Рішення № 87467615, 31.01.2020, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2020 року ЛуцькСправа № 140/2992/19

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Андрусенко О. О.,

при секретарі судового засідання Савчук О. І.,

за участю представника відповідача Федорчук І. Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Ратнівський аграрій» до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Ратнівський аграрій» (далі - СГ ТЗОВ ««Ратнівський аграрій», позивач) звернулося в суд з позовом до Головного управління ДФС у Волинській області (далі - ГУ ДФС у Волинській області, відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 29.05.2019 року №0006021409, №0006011409, №0005991409, з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ГУ ДФС у Волинській області в акті «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки СГ ТЗОВ «Ратнівський аграрій» від 17.05.2019 року № 10571/14-09-372366 встановлено завищення позивачем суми податкового кредиту за грудень 2018 року на суму 54829,17 грн. та заниження податкового зобов`язання по податку на додану вартість на загальну суму 56052 грн. Вказане обґрунтовано тим, що: товари/послуги, які отримані платником податку на додану вартість та не оплачені протягом терміну позовної давності, вважаються безоплатно отриманими, оскільки відсутній факт їх придбання, як це передбачено у пункті 198.3 статті 198 ПК України, а тому право на податковий кредит щодо таких товарів/послуг у платника податку відсутнє; товариством в ході перевірки не надано підтверджуючих документів із списання тварин внаслідок дії обставин непереборної сили та у інших можливих випадках ліквідації без згоди платника податку, та/або їх знищення або перетворення в інший спосіб. Проте, надано акти довільної форми з вибуття тварин із основного стада шляхом їх постановки на відгодівлю та подальшу їх реалізацію живою вагою без забою на підприємстві.

Дані твердження контролюючого органу позивач спростовує тим, що податковим кодексом передбачено лише два випадки, які не дають права на віднесення сум податку до податкового кредиту, а саме якщо податкова накладна, складена платником, звільненим від сплати податку за рішенням суду, після набрання чинності таким рішенням суду та відсутній факт реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Однак вказує, що відповідно до накладної від 26.06.2012 року № 41 СГ ТЗОВ «Ратнівський аграрій» отримано від ТзОВ «Волинь Нова» молодняк ВРХ загальною вагою 65795 кг вартістю 1973850,00 грн., в тому числі ПДВ 328975,00 грн. ТзОВ «Волинь Нова» на дану господарську операцію 26.06.2012 року складено податкову накладну №38/2, яка зареєстрована в ЄДРПН 10.07.2012 року за № 9039351264. Товариством проведено оплату отриманого товару в сумі 1644875,00 грн. в червні 2012 року. Тому СГ ТЗОВ «Ратнівський аграрій» правомірно сформовано податковий кредит та відображено в спецдекларації з податку на додану вартість за червень 2012 року.

Крім того, позивач вказує, що у разі якщо в сільгоспвиробника за результатами здійснення сільськогосподарської діяльності за останній звітний (податковий) період перебування на спеціальному режимі було задеклароване від`ємне значення різниці між податковими зобов`язаннями і податковим кредитом (значення рядка 21 декларації), то такі суми податку, відповідно до пунктів 49-50 підрозділу 2 розділу XX Кодексу, переносяться із податкової декларації з ПДВ із позначкою 0121 - 0123, 0130, поданої за останній звітний (податковий) період перебування на спеціальному режимі (грудень 2016 року/ IV квартал 2016 року), до податкової декларації з ПДВ (рядок 16.1) за перший звітний період 2017 року (січень 2017 року/1 квартал 2017 року). Так, до податкової декларації з ПДВ (рядок 16.1) за січень 2017 року СГ ТЗОВ «Ратнівський аграрій» перенесено від`ємне значення різниці між податковими зобов`язаннями і податковим кредитом (значення рядка 21 декларації) за останній звітний (податковий) період перебування на спеціальному режимі оподаткування ПДВ (грудень 2016 року) в сумі 9796590,00 гривень, яке виникло за період 2015-2016 років.

Отже, СГ ТЗОВ «Ратнівський аграрій» не включено до загальної декларації по податку на додану вартість за січень 2017 року податковий кредит за господарською операцією з придбання від ТзОВ «Волинь Нова» молодняку ВРХ загальною вагою 65795 кг вартістю 1973850,00 грн., в тому числі ПДВ 328975,00 грн. Тому, відповідно до вище наведеного у СГ ТЗОВ «Ратнівський аграрій» відсутні підстави для коригування податкового кредиту з ПДВ, а відтак, відсутні порушення п.198.1,п. 198.3 статті 198 ПК України та відповідно завищення суми податкового кредиту за грудень 2018 року на суму 54829,17 грн.

Також позивач вказує, що в процесі біологічних перетворень в стаді тварин відбуваються певні зміни, за результатами яких до відгодівельної групи надходить худоба, вибракувана з основного стада. У свою чергу переведення худоби з необоротних активів до оборотних є перетворенням - адже сам актив не зникає, змінюється його класифікація, адже дана худоба фактично втратила ті якості, відповідно до яких була зарахована до складу довгострокових біологічних активів. Отже, він не може використовуватися як основний засіб, оскільки стає поточним біологічним активом. Тому відсутній обов`язок нараховувати податкові зобов`язання з ПДВ.

Крім того зазначає, що під час проведення перевірки СГ ТЗОВ «Ратнівський аграрій» надано всі необхідні первинні документи щодо перетворення основних засобів в інший спосіб, внаслідок чого основний засіб не може використовуватися за первісним призначенням. Вважає, що контролюючим органом безпідставно не взято до уваги надані первинні документи, так як вони містять всю необхідну інформацію, яка дозволяє ідентифікувати операцію, та має належні реквізити первинного документа, підтверджує факт перетворення основних засобів, внаслідок чого основний засіб не може використовуватися за первісним призначенням. У свою чергу неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо. З наведених підстав просив позов задовольнити.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 09.10.2019 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, та постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача не погоджується з доводами викладеними у позовній заяві, оскільки СГ ТЗОВ «Ратнівський аграрій» було списано з балансу кредиторську заборгованість перед ТОВ «Волинь-Нова», строк позовної давності якої минув і яка є безнадійною для погашення в сумі 328 975 грн. При цьому, СГ ТЗОВ «Ратнівський аграрій» у податковій декларації з ПДВ за звітний період грудень 2018 року податковий кредит через рядок 14 у сумі 54 829,17 не зменшено. Таким чином, враховуючи вищевикладене, на порушення п.198.1 п.198.3 ст.198 ПК України СГ ТЗОВ «Ратнівський аграрій» завищено суму податкового кредиту за грудень 2018 року у розмірі 54 829,17 грн. Представник відповідача вказує, що враховуючи самостійне визначення платником заборгованості безнадійною в грудні 2018 року - дана операція підлягає відображенню за даними податкового обліку з податку на додану вартість із застосуванням форми податкової декларації, визначеної центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, тобто за формою та Порядком затверджених Наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 року №21.

Крім того, представник відповідача вказує, що СГ ТЗОВ «Ратнівський аграрій» здійснювало постачання довгострокових біологічних активів нижче їх залишкової вартості, в результаті чого встановлено заниження бази оподаткування та, відповідно, податкових зобов`язань на загальну суму 56 052 грн. Зокрема зазначає, що перевіркою встановлено, що за даними бухгалтерського обліку СГ ТЗОВ «Ратнівський аграрій» за період з 01.01.2016 по 31.12.2018 господарські операції із списання тварин відображено по рахунку 164 «Довгострокові біологічні активи». У подальшому дані активи відображено в складі виробничої собівартості реалізованої готової продукції проведенням: Кт 2121 «Молодняк тварин на вирощуванні» - Дт 901, з подальшим списанням в порядку закриття дебетових оборотів на рахунок 79 «Фінансові результати»; Кт 79 «Фінансові результати» - Дт 701 «Дохід від реалізації готової продукції». Таким чином СГ ТЗОВ «Ратнівський аграрій» відображено фінансовий результат від здійснення господарських операцій з реалізації довгострокових біологічних активів тваринництва по рах.793 «Результат іншої звичайної діяльності» та повторно по субрахунку 791 «Результат операційної діяльності».

Також за даними бухгалтерського обліку СГ ТЗОВ «Ратнівський аграрій» з причин, які відбулися в процесі біологічних перетворень довгострокових активів тваринництва - складено акти довільної форми з вибуття тварин із основного стада шляхом їх постановки на відгодівлю, та подальшу їх реалізацію живою вагою без забою на підприємстві. Однак, в ході перевірки СГ ТЗОВ «Ратнівський аграрій» підтверджуючих документів із списання тварин внаслідок дії обставин непереборної сили та у інших можливих випадках ліквідації без згоди платника податку, та/або їх знищення або перетворення в інший спосіб - не надано. Враховуючи наведене, перевіркою встановлено, що СГ ТЗОВ «Ратнівський аграрій» порушено п.188.1 ст.188. п.198.5 ст.198 ПК України, що призвело до заниження податкового зобов`язання на загальну суму 56 052 грн. З наведених підстав представник відповідача просив у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 24.10.2019 року замінено первісного відповідача - ГУ ДФС у Волинській області його правонаступником - ГУ ДПС у Волинській області.

28.10.2019 року представником позивача було подано до суду заяву про збільшення розміру позовних вимог, у якій просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 29.05.2019 року №0006021409, №0006011409, №0005991409.

01.11.2019 року було подано заперечення на відзив, у яких представник позивача обґрунтовує протиправність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень з підстав, викладених у позовній заяві. Крім того вважає необґрунтованим, безпідставним та таким, що не відповідає нормам ПК України висновок відповідача про порушення підпункту «г» пункту 198.5 статті 198 ПК України, який говорить, що платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 ПК України, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну в терміни, встановлені цим кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу), оскільки зазначена ВРХ безпосередньо використана в господарській діяльності підприємства - реалізована контрагенту, а тому нарахування податкових зобов`язань за такими операціями відповідно до пункту 198.5 статті 198 ПК України не здійснюється. Таким чином, у СГ ТЗОВ «Ратнівський аграрій» відсутні підстави для складання зведеної податкової накладної та реєстрації її в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податкових зобов`язань з ПДВ 23395 грн.

Щодо зменшення суми завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 145727 грн. зазначає, що жодного порушення по операціях з оренди основних засобів товариством не допущено, оскільки згідно норм ПК України звичайною ціною для здійснення розрахунку бази оподаткування ПДВ операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг є ціна, визначена зацікавленими сторонами у цивільно-правовому договорі, яка в свою чергу повинна відповідати ринковій ціні, а саме ціні, яка склалася на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) у порівняних економічних (комерційних) умовах. Контролюючим органом для обрахунку звичайної ціни з орендної плати за нерухоме майно взято за основу середні споживчі ціни на послуги оренди житла по Волинській області. Однак, представник позивача вважає, що середні споживчі ціни на послуги оренди житла по Волинській області не відповідають рівню ринкових цін, оскільки не несуть в собі інформації щодо ціни, яка склалася на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) у порівняних економічних (комерційних) умовах. Тому, відповідно до п.п. 14.1.71 п.14.1 статті 14 ПК України ціна з орендної плати за нерухоме майно, визначена сторонами договору, відповідає рівню звичайних цін. Крім того, дана ціна не включає вартості комунальних послуг, тобто затрат на утримання нерухомого майна, що в свою чергу призводить до беззбитковості діяльності підприємства.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 12.11.2019 року ухвалено перейти із розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до розгляду даної справи за правилами загального позовного провадження.

У додаткових поясненнях від 12.11.2019 року представник відповідача вказує, що перевіркою було встановлено, що за даними бухгалтерського обліку СГ ТЗОВ «Ратнівський аграрій» за період з 01.01.2016 року по 31.12.2018 року здійснювало господарські операції із списання тварин. Однак, до перевірки не були надані належні первинні документи, а саме акти на списання довгострокових біологічних актів відповідної форми, а тому платником занижено суму податкових зобов`язань у загальному розмірі 56052 грн. Крім того, в ході перевірки встановлено відсутність складання СГ ТЗОВ «Ратнівський аграрій» зведеної податкової наклданої та її реєстрації в ЄРПН на суму податкових зобов`язань з ПДВ 23395 грн. по операціях з реалізації необоротних активів нижче залишкової вартості відповідних звітних періодів з 01.01.2017 року по 31.12.2018 року. Окрім того, позивачем порушено підпункт 14.1.185, 14.1.203 пункту 14.1 статті 14, пункт 185.1 статті 185, пункт 187.1 статті 187, пункт 188.1 статті 188 ПК України, внаслідок чого занижено об`єм оподаткування по господарських операціях з надання послуг оренди основних засобів за період з 01.01.2016 року по 31.12.2018 року на загальну суму 292927,41 грн., що призвело до заниження податкових зобов`язань з податку на додану вартість на загальну суму 58585,48 грн. Крім того зазначає, що в ході перевірки встановлено відсутність складання СГ ТЗОВ «Ратнівський аграрій» зведених податкових накладних та їх реєстрації в ЄРПН на суму податкових зобов`язань з ПДВ 43469,0 грн. по вищенаведених операціях з реалізації послуг оренди необоротних активів.

