірним, а порушене право позивача підлягає захисту обраним ним способом.
Згідно з ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем не доведено неправомірність вимог позивача у адміністративній справі.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При зверненні до суду з адміністративним позовом позивачем сплачений судовий збір у розмірі 768,40 грн. У зв`язку із задоволенням позовних вимог суд дійшов висновку, що судові витрати, понесені позивачем, належать відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у сумі 768,40 грн.
Керуючись статтями 242-246 КАС України, суд,-
В И Р І Ш И В:
1. Позов ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області ( код ЄДРПОУ 20453063,м. Ужгород, пл. Народна,4) про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.
2. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області ( код ЄДРПОУ 20453063,м. Ужгород, пл. Народна,4) зарахувати ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) період роботи на Заводі «Стеатит» (правонаступник товариство з обмеженою відповідальністю «Перечинський Стеатит» код 14313814) з 17 березня 1976 рік по 18 жовтня 1994 рік в страховий стаж при призначенні пенсії.
3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області ( код ЄДРПОУ 20453063,м. Ужгород, пл. Народна,4) провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) з врахуванням стажу з 17 березня 1976 рік по 18 жовтня 1994 рік з дня звернення за її перерахунком, а саме з 18 листопада 2019 року.
4. Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області ( код ЄДРПОУ 20453063,м. Ужгород, пл. Народна,4) на користь ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) судові витрати у вигляду сплачено судового збору в розмірі 768,40 грн.( сімсот шістдесят вісім ) грн. 40 копійок згідно квитанції № 0631150064 АТ "Комінвестбанк"
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення через Закарпатський окружний адмінсуд до Восьмого апеляційного адмінсуду.
СуддяЗ.Б.Плеханова
Повний текст рішення складено та підписано 10 лютого 2020 року.
Судове рішення № 87468305, Закарпатський окружний адміністративний суд було прийнято 03.02.2020. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 260/1831/19. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: