Ухвала суду № 87465427, 07.02.2020, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 404/889/20

Номер провадження 1-кс/404/229/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2020 року Слідчий суддя Кіровського районного суду міста Кіровограда Галаган О.В. за участю секретаря судового засідання Туровській О.Л., прокурора Сагайдака А.І., слідчого Дмитрішина В.О., захисника підозрюваного-адвоката Іващенка О.П., підозрюваного ОСОБА_1 , розглянувши в приміщенні суду в місті Кропивницькому скаргу адвоката Іващенка Олександра Петровича, який діє в інтересах затриманого: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про звільнення особи з-під варти в порядку ст. 206 КПК України, -

В С Т А Н О В И В:

07 лютого 2020 року до Кіровського районного суду міста Кіровограда звернувся зі скаргою адвокат Іващенко Олександр Петрович, який просив: визнати незаконним затримання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та негайно звільнити його з під-варти.

На обґрунтування скарги вказав, що 06.02.2020 року о 20-00 год. старшим слідчим Кропивницького ВП ГУНП в Кіровоградській області капітаном поліції Дмитрішиним В.О. в порядку ст. 208 КПК України затримано ОСОБА_1 за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.186 КК України в рамках кримінального провадження №12020120020000898, без ухвали слідчого судді чи суду.

Так, ініціатор клопотання вказує, що затримання є незаконним та таким, що суперечить нормам КПК України.

В судовому засіданні захисник вимоги підтримав, наголошував на тому, що ОСОБА_1 не був затриманий під час вчинення злочину або замаху на його вчинення або після вчинення злочину, з моменту вчинення інкримінуємого діяння до часу затримання пройшло більше доби, у протоколі затримання не вказано прізвища, ім`я по батькові осіб, які безпосередньо після вчинення злочину вказали на ОСОБА_1 , як на особу, яка його вчинила.

ОСОБА_1 підтримав доводи захисника.

Слідчий з прокурором заперечили проти задоволення скарги, пославшись на її необґрунтованість та безпідставність. Слідчий вказав, що 07.02.2020 року ОСОБА_1 вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України в присутності адвоката.

Крім того, слідчий зазначив, що особу було затримано, після того, як подзвонила потерпіла особа та повідомила про місце перебування злочинця, який вчинив напередодні, щодо неї злочин, тобто затримання узгоджується із п. 2 ч. 1 ст. 208 КПК України. На підтримання своїх доводів слідчим надано для огляду рапорт про отримання інформації по лінії «102» згідно до фабули якого - 06.02.2020 року о 12-08 год. потерпілий повідомив про місце знаходження грабіжника.

Заслухавши слідчого, прокурора, підозрюваного та його захисника, дослідивши матеріали скарги та матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Слідчий суддя зобов`язаний звільнити особу позбавлену свободи, якщо орган державної влади чи службова особа, під вартою яких тримається ця особа, не надасть судове рішення, яке набрало законної сили, або не доведе наявність інших правових підстав для позбавлення особи свободи (ч. 3 ст. 206 КПК України).

В судовому засіданні слідчому судді надано матеріали кримінального провадження №12020120020000898.

Згідно фабули витягу з ЄРДР встановлено, що о 10-32 год. 06.02.2020 року внесено відомості до ЄРДР за ч. 3 ст. 186 КК України, про те, що 05.02.2020 року до відділу поліції надійшло повідомлення, що в цей день близько 12-25 год. невстановлена особа проникла до приміщення та відкрито заволоділа майном на суму близько 2000 грн. Така інформація внесена на підставі рапорту від 05.02.2020 року отриманого о 12-22 год. по лінії «102».

Згідно до змісту рапорту від 06.02.2020 року встановлено, що в цей день о 12-08 год. надійшло повідомлення від потерпілої особи, що ним виявлено особу, що напередодні його пограбував. З матеріалів кримінального провадження вбачається, що відреагувавши на повідомлення потерпілої особи, ОСОБА_1 було затримано, як особу, що вчинила злочин на яку безпосередньо вказав потерпілий.

Доводи захисника, що особу було затримано з порушеннями ст. 208 КПК України не знайшли свого підтвердження в судовому засдіанні.

На момент розгляду скарги про незаконність затримання, службова особа поліції має у наявності такий протокол затримання підозрюваного, в якому зазначений період затримання особи, який триває до теперішнього часу. Таким чином, існує чинний, належний і допустимий документ, - протокол який спростовує припущення захисника і його підзахисного про відсутність чи недоведеність інших правових підстав, у зв`язку з якими особа, затримана і тимчасово позбавлена свободи.

07.02.2020 року о 16-45 ОСОБА_1 вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 3 ст. 186 КПК України в присутності захисника.

Тобто, відсутні передумови для правозастосування положень ст. 206 КПК України, якими врегульовані загальні обов`язки судді щодо захисту прав людини.

Порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого, прокурора під час досудового розслідування чітко визначений главою 26 КПК України.

Захисник хибно тлумачить фактичний зміст положень ст. 206 КПК України, якою врегульовано тільки загальні обов`язки слідчого судді щодо основоположних прав особи, тобто такої людини, яка процесуально не пов`язана з проведенням будь-якого досудового розслідування.

