
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 січня 2020 року Справа № 160/11668/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рищенка А.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про зобов`язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
21.11.2019 ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - відповідач), в якій просить:
- визнати протиправними та скасувати відповідні розрахунки про розмір поновленої пенсії ОСОБА_1 викладені у відмові відповідача від 22.12.2018 року, зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області отримати від уповноваженого органу чинну довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 від відповідних органів; та на підставі отриманої довідки провести перерахунок пенсії за вислугу років ОСОБА_1 , у відповідності до діючих розмірів грошового забезпечення з дати поновлення виплати пенсії - з 12.09.2017 року, відповідно до норм Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", з проведенням індексації відповідно до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" та компенсацією втрати частини доходів відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати";
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області виплатити ОСОБА_1 суму недоотриманої пенсії за попередній період в повному обсязі за весь період на визначений ним банківський рахунок.
Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 є громадянином України, ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивачу була призначена і виплачувалась пенсія за вислугу років. 08.12.1999 позивач виїхав на постійне місце проживання до Ізраїлю, де був прийнятий на консульський облік в посольстві України в державі Ізраїль. Після його виїзду за кордон виплата пенсії була припинена. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.07.2018 по справі № 804/2792/18, зобов`язано відповідача поновити виплату пенсії позивачу з 12.09.2017. Проте, позивачем було отримано лист відповідача № 30848/03-02/15 від 22.12.2018, яким було повідомлено, що було проведено поновлення пенсії ОСОБА_1 з 07.08.2018, а не з 12.09.2017. Також, було зазначено, що управлінням була виплачена певна сума, однак відповідно до банківської виписки по картковому рахунку від 10.01.2019, відповідачем було виплачено усього 980,06 грн. З огляду на вищевикладене, позивач не погоджується з розрахунками поновленої йому пенсії, вважає їх невірними та помилковими, у зв`язку із чим звернувся з цим позовом до суду за захистом та відновленням його порушеного права та законного інтересу на належний розмір пенсійних виплат.
Ухвалою суду від 26.11.2019 відкрито провадження у справі та призначено розгляд останньої за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами (письмове провадження).
Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі та витребувано належним чином завірені матеріали пенсійної справи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).
27.12.2019 року представником відповідача надано до суду письмовий відзив на позов, в якому останній проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області є правомірними, оскільки Головне управління діяло на підставі рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.07.2018 по справі № 804/2790/18, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Щодо індексації, то позивач не звертався з будь-якими заявами до Головного управління. Щодо позовних вимог в частині виплати компенсації втрати частини доходів, зазначив, що в даному випадку спірні суми пенсії не нараховувались, тож для застосування компенсації втрати частини доходу правові підстави відсутні.
На виконання ухвали суду від 26.11.2019 відповідачем було долучено до матеріалів справи № 160/11668/19 належним чином завірені матеріали пенсійної справи ОСОБА_1
13.01.2020 на адресу суду від представника позивача надійшла письмова відповідь на відзив, в якій було підтримано позицію викладену в позовній заяві та зазначено, що відзив відповідача не спростовує доводів позовної заяви, а лише вказує на її обґрунтованість, на підставі чого, просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Згідно положень ст. 262 КАС України, суд розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є громадянином України.
З 08.12.1999 виїхав на постійне місце проживання до Ізраїлю, де перебуває на консульському обліку посольства України в Державі Ізраїль.
Позивачу була призначена пенсія за вислугу років відповідно до норм Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», що підтверджується матеріалами справи.
З 08.12.1999 у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання до Ізраїлю виплата пенсії ОСОБА_1 була призупинена.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.07.2018 по справі № 804/2790/18, адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у поновлені виплати ОСОБА_1 пенсії за вислугу років. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України поновити ОСОБА_1 виплату пенсії з 12.09.2017. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 05.12.2018 по справі № 804/2790/18, апеляційну скаргу ОСОБА_1 було залишено без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.07.2018 без змін.
Листом від 22.12.2018 № 30848/03-02/15 Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, повідомило, що відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсія за вислугу років ОСОБА_1 поновлена з 07.08.2018.
В протоколі за пенсійною справою - 0401022448 (Міноборони) від 07.08.2018, визначено, що ОСОБА_1 призначено згідно з Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-ХII від 09.04.1992, загальний розмір пенсії за справою щомісячно 169 грн. 65 коп. з 07.08.2018.