Щодо правомірності винесення податкового повідомлення-рішення від 29.05.2019 року №0005991409, представник відповідача вказує, що в ході перевірки СГ ТЗОВ «Ратнівський аграрій» представлено договори найму з надання у тимчасове користування житлових приміщень, однак, за даними бухгалтерського обліку позивачем не відображено за період, що перевірявся, права і обов`язки сторін, які виникають за результатами здійснення господарської операції за договорами найму, оформленої первинним документом відповідно до вимог закону, та відповідно, у фінансовій звітності та за даними податкового обліку з податку на додану вартість. Відображені товариством, за даними бухгалтерського обліку витрати, у формі амортизаційних відрахувань по даних необоротних активах склали за січень-грудень 2016 року у сумі 227174,87 грн., за січень-грудень 2017 року у сумі 249091,32 грн. та за січень-жовтень 2018 року у сумі 207576,10 грн. У свою чергу, проведеним аналізом співвідношення відображених товариством витрат по даних об`єктах в частині амортизаційних відрахувань за місяць до визначеної у договорах орендної плати, встановлено їх перевищення над визначеною в договорах ціною оренди, що свідчить про збитковість таких господарських операцій.

Крім того, представник відповідача вказує, що проведеним в ході перевірки визначенням ринкових цін орендної плати на визначені в договорах найму об`єкти з розрахунку таких середніх статистичних споживчих цін, встановлено їх невідповідність до визначеної платником ціни.

У додаткових поясненнях від 13.12.2019 року представник відповідача звертає увагу суду на те, що СГ ТЗОВ «Ратнівський аграрій» у період з 01.01.2016 по 31.12.2016 року являвся суб`єктом спеціального режиму оподаткування з ПДВ. Водночас, платники податку, які знаходилися на спецрежимі, з 01.01.2017 року діють за правилами, які встановлені для звичайних платників ПДВ, жодних особливостей у відповідності до норм ПК України для них не встановлено. Крім того, повторно зазначає на не відображення безнадійної кредиторської заборгованості у податковому обліку, зокрема у податковій декларації з податку на додану вартість за звітний період грудень 2018 року.

У додаткових поясненнях від 13.12.2019 року представник позивача вважає необґрунтованим та безпідставним твердження представника відповідача, що СГ ТЗОВ «Ратнівський аграрій» за період з 01.01.2016 року по 31.12.2018 року здійснювало господарські операції із списання тварин та не надавало до перевірки належні первинні документи, а саме акти на списання довгострокових біологічних активів відповідної форми, оскільки до моменту проведення перевірки та під час проведення перевірки товариством було надано всі належні та допустимі документи, які підтверджують правильність та законність здійснення позивачем за період з 01.01.2016 року по 31.12.2018 року господарських операцій із списання тварин. Крім того, представник позивача до вказаних додаткових пояснень надав відповідні акти на списання довгострокових біологічних активів.

16.12.2019 року представником позивача були подані письмові пояснення, які містили обґрунтування причин протиправності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень з підстав, які викладені у позовній заяві та інших заявах по суті справи.

Ухвалою суду від 16.12.2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судове засідання 31.01.2020 року представник позивача, не прибув, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи. Разом з тим, подав до суду заяву про розгляд справи за без його участі, крім того вказав, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

У свою чергу, представник відповідача у судовому засіданні заперечувала проти позовних вимог та просила у задоволенні позову відмовити повністю.

Відповідно до частини третьої статті 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши письмові докази та письмові пояснення, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що ГУ ДФС у Волинській області проведена документальна планова перевірка податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи про що складено акт від 27.03.2019 року №6092/14-09-37236628 (а.с.32-84, том 1).

09.04.2019 року СГ ТЗОВ «Ратнівський аграрій» було подано заперечення на вищевказаний акт перевірки (а.с.107-114, том 1), у зв`язку з чим ГУ ДФС у Волинській області 03.05.2019 року було прийнято наказ №1596 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки СГ ТЗОВ «Ратнівський аграрій» (а.с.139, том 1).

За результатами проведення документальної позапланової виїзної перевірки СГ ТЗОВ «Ратнівський аграрій» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2016 року по 31.12.2018 року, що стали предметом заперечень ГУ ДФС у Волинській області складено акт від 17.05.2019 року №10571/14-19-37236628, яким встановлено, зокрема, порушення п.п.14.1.185, 14.1.203 п.14.1 ст.14, п. 185.1 ст. 185, п.187.1 ст. 187, 188.1 ст.188, п.198.3 ст.198 ПК України від 02.12.2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 23188,66 грн. та завищення від`ємного значення з податку на додану вартість на загальну суму 145737,0 грн. Крім того, встановлено порушення п.201.10 ст.201, п.192.1 ст.192 ПК України, в результаті чого встановлено відсутність реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму податку на додану вартість 66864,0 грн. (а.с.140-169, том 1).

29.05.2019 року ГУ ДФС у Волинській області було винесено податкові повідомлення рішення №0006021409 про зменшення суми завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 145737,0 грн. (а.с.26-27, том 1), №0006011409, яким до позивача застосовано штрафну санкцію за порушення граничного терміну реєстрації податкових накладних в розмірі 33432 грн. (а.с.26-27, том 2), №0005991409, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 10552 грн. та застосовано штрафну санкцію в розмірі 2638 грн. (а.с.28-29, том 2).

