Рішення № 87467185, 06.02.2020, Мирноградський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Димитровський міський суд Донецької області)

Справа № 226/3317/19

Справа 226/3317/19

Провадження 2/226/46/2020

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2020 року Димитровський міський суд Донецької області у складі:

головуючої – судді Клепка Л.І.

за участю секретаря Тіссен О.В.,

розглянувши у заочному судовому засіданні в залі суду в місті Мирноград Донецької області справу за заявою Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу за теплову енергію,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач Обласне комунальне підприємство «Донецьктеплокомуненерго» в особі Відокремленого структурного підрозділу «Виробнича одиниця обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» «Мирноградтепломережа» звернувся до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_1 і ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію. В обгрунтування вимог зазначив, що відповідачі згідно особового рахунку № НОМЕР_1 , відкритого на ім`я власника – відповідача ОСОБА_1 , є споживачами послуг з централізованого опалення, які надаються за адресою: АДРЕСА_1 . У зв`язку з несплатою в повному обсязі відповідачами послуг за ними у період з 01 жовтня 2017 до 01 жовтня 2019 утворилася заборгованість, яка становить 21669,63 грн. Посилаючись на Закон України «Про житлово-комунальні послуги», Закон України «Про теплопостачання», ст.625 ЦК України, позивач просить суд стягнути в солідарному порядку з відповідачів на його користь вказану заборгованість, 3% річних в сумі 758,35 грн., інфляційні втрати в розмірі 1326,84 грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1921,00 грн.

Представник позивача та відповідачі до судового засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Представником позивача надано на адресу суду заяву про розгляд справи без участі представника позивача, на позовних вимогах наполягає та не заперечує про розгляд справи у заочному порядку. Відповідачі, будучі належним чином повідомленими про дату, місце та час судового розгляду, до судового засіданні не з`явились, відзиву на позов не надали, з огляду на що суд розглядає справу у заочному судовому засіданні на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши представлені позивачем докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.

Відносини у сфері надання житлово-комунальних послуг регулюються Житловим кодексом УРСР, Законом України «Про теплопостачання», Законом України «Про житлово-комунальні послуги» та «Правилами надання послуг центрального опалення, постачання холодної і гарячої води і водовідведення», затверджених постановою КМУ від 21.07.2005 року за №630.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством. Споживачем за цим Законом є фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.

Згідно ст.ст.67,68 Житлового Кодексу України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться, крім квартирної плати, за затвердженими в установленому порядку тарифами, і має вноситися споживачами послуг своєчасно.

Згідно із пунктом 5 частини третьої ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Обов`язок споживачів здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію визначено ст.19 Закону України «Про теплопостачання».

Згідно з п.18 «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затверджених Постановою КМУ України 21 липня 2005 р. № 630, розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата вноситься не пізніше 20 числа місця, що настає за розрахунковим.

Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст.525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно з вимогами ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк.

Недотримання вимог сторонами призводить до порушення зобов`язань.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 є власником квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , житлова площа якої складає 50,2 кв.м. (а.с.12). Квартира розташована у багатоповерховому будинку і підключена до об`єднаної системи централізованого опалення.

На її ім`я позивачем оформлено особовий рахунок № НОМЕР_1 для здійснення нарахувань, що свідчить про фактичне укладання між сторонами договору про надання та отримання послуг з теплопостачання.

Як вбачається з наданих стороною позивача доказів, плата за послуги теплопостачання, надані у вказану квартиру, у період з 01.10.2017 по 01.10.2019 не здійснювалася. Заборгованість за вказаний період становить 17976,81 грн. (а.с.10).

Ухвалою суду від 13.09.2018 позивачу було відмовлено у видачі судового наказу про стягнення з відповідачів заборгованості за теплову енергію за період з 01.10.2017 року по 01.08.2018 року в сумі 10874,26 грн., інфляційних в сумі 210,64 грн., 3% річних за період з 21.11.2017 року по 20.07.2018 року в сумі 133,51 грн. та судового збору у сумі 176,20 грн. 31.10.2019 позивач звернувся до суду з зазначеним позовом.

Відповідно до вимог ст.13 Цивільного процесуального Кодексу України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи. Обов`язок надання усіх наявних доказів до початку розгляду справи по суті за правилами ч.2 ст.43 ЦПК України покладається на осіб, які беруть участь у справі та які розпоряджаються своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Вирішуючи спір по суті, суд встановив, що за своїм правовим режимом квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , є власністю відповідачки ОСОБА_1 , що підтверджується довідкою з місця проживання та склад сім`ї. З цієї ж довідки вбачається, що окрім неї, як власника, в квартирі значаться зареєстрованими її чоловік ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та їх неповнолітній син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.12). Доказів на підтвердження того, що квартира на праві власності належить і чоловіку відповідачки, позивачем суду не представлено. Отже, відповідно до ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» учасником правовідносин з приводу надання житлово-комунальних послуг є саме власник приміщення. Участь інших осіб, які проживають у жилому приміщенні, у таких випадках визначається його власником і обов`язки з оплати вказаних послуг виникають у них лише перед останнім (ст. 156 ЖК України).

Відповідно до ст.322 ЦК власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. Отже, правове регулювання правовідносин власників житлового приміщення належного їм на праві приватної власності, здійснюється на підставі норм ЦК, які регулюють правовідносини з права власності.

Згідно ст.541 ЦК України солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема, у разі неподільності предмета зобов`язання.

Частиною 1 ст.543 ЦК України передбачено, що у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Так як позивачем суду не доведено, що відповідач ОСОБА_2 є солідарним боржником у зобов`язанні, вимоги позивача щодо стягнення заборгованості з обох боржників у солідарному порядку є безпідставними.

Отже, суд вважає за необхідне сплату заборгованості за послуги з теплопостачання за період з 01.10.2017 по 01.10.2019 в розмірі 21669,63 грн. покласти на відповідача ОСОБА_1 , у задоволенні позову до відповідача ОСОБА_2 слід відмовити так як він не є належним відповідачем.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з розрахунком позивача, сума 3 % річних складає 758,35 грн., а інфляційні збитки за період з 21.11.2017 року по 20.10.2019 року – 1326,84 грн.. Вказані суми відповідно до приведеної вище норми закону також підлягають стягненню з відповідачки ОСОБА_1 в повному обсязі.

Вирішуючи питання судових витрат в порядку ст.141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача сплачений ним судовий збір в розмірі 1921 грн.

На підставі ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», Правил № 630, Правил № 830, керуючись ст.ст.2, 5, 10-13, 141, 259, 265, 280-288 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу за теплову енергіюзадовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , податковий номер НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , заборгованість за теплову енергію в сумі 21669 (двадцять одна тисяча шістсот шістдесят дев`ять) грн. 63 коп. за період з 01.10.2017 року до 01.10.2019 року на користь Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго», місцезнаходження: Донецька область м.Краматорськ пров.Земляний, б.2, код ЄДРПОУ 03337119, перерахувавши вказану суму на розрахунковий рахунок Структурного підрозділу «Єдинийрозрахунковий центр» ОКП «Донецьктеплокомуненерго» №26005053604621 (UA 543355480000026005053604621), банк – АТ «Приватбанк», МФО 335548, код ЄДРПОУ «Єдиного розрахункового центру» 26221744, призначення платежу: за теплову енергію м.Мирноград.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,податковий номер НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , інфляційні збитки в сумі 1326,84 (одна тисяча триста двадцять шість) грн. 84 коп., 3% річних в сумі 758 (сімсот п`ятдесят вісм) грн. 35 коп. за період з 21.11.2017 року по 20.10.2019 року та судовий збір в сумі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. на користь Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго», місцезнаходження: Донецька область м.Краматорськ пров.Земляний, б.2, код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 03337119, перерахувавши на рахунок № НОМЕР_3 (UA НОМЕР_4 ) у АТ КБ «Приватбанк», МФО 335496, отримувач: відокремлений підрозділ «Мирноградтепломережа» код ЄДРПОУ 38311229, призначення платежу: інфляційні та судові витрати.

У задоволенні позовним вимог до ОСОБА_2 відмовити повністю.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідачів, які може бути подано до Димитровського міського суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Суддя Л.І.Клепка