У даному випадку існує кримінальне провадження, а ОСОБА_1 має процесуальний статус підозрюваного, тобто у розумінні ч. 3 ст. 26 КПК України, правильним буде відмовити у задоволенні скарги.

Щодо повноважень слідчого судді при розгляді питання в порядку ст. 206 КПК України, то ВСУ в ухвалі від 02.07.2019 року по справі № 51-3225ск19 вказав наступне, що на відміну від порядку оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, передбаченого статтями 303-308 КПК, стаття 206 КПК встановлює загальні обов`язки судді щодо захисту прав людини, які в частині перевірки підстав позбавлення особи свободи реалізуються виключно у передбачений цією статтею спосіб.

Відповідно до частин 2-5статті 206 КПК, якщо слідчий суддя отримує з будь-яких джерел відомості, які створюють обґрунтовану підозру, що в межах територіальної юрисдикції суду знаходиться особа, позбавлена свободи за відсутності судового рішення, яке набрало законної сили, або не звільнена з-під варти після внесення застави в установленому КПК порядку, він зобов`язаний постановити ухвалу, якою має зобов`язати будь-який орган державної влади чи службову особу, під вартою яких тримається особа, негайно доставити цю особу до слідчого судді для з`ясування підстав позбавлення свободи. При цьому слідчий суддя зобов`язаний звільнити позбавлену свободи особу, якщо орган державної влади чи службова особа, під вартою яких тримається ця особа, не надасть судове рішення, яке набрало законної сили, або не доведе наявність інших правових підстав для позбавлення особи свободи. Водночас якщо до доставлення такої особи до слідчого судді прокурор, слідчий звернеться з клопотанням про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя зобов`язаний забезпечити проведення у найкоротший строк розгляду цього клопотання. Незалежно від наявності клопотання слідчого, прокурора, слідчий суддя зобов`язаний звільнити особу, якщо орган державної влади чи службова особа, під вартою яких трималася ця особа, не доведе: 1) існування передбачених законом підстав для затримання особи без ухвали слідчого судді, суду; 2) неперевищення граничного строку тримання під вартою; 3) відсутність зволікання у доставленні особи до суду».

Наведені вище положення статті 206 КПК мають на меті забезпечення процесуального механізму звільнення слідчим суддею будь-якої особи, яка позбавлена свободи за відсутності судового рішення, та застосовуються саме в таких випадках.

Стаття 206 КПК надає слідчому судді специфічні повноваження щодо перевірки наявності підстав позбавлення особи свободи (зокрема наявності судового рішення та ін.) та звільнення такої особи, якщо за результатами такої перевірки відповідних підстав не буде встановлено, або забезпечення проведення у найкоротший строк розгляду клопотання прокурора, слідчого про застосування запобіжного заходу.

При цьому, як зазначає Верховний Суд у постанові від 27 травня 2019 року у справі № 766/22242/17, вказаний механізм не включає процедур оскарження рішень, дій чи бездіяльності працівників правоохоронних органів, пов`язаних із затриманням особи в порядку, передбаченому статтею 208 КПК, оскільки відповідні заперечення особа може висловити під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу та/або під час підготовчого судового засідання й судового розгляду кримінального провадження по суті.

Тому, підозрюваному та його захисникам роз`яснюється, що вони на стадії досудового розслідування, а саме: під час вирішення клопотання про застосування запобіжного заходу вправі безперешкодно реалізувати належне їм право на висловлення сумнівів, заперечень та зауважень щодо правових підстави, часу та обґрунтованості затримання, а також реалізувати право на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді за наслідками розгляду клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу. Тотожні питання також підлягають вирішенню за правилами ч. 2ст. 303 КПК України, згідно якої, скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314 - 316 КПК України.

Щодо можливості оскарження ухвали, то слідчий суддя наводить наступну існуючу практику. Так, ухвалою Верховного Суду від 26 липня 2018 року (провадження №51-3036км18) вказав, що перелік рішень, які можуть бути оскаржені, є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає, а ч. 3 ст. 309 КПК прямо передбачено, що скарги на інші ухвали слідчого судді оскарженню не підлягають і заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Крім того, ухвалою від 17 жовтня 2018 року (провадження № 51-9248ск18) Верховний Суд, встановивши, що апеляційний суд відповідно до вимог ч. 4 ст. 399 КПК правильно відмовив у відкритті провадження за скаргою, поданою у порядку ст. 206 КПК, на незаконне затримання, яка за правилами цього Кодексу не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою.

З огляду на перераховані обставини, керуючись ст.ст.303, 304, 309, 395 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні вимог адвоката Іващенка Олександра Петровича, який діє як захисник в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про негайне звільнення підозрюваного з під варти та визнання незаконним затримання ОСОБА_1 , по кримінальному провадженню №12020120020000898, з попередньою кваліфікацією за ч. 3 ст.186 КК України, відмовити.

Відповідно ст.309КПК України ухвала оскарженню не підлягає, а заперечення проти ухвали можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Суддя Кіровського

районного суду

м.Кіровограда О. В. Галаган