Не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, СГ ТЗОВ «Ратнівський аграрій» 09.07.2019 року подало скаргу до Державної фіскальної служби України (а.с.197-195, том 2), яка рішенням від 28.08.2019 року про результати розгляду скарги була залишена без задоволення, а податкові повідомлення-рішення без змін (а.с.211-222, том 2).

Вважаючи вищевказані податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся в суд з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно з абз. «а» п. п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 ПК України безнадійна заборгованість - це заборгованість за зобов`язаннями, щодо яких минув строк позовної давності.

Пунктом 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Як вбачається з розрахунку податкових зобов`язань та штрафних санкцій (а. с. 244, Т. 1) податковим повідомленням-рішенням від 29.05.2019 року № 0006021409 встановлено завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду у розмірі 54289 грн. у зв`язку з невідображенням підприємством у податковій звітності за грудень 2018 року сум безнадійної кредиторської заборгованості.

При розгляді справи судом було встановлено, що 15.05.2012 року СГ ТзОВ «Ратнівський аграрій» було укладено з ТзОВ «Волинь-Нова» договір купівлі-продажу № 09, за умовами якого позивач придбав молодняк великої рогатої худоби на суму 1973850 грн., що підтверджується накладною від 26.06.2012 року № 41. За отриманий товар підприємство розрахувалося частково - у розмірі 1644875 грн., що підтверджується платіжними дорученнями.

Оскільки позивач є сільськогосподарським виробником податковий кредит, сформований при придбанні ВРХ у ТзОВ «Волинь-Нова», було акумульовано на спеціальному рахунку відповідно до вимог статті 209 ПК України. У зв`язку з втратою чинності 01.01.2017 року статтею 209 ПК України платники податку, що знаходилися на спецрежимі діють за правилами, які встановлені для усіх платників ПДВ.

Згідно даних бухгалтерського обліку станом на 01.01.2016 року по рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» відображено кредиторську заборгованість у сумі 328975 грн. по взаємовідносинах з ТзОВ «Волинь-Нова».

Актом перевірки встановлено, що згідно наказу № 100/2-вир. директора СГ ТзОВ «Ратнівський аграрій» Чернецького В. А. списано з балансу кредиторську заборгованість перед ТзОВ «Волинь-Нова», строк позовної давності по якій минув і яка є безнадійною для погашення в сумі 328975 грн. Однак, у податковому обліку суму кредиторської заборгованості підприємством не відображено, податковий кредит на суму цієї заборгованості не зменшено, що призвело до завищення суми податкового кредиту за грудень 2018 року у розмірі 54829,17 грн.

Проте, як вбачається з пункту 4.2 договору купівлі-продажу від 15.05.2012 року № 09 строк оплати за поставлену ВРХ встановлено 1 день з дня відвантаження товару. Товар позивачем було отримано по накладній № 41 26.06.2012 року. Отже, строк оплати - 27.06.2012 року.

Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Статтею 257 Цивільного кодексу України передбачено загальний строк позовної давності - 3 роки.

Наведене дає підстави для висновку, що строк позовної давності по заборгованості позивача перед ТзОВ «Волинь Нова» закінчився 28.06.2015 року.

Відповідно до статті 203 податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Звітним (податковим) періодом є один календарний місяць (ст.. 202 ПК України).

З урахуванням наведених норм суд вважає, що позивач, у якого виникла безнадійна заборгованість у червні 2015 року, був зобов`язаний відобразити її у декларації за вказаний період і подати її до податкового органу до 20.07.2015 року.

Пунктом 102.1 статті 102 ПК України передбачено, що контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Всупереч наведеній нормі ГУ ДФС у Волинській області 29.05.2019 року (майже через 4 роки після закінчення строку позовної давності) у зв`язку з невідображенням підприємством у податковій звітності сум безнадійної кредиторської заборгованості встановлено завищення від`ємного значення у розмірі 54289 грн. податковим повідомленням-рішенням № 0006021409, тобто з порушенням 1095-денного терміну, встановленого пунктом 102.1 статті 102 ПК України.

Надаючи пояснення на обґрунтування правомірності проведеного нарахування, відповідач зазначає, що позивачем лише у грудні 2018 року було прийнято наказ про списання безнадійної заборгованості і тому податковим органом саме за цей період було зменшено податковий кредит та не порушено строки, передбачені статтею 102 ПК України. Однак, суд вважає такі доводи відповідача необґрунтованими, оскільки ні Цивільним кодексом України, ні Податковим кодексом України не передбачено обрахування строків давності залежно від списання сум заборгованості, водночас чітко встановлено терміни коли закінчується строк позовної давності по невиконаних правочинах та наслідки закінчення такого строку в контексті податкового обліку.

Зважаючи на викладене, податкове повідомлення-рішення від 29.05.2019 року № 0006021409 в частині встановлення завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду у розмірі 54289 грн. підлягає скасуванню як протиправне.

Перевіркою встановлено, що за даними бухгалтерського обліку СГ ТЗОВ «Ратнівський аграрій» за період з 01.01.2016 р. по 31.12.2018 р. господарські операції зі списання тварин відображено по рахунку 164 «Довгострокові біологічні активи». У подальшому дані активи відображено в складі виробничої собівартості реалізованої готової продукції проведенням: Кт 2121 «Молодняк тварин на вирощуванні» - Дт 901, з подальшим списанням в порядку закриття дебетових оборотів на рахунок 79 «Фінансові результати»; Кт 79 «Фінансові результати» - Дт 701 «Дохід від реалізації готової продукції». Таким чином СГ ТЗОВ «Ратнівський аграрій» відображено фінансовий результат від здійснення господарських операцій з реалізації довгострокових біологічних активів тваринництва по рах.793 «Результат іншої звичайної діяльності» та повторно по субрахунку 791 «Результат операційної діяльності».

Також за даними бухгалтерського обліку СГ ТЗОВ «Ратнівський аграрій» з причин, які відбулися в процесі біологічних перетворень довгострокових активів тваринництва - складено акти довільної форми з вибуття тварин із основного стада шляхом їх постановки на відгодівлю та подальшу їх реалізацію живою вагою без забою на підприємстві. Однак, у ході перевірки СГ ТЗОВ «Ратнівський аграрій» підтверджуючих документів із списання тварин внаслідок дії обставин непереборної сили та у інших можливих випадках ліквідації без згоди платника податку, та/або їх знищення або перетворення в інший спосіб - не надано.

У зв`язку з наведеним відповідачем зроблено висновок, що СГ ТЗОВ «Ратнівський аграрій» здійснювало постачання довгострокових біологічних активів нижче їх залишкової вартості, в результаті чого відповідно до вимог п.188.1 ст.188. п.198.5 ст.198 ПК України встановлено заниження бази оподаткування та податкових зобов`язань на загальну суму 56 052 грн.

Крім того, на думку податкового органу внаслідок здійснення вищевказаних операцій з реалізації необоротних активів нижче залишкової вартості у період з 01.01.2017 року по 31.12.2018 року позивачем не дотримано вимог п. 201.1 ст. 201 ПК України щодо обов`язку скласти зведену податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному державному реєстрі податкових накладних на суму податкових зобов`язань з ПДВ у розмірі 23395 грн.

У зв`язку з встановленням при перевірці фактів здійснення товариством операцій з реалізації необоротних активів нижче залишкової вартості ГУ ДФС у Волинській області визначено суму завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, у розмірі 47029 грн. згідно податкового повідомлення-рішення від 29.05.2019 року №0006021409, визначено грошове зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 8045 грн. та застосовано штрафні санкції в сумі 2011,25 грн. згідно податкового повідомлення-рішення від 29.05.2019 року №0005991409, а також застосовано штрафні санкції у розмірі 11697,50 грн. згідно податкового повідомлення-рішення від 29.05.2019 року №0006011409.

При розгляді справи судом було встановлено, що у період, який перевірявся, в процесі біологічних перетворень довгострокових активів тваринництва товариством було складено акти довільної форми з вибуття тварин із основного стада шляхом їх постановки на відгодівлю та подальшу реалізацію.

Позивачем надано суду копії актів на вибуття тварин зі стада та переведення на відгодівлю, частина яких складена відповідно до Методичних рекомендацій щодо застосування спеціалізованих форм первинних документів з обліку довгострокових та поточних біологічних активів в сільськогосподарських підприємствах, затверджених наказом Міністерством аграрної політики України від 21.02.2008 р. № 73 (надалі - Методичні рекомендації), а частина складено в довільній формі.

Відповідно до п. 1 вищевказаного наказу Методичні рекомендації розроблені з метою забезпечення методичних засад формування у бухгалтерському обліку інформації про біологічні активи і про одержані в процесі їх біологічних перетворень додаткові біологічні активи та розкриття інформації про них у фінансовій звітності та відповідно до вимог чинного законодавства. На думку суду Методичні рекомендації не є обов`язковим і єдиним нормативним актом, який може застосовуватися при веденні обліку біологічних активів, крім того, вони мають рекомендаційний характер, що випливає з їх назви та змісту пункту 1 наказу.