Позивач не погоджується з розрахунками Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області поновленої пенсії, вважає їх невірними та помилковими, у зв`язку з чим звернувся до суду за захистом та відновленням порушеного права та законного інтересу на належний розмір пенсійних виплат.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-ХІІ) визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України їх числа осіб, які перебували на військові службі в органах внутрішніх справ, Національної поліції державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.
Закон має на меті реалізацію особами, які мають право на пенсію за цим Законом, свого конституційного права на державне пенсійне забезпечення у випадках, передбачених Конституцією України та цим Законом, і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України.
Держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку зі збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Статтею 1 Закону № 2262-ХІІ визначено, що особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.
Законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів (ст. 1-1 Закону № 2262-ХІІ).
Пенсії, призначені зазначеним особам в Україні до виїзду на постійне місце проживання за кордон, виплачуються в порядку, встановленому Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (ч. 2 ст. 62 Закону № 2262-ХІІ).
Згідно ст. 63 Закону № 2262-ХІІ перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Відповідно до п. 2, п. 3 постанови Кабінету Міністрів України № 45 від 13.02.2008 «Про затвердження порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Постанова № 45) пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки), та надсилає відповідну інформацію Міноборони, МВС, Національній поліції, Мін`юсту, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, ДФС, Управлінню державної охорони, Адміністрації Держспецзв`язку, Адміністрації Держприкордонслужби, ДСНС (далі - державні органи).
Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі - уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.
На підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.
Відповідно до положень п. п. 14, 17, 18 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України № 3-1 від 30.01.2007, орган, що призначає пенсії, розглядає питання про призначення пенсії або про відновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою.
Заяви про переведення з одного виду пенсії на інший і поновлення виплати раніше призначеної пенсії приймаються органом, що призначає пенсії, при поданні заявником всіх необхідних документів.
Заяви осіб про призначення, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі обліку заяв про призначення пенсії згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Заявнику або посадовій особі уповноваженого структурного підрозділу органом, що призначає пенсії, видається розписка - повідомлення із зазначенням дати приймання заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати в тримісячний термін з дня прийняття заяви.
Не пізніше 10 днів після надходження заяви з необхідними для призначення, переведення з одного виду пенсії на інший та відновлення раніше призначеної пенсії документами орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, переведення з одного виду пенсії на інший та відновлення раніше призначеної пенсії або про відмову в призначенні, переведенні з одного виду пенсії на інший та відновленні раніше призначеної пенсії.
Рішення щодо призначення, переведення з одного виду пенсії на інший та відновлення раніше призначеної пенсії оформляється розпорядженням органу, що призначає пенсії.
З огляду на п. 1 Порядку, органами, що призначають пенсії є відповідні управління Пенсійного фонду.
Порядком передачі органам Пенсійного фонду України функцій з призначення і виплати пенсій деяким категоріям громадян, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 02.11.2006 № 1522, визначено механізм передачі органам Пенсійного фонду України від Міноборони, МВС, МНС, СБУ, Державної податкової адміністрації, Державного департаменту з питань виконання покарань та інших органів, що здійснюють призначення пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (2262-12), функцій з призначення і виплати пенсій.
Відповідно до пп. 1, 2 п. 2 зазначеного Порядку, органи, що здійснюють призначення пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" передають за формою, що затверджується Пенсійним фондом України: інформаційно-довідкову базу даних, систематизовану базу даних законодавчих, інших нормативно-правових актів та документацію, необхідні для забезпечення виконання функцій з призначення і виплати пенсій; закриті виплатні документи та відомості на виплату пенсії за останніх три роки; архівні пенсійні справи, закриті протягом трьох останніх років; закриті на момент передачі: - документи про реєстрацію заяв; - документи про реєстрацію виплатних документів; - документи з обліку даних про переплату пенсій; дані про стан заповнення бази одержувачів пенсій; бланки документів, необхідних для призначення і виплати пенсій; 2) органи Пенсійного фонду України приймають згідно із затвердженими графіками від органів, що здійснюють призначення пенсії відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", пенсійні справи, виплатні та інші документи, необхідні для виконання функцій з призначення і виплати пенсій.
