Рішення № 87468235, 10.02.2020, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2020 року м. Житомир справа № 240/11801/19

категорія 102000000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гуріна Д.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 до Баранівського районного сектору Управління державної міграційної служби у Житомирській області про визнання протиправною відмови, зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

20 листопада 2019 року до Житомирського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 із позовом до Баранівського районного сектору Управління державної міграційної служби у Житомирській області, у якому просить:

- визнати протиправною відмову Баранівського районного сектору Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області від 14 листопада 2019 року у видачі її сину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорта громадянина України у формі книжечки;

- зобов`язати Баранівський районний сектор Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області видати її сину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-ХІІ.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказала, що по досягненню її сином 16-річного віку вона, як законний представник сина, звернулась 8 листопада 2019 року до Баранівського районного сектору УДМС у Житомирській області щодо оформлення паспорта громадянина України у формі книжечки. На вказану заяву позивач отримала відмову з посиланням на запровадження внутрішніх паспортів у формі ID-картки. Позивач у позовній заяві наголошувала, що примушування до обробки персональних і конфіденційних даних з метою оформлення паспорта громадянина України у формі картки є неправомірним втручанням в особисте життя з боку держави та порушенням вимог статті 8 Закону України від 1 червня 2010 року №2297-VI "Про захист персональних даних". Крім того, позивач посилається на Положення про паспорт №2503-ХІІ, яким затверджено зразок бланка паспорта громадянина України у формі книжечки, та який на сьогодні є чинним. Вказані дії територіального органу ДМС слугували підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

Після усунення позивачем недоліків позовної заяви, ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 9 грудня 2019 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.

2 січня 2020 року представником відповідача у строк, визначений частиною 5 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України та встановлений ухвалою суду від 27 грудня 2019 року, подано відзив на позовну заяву (а.с.33-35), у якому відповідач просив у задоволенні позовних вимог відмовити, з підстав, що викладені у відзиві. В обґрунтування заперечень відповідач зазначив, що за результатами розгляду заяви-звернення позивача одноосібно від 8 листопада 2019 року, поданої у порядку Закону України "Про звернення громадян" про оформлення паспорта громадянина України у формі книжечки, листом від 14 листопада 2019 року №Л-9/6/1813-19/1813/630-19 надано відповідь із роз`ясненням порядку оформлення паспорта громадянина України.

Відповідач зазначає, що територіальним підрозділом не було відмовлено в оформленні паспорта, позивач зверталась із зверненням та не надала визначеного Порядком оформлення і видачі паспорта громадянина України переліку документів, необхідного для оформлення паспорта.

Переписка із позивачем з роз`ясненням порядку отримання паспорта згідно приписів Закону України № 5492-VI від 20 листопада 2012 року «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус», постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 302 «Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України» у формі листа, не може розцінюватися як відмова в оформленні та видачі паспорта у формі книжечки.

Крім того, позивачем подано до територіального підрозділу УДМС заяву про оформлення нового паспорта невстановленого зразка, а також не додано до вказаної заяви документів, необхідних для оформлення обміну паспорта, а не заміні чи оформлення нового, як просить позивач, передбачених пунктом 67 Порядку №302.

Також, відповідачем зазначено, що ОСОБА_2 не лише не надав до Баранівського РС необхідного переліку документів, передбаченого положенням про паспорт, а й узагалі не звертався особисто до відповідача з відповідною заявою з приводу його документування паспортом громадянина України.

Крім того, заява позивача від 8 листопада 2019 року не відповідала встановленій законодавством формі, тому по суті не розглядалась, а у порядку звернення громадян.

Враховуючи наведене, відповідач вважає, що його дії повністю відповідають вимогам чинного законодавства України, а позовні вимоги є необґрунтованими. Зважаючи на вказане, вимога позивача про визнання протиправною відмови задоволенню не підлягає.

13 січня 2020 року на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив (а.с.39-41), у якій вона зазначає, що не погоджується з мотивами, викладеними відповідачем у відзиві, зазначає, що відповідач своєю відмовою порушує права позивача, закріплені у Конституції України. Просить позов задовольнити та видати її сину паспорт у формі книжечки.

Згідно з частиною 4 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Відповідно до частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Згідно з положеннями частини 5 статті 262, частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд дійшов наступних висновків.

