Рішення № 87461829, 07.02.2020, Сумський районний суд Сумської області

Справа № 587/2435/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ДОДАТКОВЕ

07 лютого 2020 року Сумський районний суд Сумської області під головуванням судді Степаненка О.А., при секретарі Домненко Н.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми матеріали справи за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне підприємство «ЕМПАЄР МОТОРС» про постановлення додаткового рішення,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Спільне підприємство «ЕМПАЄР МОТОРС» звернулося до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне підприємство «ЕМПАЄР МОТОРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Заявник посилався на те, що при ухваленні судового рішення не було вирішено питання про стягнення судового збору, сплаченого позивачем при подачі позову в розмірі 1921 грн., а також витрат на правову допомогу в розмірі 10000 гривень. Заявник просив ухвалити додаткове рішення, стягнувши з ОСОБА_1 на користь заявника 1921 грн. судового збору, а також 10000 гривень витрат на правову допомогу, а всього 11921 гривню.

В судове засідання представник заявника не з*явився, про час та місце слухання справи був належним чином повідомлений,просив розглянути заяву у відсутності представника, свою заяву про ухвалення додаткового рішення підтримав в повному обсязі.

ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав своє письмове клопотання про зменшення розміру судових витрат, зокрема, судового збору та витрат на правову допомогу.

З`ясувавши правові позиції сторін, суд прийшов до наступних висновків.

Рішенням Сумського районного суду Сумської області від 09 грудня 2019 року були повністю задоволені позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне підприємство «ЕМПАЄР МОТОРС» та стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне підприємство «ЕМПАЄР МОТОРС» заборгованість у розмірі 32 467 (тридцять дві тисячі чотириста шістдесят сім) гривень 49 копійок за договорами безстрокової безвідсоткової позики.

Разом з тим, ухвалюючи судове рішення, суд не вирішив питання про розподіл між сторонами судових витрат, а саме судового збору, а також витрат на правову допомогу.

У відповідності з ст. 270 ЦПК України (в редакції від 15 грудня 2017 року), суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 270ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Статтею 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

Відповідно до ч.8 ст.6 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI (зі змінами) розподіл судового збору між сторонами та перевірка повноти сплати судового збору здійснюються відповідно до процесуального законодавства.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про необхідність ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат.

При подачі позову позивач сплатив судовий збір в розмірі 1921 гривню, що підтверджується платіжним дорученням №1272 від 14.11.2019 р. ( ар.с.2).

Рішенням суду від 09 грудня 2019 року були повністю задоволені позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне підприємство «ЕМПАЄР МОТОРС», отже, відповідно до положень ст. 141 ЦПК України понесені позивачем судові витрати, пов`язані з сплатою судового збору, підлягають поверненню позивачу в повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 142 Цивільного процесуального кодексу України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідному рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Ухвалою Сумського районного суду Сумської області від 22 листопада 2019 року було відкрито провадження у даній справі та прийнято рішення провести розгляд справи в порядку спрощеного провадження. Як вбачається з описової частини судового рішення від 09 грудня 2019 року, відповідач до розгляду справи по суті подав заяву, в якій просив суд слухати справу у його відсутності, повністю визнавши позовні вимоги.

Тобто відповідачем ОСОБА_1 у даній справі позов було визнано до розгляду справи по суті, що підтверджується письмовою заявою ОСОБА_1 від 9 грудня 2019 року ( ар.с.47), тому підлягає застосуванню положення частини 1 статті 142 ЦПК України. Відтак, 50 відсотків сплаченого судового збору має бути повернуто позивачу з державного бюджету, а 50 відсотків підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне підприємство «ЕМПАЄР МОТОРС».

Крім того, 4 листопада 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Спільне підприємство «ЕМПАЄР МОТОРС» та адвокатом Булановим Олексієм Михайловичем був укладений договір про надання правничої допомоги ( ар. с. 27-28). Додатковим договором №1 від 4 листопада 2019 року обумовлений розмір гонорару адвоката в сумі 10000 гривень ( ар. с. 29). Актом надання послуг згідно договору про надання правничої допомоги від 4 листопада 2019 року загальна вартість послуг адвоката складає 10000 гривень ( ар. с. 30), які ОСОБА_2 , який брав участь у справі на підставі довіреності ( ар.с.32), були перераховані згідно платіжного доручення від 15 листопада 2019 року ( ар. с. 31).

При визначенні розміру відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

За положеннями частин першої-четвертої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Також, при визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських послуг (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхньої вартості, виходячи з конкретних обставин справи. При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду Другої судової палати Касаційного цивільного суді від 27 січня 2020 року у справі №690/408/17.

В даній справі розмір, заявлених позивачем витрат на правничу допомогу, а саме 10 000 грн., є не співмірним, не в повній мірі відповідає складності справи, ціні позову, об`єму виконаних робіт та часом для їх виконання.

Відповідно до акту наданих послуг від 14 листопада 2019 року, на який послався заявник як на підтвердження факту надання послуг, позивачем по справі були отримані наступні послуги: надання правової інформації, консультації і роз`яснень з правових питань; аналіз норм чинного законодавства та судової практики; розроблення правової позиції у справі про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за договорами позики ( ар. с. 30).

Разом з тим, при визначенні розміру судових витрат на правову допомогу суд враховує, що дана справа розглядалась не у загальному, а спрощеному позовному провадженні, розгляд справи відбувся без участі сторін, справа є малозначною і не становить особливої складності. Обставини, які підлягали доказуванню, ніким не оспорювались і були визнані відповідачем до розгляду справи по суті, ціна позову становить 32467,49 грн., тоді як витрати на правничу допомогу заявлені позивачем, складають 10000 грн., що становить третину всіє суми заборгованості, що не можна вважати співмірним ціні позову.

За таких обставин суд визначає суму судових витрат на правову допомогу, яку необхідно стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне підприємство «ЕМПАЄР МОТОРС» , в розмірі 7000 гривень. Судовий збір підлягає стягненню відповідно до положень частини 1 статті 142 ЦПК України, а саме 50 відсотків сплаченого судового збору має бути повернуто позивачу з державного бюджету, а 50 відсотків підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне підприємство «ЕМПАЄР МОТОРС».

Керуючись ст. ст. 141, 142, 270 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне підприємство «ЕМПАЄР МОТОРС» про ухвалення додаткового рішення по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне підприємство «ЕМПАЄР МОТОРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( іпн НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне підприємство «ЕМПАЄР МОТОРС» ( код ЄДРПОУ 33525749) - 7 000 (сім тисяч) гривень витрат на правову допомогу.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне підприємство «ЕМПАЄР МОТОРС» ( код ЄДРПОУ 33525749) - 960 гривень 50 копійок повернення судового збору.

Стягнути з ОСОБА_1 ( іпн НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне підприємство «ЕМПАЄР МОТОРС» ( код ЄДРПОУ 33525749) - 960 гривень 50 копійок судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Сумського апеляційного суду через Сумський районний суд Сумської області протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя О.А.Степаненко