Разом з тим, усі акти, які складені в довільній формі містять інвентарні номери тварин, причини їх вибуття із основного стада, підписані ветеринарним лікарем, завідуючим фермою та техніком штучного осіменіння. На думку суду такі акти дають можливість для ідентифікації тварин, для встановлення причин їх вибуття із основного стада в процесі біологічних перетворень, а тому є належними документами, що підтверджують списання тварин.

Згідно з п.п.14.1.138 п.14.1 ст.14 ПК України основні засоби - матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 6000 гривень, невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 6000 гривень і поступово зменшується у зв`язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік).

Відповідно до п.11 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 30 «Біологічні активи» довгострокові біологічні активи, справедливу вартість яких на дату балансу достовірно визначити неможливо або якщо підприємство є платником податку на прибуток, можуть визнаватися та відображатися за первісною вартістю з урахуванням суми їх зносу і втрат від зменшення корисності. Оцінка та амортизація таких довгострокових біологічних активів здійснюється відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби» та 28 «Зменшення корисності активів».

Пунктом 33 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби» встановлено, що об`єкт основних засобів вилучається з активів (списується з балансу) у разі його вибуття внаслідок безоплатної передачі або невідповідності критеріям визнання активом.

Згідно з пунктом 4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 30 «Біологічні активи» біологічний актив - тварина або рослина, яка в процесі біологічних перетворень здатна давати сільськогосподарську продукцію та/або додаткові біологічні активи, а також приносити в інший спосіб економічні вигоди. Біологічні перетворення - процес якісних і кількісних змін біологічних активів.

Пунктом 189.9 статті 189 ПК України передбачено: у разі якщо основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються за самостійним рішенням платника податку, така ліквідація для цілей оподаткування розглядається як постачання таких основних виробничих або невиробничих засобів за звичайними цінами, але не нижче балансової вартості на момент ліквідації.

Норма цього пункту не поширюється на випадки, коли основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються у зв`язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили, в інших випадках, коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податку, у тому числі в разі викрадення основних виробничих або невиробничих засобів, що підтверджується відповідно до законодавства або коли платник податку подає контролюючому органу відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення основних виробничих або невиробничих засобів у інший спосіб, внаслідок чого вони не можуть використовуватися за первісним призначенням.

Оскільки тварини, які облікувалися як довгострокові біологічні активи, втратили свої якісні характеристики, що відображено у актах, їх було переведено до необоротних активів та реалізовано за ціною нижче залишкової вартості, а тому суд погоджується з позивачем щодо відсутності підстав для застосування пункту 189.9 статті 189 ПК України при реалізації тварин, які віднесено до необоротних активів.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити:

назву документа (форми);

дату складання;

назву підприємства, від імені якого складено документ;

зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність у діях позивача порушень податкового законодавства при здійснення операцій з реалізації необоротних активів нижче залишкової вартості, а тому податкове повідомлення-рішення від 29.05.2019 року №0006021409 в частині завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, у розмірі 47029 грн., податкове повідомлення-рішення від 29.05.2019 року № 0005991409 в частині визначення грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 8045 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 2011,25 грн. та податкове повідомлення-рішення від 29.05.2019 року № 0006011409 в частині застосування штрафних санкцій у розмірі 11697,50 грн. підлягають скасуванню як протиправні.

Також судом встановлено, що при перевірці СГ ТзОВ «Ратнівський аграрій» було надано договори найму з надання у тимчасове користування житлових приміщень (двох квартир та житлового комплексу) фізичній особі- засновнику товариства ОСОБА_1 за плату: по двох квартирах в місяць у сумі 50,0 грн. та по житловому комплексу - 50,0 грн.

СГ ТзОВ «Ратнівський аграрій» не відображено за даними бухгалтерського обліку за період, що перевірявся, права і обов`язки сторін, які виникають за результатами здійснення господарської операції за вищенаведеними договорами найму, оформленої первинним документом відповідно до вимог цього Закону, та, відповідно, у фінансовій звітності та за даними податкового обліку з податку на додану вартість, чим порушено ст. 9, 11 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.п.14.1.185, 14.1.203п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України.

Водночас, товариством за даними бухгалтерського обліку було відображено витрати у формі амортизаційних відрахувань (бал.рах.131 «Знос основних засобів») по даних необоротних активах: за січень-грудень 2016 року у сумі 227 174,87 грн., за січень-грудень 2017 року у сумі 249 091,32 грн. та за січень-жовтень 2018 року у сумі 207 576,10 грн.