Син позивача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , досяг віку 16 років і бажає отримати паспорт старого зразка у формі книжечки.

8 листопада 2019 року позивач, як законний представник її неповнолітнього сина ОСОБА_2 звернулась до Баранівського РС УДМС із заявою про оформлення паспорта громадянина України у формі книжечки (а.с.14).

14 листопада 2019 року на адресу позивача надійшов лист з повідомленням про те, що відсутня альтернатива паспортам у формі ID-картки. У листі відповідач роз`яснив, що в Україні запроваджено паспорти нового зразка у формі ID-картки. Постановою КМУ №302 від 25 березня 2015 року "Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, знищення паспорта громадянина України" прийняття документів для оформлення паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія з 1 листопада 2016 року припиняється. Також відповідач зазначив, що відсутній механізм реалізації права видачі паспорта у формі книжечки відповідно до Положення №2503-XII (а.с.15).

Позивач та її син, не погоджуючись на обробку персональних даних та бажаючи отримати паспорт громадянина України у вигляді ID-картки, звернулись до суду з даним позовом, з вимогою про визнання відмови відповідача протиправною.

Досліджуючи матеріали справи, судом встановлено.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Стосовно посилань позивача на висновки, що викладені Верховним Судом у зразковій справі №806/3265/17, суд зазначає наступне.

У постанові у справі №806/3265/17 від 19 вересня 2018 року Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що реалізація державних функцій має здійснюватися без примушення людини до надання згоди на обробку персональних даних, їх обробка повинна здійснюватись, як і раніше, в межах і на підставі тих законів і нормативно-правових актів України, на підставі яких виникають правовідносини між громадянином та державою. При цьому, технології не повинні бути безальтернативними і примусовими. Особи, які відмовилися від обробки їх персональних даних, повинні мати альтернативу - використання традиційних методів ідентифікації особи. Позбавлення особи можливості отримання паспорта у традиційній формі - у вигляді книжечки, і спричинені цим побоювання окремої суспільної групи, що отримання паспорта у вигляді картки може спричинити шкоду приватному життю, становить втручання держави, яке не було необхідним у демократичному суспільстві, і воно є непропорційним цілям, які мали б бути досягнуті без покладення на особу такого особистого надмірного тягаря. При вирішенні спору Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що законодавець, вносячи зміни до Закону №5492-VI, не дотримався вимог, за якими такі зміни повинні бути зрозумілими і виконуваними, не мати подвійного тлумачення, не звужувати права громадян у спосіб, не передбачений Конституцією України та не допускати жодної дискримінації у залежності від часу виникнення правовідносин з отриманням паспорта громадянина України.

Спірні відносини врегульовано двома нормативними актами: Положенням про паспорт №2503-XII і Порядком №302, відповідно до яких особи, які раніше отримали паспорт (у формі книжечки), не зобов`язані звертатися за його обміном, при досягненні відповідного віку органи УДМС проводять вклеювання фотографії, тоді як особи, які змінили прізвище, чи у яких відбулися інші зміни персональних даних, зобов`язані отримувати новий паспорт у формі ID-картки, який має обмежувальний термін 10 років (частина 3 статті 21 Закону №5492-VI), до якого вноситься більше персональних даних та який має унікальний номер запису у Реєстрі. При цьому, у жодному законі не зазначено, з якою метою встановлені такі обмеження, і чи є вони необхідними у демократичному суспільстві. Велика палата Верховного суду дійшла висновку про протиправність відмови у видачі особі паспорту у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт №2503-ХІІ у разі побоювання останньої, що отримання паспорта у вигляді картки може спричинити шкоду приватному життю, оскільки така відмова становить втручання держави, яке не є необхідним у демократичному суспільстві, і воно є непропорційним цілям, які мали б бути досягнуті без покладення на особу такого особистого надмірного тягаря.

Згідно з частиною 3 статті 291 Кодексу адміністративного судочинства України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.

Таким чином, за висновками Великої Палати Верховного Суду примушування особи до отримання паспорту у формі картки є протиправним та становить втручання у її приватне життя, встановлює для осіб додаткові недопустимі обмеження.