Відповідно до пп. 5 п. 4 постанови Правління Пенсійного фонду України № 28-2 від 22.12.2014 «Положення про головні управління ПФУ в АР Крим, областях, м.Києві та Севастополі» управління відповідно до покладених на нього завдань: здійснює призначення (перерахунок) та виплату пенсій військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та іншим особам (крім військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей), які мають право на пенсію згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Згідно з пп. 2 п. 6 Положення Головне управління Фонду має право: отримувати безоплатно в установленому законодавством порядку від державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій усіх форм власності і від фізичних осіб - підприємців відомості про нарахування, обчислення і сплату страхових внесків, а також інші відомості, необхідні для здійснення покладених на головне управління Фонду завдань.
Таким чином, суд зазначає, що повноваження щодо нарахування, призначення, виплати та поновлення пенсії військовослужбовців, а також інформація та документи, що стосуються виконання даних повноважень були передані органам Пенсійного фонду України.
Крім того, матеріали припиненої пенсійної справи позивача були передані до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області. Однак, відповідачем не було здійснено заходів щодо отримання довідки щодо чинного розміру грошового забезпечення для перерахунку пенсії.
Статтею 64 Закону № 2262-ХІІ призначені військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей пенсії підвищуються відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».
У статті 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 № 1282-ХІІ, визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема пенсії.
Індексація пенсій здійснюється шляхом їх підвищення відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.
При цьому у частині 2 статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначено порядок індексації та перерахунку пенсій, так для забезпечення індексації пенсії щороку проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі розмір щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, передбачений абзацом другим цієї частини, може бути збільшений, але не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
Розмір, дата та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.
З аналізу вищевикладених положень Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» слід дійти висновку, що поновлена сума пенсії позивача у розмірі 169 грн. 65 коп. має бути перерахована, бо закон визначає право осіб, що отримують пенсії, зокрема за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», на такий перерахунок, в тому числі на підвищення його розміру, з урахуванням індексації.
Питання, пов`язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом № 2050-ІІІ та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159 (далі - Порядок № 159).
Згідно зі ст. 1, 2 Закону № 2050-ІІІ підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), така компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
Тобто, ст. 2 Закону № 2050-ІІІ прямо передбачено, що під доходами, на які поширюються правила щодо компенсації втрат, у цьому Законі слід розуміти, зокрема, пенсії.
Із наведеного вбачається, що дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата).
Основною умовою для виплати громадянину передбаченої ст. 55 Закону № 2262-XII, ст. 2 Закону № 2050-ІІІ та Порядком № 159 компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). При цьому компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією (у цій справі - органом Пенсійного фонду України) добровільно чи на виконання судового рішення.
Згідно з п. 2 Порядку № 159 компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру: пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат).
З урахуванням викладеного, слід зазначити, що відповідач на виконання рішення суду повинен був нарахувати та виплатити пенсію позивачу з 12.09.2017, як визначено судовим рішенням, що не було здійснено відповідачем.
Таким чином, позивач має право на компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушення строків виплати пенсії.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 20.02.2018 по справі № 522/5664/17 (провадження № К/9901/2999/17).
Згідно з ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню повністю.
Що стосується вирішення питання про розподіл судових витрат, то суд зазначає наступне. На підставі статті 139 КАС України, суд вважає за необхідне відшкодувати позивачу сплачений судовий збір у розмірі 768,40 грн. та стягнути його за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що є відповідачем у справі Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.
Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250 КАС України, суд,-
ВИРІШИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати відповідні розрахунки про розмір поновленої пенсії ОСОБА_1 викладені у відмові відповідача від 22.12.2018.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області отримати від уповноваженого органу чинну довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 від відповідних органів та на підставі отриманої довідки провести перерахунок пенсії за вислугу років ОСОБА_1 , у відповідності до діючих розмірів грошового забезпечення з дати поновлення виплати пенсії - з 12.09.2017, відповідно до норм Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", з проведенням індексації відповідно до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" та компенсацією втрати частини доходів відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати".
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області виплатити ОСОБА_1 суму недоотриманої пенсії за попередній період - з 12.09.2017 в повному обсязі за весь період.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 768,40 грн. відповідно до квитанції № 40722 від 18.10.2019.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 КАС України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень КАС України.
Повний текст рішення суду складений 24 січня 2020 року.
Суддя А. Ю. Рищенко
Судове рішення № 87467682, Дніпропетровський окружний адміністративний суд було прийнято 24.01.2020. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 160/11668/19. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: