Рішення № 87466701, 10.02.2020, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 219/1053/20

Провадження № 2-о/219/255/2020

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 лютого 2020 року м. Бахмут

Артемівський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Конопленко О.С.

за участю секретаря судового засідання Троян Л.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бахмут у порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Бахмутський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Східного межрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України,

В С Т А Н О В И В :

05 лютого 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою, в якій просить встановити факт народження дитини чоловічої статі - ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Донецьку, батьками якого є: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . В обґрунтування заявлених вимог заявником зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 її невістка ОСОБА_3 народила дитину чоловічої статі, перебуваючи на тимчасово окупованій території України, а саме: у місті Донецьку, про що медичним закладом видано відповідне свідоцтво про народження, яке відповідно до діючого законодавства не створює правових наслідків. Заявник звернулась до Бахмутського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Східного межрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) з заявою про видачу свідоцтва про народження онука, на що заінтересована особа їй надала письмову відмову у проведенні державної реєстрації народження, посилаючись на те, що надані нею для підтвердження факту народження дитини документи видані на території, де органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження. Встановлення даного юридичного факту заявнику необхідно для подальшої реєстрації народження дитини в органах державної реєстрації актів цивільного стану та отримання відповідного свідоцтва про народження, з огляду на що вона звернулась до суду з зазначеною заявою.

В судове засідання заявник ОСОБА_1 , яка про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, не з`явилась, звернувшись до суду з заявою, в якій просила справу розглядати за її відсутності, заявлені вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд їх задовольнити.

Представник заінтересованої особи - Бахмутського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Східного межрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), який про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, в судове засідання не з`явився за невідомою суду причиною. Клопотань про відкладення розгляду справи або про розгляд справи без участі заінтересованої особи на адресу суду не надходило.

Заінтересовані особи ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, до судового засідання не з`явились, повідомивши суд засобом телефонного зв`язку, що оформлено відповідною телефонограмою, про те, що просять справу розглядати за їх відсутності, заявлені вимоги підтримують в повному обсязі та просять суд їх задовольнити.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути дану справу за відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів.

У зв`язку з неявкою сторін та у відповідності до частини 2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі за текстом - ЦПК України), фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об`єктивно оцінивши докази, що мають істотне значення для її розгляду і вирішення по суті, приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Так, у ході судового розгляду встановлено, що встановлення факту, якого вимагає заявник, породжує правові наслідки. Встановити такий факт іншим шляхом неможливо.

З копії свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 від 16 березня 2002 року вбачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , і ОСОБА_3 , якій після реєстрації шлюбу присвоєно прізвище ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з 16 березня 2002 року перебувають у шлюбі, який зареєстрований відділом реєстрації актів громадянського стану Первомайського міського управління юстиції у Луганській області (а.с. 13).

ОСОБА_2 є сином заявника, що вбачаться з наявної в матеріалах справи копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 24 квітня 1981 року (а.с. 12).

В суді встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Донецьку заінтересована особа ОСОБА_3 народила дитину чоловічої статі, на підтвердження чого заявником надано до заяви копії: медичного свідоцтва про народження № 51 від ІНФОРМАЦІЯ_1, виданої медичним закладом міста Донецька, відповідно до якої невістка заявника ІНФОРМАЦІЯ_1 о 09 годині 54 хвилини народила хлопчика вагою 3650 грамів (а.с. 9), протоколів ультразвукових досліджень (а.с. 15, 16).

Даючи оцінку допустимості вищезазначених доказів, як документів, що видані органами та установами на тимчасово окупованій території України, суд керується частиною 2 статті 19 Конституції України, якою передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України. Крім того, суд враховує норму статті 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» якою встановлено, що будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

Разом з тим, вирішуючи питання щодо оцінки наданих доказів, суд приймає до уваги практику Європейського суду з прав людини (далі за текстом - ЄСПЛ), яка відповідно до українського законодавства має застосовуватися судами при розгляді справ як джерело права. Так, суд враховує висновки ЄСПЛ у справах проти Туреччини, зокрема «Loizidou v. Turkev», «Cyprus v. Turkev», а також Молдови та Росії (зокрема, «Mozer v. the Republik of Moldova and Russia»), де ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії (Namibia case), ЄСПЛ наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони.

Такий висновок ЄСПЛ слід розуміти в контексті сформульованого у згаданому Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії так званого «намібійського винятку», який є винятком із загального принципу щодо недійсності актів, у тому числі нормативних, які видані владою не визнаного на міжнародному рівні державного утворення. Зазначений виняток полягає в тому, що не можуть визнаватися недійсними всі документи, видані на окупованій території, оскільки це може зашкодити правам мешканців такої території. Зокрема, недійсність може бути застосована до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів, невизнання яких може завдати лише шкоди особам, які проживають на такій території. Застосовуючи «намібійський виняток» у справі «Кіпр проти Туреччини», ЄСПЛ зокрема, зазначив, що виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це становило б позбавлення їх наймінімальніших прав, що їм належать.

У відповідності до п. 7 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 317 ЦПК України заява про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території, визначеній Верховною Радою України, може бути подана батьками, родичами, їхніми представниками або іншими законними представниками дитини до будь-якого суду за межами такої території України незалежно від місця проживання заявника.

В матеріалах справи мається відмова у проведенні державної реєстрації народження, видана Бахмутським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Східного межрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) за № 20.14-30-125 від 04 лютого 2020 року, згідно якої заявнику відмовлено у державній реєстрації народження дитини чоловічої статі, народженої ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 10).

Підставою для встановлення факту народження є підтверджені доказами обставини, які достовірно свідчать про народження громадянина в певний час і за певних обставин.

Для встановлення народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження необхідні обставини, які свідчать про реєстрацію цієї події, а також про те, що заінтересована особа не має можливості відновити втрачені або знищені документи про це.

Підсумовуючи викладене, суд, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку, що вимоги заявника є обґрунтованими, оскільки надані заявником докази достовірно свідчать про народження заінтересованою особою ОСОБА_3 дитини чоловічої статі у певний час і за певних обставин, у зв`язку з чим заява підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 317 ЦПК України рішення підлягає негайному виконанню.

Також суд вважає за доцільне роз`яснити заявнику положення частини 2 статті 319 ЦПК України, згідно якої рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.

На підставі викладеного, керуючись статтями 10, 259, 265, 315, 317, 319, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Задовольнити заяву у повному обсязі.

Встановити факт народження дитини чоловічої статі - ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 на тимчасово окупованій території України:у місті Донецьку, батьком якого є громадянин України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець міста Первомайськ Луганської області, а матір`ю - громадянка України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженка міста Золоте Луганської області.

Допустити негайне виконання рішення суду.

Апеляційну скаргу на рішення може бути подано до Донецького апеляційного суду через Артемівський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відомості про учасників справи:

Заявник - ОСОБА_1 , місце проживання якої: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ;

Заінтересовані особи:

Бахмутський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Східного межрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), місцезнаходження якого: 84500, Донецька область, м. Бахмут, вул. Незалежності, буд. 62, код ЄДРПОУ 22034637;

ОСОБА_2 , місце проживання якого: АДРЕСА_2 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_4 , виданий Первомайським МВ УМВС України в Луганській області 02 липня 1997 року;

ОСОБА_3 , місце проживання якої: АДРЕСА_2 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_5 , виданий Первомайським МВ УМВС України в Луганській області 24 липня 2003 року

Суддя О.С. Конопленко