Із врахуванням правової позиції Верховного Суду особа за власним вибором може отримати паспорт у формі картки відповідно до Порядку №302, або ж відмовитись від його отримання. При цьому, паспорт є документом, що підтверджує громадянство особи, а позбавлення особи можливості користуватись паспортом, зокрема, у той формі, якій вона бажає, є обмеженням прав такої особи.

Згідно з статтею 5 Закону України "Про громадянство України" паспорт громадянина України є документом, що підтверджує громадянство України.

Правові та організаційні засади створення та функціонування Єдиного державного демографічного реєстру та видачі документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, а також права та обов`язки осіб, на ім`я яких видані такі документи, регулюються Законом України від 20 листопада 2012 року №5492-VI "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" (далі - Закон №5492-VI).

Частиною 1 статті 21 Закону №5492-VI встановлено, що паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, що також кореспондується з нормами Положення №2503-XII.

Відповідно до частин 1, 2, 4, 5 статті 14 Закону №5492-VI передбачено, що форма кожного документа встановлюється цим Законом. Документи залежно від змісту та обсягу інформації, яка вноситься до них, виготовляються у формі книжечки або картки, крім посвідчення на повернення в Україну, що виготовляється у формі буклету. Документи у формі книжечки на всіх паперових сторінках та на верхній частині обкладинки повинні мати серію та номер документа, виконані за технологією лазерної перфорації. Персоналізація документів у формі книжечки здійснюється за технологією лазерного гравіювання та лазерної перфорації. Персоналізація документів у формі картки виконується за технологією термодруку або лазерного гравіювання. Персоналізація документів здійснюється централізовано у Державному центрі персоналізації документів.

Відповідно до норм частини 2 статті 21 Закону №5492-VI кожен громадянин України, який досяг чотирнадцятирічного віку, зобов`язаний отримати паспорт громадянина України. Оформлення, видача, обмін паспорта громадянина України, його пересилання, вилучення, повернення державі та знищення здійснюються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 3 Положення №2503-XII визначено, що бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Порядок видачі, обміну паспорта і користування ним регулюється розділом ІІ Положення №2503-XII. Так, зокрема, пунктом 13 Положення №2503-XII передбачено, що для одержання паспорта громадянин подає:

- заяву за формою, встановленою Міністерством внутрішніх справ України;

- свідоцтво про народження;

- дві фотокартки розміром 35 х 45 мм;

- у необхідних випадках - документи, що підтверджують громадянство України.

Отже, Положення №2503-XII не втратило чинність та передбачає виготовлення паспортів як у формі книжечки так і у формі картки, а також встановлює перелік документів, які мають бути подані для одержання паспорта.

Станом на день виникнення спірних правовідносин (день подання заяви) оформлення та видача паспорта регулюється Порядком оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №302 від 25 березня 2015 року (далі - Порядок №302).

Згідно з підпунктом 1 пункту 7 Порядку №302 оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін та видача паспорта здійснюються особі, яка досягла 14-річного віку, - на підставі заяви-анкети, поданої нею особисто.

Відповідно до пункту 35 Порядку №302 заявник для оформлення паспорта подає такі документи:

1) свідоцтво про народження або документ, що підтверджує факт народження, виданий компетентними органами іноземної держави (далі - свідоцтво про народження);

2) оригінали документів, що підтверджують громадянство та посвідчують особу батьків або одного з них, які на момент народження особи перебували у громадянстві України (для підтвердження факту належності особи до громадянства України).

У разі відсутності таких документів або у разі, коли батьки чи один із батьків такої особи на момент її народження були іноземцями або особами без громадянства, або у разі набуття особою громадянства України на території України подається довідка про реєстрацію особи громадянином України;

3) паспорт громадянина України для виїзду за кордон (для осіб, які постійно проживали за кордоном, після повернення їх в установленому порядку на проживання в Україну та для осіб, які набули громадянство України за кордоном);

4) посвідчення про взяття на облік бездомних осіб (для бездомних осіб);

5) довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (для внутрішньо переміщених осіб);

6) рішення суду про встановлення особи (для осіб, яких не було встановлено за результатами проведення процедури встановлення особи);

7) документ, що посвідчує особу законного представника/уповноваженої особи, та документ, що підтверджує повноваження особи як законного представника/уповноваженої особи;