Проведеним аналізом співвідношення відображених товариством витрат по даних об`єктах в частині амортизаційних відрахувань за місяць до визначеної у договорах орендної плати, встановлено їх перевищення над визначеною в договорах ціною оренди, що свідчить про збитковість таких господарських операцій.

Вказані порушення стали підставою для встановлення податковим органом завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, у розмірі 54972 грн. згідно податкового повідомлення-рішення від 29.05.2019 року №0006021409, визначення грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 3133,75 грн. згідно податкового повідомлення-рішення від 29.05.2019 року № 0005991409 та застосування штрафних санкцій у розмірі 21734,50 грн. згідно податкового повідомлення-рішення від 29.05.2019 року № 0006011409.

Відповідно до п.п.14.1.36 14.1.231. п.14.1 ст.14 ПК України господарська діяльність - це діяльність особи, яка пов`язана з виробництвом та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу. Розумна економічна причинна (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Згідно з п. 188.1 ст.188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів. При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції, а у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни.

Зважаючи на наведені норми, суд погоджується з доводами відповідача про те, що передача в оренду основних засобів є операціями з постачання самостійно виготовлених послуг, база оподаткування по яких, згідно п. 188.1 ст.188 Податкового кодексу, не може бути нижче звичайних цін.

Згідно п.п.14.1.71 ст. 14 ПК України звичайною є ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено. Якщо не доведено зворотне, вважається, що звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін.

Ринковою є ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати їх, а покупець - отримати на добровільній основі, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично (тобто не є пов`язаними особами), володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на рийку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) у порівняних економічних (комерційних) умовах (п.п.14.1.219 ПК України).

Отже, звичайного ціною для здійснення розрахунку бази оподаткування ПДВ операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг є ціна, визначена зацікавленими сторонами у цивільно-правовому договорі, яка повинна відповідати ринковій ціні (ціні, що склалася на ринку товарів/послуг).

При перевірці було встановлено, що сторони за договорами найму є взаємозалежними юридично та фактично, оскільки відповідно до норм п.п.14.1.159 п.14.1 ст.14 ПК України ОСОБА_1 та СГ ТзОВ «Ратнівський аграрій» є пов`язаними особами, так як ОСОБА_1 (паспорт №Е НОМЕР_1 , виданий 10.12.2009 року округу Пафос, зареєстрований за адресою АДРЕСА_1) є засновником СГ ТзОВ «Ратнівський аграрій» та є кінцевим бенефіціарним власником(контролером) юридичної особи СГ ТзОВ «Ратнівський аграрій».

Проведеним в ході перевірки визначенням ринкових цін орендної плати на об`єкти, визначені в договорах найму, з розрахунку середніх статистичних споживчих цін, встановлено їх невідповідність до визначеної платником ціни, а саме 50 грн. за місяць по 2-х квартирах та 50 грн. за місяць по житловому комплексу с. Тур.

Відповідно до п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст.187 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є операції платників податків з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України. Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупця/замовника як оплата товарів/послуг що підлягають постачанню, або дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Пунктом 201.10 ПК України передбачено: при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Статтею 120-1 ПК України передбачено, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Всупереч наведеному позивачем на спростування викладених порушень не надано суду жодних доказів та аргументованих пояснень.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що у задоволенні позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення від 29.05.2019 року №0006021409 в частині завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, у розмірі 54972 грн., податкового повідомлення-рішення від 29.05.2019 року № 0005991409 в частині визначення грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 3133,75 грн. та податкового повідомлення-рішення від 29.05.2019 року № 0006011409 в частині застосування штрафних санкцій у розмірі 21734,50 грн. слід відмовити.

Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Водночас відповідно до частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Враховуючи часткове задоволення позову, суд дійшов висновку про необхідність стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у розмірі 1846,06 грн., сплаченого відповідно до платіжного доручення від 02.10.2019 №1899.

Керуючись статтями 243 ч. 3, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Волинській області від 29 травня 2019 року №0006021409 в частині визначення суми завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду у розмірі 101318,00 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Волинській області від 29 травня 2019 року №0005991409 в частині визначення грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 10056,25 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Волинській області від 29 травня 2019 року №0006011409 в частині застосування штрафних санкцій у розмірі 11697,50 грн.

У задоволенні решти позовних відмовити.

Стягнути на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Ратнівський аграрій» (44101, Волинська область, смт. Ратне, вулиця Нова, 2, код ЄДРПОУ 37236628) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, будинок 4, ідентифікаційний код 43143484) судовий збір у розмірі 1846,06 грн. (одна тисяча вісімсот сорок шість грн. 06 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий-суддя О. О. Андрусенко

Повний текст судового рішення складено 10.02.2020.