8) документи, що підтверджують сплату адміністративного збору, або оригінал документа про звільнення від його сплати. Оригінал документа про звільнення від сплати адміністративного збору повертається заявнику, а до заяви-анкети додається його копія, засвідчена працівником територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб`єкта шляхом проставлення відмітки Згідно з оригіналом та підпису із зазначенням його посади, прізвища, ініціалів та дати;

9) документи, що підтверджують відомості для внесення додаткової змінної інформації до безконтактного електронного носія та у паспорт (за наявності таких документів):

про місце проживання - довідку органу реєстрації встановленого зразка;

про народження дітей - свідоцтва про народження дітей;

про шлюб і розірвання шлюбу - свідоцтво про шлюб, свідоцтво про розірвання шлюбу, рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили, або виданий компетентними органами іноземної держави документ, який згідно з її національним законодавством підтверджує відповідний факт;

про зміну імені - свідоцтво про зміну імені, свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб, свідоцтво про розірвання шлюбу, рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили, або виданий компетентними органами іноземної держави документ, який згідно з її національним законодавством підтверджує відповідний факт;

довідку про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків або повідомлення про відмову від його прийняття;

10) документ, виданий відповідним органом, установою, організацією, який містить фотозображення особи, - для осіб, які звертаються за оформленням паспорта вперше після досягнення 18-річного віку. У разі відсутності такого документа особа подає письмове звернення в довільній формі, в якому зазначається інформація про адресу місць проживання, навчання, роботи, установ виконання покарань та інша інформація, відомості про батьків або інших родичів, які будуть залучені до проведення процедури встановлення особи;

11) одну фотокартку розміром 10 х 15 сантиметрів для внесення відцифрованого образу обличчя особи шляхом сканування із застосуванням засобів Реєстру - для оформлення паспорта особі, яка не може пересуватися самостійно у зв`язку з тривалим розладом здоров`я, що підтверджується медичним висновком відповідного закладу охорони здоров`я, оформленим в установленому порядку, або особі, яка відбуває покарання в установах виконання покарань або перебуває на тривалому стаціонарному лікуванні в закладах МОЗ закритого типу (в разі потреби). Фотокартка повинна відповідати вимогам рекомендацій Міжнародної організації цивільної авіації (IКAO) Doc 9303.

Отже, передумовою оформлення та видачі паспорта громадянина України є звернення особи до уповноваженого органу з відповідною заявою встановленого зразка, з долученням визначеного переліку документів.

Відповідно до пункту 37 Порядку №302 працівник територіального підрозділу Державної міграційної служби, на якого згідно з його службовими обов`язками покладаються функції з оформлення паспорта, вчиняє дії, передбачені пунктами 24-29, 32 і 33 цього Порядку, і приймає до розгляду заяву-анкету та додані до неї документи.

Після прийняття до розгляду заяви-анкети та доданих до неї документів працівник територіального підрозділу ДМС здійснює заходи з ідентифікації особи, на ім`я якої оформляється паспорт (пункт 38).

Згідно з пунктом 44 Порядку №302, за результатами проведення процедури встановлення особи, підтвердження факту видачі свідоцтва про народження, а також перевірки факту належності особи до громадянства України працівником територіального підрозділу ДМС складається висновок за встановленою МВС формою, який затверджується керівником територіального органу ДМС.

Якщо за результатами проведення зазначеної процедури особу не встановлено, приймається рішення про відмову особі в оформленні паспорта, яке доводиться до відома заявника в порядку, передбаченому пунктами 100 і 101 цього Порядку.

Також, згідно з пунктом 100 Порядку №302, територіальний орган/територіальний підрозділ ДМС має право відмовити особі в оформленні або видачі паспорта, якщо:

1) особа не є громадянином України;

2) особа вже отримала паспорт (у тому числі паспорт зразка 1994 року), який є дійсним на день звернення (крім випадків обміну паспорта у зв`язку з виявленням помилки в інформації, внесеній до нього; звернення для обміну протягом одного місяця до дати закінчення строку дії паспорта; непридатності для подальшого використання);

3) дані, отримані з баз даних Реєстру, картотек, не підтверджують надану заявником інформацію;

4) за видачею паспорта звернувся законний представник, який не має документально підтверджених повноважень на отримання паспорта;

5) особа подала не в повному обсязі документи та інформацію, необхідні для оформлення і видачі паспорта;

6) особу не встановлено за результатами проведення процедури встановлення особи.

Згідно з пунктом 101 Порядку №302, у рішенні про відмову в оформленні чи видачі паспорта, яке доводиться до відома заявника в порядку і строки, встановлені законодавством, зазначаються підстави відмови.

Рішення про відмову в оформленні, обміні та видачі паспорта може бути оскаржено особою в адміністративному порядку або до суду (пункт 115 Порядку №302).

З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 (мати неповнолітнього ОСОБА_2 ) одноосібно 8 листопада 2019 року звернулася з письмовим зверненням у вигляді заяви до Баранівського РС з проханням оформити бланк паспорта громадянина України її сину ОСОБА_2 без застосування засобів ЄДДР на підставі Закону України "Про громадянство". До звернення заявниця додала копію свідоцтва про народження та 2 фотокартки (а.с.14).

За результатами розгляду вказаного звернення Баранівським РС надано відповідь від 14 листопада 2019 року за вих. №Л-9/6/1813-19/1813/630-19 з роз`ясненнями вимог законодавства щодо оформлення паспорта громадянина України.

Так, зокрема, пунктом 13 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-ХІІ (далі-Положення про паспорт) передбачено, що для одержання паспорта громадянин подає: заяву за формою, встановленою Міністерством внутрішніх справ України; свідоцтво про народження; дві фотокартки розміром 35 х 45 мм; документи, що підтверджують громадянство України (для осіб, які отримують паспорт у зв`язку з досягненням 16-річного віку - оригінали паспортів громадянина України батьків).

Таким чином ОСОБА_2 не тільки не надає до Баранівського РС переліку документів, передбаченого Положенням про паспорт, але і взагалі не звертався до відповідача з приводу документування його паспортом громадянина України.

Позивач також не долучила до свого звернення передбаченого Положенням про паспорт переліку документів.

Отже, вказана заява позивача була розглянута у порядку, передбаченому Законом України "Про звернення громадян" від 2 жовтня 1996 року №393/96-ВР.

Таким чином, можна дійти висновку, що позивач звернулася до відповідача всупереч встановленому законодавством порядку, за яким громадянин, повинен: по-перше, подати документи особисто: по-друге, подати оригінали документів; по-третє, подати заяву про видачу паспорта належної форми, яка встановлена законодавством, а не довільної.

З огляду на що позивач, хоча і у письмовій формі звернулась до Баранівського районного сектору УДМС України в Житомирській області із заявою від 8 листопада 2019 року, однак вказана заява була невстановленої форми, крім того подана не особисто її сином ОСОБА_2 .

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що Баранівським районним сектором УДМС України в Житомирській області з дотриманням вимог Закону України "Про звернення громадян" було розглянуто заяву позивача від 8 листопада 2019 року і роз`яснено порядок оформлення громадянства України та отримання паспорта громадянина України.

Отже, права позивача не порушено рішеннями, діями або бездіяльністю, заяву розглянуто Баранівським районним сектором УДМС України в Житомирській області у строки та у порядку, що передбачені законодавством про звернення громадян, чим не створено перешкоди позивачу у реалізації права її сина на отримання паспорта громадянина України по досягненню певного віку.

Згідно з частиною 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України, та, зокрема, у Кодексі адміністративного судочинства України, право особи на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає обґрунтування наявного порушення. Особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист, а обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Суд захищає лише порушені, невизнані або оспорювані права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення. Наведені положення не дозволяють скаржитися щодо законодавства або певних обставин абстрактно, лише тому, що заявник вважає, що положення певного акту впливають на його правове становище.

Згідно з приписами статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Оскільки відповідач довів правомірність своїх дій, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заявлених позивачем вимог.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,

вирішив:

Відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_1 , виданий 26 серпня 1995 року) до Баранівського районного сектору Управління державної міграційної служби у Житомирській області (вул.Тищика, 7,0 м.Баранівка, 12701, код ЄДРПОУ 37808497) про визнання протиправною відмови, зобов`язання вчинити певні дії.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Д.М. Гурін